Рішення

від 23.11.2022 по справі 380/9356/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/9356/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2022 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засіданняМаксимович А.Я.,

представника позивача Рустамової Н.Р.,

представника відповідача Шаркаєвої Х.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Унізернотрейд» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Унізернотрейд» код ЄДРПОУ 36119222, місцезнаходження: 79035, м. Львів, вул.Хлібна, 2 (далі позивач; ПП «Унізернотрейд») до Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул.Стрийська, 35 (далі відповідач; ГУ ДПС у Львівській області), в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 30.12.2021 №28730/13-01-07-02 за формою «В1», від 30.12.2021 №28731/13-01-07-02 за формою «В4».

Ухвалою від 24.08.2022 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 18.10.2022 суд повернув без розгляду клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у цій справі.

Ухвалою від 20.10.2022 суд задовольнив клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 07.11.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за умови відсутності факту завищення платником податків суми бюджетного відшкодування та встановлення за результатами податкової перевірки лише передчасності заявлення таких сум до відшкодування, контролюючий орган не мав повноважень для винесення податкового повідомлення-рішення за формою «В1» та «В4», якими відповідач не тільки неправомірно позбавив позивача можливості у подальшому використати невідшкодовану суму податкового кредиту у розмірі 408621,00 грн, а й безпідставно застосував штрафні санкції. Позивач вважає, що відповідач, встановивши відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування у вересні 2021 року, мав скласти податкове повідомлення-рішення за формою «В3». Документально не доведено, що в діях ПП «Унізернотрейд» були ознаки прихованого умислу щодо завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 205779,00 грн, а тому накладення штрафу в розмірі 25 відсотків є безпідставним.

20.09.2022 представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечила. Відзив обґрунтований тим, що ПП «Унізернотрейд» неправомірно відобразило в рядку 16.3 в декларації по ПДВ за вересень 2021 року суму ПДВ в розмірі 408621,00 грн, оскільки податкове повідомлення-рішення форми «В3» від 28.09.2021 вручено 28.09.2021, згідно з даними інтегрованої картки платника податку відображено 12.10.2021. Отже, сума ПДВ, визначена у зазначеному податковому повідомленні-рішенні статусу «узгодженої» протягом звітного (податкового) періоду набула у період - жовтень 2021 року. Згідно з поданим додатком 3 (Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)) до декларації за вересень 2021 року встановлено, що ПП «Унізернотрейд» заявило до відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства у банку суму ПДВ в розмірі 205779,00 грн, яка складається частково з суми ПДВ, якою збільшено рядок 16 та рядок 16.3 за вересень 2021 року по ППР форми «В3» від 28.09.2021 №21268/13-01-07-02. Враховуючи вищенаведене, ПП «Унізернотрейд» порушено вимоги податкового законодавства, що призвело до завищення податкового кредиту за вересень 2021 року на 408621,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала. Просила суд позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечила. Просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

У період з 30.11.2021 по 06.12.2021 посадові особи ГУ ДПС у Львівській області провели документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Унізернотрейд» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.10.2021 №9310665326 (далі декларація) від`ємного значення з податку на додану вартість (далі ПДВ), у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету,

За результатами вказаної перевірки, 13.12.2021 складений Акт №24007/13-01-07-02/36119222, в якому зафіксовано порушення позивачем:

- підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, 200.8, 200.9 статті 200 Податкового кодексу України, оскільки завищено від`ємне значення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість на рахунок платника у банку згідно з податковою декларацією з ПДВ за вересень 2021 року в сумі 205779,00 грн;

- підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, 200.8, 200.9 статті 200 Податкового кодексу України, оскільки ПП «Унізернотрейд» завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 202842,00грн.

На підставі акта від 13.12.2021 №24007/13-01-07-02/36119222 відповідач прийняв податкові повідомлення рішення:

- від 30.12.2021 №28730/13-01-07-02 за формою «В1» (сума завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 205779,00 грн, штрафні (фінансові) санкції у розмірі 51444,75 грн);

- від 30.12.2021 №28731/13-01-07-02 за формою «В4» (сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду з податку на додану вартість у розмірі 202842,00 грн).

Вважаючи вказані податкові повідомлення рішення протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі ПК України).

Відповідно до підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V вказаного Кодексу.

У пункті 198.6 статі 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 вказаного Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначає стаття 200 ПК України.

Згідно з пунктами 200.1, 200.4, 200.8, 200.9 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 вказаної статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 вказаного Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 вказаного Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Перевіряючи дотримання відповідачем вимог податкового законодавства, суд встановив таке.

01.07.2021 позивач сформував та подав до ГУ ДПС у Львівській області податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2021 року (реєстраційний номер 9176780935) з додатками 1, 2, 3, 4 (далі Декларація №1).

У вказаній Декларації ПП «Унізернотрейд» задекларовано податкові зобов`язання у сумі 0,00 грн, податковий кредит у сумі 494758,00 грн, від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту у сумі 494758,00 грн, у тому числі підлягає бюджетному відшкодуванню 408621,00 грн та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 86137,00 грн.

Суд зазначає, що Декларація №1 була об`єктом документальної позапланової виїзної перевірки, за результатами якої складено акт від 09.09.2021 №17524/13-01-07-02/36119222. За результатами цієї перевірки встановлено відсутність права на отримання ПП «Унізернотрейд» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку згідно з поданою Декларацією №1 за червень 2021 року в сумі 408621,00 грн, у зв`язку з тим, що позивачем відображено від`ємне значення суми бюджетного відшкодування у додатку 2 до Декларації №1 у розмірі 408621,00 грн у розрізі некоректних періодів виникнення.

