Рішення

від 22.02.2022 по справі 635/9529/21

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/9529/21

Провадження №2/635/1177/2022

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Лук`яненко С.А.,

секретар судового засідання Євсюков О.В.,

за участі

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Бабаївська школа мистецтв Височанської селищної ради Харківського району Харківської області» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального закладу «Бабаївська школа мистецтв Височанської селищної ради Харківського району Харківської області, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ №32-К від 15 листопада 2021 року про відсторонення її від роботи викладача та поновити її на роботі в КЗ «Бабаївська школа мистецтв» на посаді викладача гітари з 15 листопада 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона працює у КЗ «Бабаївська школа мистецтв» викладачем класу гітари з 11.09.2018 року. У листопаді 2021 року вона стикнулася з грубим порушенням свого конституційного права на роботу, оскільки роботодавець постійно незаконно вимагав на роботі медичну інформацію щодо вакцинації від респіраторної хвороби COVID-19. Так, 15.11.2021 відповідачем було винесено наказ №32-К, відповідно до якого її було відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби COVID-19 відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України. Своє відсторонення від роботи позивач вважає незаконним, оскільки вищевказаний наказ про відсторонення від роботи суперечить Конституції України, нормам міжнародного права, зокрема, Загальній декларації прав людини та Європейській соціальній хартії, в яких закріплено право на працю. Позивач також зазначив, що норми трудового законодавства не регламентують порядок відсторонення працівника від роботи через відсутність щеплення від COVID-19, а щеплення від COVID-19 не відноситься до переліку обов`язкових чи профілактичних щеплень, визначених статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Вакцинація від коронавірусу, на переконання позивача, є добровільною для усіх груп населення та професійних груп, а тому не може бути примусовою та такою, що обмежує права людини та громадянина. З огляду на викладене, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 06 грудня 2021 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення копії ухвали. В установлені законом строки позивач усунув зазначені в ухвалі суду недоліки.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17 грудня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач, ОСОБА_1 , в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх у повному обсязі, вказавши підстави, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання повторно не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Копію позовної заяви з додатками відповідач отримав, про що свідчить поштове повідомлення, відзиву на позов у встановлений строк не надав, жодних клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

У відповідності до приписів ст.280ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши позивача та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 11.09.2018 року була прийнята на посаду викладача-інструменталіста народних інструментів Комунального початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу Харківської районної ради «Бабаївська дитяча музична школа». З 04.01.2021 року Комунальний початкових спеціалізований мистецький навчальний заклад Харківської районної ради «Бабаївська дитяча музична школа» переймовано у Комунальний заклад «Бабаївська школа мистецтв Височанської селищної ради Харківського району Харківської області», що підтверджується копією трудової книжки, серії НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до повідомлення Комунального закладу «Бабаївська школа мистецтв Височанської селищної ради Харківського району Харківської області», яке не містить номера та дати винесення, ОСОБА_1 була проінформована про те, що з 08.11.2021 на період дії карантину, встановленого КМУ, щеплення проти COVID-19 обов`язкове для працівників закладів освіти. До 09.11.2021 вона повинна надати документ, який має підтверджувати наявність профілактичного щеплення проти COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого Наказом МОЗ від 16.09.2011 №595. У випадку ненадання одного із перелічених документів роботодавець має право відсторонити позивача від роботи без збереження заробітної плати на підставі ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Постанову КМУ від 09.12.2020 року №1236, Наказу МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 р. №2153. З даним повідомленням ОСОБА_1 ознайомилася і не погодилася про що зазначила під час ознайомлення, але дата ознайомлення в повідомленні не зазначена. Як зазначила позивачка в судовому засіданні, вона була ознайомлена із вказаним повідомленням 08.11.2021 року.

Як вбачається з копії наказу, виданого директором Комунального закладу «Бабаївська школа мистецтв Височанської селищної ради Харківського району Харківської області» В.Матвеєвою, ОСОБА_1 , викладач класу гітари, була відсторонена від роботи без збереження заробітної плати з 15 листопада 2021 на час відсутності щеплення проти COVID-19. Підставою відсторонення вказано повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 Анастасії Гирман від 04.11.2021 року.

