Рішення

від 02.12.2022 по справі 500/3441/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/3441/22

02 грудня 2022 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Медобори" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Медобори" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якій просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та скасувати рішення Відділу з питань призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області №192350005592 від 25 серпня 2022 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком,

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період роботи за посадою доярки з 1 січня 1998 року по 25 грудня 2008 року та період догляду ОСОБА_1 за малолітніми дітьми: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не довше ніж до досягнення кожною дитиною трирічного віку,

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до внесення змін Законом №213-УІІІ, починаючи з дати звернення за пенсією 16 серпня 2022 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що двічі 03.05.2022 і 02.08.2022 позивач зверталася до Відділу обслуговування громадян №8 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, в задоволенні яких було відмовлено, оскільки за результатами розгляду документів, долучених до звернення не взято до уваги спеціальний стаж доярки, зокрема за період з 30.01.1989 по 25.12.2008 так як в пільговій довідці №4 від 21.04.2022 не вказано за якою посадою працювала особа.

Крім того, рішенням №192350005592 від 25.08.2022 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно поданої заяви №1024 від 16.08.2022. Згідно даного рішення в ході розгляду документів до пільгового стажу особи не враховано періоди роботи особи дояркою з 30.01.1989 по 31.12.1995, з 01.01.1998 по 25.12.2008, відповідно до довідки від 25.07.2018 №33, виданої ТОВ "Агрофірма "Нива", оскільки згідно акту перевірки від 18.07.2022 №1900-1103-1/3151 стаж доярки не підтверджено, так як в книгах обліку трудового стажу, книгах розрахунків по оплаті праці та книгах нарахування заробітної плати посада доярки не зазначена.

Вважаючи такі дії відповідача неправомірними та наявність достатнього пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 04.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

24.11.2022 через відділ документального забезпечення суду подано відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області просить в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю, так як будь-яких порушень прав позивача на пенсійне забезпечення у своїх діях не вбачає, а 25.11.2022 до матеріалів справи долучено акт перевірки №1900-1103-1/3153 від 18.07.2022.

Ухвалою суду від 03.11.2022 залучено до участі у справі №500/3441/22 в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Продовжено процесуальний строк розгляду адміністративної справи №500/3441/22.

17.11.2022 на адресу Тернопільського окружного адміністративного суду надійшов від Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Зазначає, що ОСОБА_1 16.08.2022 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, яка за принципом екстериторіальності, розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та винесено рішення від 25.08.2022 №192350005592 про відмову. В ході розгляду документів до пільгового стажу особи не враховано періоди роботи дояркою з 30.01.1989 по 31.12.1995, з 01.01.1998 по 25.12.2008, відповідно до довідки від 25.07.2018 №33, видана ТОВ "Агрофірма "Нива", оскільки згідно акту перевірки від 18.07.2022 №19010-1103-1/3151 стаж доярки не підтверджено, так як в книгах обліку трудового стажу, книгах обліку розрахунків по оплаті праці та книгах нарахування заробітної плати посада доярки не зазначена.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Медобори" пояснень не надало, що не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Листом від 27.05.2022 за №1900-0211-8/14522 Відділ обслуговування громадян №8 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повідомив ОСОБА_1 про те, що згідно поданої нею заяви №121 від 13.05.2022 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових. Зі змісту рішення про відмову у призначенні пенсії №192350005592 від 13.05.2022 видно, що на дату звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України вік заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 53 роки 7 місяців 3 дні, страховий стаж становить 36 років 06 місяців 03 дні. За результатами розгляду документів, долучених до звернення, не взято до уваги спеціальний трудовий стаж доярки, оскільки у пільговій довідці №4 від 21.04.2022 не вказано за якою посадою працювала особа, для зарахування спеціального трудового стажу доярки необхідно долучити копії первинних документів, що підтверджують виконання встановлених норм обслуговування та акт зустрічної перевірки за умови підтвердження виконання встановлених норм обслуговування.