Поряд з цим, суд зауважує, що в акті від 09.09.2021 №17524/13-01-07-02/36119222 не встановлено порушень достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації №1 суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації №1), а також не встановлено порушень щодо достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації №1).

На підставі акта від 09.09.2021 №17524/13-01-07-02/36119222 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 28.09.2021 №21268/13-01-07-02 за формою В3.

Суд зазначає, що у відповідності до підпункту 5 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі Порядок №21), у рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.

У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов`язковим є заповнення таблиці «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку».

У позовній заяві позивач вказав, що 28.09.2021 отримав податкове повідомлення-рішення від 28.09.2021 №21268/13-01-07-02, а тому датою узгодження цього податкового повідомлення-рішення, за правилами статті 56 ПК України, є 12.10.2021.

Суд встановив, що 12.10.2021 в інтегрованій картці платника податку на підставі податкового повідомлення-рішення від 28.09.2021 №21268/13-01-07-02 зменшено заявлену позивачем Декларацією №1 суму бюджетного відшкодування у розмірі 408621,00 грн.

Таким чином, зважаючи на дату узгодження податкового повідомлення-рішення від 28.09.2021 №21268/13-01-07-02, сума ПДВ, в якій податковим повідомленням-рішенням від 28.09.2021 №21268/13-01-07-02 відмовлено при наданні бюджетного відшкодування, могла бути врахована в збільшення рядка 16.3 «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу» податкової декларації за звітний період жовтень 2021 року.

Натомість позивач 20.10.2021 подав декларацію з податку на додану вартість за вересень 2021 року (реєстраційний номер 9310665326) з додатками 1, 2, 3, 4 (далі Декларація №2), в якій врахував суму бюджетного відшкодування у розмірі 408621,00 грн, що не відповідає вимогам Порядку №21 щодо звітного періоду.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що в акті від 13.12.2021 №24007/13-01-07-02/36119222 вірно сформовано висновок про неправомірне відображення ПП «Унізернотрейд» в рядку 16.3 в декларації по ПДВ за вересень 2021 року суми ПДВ у розмірі 408621,00 грн, оскільки податкове повідомлення-рішення від 28.09.2021 №21268/13-01-07-02 в сумі 408621,00 грн згідно з інтегрованою карткою платника податку від 28.09.2021 відображено 12.10.2021, а тому сума ПДВ по цьому податковому повідомленні-рішенні статусу узгодженої протягом звітного (податкового) періоду набула в періоді жовтень 2021 року.

Суд наголошує на тому, в акті від 13.12.2021 №24007/13-01-07-02/36119222 не встановлено безпідставності визначення податкового кредиту і, відповідно, суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, а встановлено лише неправильне відображення значення у рядку 16.3. Декларації 2. До того ж, відповідач не заперечив правомірності включення позивачем у Декларацію 2 суми податкового кредиту у розмірі 751866,00 грн.

Вирішуючи питання правомірності податкового повідомлення-рішення від 30.12.2021 №28730/13-01-07-02 за формою «В1» (сума завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 205779,00 грн, штрафні (фінансові) санкції у розмірі 51444,75 грн) та податкового повідомлення-рішення від 30.12.2021 №28731/13-01-07-02 за формою «В4» (сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду з податку на додану вартість у розмірі 202842,00 грн), суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог вказаного Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

У пункті 123.1 статті 123 ПК України встановлено, що вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 вказаного Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

У пункті 123.2 статті 123 ПК України визначено, що діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 у випадках, зазначених у пункті 1 вказаного розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами:

«В1» - у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку (додатки 10, 11);

«В3» - у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування (додатки 12, 13);

«В4» - у разі зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість (додатки 14, 15).

Беручи до уваги наведене, встановивши безпідставне заявлення позивачем до відшкодування суми ПДВ в розмірі 205779,00 грн, яка складається частково з суми ПДВ, якою збільшено рядок 16 та рядок 16.3 за вересень 2021 року по ППР форми «В3» від 28.09.2021 №21268/13-01-07-02, з огляду на некоректність періодів виникнення, контролюючий орган повинен був прийняти податкове повідомлення-рішення форми «В3».

Відтак, враховуючи відсутність факту завищення платником податків суми бюджетного відшкодування та факту зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість та встановлення за результатами податкової перевірки лише передчасності заявлення таких сум до відшкодування, контролюючий орган не мав повноважень для прийняття податкових повідомлень-рішень за формою «В1» та «В4».

Таким чином, прийнявши оскаржені податкові повідомлення-рішення, відповідач безпідставно позбавив позивача права використати невідшкодовану суму податкового кредиту у розмірі 408621,00 грн та протиправно застосував штраф у розмірі 25% у відповідності до пункту 123.2 статті 123 ПК України.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Враховуючи наведене, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 30.12.2021 №28730/13-01-07-02, від 30.12.2021 №28731/13-01-07-02 не відповідають критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 6900,99 грн, сплачений згідно з платіжним дорученням від 06.07.2022 № 01458185

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 30.12.2021 №28730/13-01-07-02, від 30.12.2021 №28731/13-01-07-02.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул.Стрийська, 35) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Унізернотрейд» (код ЄДРПОУ 36119222, місцезнаходження: 79035, м. Львів, вул. Хлібна, 2) судовий збір у розмірі 6900 (шість тисяч дев`ятсот) грн 99 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 02 грудня 2022 року.

Суддя Мричко Н.І.