Частиною 1 статті 15Цивільного кодексуУкраїни (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 4Цивільного процесуальногокодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частинами 1, 3 статті 13Цивільного процесуальногокодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 43Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 4Кодексу законівпро працюУкраїни (далі - КЗпП) визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законівпро працюУкраїни та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно статті 46КЗпП відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» громадяни України зобов`язані: а) піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; б) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; в) вживати передбачених Законом України "Про екстрену медичну допомогу", заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги іншим особам, які знаходяться у невідкладному стані; г) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Частинами 2, 3 статті 30 вищевказаного Закону визначено, що щодо окремих особливо небезпечних інфекційних захворювань можуть здійснюватися обов`язкові медичні огляди, профілактичні щеплення, лікувальні та карантинні заходи в порядку, встановленому законами України.

У разі загрози виникнення або поширення епідемічних захворювань Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом можуть запроваджуватися особливі умови і режими праці, навчання, пересування і перевезення на всій території України або в окремих її місцевостях, спрямовані на запобігання поширенню та ліквідацію цих захворювань.

Статтею 12Закону України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб» визначено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Медичні протипоказання, порядок проведення профілактичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

У статті 1 вищевказаного Закону встановлено, що календар профілактичних щеплень це нормативно-правовий акт центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, яким встановлюються перелік обов`язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення.

Відповідно до статті 27Закону України«Про забезпеченнясанітарного таепідемічного благополуччянаселення» профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов`язковими.

Обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необґрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Групи населення та категорії працівників, які підлягають профілактичним щепленням, у тому числі обов`язковим, а також порядок і терміни їх проведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Статтею 7 вищевказаного Закону визначено, що підприємства, установи і організації зобов`язані, зокрема, усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно з частиною 1 статті 30Закону України«Про забезпеченнясанітарного таепідемічного благополуччянаселення» Кабінет Міністрів України відповідно до закону встановлює карантинно-обмежувальні заходи на території виникнення і поширення інфекційних хвороб та уражень людей.

Пунктом «й» статті 40Закону України«Про забезпеченнясанітарного таепідемічного благополуччянаселення» визначено, що головний державний санітарний лікар України у разі введення в Україні чи в окремих її місцевостях режиму надзвичайного стану вносить центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, обґрунтоване подання для прийняття рішення щодо звернення до Кабінету Міністрів України з пропозицією про встановлення карантину. У поданні зазначаються: період і межі території встановлення карантину; перелік проведення необхідних профілактичних, протиепідемічних та інших заходів, які можуть бути проведені у зв`язку з введенням режиму надзвичайного стану і встановленням карантину, виконавці цих заходів; вичерпні тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб, додаткові обов`язки, що покладаються на них.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ) від 16.09.2011 № 595 із змінами та доповненнями затверджено Календар профілактичних щеплень в Україні, Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень, Перелік медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень.

Пунктами 1, 2, 3 Календаря профілактичних щеплень в Україні визначено, що цей Календар є нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, яким встановлюються перелік обов`язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення.

Цей Календар включає обов`язкові профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на дифтерію, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз.

У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об`єктах можуть проводитися обов`язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби.

Розділ IV вищевказаного Календарю визначає конкретний перелік захворювань та відповідних категорій осіб за віком чи видом роботи, які підлягають щепленням на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями. При цьому, цим розділом визначено, що ендемічна територія - територія, у межах якої протягом тривалого часу реєструються непоодинокі випадки захворювання населення певною інфекційною хворобою, а епідемічні показання - показання до проведення активної імунопрофілактики, що не передбачена вакцинацією за віком, у разі виникнення неблагополучної епідемічної ситуації або загрози її виникнення, а також при можливому ризику інфікування у випадку контакту особи з джерелом інфекції.

Крім того, у пункті 4 Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень вказано, що щеплення дозволяється проводити тільки зареєстрованими в Україні вакцинами/анатоксинами згідно з Календарем профілактичних щеплень в Україні.

Наказом МОЗУкраїни від04.10.2021№2153«Про затвердженняПереліку професій,виробництв таорганізацій,працівники якихпідлягають обов`язковимпрофілактичним щепленням» (в редакції, яка набула чинності з 08.11.2021) визначено, що обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники: 1. Центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; 2. Місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; 3. Закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Передбачається, що щеплення є обов`язковим в разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16.09.2011 № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.10.2011 за № 1161/19899 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11.10.2019 № 2070).

