Рішення

від 12.08.2010 по справі 15/89-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.08.10

          Справа № 15/89-10.

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Експрес-С”, м. Київ

до відповідача  Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2, м. Суми

про стягнення 32 552 грн. 55 коп.

    СУДДЯ                           Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Чорнобай І.О., довіреність б/н від 10.06.2010р.

Від відповідача: не з‘явився

         Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 32 552 грн. 55 коп. заборгованості  по договору поставки №ЕК-47 від 16.04.2010р., а саме:  31 886 грн. 90 коп. основного боргу, 580 грн. 68 коп. пені та 84 грн. 97 коп. – 3% річних.

     В дане судове засідання позивачем подано пояснення на виконання вимог ухвали суду від 29.07.2010р. з приводу того, за якою цивільно-правовою угодою здійснювались поставки товару по видатковим накладним № РНЯ-004232 від 16.04.2010р. та № РНЯ-004312 від 27.04.2010р. Так, позивачем пояснено, що поставка по видатковим накладним № РНЯ-004232 від 16.04.2010р. та № РНЯ-004312 від 27.04.2010р. здійснювалася по договору поставки №ЕК-47 від 16.04.2010р., інші цивільно-правові угоди між позивачем та відповідачем відсутні.

          Відповідач письмовий відзив на позов не подав, в засідання суду не з’явився. Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у даному судовому засіданні (ухвалу про порушення провадження у справі відповідачем отримано, про що свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу 08.07.2010р.), клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача в дане судове засідання  не надходило, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

        Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 16.04.2010р. був укладений договір поставки  №ЕК-47, за умовами п. 1.1. якого постачальник (позивач) зобов‘язується відповідно до даного договору та замовлень замовника (відповідача) передати у його власність товар, а замовник зобов‘язується оплачувати товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у накладних, що додається до договору та є його невід‘ємною частиною.

Згідно п. 1.2. договору предметом поставки є кондитерські вироби. Кількість та вид кондитерських виробів зазначені у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Пункт 2.9. договору передбачає, що товар вважається переданим з моменту підписання замовником видаткової накладної.

Відповідно до п. 3.2. договору загальна вартість кожної партії товару визначається у видатковій накладній.

Згідно  п. 3.4. договору після отримання партії товару, що відповідає вимогам статті 4 даного договору, замовник зобов'язаний здійснити оплату вартості переданого товару протягом 7 (семи) календарних днів з моменту передачі товару.

        Таким чином,  по видатковим накладним у квітні 2010 році позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 31886 грн. 90 коп., за яку відповідач у встановлений договором строк оплати розрахунок повністю не провів.

Позивач пояснив, що свої зобов'язання за договором він виконав належним чином, поставивши відповідачу продукцію.

        Факт поставки продукції підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними № РНЯ-004232 від 16.04.2010 року на загальну суму 12131 грн. 41 коп. та № РНЯ-004312 від 27.04.2010 року на загальну суму 19755 грн. 49 коп. на яких міститься підпис представника відповідача. Копії вказаних накладних долучені до матеріалів справи (а.с. 11-15).

     Позивачем пояснено, що поставка по видатковим накладним № РНЯ-004232 від 16.04.2010р. та № РНЯ-004312 від 27.04.2010р. здійснювалася по договору поставки №ЕК-47 від 16.04.2010р., інші цивільно-правові угоди між позивачем та відповідачем відсутні.

Стаття 530 ЦК України  передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

        Але, як пояснив представник позивача, відповідач розрахунки з позивачем повністю не провів, тому позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

         Таким чином, на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу складає 31 886 грн. 90 коп., яка підтверджується матеріалами справи.

          Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання).

Частина 2 статті 612 Цивільного кодексу України встановлює норми, згідно яких боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його в строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 31 886 грн. 90 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі  ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі  580 грн. 68  коп. за період з 26.04.2010р. по 02.06.2010р.

Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 5.1 договору поставки №ЕК-47 від 16.04.2010р. (у разі порушення строків оплати вартості переданого товару, замовник сплачує пеню в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки).

Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 580 грн. 68   коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору поставки №ЕК-47 від 16.04.2010р. позивач просить стягнути з відповідача 84 грн. 97 коп. – 3% річних за період з 26.04.2010р. по 02.06.2010р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

            Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

          Враховуючи викладене, позовні вимоги стосовно стягнення 84 грн. 97 коп. 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.

     Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задовольнити повністю.

2.  Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Експрес-С” (03186, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 30, код 22972867) 31 886 грн. 90 коп. основного боргу, 580 грн. 68 коп. пені, 84 грн. 97 коп. – 3% річних, 325 грн. 52 коп. витрат по держмиту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.            Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                                   О.Ю.Резніченко

Повне рішення cкладено 13.08.2010р.

    Суддя