Постанова

від 12.01.2022 по справі 756/18739/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12.01.2022 Справа № 756/18739/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/18739/21

3/756/380/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.01.2022 Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Касьян А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , директора ТОВ «ОМЕГА СТОУН» (код 41542968, місце знаходження: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2а, оф. 204),

за ч. 1 ст. 1631 КУпАП,

в с т а н о в и в:

07.12.2021 до Оболонського районного суду міста Києва надійшов адміністративний матеріал з ГУ ДПС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1631 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №35923 від 24.11.2021 та додатку до протоколу про адміністративне правопорушення №35923 від 24.11.2021, 24.11.2021 за результатами проведення планової виїзної перевірки ТОВ «ОМЕГА СТОУН» (код ЄДРПОУ 41542968, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 2а, оф. 204) (далі - ТОВ) було встановлено, що директор ТОВ ОСОБА_1 , будучи посадовою особою, допустив порушення порядку ведення податкового обліку:

- п.п.134.1.1 п. 134 ст.134, п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями, п. 4, п. 23, п. 29 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні збори», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №92 від 27.04.2000 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509, в результаті чого встановлено: завищення від`ємного значення з податку на прибуток за 2020 рік на суму 8 811 155 грн;

- п. 188.1 ст. 188, 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на загальну суму 2 933 331 грн та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (за грудень 2020 року) на суму 337 896 грн;

- п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено не реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, по відповідним накладним, згідно встановлених термінів реєстрації податкових накладних на загальну суму 3 271 227 грн;

- п. 141.4.4, п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, а саме, заниження податку на прибуток іноземних юридичних осіб у 2020 році на загальну суму 665 914,00 грн. при виплаті доходу із джерелом походження з України у вигляді фрахту компанії «SUCCESS ULTRA HOLDINGS LTD» (Гонконг),

про що викладено в акті документальної планової виїзної перевірки №86963/26-15-07-02-01-17/41542968 від 24.11.2021.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Європейським судом з прав людини, зокрема, в частині обґрунтування висновку про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, акцентується увага обов`язку учасника процесу демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосереднє відношення до нього, та недопустимості зневілювання ключового принципу верховенства права у випадках, коли поведінка учасників судового розгляду свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом (рішення у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989), оскільки в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на державні судові органи.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, «Каракуця проти України» від 16.05.2017).

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 1631 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов`язковою, а тому судом було прийнято рішення про розгляд справи за відсутності вказаної особи на підставі наявних матеріалів справи.

Вивчивши та дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 245 цього Кодексу завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП України обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що до них, окрім протоколу про адміністративне правопорушення №35923 від 24.11.2021 та додатка до протоколу про адміністративне правопорушення №35923 від 24.11.2021, не долучено будь-яких інших доказів на підтвердження обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 1631 КУпАП, оскільки долучений до матеріалів справи Акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ №86963/26-15-07-02-01-17/41542968 від 24.11.2021 року не містить повного тексту, а містить лише вибіркові його аркуші: 1-ий, 2-ий, 3-ій, 71-ий,72-ий, 73-ій, що позбавляє суд можливості належним чином дослідити та оцінити його як доказ на підтвердження обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 1631 КУпАП.

Будь-яких інших доказів, які б достовірно засвідчували факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не долучено.

Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Враховуючи положення ст. 6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод, а також беручи до уваги висновки ЄСПЛ у справах «Малофаєва проти Росії» від 30.05.2013 та «Карелін проти Росії» від 20.09.2016, де, серед іншого, суд зазначив, що в разі, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготовитися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу правопорушення.

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1631 КУпАП слід закрити, за відсутності в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ст. 247, статтями 283-285 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1631 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Суддя А.В. Касьян