Відповідно до п. 41-6 постанови КабінетуМіністрів Українивід 09.12.2020№ 1236«Про встановленнякарантину тазапровадження обмежувальнихпротиепідемічних заходівз метоюзапобігання поширеннюна територіїУкраїни гостроїреспіраторної хворобиCOVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2» керівники державних органів (державної служби), керівники підприємств, установ та організацій мають забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерстваохорони здоров`явід 4жовтня 2021р.№ 2153 (далі - перелік);

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12Закону України"Прозахист населеннявід інфекційниххвороб" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я;

3) взяття до відома, що на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1Закону України"Прооплату праці" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу"; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Вищевказаний пункт 41-6 постанови Кабінету Міністрів України набрав чинності 08.11.2021, про що вказано у постанові від 20 жовтня 2021 р. № 1096.

Суд зазначає, що відсторонення особи від роботи у зв`язку із відсутністю вакцинації проти певної хвороби за своєю суттю є терміновим запобіжним заходом у сфері трудових правовідносин, спрямованим на усунення від роботи тієї особи, перебування якої на роботі може становити небезпеку для її життя та здоров`я або для життя та здоров`я інших осіб. Тривале відсторонення від роботи у зв`язку із відсутністю вакцинації проти певної хвороби є суттєвим обмеженням права на працю, гарантованого статтею 43 Конституції України. З огляду на зміст статей 43, 49, 64 Конституції України, суд має оцінити відповідність відсторонення позивача від роботи національному законодавству в аспекті вказаних статей Конституції України у взаємозв`язку із нормами інших законів та підзаконних актів.

Оцінюючи відповідність підстав та процедури відсторонення позивача від роботи іншим нормам національного законодавства України, суд зазначає, що згідно ч. 2 ст.12Закону України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб» працівники відсторонюються від виконання певних видів робіт лише тоді, коли вони відмовляються чи ухиляються від проходження обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом. В даному випадку порядок проходження обов`язкових профілактичних щеплень встановлений Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Так, перелік обов`язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення визначаються відповідним календарем, що встановлено статтею 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Норми вказаного Календаря, який затверджений наказом МОЗ України, також визначають, що саме цей календар встановлює перелік обов`язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення. Розділ IV вищевказаного Календарю визначає конкретний перелік захворювань та відповідних категорій осіб за віком чи видом роботи, які підлягають щепленням на ендемічних територіях та за епідемічними показаннями.

Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень також чітко визначає, що щеплення дозволяється проводити тільки зареєстрованими в Україні вакцинами/анатоксинами згідно з Календарем профілактичних щеплень в Україні. Вказане положення прийнято на виконання вимог статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», де вказано, що порядок проведення профілактичних щеплень встановлює відповідний центральний орган виконавчої влади.

З аналізу вищезазначених нормативно-правових актів вбачається, що на час дії встановленого на території України карантину обов`язковій вакцинації проти COVID-19 підлягають працівники закладів освіти всіх рівнів. Ті працівники, які відмовились від вакцинації та не мають абсолютних протипоказань для щеплення, підлягають відстороненню від роботи без збереження заробітної плати.

Проте, вакцинація проти COVID-19 не включена до Календаря щеплень ні як обов`язкова, ні як обов`язково профілактична, що протирічить Постанові КМУ№1236від 09.12.2020 в частині обов`язковості щеплення від даного інфекційного захворювання. Вказане, на думку суду, свідчить про необов`язковий характер щеплення проти COVID-19 зокрема для працівників закладів освіти всіх рівнів, та необхідність подальшого врегулювання даного питання на законодавчому рівні.

Наказ МОЗУкраїни від04.10.2021№ 2153 лише затверджує Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, отже, щеплення проти COVID-19 не набуло статусу обов`язкового профілактичного.

Отже, фактично з прийняттям відповідного наказу правове регулювання та визначення тих профілактичних щеплень, які є обов`язковими, не змінилось, а відтак відсторонення працівника, який входить до переліку, затвердженого наказом МОЗ України від 04.10.2021 № 2153, є незаконним, оскільки саме до компетенції МОЗ України входять повноваження визначати Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, які встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, що відповідно і зобов`язує МОЗ самостійно визначати відповідні хвороби та інфекції.

Крім того,відповідачем ненадано жоднихдокументів напідтвердження факту відмови позивача від проходження щеплення або факту ухилення позивача від проходження такого щеплення.

