Ухвала

від 01.12.2022 по справі 760/17990/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/17990/22

1-кс/760/5936/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01грудня 2022року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах криміналіста 5 відділення слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування до підозрюваного:

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Конотоп, Сумської області, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, пенсіонера, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

запобіжного заходуу виглядітримання підвартою у кримінальному провадженні № 22022101110000068 від 08.04.2022 за ч. 3 ст. 201-2 Кримінального кодексу України (далі КК України),

за участю сторін:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ :

01.12.2022 слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 60 діб у межах строку досудового розслідування, одночасно, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий стан, сімейний стан та інші ризики, визначити заставупідозрюваному ОСОБА_5 у розмірі шістсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 1504800 (один мільйон п`ятсот чотири тисячі вісімсот) гривень.

Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 01.12.2022 для розгляду зазначеного клопотання визначено слідчу суддю ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, зокрема, наступне:

«Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному 08.04.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №22022101110000068, за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Досудовим розслідуванням установлено, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого, відповідними Указами Президента, продовжено до 19.02.2023.

Так, у період з 24.02.2022 до початку квітня 2022 (більш точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлені) ОСОБА_7 перебуваючи у м. Києві з метою отримання прибутку, вирішив створити та очолити організовану групу, злочинна діяльність якої буде полягати у продажу товарів гуманітарної допомоги та привласнення благодійних пожертв.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 розробив злочинний план, який складався з наступних етапів:

1. зареєструвати Благодійну організацію «Благодійний фонд «Доброчинець України» код ЄДРПОУ: 44703129 (далі: БО «БФ Доброчинець України») та відкрити банківські рахунки вказаної організації для залучення благодійних пожертв;

2. залучити ОСОБА_5 до складу організованої групи як активного учасника та відвести йому роль, яка полягала у продажі товарів гуманітарної допомоги, організації збору благодійних пожертв, залученні юридичних та фізичних осіб в Україні або за її межами, які добровільно нададуть учасникам організованої групи гуманітарну допомогу або благодійні пожертви;

3. залучити ОСОБА_8 до складу організованої групи як активного учасника та відвести йому роль, яка полягала у продажі товарів гуманітарної допомоги, у оготівкуванні, отриманих від продажу товарів гуманітарної допомоги грошових коштів, та благодійних пожертв.

4. отримати від юридичних та фізичних осіб товари гуманітарної допомоги та благодійні пожертви на підставі листів з військових частин Міністерства оборони України та установ Департаменту соціального захисту населення Міністерства соціальної політики України;

5. налагодити процес продажу товарів гуманітарної допомоги на території України у тому числі і через свою колишню дружину ОСОБА_9 .

Таким чином, у період з 24.02.2022 до початку квітня 2022 ОСОБА_7 організував та очолив стійку організовану групу, до складу якої залучив ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .

Вказані особи попередньо, умисно й добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх дій, зорганізувалися у внутрішньо й зовнішньо стійке злочинне угрупування, метою діяльності якого було вчинення злочинів - як необхідної умови для реалізації злочинного умислу, діючи при цьому згідно розробленого ОСОБА_7 плану, відомого кожному учаснику, з розподілом їх ролей, спрямованих на реалізацію цього плану, підкорюючись під час злочинної діяльності ОСОБА_7 , який здійснював координацію дій учасників під час вчинення злочинів для реалізації спільного плану.

Вказану діяльність учасники організованої групи проводили поетапно, відповідно до розробленого ОСОБА_7 плану, при цьому всі їх дії були спрямовані на продаж товарів гуманітарної допомоги та використання благодійних пожертв з метою отримання прибутку. На кожному етапі вчинення злочинів, кожен учасник організованої групи мав виконати свою роль шляхом вчинення певних дій. Одночасно із цим,

без активної умисної участі кожного учасника вказаної групи, визначеної ОСОБА_7 , не було б можливо доведення до кінця їх спільного злочинного умислу.

Для реалізації злочинного плану, спрямованого на продаж товарів гуманітарної допомоги та використання благодійних пожертв з метою отримання прибутку, члени організованої групи використовували: засоби зв`язку та комунікації, комп`ютерну техніку, тощо.