При повторному зверненні 02.08.2022 до Відділу обслуговування громадян №8 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою за №929 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, рішенням №192350005592 від 10.08.2022 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно абзацу першого пункту 5 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зазначено, що питання призначення пенсії за віком буде розглянуте після надходження рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії щодо зарахування до пільгового стажу періоду роботи на посаді доярки з 30.01.1989 по 25.12.2008.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову у призначенні пенсії від 25.08.2022 №192350005592 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно поданої заяви №1024 від 16.08.2022. Згідно даного рішення страховий стаж особи становить 36 років 09 місяців 03 дні, з них стаж роботи дояркою 15 років 03 місяці 27 днів. В ході розгляду документів до пільгового стажу особи не враховано періоди роботи особи дояркою з 30.01.1989 по 31.12.1995, з 01.01.1998 по 25.12.2008 відповідно до довідки від 25.07.2018 №33, виданої ТОВ "Агрофірма "Нива", оскільки згідно акту перевірки від 18.07.2022 №1900-1103-1/3151 стаж доярки не підтверджено, так як в книгах обліку трудового стажу, книгах розрахунків по оплаті праці та книгах нарахування заробітної плати посада доярки не зазначена.

Вважаючи рішення від 25.08.2022 №192350005592 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а свої права порушеними позивач звернулася з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі також - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі також - Закон №1058-ІV).

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті.

Аналогічна норми викладена в пункті "д" статті 13 Закону №1788-ХІІ.

Таким чином, обов`язковими умовами для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є: 1) досягнення 53 років 6 місяців - для жінок, які народилися з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 2) наявність стажу на посаді доярки (оператора машинного доїння), свинарки-оператора в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства не менше 20 років; 3) виконання встановлених норм обслуговування тварин.

Щодо необхідного стажу роботи позивача дояркою (не менше 20 років), суд зазначає наступне.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. (стаття 62 Закону №1788-XII)

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. (далі - Порядок №637 в редакції на час виникнення спірних правовідносин)

За приписами пункту 1 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Тобто, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. (абзац перший частина перша статті 24 Закону №1058-IV).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. (абзац перший частини другої статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV).

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. (абзац четвертий частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV).

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Так, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 23.07.1986, копія якої долучена до матеріалів справи позивач:

навчалася в Тернопільському СПТУ-2 з 01.09.1985 по 20.07.1986. (диплом №17635 від 20.07.1986)

1) 23.07.1986 прийнята В Тернопільський ХБК в прядильний цех №1 прядильницею по 5 розряду (наказ 181-ок від 22.07.1986);

2) 01.01.1989 звільнена з роботи за ст. 38 КЗпП України власним бажанням (зап 943 від 28.12.1988);

30.01.1989 прийнята робочою цеху пластмасових виробів колгоспу "Радянська Україна" згідно поданої заяви (протокол №1 від 30.01.1989);

за 1992 - 1995 роки відмічено декрет,

з 1996 по 1999 роки вказано доярка із зазначенням в/д, мін. в/д та гроші:

1996 рік, в/д 328, мін. в/д 305, гроші 1242,00,

1997 рік, в/д 324, мін. в/д 305, гроші 1227,00,

1998 рік, в/д 335, мін. в/д 305, гроші 2023,00,

1999 рік, в/д 311, мін. в/д 305, гроші 1832,00,

08.03.2000 звільнена з роботи у зв`язку з реорганізацією агрофірми "Нива" (протокол №1 від 29.02.2000)

08.03.2000 прийнята на роботу в ТОВ "Агрофірма "Нива" дояркою згідно трудового договору (наказ №46 від 10.07.2000),

За період з 2000 по 2008 роки вказано відпрацьовані л. д. та гроші:

2000 рік, л. д. 325, гроші 2347,00,

2001 рік, л. д. 382, гроші 3651,00,

2002 рік, л. д. 357, гроші 3508,00,

2003 рік, л. д. 379, гроші 4810,00,

2004 рік, л. д. 340, гроші 4634,00,

2005 рік, л. д. 350, гроші 7009,00,

2006 рік, л. д. 323, гроші 9060,00,

2007 рік, л. д. 323, гроші 9289,00,

2008 рік, л. д. 328, гроші 14998,00,

25.12.2008 звільнена з роботи за власним бажанням ст. 38 КЗпП України (наказ №99 від 25.12.2008),

26.12.2008 прийнята на роботу дояркою в ТОВ Агрофірма "Медобори" (наказ №5 від 26.12.2008)

01.03.2018 назву посади змінено на "оператор машинного доїння" (наказ №3 від 01.03.2018).

