Рішення

від 28.11.2022 по справі 711/4351/22

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4351/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

28 листопада 2022 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Позарецької С.М.,

при секретарі Щокань В.М.,

за участю представника

позивача адвоката Колєснік В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальностю «Сітт Трейд Груп» про встановлення факту відсутності трудових відносин, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Сітт Трейд Груп» про встановлення факту відсутності трудових відносин. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 22.07.2022р. позивач звернувся до центру зайнятості для надання статусу безробітного та з питань працевлаштування і дізнався про своє працевлаштування до ТОВ «Сітт Трейд Груп» з 22.03.2019р. При цьому, відсутня інформація про припинення трудових відносин.

За даними ГУ ПФУ в Черкаській області від 15.08.2022р. з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страхувальником ТОВ «Сітт Трейд Груп» подані звітні відомості про суми нарахованої зарплати на позивача за березень, квітень, травень, червень, листопад 2019р. Відповідно до звітності, трудові відносини з позивачем почалися 22.03.2019р. на підставі документу від 21.03.2019р. №19 як з найманим працівником (без трудової книжки).

Позивач вказує, що він ніколи не перебував у трудових відносинах із відповідачем, заяву про прийняття на роботу не писав, трудовий договір не підписував, з наказом про прийняття на роботу не ознайомлювався, постійно проживає в м. Черкаси. Метою встановлення факту відсутності трудових відносин необхідне позивачу для належного оформлення в центрі зайнятості статусу безробітного та отримання допомоги у працевлаштуванні, а також для підтвердження відсутності трудових відносин у інших державих та недержавних органах України.

На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 2, 21, 24 КЗпП України, позивач просить суд, - встановити факт відсутності трудових відносин між ним та відповідачем.

Ухвалою суду від 08.09.2022р. прийнято, відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повіджомленням сторін. При цьому, суд вважає, що дана справа підлягає до розгляду за правилами позовного, а не окремого провадження, враховуючи висновки постанови ВС від 16.08.2021р. у справі №367/643/21.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Колєснік В.А. повністю підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, враховуючи викладені у позовній заяві доводи та докази. Крім того, зазначив, що у трудовій книжці позивача відсутні відомості про його працевлаштування на ТОВ; позивач не працював на підприємстві ні по трудовому договору, ні про цивільно-правовій угоді; за даними ПФУ позивачу нараховувалася та виплачувалася зарплата у 2019р., але грошові кошти він не отримував. Вважає, що відсутні підстави для припинення трудових відносин, а слід встановити факт їх відсутності. Також просив стягнути з відповідача на свою користь судовий збір.

Відповідач ТОВ «Сітт Трейд Груп» в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Про поважність причин неявки не повідомив. Відповідачем відзив на позов не подано. Крім того, не відреагував на розгляд справи і засновник ТОВ ОСОБА_2 , який був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.

Суд ухвалив про заочний розгляд справи, враховуючи норми ст.ст. 280-282 ЦПК України та думку позивача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення за таких підстав:

встановлено, що ТОВ «Сітт Трейд Груп» (код ЄДРПОУ 42563989) 19.10.2018р. зареєстроване як юридична особа за адрексою: м. Київ, вул. Хароківське шосе, 19, основним видом діяльності якого є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

За даними трудової книжки НОМЕР_1 , виданої 25.06.2012р. на ім`я ОСОБА_1 , 1988р. народження, відсутня інформація про призначення його на посаду працівника до ТОВ «Сітт Трейд Груп».

Між тим, відповідно до інформації листа ГУ ПФУ в Черкаській області від 15.08.2022р. №2300-0704-8/36257, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страхувальником ТОВ «Сітт Трейд Груп» подані звітні відомості про суми нарахованої зарплати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на ОСОБА_1 за березень, квітень, травень, червень та листопад 2019р. Відповідно до звітності, поданої страхувальником, трудові відносини з позивачем почалися 22.03.2019р. на підставі документу від 21.03.2019р. №19, як з найманим працівником (без трудової книжки).

Аналогічна інформація міститься у листі Черкаського міського центру зайнятості від 19.08.2022р. №08-13/404.

Крім того, як повідомлено у листі від 03.08.2022р. №4602716126-15-12-08-08 ГУ ДПС у м. Києві, відповідно до відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, інформація щодо ОСОБА_1 по ТОВ «Сітт Трейд Груп» відображена в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (податкові) періоди «І, ІІ, ІІІ, ІУ квартали 2019 року».