Створена ОСОБА_7 організована група характеризувалась наступним чином:

- попередньою організованістю в спільне об`єднання, про що свідчить розроблений та ухвалений учасниками план вчинення злочинної діяльності, чіткий розподіл ролей між учасниками об`єднання, наявність організатора, прикриття своєї діяльності;

- стійкістю злочинного об`єднання, що виразилося у стабільності організації, про що свідчить тривалість, системність та детальна організація функціонування об`єднання, наявність необхідних для функціонування фінансових та технічних можливостей, а також згуртованості, що засвідчують міцні внутрішні зв`язки між учасниками об`єднання, єдиний план злочинних дій та усвідомлення кожним з учасників факту об`єднання з іншими особами у організації для досягнення єдиного злочинного результату;

- «спеціалізацією» злочинної діяльності учасників організованої групи;

- ретельною, довготривалою підготовкою до вчинення злочинів, яка полягала у досягненні між учасниками організованої групи домовленості щодо вчинення злочинів;

- стабільністю учасників групи, яка виразилась у тривалості їхніх дій;

- тривалістю існування створеної ОСОБА_7 організованої групи, а саме з березня 2022 до серпня 2022 (до моменту викриття правоохоронними органами).

Створивши організовану групу для вчинення злочинів щодо продажу товарів гуманітарної допомоги та привласнення благодійних пожертв, ОСОБА_7 здійснено розподіл ролей та обов`язків учасників, зокрема:

ОСОБА_7 , як організатор та керівник організованої групи, підшуковував та залучав до складу групи учасників шляхом віддання наказів, розпоряджень, надання доручень, здійснював загальне керівництво групою, координував її діяльність, здійснював планування злочинної діяльності, визначав конкретну роль учасників у вчиненні злочинів, контролював їх здійснення. Заснував та керував діяльністю БО «БФ «Доброчинець України», розпоряджався товарами, отриманими як гуманітарну допомогу, грошовими коштами благодійними пожертвами. Координував процес продажу товарів гуманітарної допомоги. Розподіляв грошові кошти, отримані від продажу гуманітарної допомоги та благодійних пожертв, між учасниками організованої групи.

ОСОБА_5 , як виконавець, виконував роль, яка полягала у продажі товарів гуманітарної допомоги, організації збору благодійних пожертв, залученні юридичних та фізичних осіб в Україні або за її межами, які добровільно нададуть учасникам організованої групи гуманітарну допомогу або благодійні пожертви, які повинні були б передаватися військовослужбовцям ЗСУ та малозахищеним верствам населення.

ОСОБА_8 , як виконавець, виконував роль, яка полягала у продажі товарів гуманітарної допомоги, у оготівкуванні, отриманих від продажу товарів гуманітарної допомоги грошових коштів, та благодійних пожертв.

Так, 01.04.2022 на виконання свого злочинного плану ОСОБА_7 , з метою створення умов для отримання гуманітарної допомоги та її подальшого продажу, а також отримання благодійних пожертв і у такий спосіб отримання прибутку - заснував БО «БФ «Доброчинець України» та призначив себе її керівником(директором /головою правління). При цьому ОСОБА_7 та інші члени організованої групи усвідомлювали, що метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов`язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій; гуманітарна допомога це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, що надається із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні, які потребують її в тому числі і у зв`язку з підготовкою до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту, і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів.

У квітні-липні 2022 року, ОСОБА_5 на виконання вказівки ОСОБА_7 , діючи згідно розробленого злочинного плану та виконуючи відведену йому у організованій групі роль, домовився з представниками ТОВ «Дніпро-СГЕМ» (код ЄДРПОУ 14183323), ТОВ «НТК Енпаселектро» (код ЄДРПОУ 21573438) та Консорціум "Науково-виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд" (код ЄДРПОУ 33834660) щодо надання останніми гуманітарної допомоги у грошовій формі БО «БФ «Доброчинець України» начебто для забезпечення потреб ЗС України. При цьому, ОСОБА_5 не повідомляв представників ТОВ «Дніпро-СГЕМ», ТОВ «НТК Енпаселектро» та Консорціум "Науково-виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд" щодо справжньої мети організованої групи, спрямованої на заволодіння, наданими для потреб ЗС України як гуманітарна допомога, грошовими коштами.

Після цього, 22.04.2022, ОСОБА_7 , підготував та скерував до Консорціуму "Науково-виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд" листа № 21/22 з проханням надати гуманітарну допомогу у грошовій формі для придбання предметів для військової частини НОМЕР_1 ЗС України.