У спірному рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 від 25.08.2022 №192350005592 вказано, що в ході розгляду документів до пільгового стажу позивача не враховано періоди роботи особи дояркою з 30.01.1989 по 31.12.1995, з 01.01.1998 по 25.12.2008 відповідно до довідки від 25.07.2018 №33, виданої ТОВ "Агрофірма "Нива", оскільки згідно акту перевірки від 18.07.2022 №1900-1103-1/3151 стаж доярки не підтверджено, так як в книгах обліку трудового стажу, книгах розрахунків по оплаті праці та книгах нарахування заробітної плати посада доярки не зазначена.

Слід зазначити, що вказані періоди зараховані до загального страхового стажу позивача, який становить 36 років 09 місяців 03 дні, з них стаж дояркою 15 років 03 місяці 27 днів, що недостатній для призначення пенсії відповідно до пункту 5 частини другої статті 114 Закону №1058.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період роботи за посадою доярки з 01.01.1998 по 25.12.2008 судом враховано наступне.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993 (далі - Інструкція №58).

Відповідно до пункту 1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 року, у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно з пунктом 2.6 Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

У трудовій книжці позивача у відомостях про роботу записи виконані у відповідності до вимог Інструкції №58. При цьому працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення працівника його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах.

Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами на підтвердження її страхового (трудового) стажу.

Відтак, записи у основному документі позивача, а саме трудовій книжці НОМЕР_1 від 23.07.1986 в повній мірі підтверджують спірні періоди роботи останньої, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до підпункту 5 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.

Незважаючи на те, що записи у трудовій книжці є достатніми доказами періодів роботи ОСОБА_1 , які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах позивач до пенсійного органу додатково надавала також довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії: від 25.07.2018 за №33, видану Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива", від 21.04.2022 №4, видану Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Медобори", від 01.04.2022 вих№2, видану Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Медобори".

Як видно із довідки від 25.07.2018 за №33, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" на підставі книг обліку праці та розрахунків по заробітній платі за 1989-2008 роки, ОСОБА_1 працювала повний робочий день в ТОВ "Агрофірма "Нива" с. Кам`янки в період з 30.01.1989 по 25.12.2018, виконувала норму обслуговування в кількості 28 голів тварин за посадою доярка.

Відповідно до змісту довідки, виданої дирекцією ТОВ "Агрофірма "Нива" с. Кам`янки Підволочиського району Тернопільської області 25.07.2018 за №39, колгосп ім. Радянської Армії реорганізований в колгосп "Радянська Україна" 06.02.1973 (протокол №1), колгосп "Радянська Україна" перейменований в агрофірму "Нива" 24.01.1992 року (протокол №1), а агрофірма "Нива" реорганізована в ТОВ "Агрофірма "Нива" 08.03.2000 (протокол зборів уповноважених №1). ТОВ "Агрофірма "Нива" є правонаступником колгоспів "Радянська Армія", "Радянська Україна" і агрофірми "Нива".

Згідно довідки, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Медобори" 21.04.2022 №4 ОСОБА_1 працювала повний робочий день в ТОВ "Агрофірма "Медобори" с. Кам`янки, с. Мовчанівка (ферма) в період з 26.12.2008 по даний час, виконувала норму обслуговування в кількості 33 голови тварин за професією/посадою доярка, оператор машинного доїння, що є підставою для видачі пільгової пенсії згідно п.п. 5 п. 2 ст. 114 "Про загальнообов`язкове державне страхування"». Довідка видана на підставі книги наказів 2008- 2021 рік, книги розрахунків по оплаті праці з 2008-2021 роки, розрахунку акордних розцінок оплати праці за тваринницьку продукцію в ТОВ "Агрофірма "Медобори".

