Рішення

від 02.12.2022 по справі 320/16631/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2022 року Київ№ 320/16631/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивач) в особі представника адвоката Романюка І.М. звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської міської ради, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання в повному обсязі інформації та копій документів по запиту позивача № 09/11-11 від 09.11.2021;

- зобов`язати відповідача надати повну інформацію та копії документів по запиту позивача до відповідача № 09/11-11 від 09.11.2021 протягом 5 робочих днів із дня набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має право на отримання публічної інформації, яка стосується використання земель територіальної громади, проте відповідачем безпідставно відмовлено в наданні у повному обсязі запитуваної інформації та документів.

Відповідно до ухвали від 20.12.2021 судом відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання (у порядку письмового провадження).

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що на запит позивача надано відповідь Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради, у якому повідомлено, що в частині запиту належним розпорядником інформації є Бориспільська ДПІ ГУ ДПС у Київській області, у зв`язку із чим позивачеві запропоновано звернутися із запитом до вказаного органу.

Також відповідач зауважив, що Бориспільська міська рада у цьому спорі не є належним відповідачем, оскільки відповідь на запит позивача надавав Виконавчий комітет Бориспільської міської ради.

Позивач не погоджуючись із доводами відповідача, які викладенні у відзиві на позовну заяву, подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що запитувана ним інформація стосується бюджету територіальної громади. Тому позивач уважає, що такою інформацією повинен володіти відповідач, а отже Бориспільська міська рада являється розпорядником цієї інформації.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та наділений адміністративною процесуальною дієздатністю, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_1 .

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем на офіційну електронну пошту Бориспільської міської ради було направлено запит про отримання публічної інформації від 09.11.2021 № 09/11-11, в якому він просив відповідача: «Надати відомості про фактично сплачену суму коштів в якості земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:05:001:0057 в період з 2019 по 2021 роки». Відповідь на цей запит позивач просив направити на вказану у запиті електронну адресу.

У відповідь на запит Виконавчий комітет Бориспільської міської ради направив на електронну адресу позивача лист від 17.11.2021 № 12-33-4614, в якому повідомив, що органом, який контролює справляння надходжень до бюджету за земельний податок є Державна податкова служба, а тому для отримання відомостей про фактично сплачену суму коштів в якості земельного податку запропоновано звернутись до Бориспільської ДПІ ГУ ДПС у Київській області.

Не погоджуючись із бездіяльністю щодо ненадання в повному обсязі інформації та копій документів по запиту, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходив із наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі Закон № 2939-VI), публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону № 2939-VI, право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 5 Закону № 2939-VI, одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

Частиною першою статті 12 Закону № 2939-VI визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Згідно з положеннями статті 19 Закону № 2939-VI, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

У відповідності до частини першої статті 20 Закону № 2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною четвертою тієї ж статті передбачено, що у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Положеннями статті 21 Закону № 2939-VI визначено, що інформація на запит надається безкоштовно.

У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.

Приписами частини першої статті 22 Закону № 2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником (частини 3 статті 22 Законом №2939-VI).

Отже за змістом наведених статей можна виділити такі ознаки публічної інформації:

1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством;

2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація;

3) така інформація знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації;

4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб`єктом владних повноважень не під час виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків;

5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, визначальним для публічної інформації є те, що вона є заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків.

При цьому, якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям відображеності та задокументованості і є публічною. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти.

Зокрема, така правова позиція викладена в пункті 1.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації та постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 522/817/15-а та від 06.09.2019 у справі № 128/4752/15-а.

Як було вказано вище, позивачем на офіційну електронну пошту Бориспільської міської ради було направлено запит про отримання публічної інформації № 09/11-11 від 09.11.2021, в якому він просив відповідача: надати відомості про фактично сплачену суму коштів в якості земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:05:001:0057 в період з 2019 по 2021 роки.

Судом установлено, що незважаючи на те, що запит на публічну інформацію було адресовано Бориспільській міській раді, відповідь на цей запит була надана листом від 17.11.2021 №12-33-4614 Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради.

Водночас, суд зауважує, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність, оскільки запит позивача не був направлений до належного розпорядника (Бориспільської ДПІ ГУ ДПС у Київській області) з одночасним інформуванням позивача про це, що свідчить про непослідовність дій відповідача та порушення ним положень статті 22 Закону № 2939-VI.

Таким чином, суд констатує, що відповідачем вчинено бездіяльність щодо не направлення до належного розпорядника інформації запиту позивача.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Бориспільської міської ради надати повну інформацію та копії документів по запиту позивача № 09/11-11 від 09.11.2021 протягом 5 робочих днів із дня набрання рішенням законної сили, суд зазначає таке.

Як зазначалось вище, відповідно до положень статті 22 Закону № 2939-VI, відповідач повинен був направити запит позивача до Бориспільської ДПІ ГУ ДПС у Київській області, оскільки запитувана позивачем інформація у нього відсутня.

Таким чином, задоволення вказаної вимоги позивача є недоцільним, оскільки відповідач не матиме змоги надати позивачеві відповідної інформація, оскільки така інформація у нього відсутня.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Тобто обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цьому випадку відповідачем не доведено правомірності вчиненої бездіяльності.

З огляду на викладене, суд уважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача. Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Бориспільської міської ради (код ЄДРПОУ: 04054903; місцезнаходження: 08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 72) щодо не направлення запита ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) № 09/11-11 від 09.11.2021 до належного розпорядника (Бориспільської ДПІ ГУ ДПС у Київській області) з одночасним інформуванням ОСОБА_1 про це, відповідно до положень статті 22 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації».

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.