У період з 13.04.2022 по 28.07.2022 "Науково-виробниче об`єднання "Укргідроенергобуд", ТОВ «Дніпро-СГЕМ», ТОВ «НТК Енпаселектро» та фізична особа ОСОБА_10 , які не були обізнані про злочинний план ОСОБА_7 , направлений на продаж гуманітарної допомоги та привласнення благодійних пожертв, перерахували на рахунок БО «БФ «Доброчинець України» № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 245000 гривень, як надання гуманітарної допомоги у грошовій формі (благодійних внесків) для придбання предметів для військової частини НОМЕР_1 ЗС України та забезпечення потреб людей Чернігівщини, що постраждали від російських окупантів.

Тоді ж, у період з 13.04.2022 по 28.07.2022 ОСОБА_7 , з метою привласнення грошових коштів, отриманих як гуманітарну допомогу (благодійні внески) перерахував з рахунку БО «БФ «Доброчинець України» № НОМЕР_2 , відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 205000 гривень на рахунок ФОП ОСОБА_8

№ НОМЕР_3 , як оплату за дитячі речі, які не планував купувати.

В цей же час, у період з 13.04.2022 по 28.07.2022 ОСОБА_8 на виконання вказівки ОСОБА_7 , діючи згідно розробленого злочинного плану та виконуючи відведену йому у організованій групі роль, будучи обізнаним, що грошові кошти, перераховані ОСОБА_7 з рахунку БО «БФ «Доброчинець України» на загальну суму 205000 гривень є гуманітарною допомогою (благодійними внесками), обготівкував їх та у подальшому передав ОСОБА_7 .

У період з 24.07.2022 по 28.07.2022 грошові кошти у розмірі 37800 гривень, отримані БО «БФ «Доброчинець України» як гуманітарну допомогу (благодійні внески), ОСОБА_7 зняв з рахунку НОМЕР_2 з банкоматів та у такий спосіб привласнив.

Крім цього, на початку травня 2022 року ОСОБА_7 продовжуючи діяти згідно свого злочинного плану, домовився з представниками ТОВ «МК Галичина» (код ЄДРПОУ 39685014) про надання товариством гуманітарної допомоги для потреб ЗС України у вигляді молока. При цьому, ОСОБА_7 не повідомляв представників ТОВ «МК Галичина» щодо справжньої мети організованої групи, спрямованої на продаж предметів гуманітарної допомоги та привласнення отриманих від продажу грошових коштів.

07.05.2022 на виконання вказівки ОСОБА_7 , ОСОБА_5 продовжуючи діяти згідно розробленого злочинного плану та виконуючи відведену йому в організованій групі роль, домовився з військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 ЗСУ про підготовку останніми листа до ТОВ «МК Галичина» щодо надання товариством для потреб військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 гуманітарної допомоги у вигляді молока у кількості 9360 пачок масою 1000 грам кожна. ОСОБА_5 не повідомляв військовослужбовцям в/ч НОМЕР_1 справжню мету організованої групи, спрямовану на продаж предметів гуманітарної допомоги та привласнення отриманих від продажу грошових коштів, а пообіцяв передати отриману на підставі листа гуманітарну допомогу до в/ч НОМЕР_1 .

10.05.2022 представники військової частини НОМЕР_1 підготували листа

№ 3/1 за підписом командира військової частини ОСОБА_11 до ТОВ «МК Галичина» з проханням надання гуманітарної допомоги у вигляді молока у кількості 9360 пачок масою 1000 грам кожна.

11.05.2022 ОСОБА_7 отримав від ТОВ «МК Галичина» зі складу за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 33-А, гуманітарну допомогу у вигляді молока кількістю 9360 пачок, масою 1000 грам кожна, надану для військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 на підставі листа № 3/1 від 10.05.2022 та розмістив його на складі за адресою: АДРЕСА_2 .

17.05.2022 ОСОБА_7 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 з метою прикриття спільної злочинної діяльності, яка полягала у продажі товарів гуманітарної допомоги та надання їй вигляду законної, передали до в/ч НОМЕР_1 лише 2448 пачок молока масою 1000 грам кожна із 9360 пачок, отриманих від ТОВ «МК Галичина».

19.05.2022 ОСОБА_7 надав вказівку ОСОБА_8 знайти покупців для гуманітарної допомоги молока ТОВ «МК Галичина» та продати його.

Того ж дня, ОСОБА_8 запропонував громадянину України ОСОБА_12 придбати у нього молоко та повідомив його характеристики, при цьому не ставлячи останнього до відома, що вказане молоко є гуманітарною допомогою.

19.05.2022 ОСОБА_7 перемістив молоко у кількості 6912 пачок зі складу за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська 4-А до складу ТД «Огоньок», за адресою: АДРЕСА_3 , де передав для подальшого його продажу своїй колишній дружині ОСОБА_9 .