За змістом довідки від 01.04.2022 вих№2 виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Медобори" ОСОБА_1 працювала з 26.12.2008 по 28.02.2018 в якості доярки, (наказ №5 від 26.12.2008), з 01.03.2018 по даний час в якості оператора машинного доїння, (наказ №3 від 01.03.2018) і повністю виконувала встановлені норми обслуговування тварин.

При цьому зазначено, що вказані періоди зараховуються до стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з пунктом "д" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування". Довідка видана на підставі книг обліку трудового стажу та книг обліку по заробітній платі за 2008-2022 роки для пред`явлення в органи Пенсійного фонду України.

Згідно акту перевірки від 18.07.2022 №1900-1103-1/3151, копія якого долучена до матеріалів справи при перевірці стажу ОСОБА_1 було використано книгу обліку трудового стажу за 1989-1999 роки Агрофірми "Нива" с. Кам`янки, книги нарахування заробітної плати за 2000-2008 роки Агрофірми "Нива", в яких значиться " ОСОБА_4 ", але посада доярки не вказана.

Щодо посилання відповідача щодо не зарахуванням до пільгового стажу позивача спірного періоду роботи з 01.01.1998 по 25.12.2008 на посаді доярки відповідно до довідки від 25.07.2018 №33, виданої ТОВ "Агрофірма "Нива", оскільки згідно акту перевірки від 18.07.2022 №1900-1103-1/3151 стаж доярки не підтверджено первинними документами, суд додатково враховує усталену правову позицію Верховного Суду про те, що головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на відповідних посадах, зокрема доярки, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу (висновки викладені у постановах від 07.02.2019 по справі №699/155/17, від 21.11.2019 по справі №701/1232/16, від 21.11.2019 по справі №355/343/17, від 12.12.2019 по справі №219/2866/17).

Отже, обставина на яку посилалося Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в оскарженому рішенні не є правомірною підставою для відмови у призначенні позивачу пільгової пенсії.

Позивач надала докази, які не спростовані відповідачем, про те, що вона має право на призначення пенсії з підстав, передбачених підпунктом 5 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV, однак, відповідачем протиправно не враховано пільговий стаж роботи позивача за спірний період з 01.01.1998 по 25.12.2008 та відмовлено у призначенні такої пенсії.

Таким чином, враховуючи вищенаведене суд доходить висновку, що спірний період роботи ОСОБА_1 дояркою з 01.01.1998 по 25.12.2008 підтверджений записами як у трудовій книзі, так і довідками Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива", і повинен бути зарахований до пільгового стажу позивача.

Зі свого боку позивач вчинила всі необхідні дії для підтвердження періодів роботи нею дояркою та виконання встановлених норм обслуговування, а відтак, не може нести тягар відповідальності за бездіяльність роботодавця чи формування роботодавцем відповідних первинних документів та їх здачі на зберігання до архіву.

Водночас, відповідачем не досліджено належним чином записи про виконані та встановлені трудодні, які містяться в трудовій книжці позивача та в архівних довідках, а тому передчасно зроблено висновок про відсутність необхідного стажу.

Підсумовуючи встановлені при розгляді справи обставини та надану їм оцінку, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 25.08.2022 №192350005592 та зарахування до трудового стажу ОСОБА_1 період роботи дояркою з 01.01.1998 по 25.12.2008.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період догляду за малолітніми дітьми: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , але не довше ніж до досягнення кожною дитиною трирічного віку судом враховано наступне.

Як слідує з матеріалів справи, копії трудової книжки НОМЕР_1 від 23.07.1986, копії книги №3 обліку трудового стажу і заробітку колгоспника СГП "Радянська Україна" (с. Кам`янки) ОСОБА_1 перебувала у декреті (відпустці по догляду за дитиною до 3-х років) з 1992 по 1995 роки.