Відповідач, зазначив в наказі №32-к від 15.11.2021 року про відсторонення ОСОБА_1 від посади підставою для такого рішення є повідомлення ОСОБА_1 про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 від 04.11.2021 року. В той час повідомлення КЗ «Бабаївська школа мистецтв Височанської селищної ради Харківського району Харківської області» не містить його дати складання і дати ознайомлення з ним ОСОБА_1 . Позивачка зазначає, що була ознайомлена з повідомленням про обов`язкове профілактичне щеплення 08.11.2021 року, в той час як строк надання документу про проходження щеплення або факту ухилення позивача від проходження такого щеплення встановлений до 09 листопада 2021 року.

Відповідно до положень ст.46КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, відсторонення працівника від роботи це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на те органів з підстав, передбачених законодавством України, що відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати

Відсторонення працівника від роботи допускається виключно у випадках, перелічених у статті 46 КЗпП України, або в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Проте, нормативно-правовий акт, який передбачає інші випадки відсторонення працівника від роботи, а саме, Закон України №1645-ІІІ від 06.04.2000, не регулює питання відсторонення працівника від роботи з підстави відмови або ухилення працівника від вакцинації проти такого захворювання, як COVID-19. Натомість даним Законом передбачена можливість відсторонення працівника від роботи, який є бактеріоносієм та робота якого безпосередньо пов`язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб (ч.1 ст.23 Закону України №1645-ІІІ від 06.04.2000).

Таке відсторонення від роботи у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень від інфекційних хвороб, перелік яких затверджений законодавством, відбувається виключно в порядку, встановленому законом, а не підзаконним актом.

З викладеного вбачається, що рішення про відсторонення позивача від роботи без збереження заробітної плати, прийняте у виді наказу, не відповідає вимогам чинного законодавства України, зокрема, Закону України№1645-ІІІвід 06.04.2000 та ст.46 КЗпП України, оскільки чинним законодавством України не передбачений обов`язок роботодавця здійснювати відсторонення від роботи працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення щеплення проти COVID-19, тим паче таке відсторонення без збереження заробітної плати не лише не передбачено трудовим законодавством, а ще й порушує гарантовані статтею 43Конституції України права людини і громадянина на працю та право заробляти працею на життя, які належать до основних прав і свобод людини і громадянина та не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

При цьому представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзиву на позов і доказів на підтвердження правомірності спірного наказу про відсторонення позивача від роботи не надав.

Суд констатує, що відсторонення від роботи є втручанням у право людини на працю та право заробляти працею на життя шляхом його обмеження, а тому в силу положень п.1 ст.92Конституції України таке втручання дозволено виключно законами України, а не підзаконними актами, до яких належить Постанова КМУ№1236від 09.12.2020 та Наказ МОЗ №2153 від 04.10.2021.

Таким чином, позовна вимога позивача ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про її відсторонення від роботи підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про поновлення на роботі в КЗ «Бабаївська школа мистецтв» на посаді викладача гітари з 15 листопада 2021 року суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача було відсторонено від роботи, на підставі ст. 46 КЗпП.

Відсторонення працівника від роботи - є тимчасовим увільненням працівника від виконання ним трудових обов`язків, передбачених умовами трудового договору.

Отже, працівник залишається діючою штатною одиницею, трудовий договір з якою не розірвано, і який приступить до роботи коли відпадуть обставини, що зумовили його відсторонення (або на підставі рішення суду).

Отже відсторонення та звільнення не тотожні поняття.

Позивач не є звільненим, в розумінні трудового законодавства, проте тимчасово не виконує свої трудові обов`язки, на період відсторонення за позивачем зберігається його робоче місце .

За таких обставин підстав для його поновлення наразі немає. Таким чином, в частині поновлення позивача на посаді, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі ст..141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених вимог у розмірі 908 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 10-13, 76-81, 141, 263-265, 268, 273, 280-283 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу «Бабаївська школа мистецтв Височанської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ №32-К від 15 листопада 2021 року «Про відсторонення від роботи викладача Анастасії Гирман», який винесений директором Комунального закладу «Бабаївська школа мистецтв Височанської селищної ради Харківського району Харківської області» В.Матвеєвою.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Комунального закладу «Бабаївська школа мистецтв Височанської селищної ради Харківського району Харківської області» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,

Відповідач: Комунальний заклад «Бабаївська школа мистецтв Височанської селищної ради Харківського району Харківської області», код ЄДРПОУ: 05463489, місце знаходження: площа Михайлівська б.2А, смт.Бабаї, Харківського району Харківської області.

Повний текст рішення складено 29.11.2022.

Суддя С.А.Лук`яненко