Після цього, у першій половині червня 2022 року ОСОБА_13 з метою реалізації свого злочинного плану домовляється з представниками ТОВ «МК Галичина» про надання товариством гуманітарної допомоги у вигляді молока для потреб малозахищених верств населення. При цьому, ОСОБА_7 не повідомляв представників ТОВ «МК Галичина» щодо справжньої мети організованої групи, спрямованої на продаж товарів гуманітарної допомоги та привласнення отриманих від продажу грошових коштів.

15.06.2022 на виконання вказівки Хахуди, ОСОБА_5 продовжуючи діяти згідно розробленого злочинного плану та виконуючи відведену йому у організованій групі роль, домовився з директором Козелецького геріатричного пансіонату ОСОБА_14 щодо підготовки останнім листа до ТОВ «МК Галичина» з проханням надати гуманітарну допомогу пансіонату у вигляді 1200 пачок молока масою 900 г кожна. ОСОБА_5 не повідомляв ОСОБА_14 справжню мету організованої групи, спрямовану на продаж предметів гуманітарної допомоги та привласнення отриманих від продажу грошових коштів, а пообіцяв передати отриману на підставі листа гуманітарну допомогу до Козелецького геріатричного пансіонату.

24.06.2022 директор Козелецького геріатричного пансіонату ОСОБА_14 не будучи обізнаним про злочинні плани ОСОБА_7 та очолюваної ним організованої групи, підготував лист № 315 з проханням надання гуманітарної допомоги у вигляді молока у кількості 1200 пачок масою 900 грам кожна та цього ж дня на прохання ОСОБА_5 передав його ОСОБА_7 .

24.06.2022 ОСОБА_7 , продовжуючи виконання свого злочинного задуму, передав лист Козелецького геріатричного пансіонату № НОМЕР_4 представнику ГО «СВОЇМ» ОСОБА_15 для подальшої передачі до ТОВ «МК Галичина»

01.07.2022 ОСОБА_7 отримав від ТОВ «МК Галичина» зі складу за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 33-А, гуманітарну допомогу у вигляді молока кількістю 1200 пачок масою 900 грам кожна, надану для Козелецького геріатричного пансіонату на підставі листа № 315 від 24.06.2022, та того ж дня відвіз до складу ТД «Огоньок» за адресою: АДРЕСА_3 , де передав для подальшого його продажу ОСОБА_9 .

У період з 11.05.2022 по 06.07.2022 ОСОБА_9 , на виконання вказівки ОСОБА_7 , продала різним суб`єктам підприємницької діяльності та фізичним особам зазначену гуманітарну допомогу, а саме: 6588 пачок молока масою 1000 грам кожна та 1200 пачок молока масою 900 грам кожна, загальною вартістю 283767 гривень за 212564 гривні. Грошові кошти від продажу молока ОСОБА_9 за вказівкою ОСОБА_7 перерахувала: 188040 гривень на його рахунок НОМЕР_5 в АТ «Універсал банк»; 5000 гривень на його рахунок № НОМЕР_6 в АТ КБ «Приватбанк»; 16524 гривень на картковий рахунок громадянина ОСОБА_16

№ НОМЕР_7 в АТ КБ «Приватбанк» у вигляді оплати за оренду

ОСОБА_7 квартири АДРЕСА_4 ; 3000 гривень за послуги з перевезення на картковий рахунок № НОМЕР_8 .

Крім цього, наприкінці квітня 2022 року ОСОБА_13 знаючи про те, що фірма «Дарниця» (код ЄДРПОУ 00481212) надала до Чернігівської обласної ради гуманітарну допомогу у вигляді лікарських засобів, які на той час перебували у ГО «СВОЇМ» (код ЄДРПОУ 44694188), за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Чернігівська, 112-б, продовжуючи діяти згідно свого злочинного плану, звернувся до представників вказаної громадської організації з проханням надати гуманітарну допомогу для потреб військовослужбовців ЗС України. При цьому, ОСОБА_7 не повідомляв представників ГО «СВОЇМ» щодо справжньої мети організованої групи, спрямованої на продаж товарів гуманітарної допомоги та привласнення отриманих від продажу грошових коштів.

28.05.2022 ОСОБА_7 отримав від ГО «СВОЇМ» зі складу за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Чернігівська, 112-б, гуманітарну допомогу у вигляді лікарських засобів: «Санідар 200мл» у кількості 1595 штук, «Левофлоксацин-Дарниця 100мл» у кількості 525 штук і «Еуфілін-Дарниця 5мл» у кількості 119 штук, та розмістив їх на складі за адресою: АДРЕСА_2 .