Згідно довідки виданої старостою Кам`янківського старостинського округу Підволочиської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області №108 від 23.03.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , народила та виховала до трьох років синів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей та паспортами.

За нормами частини другої статті 181 КЗпП України відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Відповідно до положень пункту "ж" абзацу третього статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Суд зазначає, що не зарахування спірного стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань.

Відтак, враховуючи вищенаведене, у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих особою документів відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до внесення змін Законом №213-УІІІ, починаючи з дати звернення за пенсією 16.08.2022, то суд враховує таке.

Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII статтю 13 викладено в новій редакції, а саме що стосується позивача, то на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи згідно пункту д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту "б" частини першої цієї статті.

Вказані норми кореспондуються з підпунктом 5 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, за яким було відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах як доярці, з огляду на те, що первинними документами не підтверджується робота на посаді доярки за спірний період.

Частиною 16 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

З урахуванням того, що до пільгового стажу позивача підлягає зарахуванню періоди роботи дояркою з 01.01.1998 по 25.12.2008 та період догляду за малолітніми дітьми, що в сукупності становить більше ніж необхідних 20 років, то вказане свідчить про наявність у позивача передбаченого пунктом 5 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV права на призначення пенсії на пільгових умовах, з приводу чого і виник спір, а не за Списком №2 відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції до внесення змін Законом №213-УІІІ, як зазначено у позовній заяві.

Враховуючи наявність усіх умов для прийняття позитивного рішення органом Пенсійного фонду, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача позов підлягає задоволенню в повному обсязі, в тому числі щодо вимоги про зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 16 серпня 2022 року.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

При цьому суд зауважує, що саме Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області є суб`єктом владних повноважень, що зобов`язаний вчинити дії на виконання рішення суду, оскільки відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 №22-1 за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу

Як випливає із п. 4.10 Порядку, після прийняття відповідного рішення електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Оскільки позивач зареєстрована та проживає у межах територіальної юрисдикції Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, то саме цей пенсійний орган зобов`язаний на виконання рішення суду розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти рішення про її призначення.

Згідно частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно пункту 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Звертаючись до суду, позивач сплатила судовий збір у сумі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією №42 від 20.09.2022.

Згідно із частинами першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, при задоволенні позову позивача суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 496,20 грн з кожного.

Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).

Згідно з частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З матеріалів справи слідує, що 07.09.2022 між позивачем та адвокатом Драус О.О. укладено Договір про надання правової допомоги №5. Відповідно до п.3.2 вказаного договору розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами у Додатку №1 до цього Договору.

Згідно пункту 2.1 Додатку №1 до Договору про надання правової допомоги №5 від 07 вересня 2022 року до подання позовної заяви до суду адвокату оплачено 1500,00 грн, що підтверджується квитанцією №48 від 20.09.2022.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтям 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 1500,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих послуг та не підтверджена наданими доказами.

При цьому суд звертає увагу, що дана справа є справою незначної складності, а також враховує відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, за даними яких мають місце оприлюднення судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічні мотивам тим, що наведені у позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного позову. Більше того, по даній категорії справ склалася усталена судова практика, неодноразово висловлена позиція Верховного Суду, а тому, на думку суду, підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Таким чином, виходячи з наведеного, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів, суд приходить до висновку, що сума витрат, пов`язаних з розглядом справи, на професійну правничу допомогу підлягає стягненню в розмірі 500,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 25.08.2022 №192350005592 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 період роботи дояркою з 01.01.1998 по 25.12.2008, період догляду за дітьми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до досягнення ними трирічного віку та призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 16 серпня 2022 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судовий збір в сумі 496,20 грн і витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 250,00 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області судовий збір в сумі 496,20 грн і витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 250,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 02 грудня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769);

третя особа:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Медобори" (місцезнаходження: вул. Зелена, 1, с. Кам`янки, Тернопільський район Тернопільська область, 47840, код ЄДРПОУ: 35039398) .

Головуючий суддяМартиць О.І.