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту щодо даного спору визначені статтею 16 ЦК України.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 2 КЗпП України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - березень 2019р. та на час розгляду справи), право громадян України на працю,- тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру,- включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (ч.1 ст. 3 КЗпП України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та на час розгляду справи). Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗпП).

Відповідно до ч.1 ст. 21 КЗпП України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 21 КЗпП України (в редакції на час розгляду справи), трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації. Трудовий договір може бути: 1)безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи (ч.1 ст. 23 КЗпП в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та на час розгляду справи).

За нормами ч.ч. 1,2,3 ст. 24 КЗпП України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5)при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як передбачено ст. 24 КЗпП (в редакції на час розгляду справи), трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1)при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5)при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу; 6-2) при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи. При укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право подати вимогу про оформлення трудової книжки. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров`я.

Підстави припинення трудового договору визначені у ст. 36 КЗпП України. Крім того, норми щодо розірвання трудового договору передбачені ст.ст. 38, 39, 40, 41, 43, 43-1, 45 КЗпП України.

Як передбачено ч.1 ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після початку проходження стажування. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 48 КЗпП (в редакції на час розгляду справи), облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". На вимогу працівника, який вперше приймається на роботу, трудова книжка оформляється роботодавцем в обов`язковому порядку не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу. Роботодавець на вимогу працівника зобов`язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 1, 2 п.1.1 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом МПУ, МЮУ, МСЗНУ від 29.07.1993р. № 58 із змінами та доповненнями, - трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських

(фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

При влаштуванні на роботу працівники зобов`язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку (п.1.3 Інструкції). Питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. N 301 (301-93-п) «Про трудові книжки працівників», цією Інструкцією та іншими актами законодавства (п.1.5 Інструкції).

Постановою КМУ від 27.04.1993р. №301 «Про трудові книжки працівників» затверджені зразки банків трудових книжок і вкладиша до неї. Трудові книжки раніше встановленого зразка обмінові не підлягають. При влаштуванні на роботу працівники зобов`язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку. Без трудової книжки приймаються на роботу тільки ті особи, які працевлаштовуються вперше. Трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, у представництвах іноземних суб`єктів господарювання, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами (ст.94 КЗпП України).

Як передбачено ст. 253 КЗпП, особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я.

Відповідно до ст. 1 Закону, загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі- соціальне страхування) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України; мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати і розміру єдиного внеску на соціальне страхування, встановлених законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід); страхові внески - кошти відрахувань на окремі види загальнообов`язкового державного соціального страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; терміни "застрахована особа", "страхувальники" та "роботодавці" вживаються у цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Статтею 15 згаданого Закону передбачено, що роботодавець зобов`язаний, зокрема: вести облік коштів соціального страхування і своєчасно надавати Фонду встановлену звітність щодо цих коштів; подавати в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про розмір заробітної плати та використання робочого часу працівників; подавати звітність до Фонду у строки, в порядку та за формою, що встановлені правлінням Фонду тощо.

Таким чином, за результатами розгляду справи, а також з огляду на те, що справа розглядається в межах пред`явлених позовних вимог і на підставі наявних доказів, відповідно до ч.1ст. 13 ЦПК України, суд вважає, що не знайшли свого підтвердження доводи позивача та його представника про те, що між сторонами по справі не виникли та відсутні трудові відносини, враховуючи досліджені докази, які є належними, допустимими та достовірними, у розумінні ст.ст.76-79 ЦПК України. Той факт, що у трудовій книжці позивача відсутній запис про прийняття його на роботу до ТОВ «Сітт Трейд Груп», не свідчить про відсутність між ними трудових правовідносин. Навпаки, відомості, що містяться у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 22.07.2022р., - свідчать про те, що ОСОБА_1 був працевлаштований у ТОВ «Сітт Трейд Груп», йому у певний період часу нараховувалася та виплачувалася заробітна плата, з якої утримувалися обов`язкові платежі та податки.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки позовні вимоги є необгрунтованими та не доведеними.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 141, 259, 268, 280 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 02.12.2022р.

Головуючий: С. М. Позарецька