30.05.2022 ОСОБА_5 , пербуваючи у м. Києві, за вказівкою

ОСОБА_7 доручив ОСОБА_8 здійснити продаж гуманітарної допомоги лікарських засобів фірми «Дарниця».

Цього ж дня, ОСОБА_8 будучи обізнаним про те, що лікарські засоби, а саме: «Санідар 200мл» у кількості 1595 штук, «Левофлоксацин-Дарниця 100мл» у кількості 525 штук і «Еуфілін-Дарниця 5 мл» у кількості 119 штук є гуманітарною допомогою, діючи згідно розробленого злочинного плану та виконуючи, відведену йому у організованій групі роль, звернувся до ОСОБА_17 представника медичного центру «Альфа-Віта» з пропозицією продажу вказаних лікарських засобів, на яку вона погодилась. Згідно досягнутої домовленості ОСОБА_8 мав передати ОСОБА_17 гуманітарну допомогу - лікарські засоби: «Санідар 200мл» у кількості 1595 штук, «Левофлоксацин-Дарниця 100мл» у кількості 525 штук і «Еуфілін-Дарниця 5 мл» у кількості 119 штук, а ОСОБА_17 повинна була віддавати за вказані лікарські засоби грошові кошти ОСОБА_8 протягом року, по мірі їх реалізації.

03.06.2022 ОСОБА_8 , продовжуючи діяти у складі злочинної групи, за раніше погодженою домовленістю з ОСОБА_17 , завіз частину гуманітарної допомоги лікарські засоби: «Санідар 200мл» у кількості 20 штук, «Левофлоксацин-Дарниця 100мл» у кількості 50 штук і «Еуфілін-Дарниця 5 мл» у кількості 60 штук до приміщення медичного центру «Альфа-Віта», за адресою: АДРЕСА_5 .

09.06.2022 ОСОБА_8 , продовжуючи діяти у складі злочинної групи, за домовленістю з ОСОБА_17 , завіз другу частину гуманітарної допомоги лікарські засоби: «Санідар 200мл» у кількості 1575 штук, «Левофлоксацин-Дарниця 100мл» у кількості 475 штук і «Еуфілін- Дарниця 5 мл» у кількості 59 штук до приміщення медичного центру «Альфа-Віта», за адресою: АДРЕСА_6 .

Таким чином, ОСОБА_8 , на виконання вказівки ОСОБА_7 , за дорученням ОСОБА_5 вчинив правочини щодо передачі товарів гуманітарної допомоги лікарські засоби: «Санідар 200мл» у кількості 1575 штук, «Левофлоксацин-Дарниця 100мл» у кількості 475 штук і «Еуфілін-Дарниця 5мл» у кількості 59 штук, загальною вартістю 267979 гривень ОСОБА_17 , тобто розпорядився таким майном з метою отримання прибутку.

Тобто, за вищевикладених обставин ОСОБА_5 виконав усі дії, спрямовані на реалізацію злочинного плану, а саме на продаж товарів гуманітарної допомоги, використання благодійних пожертв та укладання правочинів щодо розпорядження таким майном, вчинені у значному розмірі з метою отримання прибутку, під час воєнного стану, на загальну суму 794546 гривень, який згідно з п. 2 примітки до ст. 201-2КК України у понад триста п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та становить значний розмір.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у продажі товарів гуманітарної допомоги, використанні благодійних пожертв та укладанні правочинів щодо розпорядження таким майном з метою отримання прибутку, вчинені у значному розмірі під час воєнного стану організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Вказані обставини у своїй сукупності дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчинені злочину передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, що підтверджуються наступними матеріалами:

-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «зняття інформації з електронних комунікаційних мереж», реєстр. № 5/6/1/4-9361, розсекречено;

- відповідь оперативного підрозділу від 01.08.2022 № 5/6-11455;

- відповідь оперативного підрозділу від 09.08.2022 № 39/2/1-3635;

- відповідь оперативного підрозділу від 10.08.2022 № 30/2/1-3697;

- відповідь оперативного підрозділу від 16.08.2022 № 30/2/1-3814;

- протокол допиту як свідка ОСОБА_8 від 25.08.2022;

- протокол допиту як свідка ОСОБА_9 від 25.08.2022;

- лист в/ч НОМЕР_1 від 01.11.2022 № 262/1;

- лист Козелецького геріатричного пансіонату Міністерства соціальної політики України від 25.08.2022 № 444;

- протокол обшуку від 25.08.2022;

- висновок експерта КНДІСЕ від 28.09.2022 № 23876/22-53;

- висновок експерта КНДІСЕ від 13.09.2022 № 23877/22-53.

26.08.2022 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянину України, уродженцю м. Носівка Чернігівської області, засновнику та керівнику БО «БФ Доброчинець України», повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

17.11.2022, відповідно до ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 16.11.2022, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022101110000068 продовжено до 26.01.2023.

29.11.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб передбачений КПК України і вказують на вірогідну причетність ОСОБА_5 до вчинення зазначеного злочину, при цьому таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польщі»).

На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.

Доводячи існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, сторона обвинувачення зауважує про те, що ризиком є дія, яка може вчинятись з високим ступенем ймовірності.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

Також Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

-знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

-незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення;

-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідність обрання до ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочин, який інкримінують останньому є тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 7-ти років, з конфіскацією майна, та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України полягає у тому, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені усі співучасники злочинів, місця зберігання речей та документів, що можуть бути використані як речові докази.

Таким чином є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази та документи, які мають значення для кримінального провадження.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_5 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв`язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.

Так, кримінальне правопорушення вчинене підозрюваним здійснювалося з невстановленим на даний час колом осіб, яким підозрюваний може повідомити форми і методи роботи правоохоронних органів України, що стали йому відомі у зв`язку із набуттям статусу підозрюваного. Крім того з метою ухилення від кримінальної відповідальності він зможе як сам так і на його вимогу використовуючи інших осіб, шляхом вмовлянь, погроз чи підкупу впливати, або вимагати впливу на свідків та очевидців вчиненого злочину, відомості про які він може отримати, як з копій матеріалів кримінального провадження так із інших джерел.

Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що на даний час невстановлені усі спільники ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.

Окрім цього, ОСОБА_5 є пенсіонером та не має постійного джерела заробітку, а продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги, вчинявся з метою неправомірного отримання грошових коштів, таким чином слід прийти до висновку, що у випадку обрання йому запобіжного заходу більш м`якого ніж тримання під вартою, це призведе до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень з метою особистого збагачення, що свідчить про високу вірогідність виникнення ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено наступне:

- зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_5 до вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України;

- підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, тож тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (злочині), у вчиненні якого він підозрюється, є достатньою та співрозмірною для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

- вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 дозволяють йому перебувати у ДУ «Київський слідчий ізолятор» під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного;

- підозрюваний ОСОБА_5 за місцем проживання та реєстрації не має міцних соціальних зв`язків.

У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 .

Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.

Не можливе і застосування до підозрюваного і запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.

Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло не зможе унеможливити вчинення останнім кримінальних правопорушень (злочинів). Викладене вище унеможливлює застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Досудовим розслідування, станом на 29 листопада 2022 року, встановлено, що ОСОБА_5 під час вчинення кримінального правопорушення у складі організованої групи під час воєнного стану здійснив продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги та використав благодійних пожертв на загальну суму 794 тисячі гривень, що становить триста шістнадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , уродженець Сумської області, м. Конотоп, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відомості про наявність у ОСОБА_5 на праві власності нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Відомості про наявність у ОСОБА_5 на праві власності рухомого майна у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів МВС України відсутні.

У протиправній діяльності використовує банківський рахунок № НОМЕР_10 , відкритий у АТ «Універсал Банк».

Дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_11 , уродженка м. Київ, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка, згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, їй належить.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС України ОСОБА_18 належить автомобіль марки Mazda CX-5, д.н.з. НОМЕР_12 .

Є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Агросолум Україна» (код ЄДРПОУ 43823771, юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, офіс 4).

Є засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «НВЦ АІТ «Агросистеми»» (код ЄДРПОУ 44754849, юридична адреса: 03127, м. Київ, вул. Героїв оборони, 10).

Згідно ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається - до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Ураховуючи викладене вище, в органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 , тому останньому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що зумовлено виконанням передбаченого ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження.»

Згідно з ч. 4 ст. 107 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.

До початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу по суті, сторона захисту заявила клопотання про відкладення його розгляду задля зобов`язання сторони обвинувачення надати додаткові докази.

Прокурор щодо такого клопотання заперечував, вважаючи його безпідставним.

Слідчий суддя дійшов висновку про відхилення такого клопотання, оскільки стороною захисту не було наведено достатньо переконливих доводів, що відповідні докази мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 .

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи та вимоги, викладені у клопотанні, просив його задовольнити, вказуючи, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, а наведені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні та доданими до клопотання доказами.

Захисник підозрюваного як і він сам щодо вимог та доводів клопотання заперечував, просив у його задоволенні відмовити, а у разі, якщо слідчий суддя дійде висновку про наявність підстав для застосування запобіжного заходу, застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Зокрема, сторона захисту звернула увагу на необґрунтованість підозри та відсутність доказів на доведення наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Також, зауважила на тому, що сума застави, застосована наразі щодо організатора злочину ( ОСОБА_7 ) значна менша, ніж та, про застосування якої альтернативно ставить питання прокурор щодо підозрюваного ОСОБА_5 , що не відповідає ролям організованої групи. За таких обставин сторона захисту вважає, що застосування запобіжного заходу, про який просить прокурор, фактично є покаранням.

Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч.ч. 1 - 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

За змістом ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Суд наголошує, що ст. 183 КПК України регламентовано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і визначено вичерпний перелік випадків можливості застосування такого заходу.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:

1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;

2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років;

5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;

6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбаченихрозділом ІХцього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

7) до особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, у порядку і на підставах, передбаченихрозділом IX-2цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним,обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованоїпідозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосуваннябільш м`якихзапобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частина 2 вказаної статті покладає обов`язок на слідчого суддю постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальнихзав`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 30.11.2022 (а.с. 32-41) відповідає вимогам ст. 277 КПК України, за своїм змістом та на даному етапі сумнівів щодо її законності або порушення порядку вручення не викликає.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 30.11.2022підозри увчиненні кримінальногоправопорушення передбаченогоч.3ст.201-2 ККУкраїни підтверджуєтьсязібраними підчас досудовогорозслідування вкримінальному провадженнідоказами,зокрема:

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «зняття інформації з електронних комунікаційних мереж», реєстр. № 5/6/1/4-9361, розсекречено;

- відповіддю оперативного підрозділу від 01.08.2022 № 5/6-11455;

- відповіддю оперативного підрозділу від 09.08.2022 № 39/2/1-3635;

- відповіддю оперативного підрозділу від 10.08.2022 № 30/2/1-3697;

- відповіддю оперативного підрозділу від 16.08.2022 № 30/2/1-3814;

- протоколом допиту як свідка ОСОБА_8 від 25.08.2022;

- протоколом допиту як свідка ОСОБА_9 від 25.08.2022;

- листом в/ч НОМЕР_1 від 01.11.2022 № 262/1;

- листом Козелецького геріатричного пансіонату Міністерства соціальної політики України від 25.08.2022 № 444;

- протоколом обшуку від 25.08.2022;

- висновком експерта КНДІСЕ від 28.09.2022 № 23876/22-53;

- висновком експерта КНДІСЕ від 13.09.2022 № 23877/22-53;

- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

При цьому, суд враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивнопов`язуютьпідозрюваного з певнимзлочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальшерозслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

На даномуетапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів щодо пред`явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв`язку, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать прообґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об`єктивно зв`язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.

При цьому, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, проте вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що згідно вимог чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованою підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Звертаючись з клопотанням слідчий вказав на наявність у даному випадку ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення звернуто увагу на те, що підозрюваний ОСОБА_5 , може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочин, який інкримінують останньому є тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 7-ти років, з конфіскацією майна, та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Щодо ризику передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор зауважив, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені усі співучасники злочинів, місця зберігання речей та документів, що можуть бути використані як речові докази, тому є підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази та документи, які мають значення для кримінального провадження.

Стосовно ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, в клопотанні вказано, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_5 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв`язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів. Так, кримінальне правопорушення вчинене підозрюваним здійснювалося з невстановленим на даний час колом осіб, яким підозрюваний може повідомити форми і методи роботи правоохоронних органів України, що стали йому відомі у зв`язку із набуттям статусу підозрюваного. Крім того з метою ухилення від кримінальної відповідальності він зможе як сам так і на його вимогу використовуючи інших осіб, шляхом вмовлянь, погроз чи підкупу впливати, або вимагати впливу на свідків та очевидців вчиненого злочину, відомості про які він може отримати, як з копій матеріалів кримінального провадження так із інших джерел.

Щодо ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України в клопотанні зазначено, що на даний час невстановлені усі спільники ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.

Окрім того, стороною обвинувачення звернуто увагу на те, що ОСОБА_5 є пенсіонером та не має постійного джерела заробітку, а продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги, вчинявся з метою неправомірного отримання грошових коштів, а тому, у випадку обрання йому запобіжного заходу більш м`якого ніж тримання під вартою, це призведе до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень з метою особистого збагачення, що свідчить про високу вірогідність виникнення ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На думку органу досудового розслідування викладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Слідчий суддя вважає переконливим та таким, що доведений матеріалами клопотання, щонайменше ризики, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також слідчий суддя зауважує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який на даний час триває.

Перебування на волі підозрюваного ОСОБА_5 який усвідомлює невідворотність, тяжкість та реальність покарання за вчинене правопорушення, може надати можливість уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду.

Так, на підтвердження даного ризику враховуються такі обставини, що підозрюваний в разі перебування на волі може використати ситуацію, яка склалась у країні на власну користь, а саме скористатись тим фактом, що служби поліції перебувають на даний час в посиленому режимі несення служби, орган досудового розслідування обмежений в можливості здійснювати контроль підозрюваного у місці його проживання, виконання ним покладених на останнього його процесуальних обов`язків, у разі незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання більш м`якого запобіжного заходу, непов`язаного із позбавленням волі.

Викладені обставини слід враховувати як достатньо вірогідні дії підозрюваного, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 чітко розуміє та усвідомлює категорію інкримінованого йому кримінального правопорушення, його тяжкість та покарання у разі визнання його винним.

В даній конкретній ситуації тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_5 у разі визнання його винним, свідчить про неможливість застосування до нього менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

При цьому необхідно зазначити, що підозрюваний не має стійких соціальних зав`язків (розлучений), батьків та дітей на утриманні не має, тобто зв`язок із зовнішнім світом є досить слабким.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, надасть змогу переховуватись від суду і може призвести до продовження ним злочинної діяльності.

Отже, при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує особу останнього, соціальне положення (відсутність стійких соціальних зв`язків), а також те, що є підстави вважати, що з боку підозрюваного може мати місце переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Вирішуючи клопотання, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини про те, що позбавлення свободи і тримання підвартою можебути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу,який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості. (Рішення Європейського Суду «Марченко проти України» від 10.02.2011).

Під суспільним інтересом в даному конкретному випадку суд розуміє обставини даної конкретної справи, особу підозрюваного та нагальну необхідність захисту суспільства від можливих дій щодо продовження ним злочинної діяльності.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати в даному випадку запобіжний строк у викладі тримання під вартою у межах строку досудового розслідування.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбаченихстаттею 194цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разівнесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченомучастиною четвертоюцієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не можебути завідомонепомірним для нього.

За змістом п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір заставивизначається утаких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбаченихчастинами третьоюабочетвертою статті 183цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 182 КПК України застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Частиною 3 статті 182 КПК України передбачено, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

Згідно з ч.ч. 7, 8, 10 ст. 182 КПК України у випадках, передбаченихчастинами третьоюабочетвертою статті 183цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положеньчастини сьомої статті 194цього Кодексу.

За таких обставин, оскільки на думку слідчого судді застосування до підозрюваного більш м`якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме: спробам переховуватися чи перешкоджати кримінальному провадженню, вчиненню іншого кримінального правопорушення, з огляду на в т.ч. встановлені у судовому засіданні відсутність стійких соціальних зв`язків у підозрюваного, розмір майнової шкоди, у завданні якої він підозрюється, та майновий стан підозрюваного, клопотання підлягає задоволенню з одночасним визначенням альтернативного запобіжногозаходу увигляді застави у розмірі 100прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 258900,00 грн, який відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України та, на думку слідчого судді, достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

При цьому слідчий суддя бере до уваги, що за змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 370-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати допідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання підвартою в межах строку досудового розслідування строком на 56 (п`ятдесятшість) днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту фактичного затримання в залі суду, тобто з 19 год 10 хв 01 грудня 2022 року.

Визначити, що строк дії ухвали закінчується о 19 год 10 хв 26 січня 2023 року.

Визначити розмір застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 258900,00 (двісті п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разівнесення заставипокласти напідозрюваного підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою,

- не відлучатись з місця проживання ( АДРЕСА_1 ), без дозволу слідчого, прокурора або суду,

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання,

- утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні № 22022101110000068 від 08.04.2022.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 26 січня 2023 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду міста Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду міста Києва.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1