Постанова

від 17.11.2022 по справі 906/1349/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2022 року Справа № 906/1349/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Цвіркун О.О.

за участю представників:

від позивача: Філевський Р.М. - адвокат

від відповідача: Кошліченко В.С. - адвокат

розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Белмар" та Фізичної особи-підприємця Томчука Андрія Михайловича на рішення Господарського суду Житомирської області, ухвалене 26.07.2022 (суддя Кравець С.Г., повний текст складено 28.07.2022), апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Белмар" на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області, ухвалене 10.08.2022 (суддя Кравець С.Г., повний текст складено 12.08.2022) у справі № 906/1349/21

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Белмар"

до Фізичної особи-підприємця Томчука Андрія Михайловича

про стягнення 838558,97 грн.

та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Томчука Андрія Михайловича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Белмар"

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Житомирської області перебувала справа № 906/1349/21 за первісним позовом ТОВ "Белмар" до ФОП Томчука А.М. про стягнення 838558,97 грн та за зустрічним позовом ФОП Томчука А.М. до ТОВ "Белмар" про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 20.12.2021 відкрито провадження у справі № 906/1349/21 за позовом ТОВ "Белмар" до ФОП Томчука про стягнення 838558,97 грн., з яких: 620480,00 грн основного боргу, 65022,90 грн трьох відсотків річних та 153056,07 грн інфляційних втрат, а також судових витрат.

Ухвалою місцевого господарського суду від 27.01.2022 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ФОП Томчука А.М. до ТОВ "Белмар" про зобов`язання усунути недоліки обладнання переданого за Договором від 06.11.2018 № 123/О шляхом приведення його за якістю у відповідність до вимог чинного законодавства, у тому числі вимогам нормативно-правових актів з пожежної безпеки, ТУ, ГОСТ, ДСТУ.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 26.07.2022 у справі № 906/1349/21 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ФОП Томчука А.М. на користь ТОВ "Белмар": 620 480,00 грн бору за Договором поставки обладнання від 16.11.2018 № 123/О, 4 232,86 грн трьох відсотків річних, 21 954,60 грн інфляційних втрат, 9 700,01 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволенні первісного позову в іншій частині - відмовлено. У задоволенні зустрічного позову - відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 10.08.2022 частково задоволено заяву ТОВ "Белмар" та стягнуто з ФОП Томчука А.М. на користь ТОВ "Белмар" 30846,61 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції від 26.07.2022 та додатковим рішенням від 10.08.2022, ТОВ "Белмар" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 26.07.2022 у справі № 906/1349/21 в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ "Белмар" та прийняти в цій частині нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги. Просить скасувати також додаткове рішення від 10.08.2022 у справі № 906/1349/21 в частині відмови в стягненні витрат на правничу допомогу в сумі 9153,39 грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким повністю задовольнити вимоги ТОВ "Белмар" про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 40000 грн. Вирішити питання про розподіл судових витрат за наслідками апеляційного розгляду справи, стягнувши з ФОП Томчука А.М. на користь ТОВ "Белмар" суму сплаченого за подання апеляційної скарги судового збору в розмірі 18867,59 грн та витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 12000 грн.

Обґрунтовуючи доводи скарги, позивач за первісним позовом - ТОВ "Белмар" вказує, що неправильне визначення судом дати виникнення заборгованості у відповідача призвело до необґрунтованого та неправомірного зменшення розміру заявлених до стягнення сум. При цьому, відхиливши поданий розрахунок позивача та частково відмовивши у задоволенні позовних вимог, судом не наведено власного розрахунку нарахувань.

Разом з цим, оскільки скаржник вважає, що позов підлягав задоволенню в повному обсязі, то додатковим рішенням суду від 10.08.2022 з відповідача за первісним позовом мали бути стягнуті судові витрати у відповідних розмірах: судовий збір - 12578,39 грн та витрати на правничу допомогу - 40000 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції від 26.07.2022, ФОП Томчук А.М. звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 26.07.2022 в частині часткового задоволення позову ТОВ "Белмар" щодо стягнення з ФОП Томчука А.М. 620 480,00 грн боргу за Договором поставки обладнання від 16.11.2018 № 123/О, 4 232,86 грн. 3% річних, 21 954,60 грн інфляційних втрат, 9 700,01 грн витрат по сплаті судового збору та ухвалити нове рішення, яким в задоволені первісного позову відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи скарги, позивач за зустрічним позовом - ФОП Томчук А.М., вказує про невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне визначення як ТОВ "Белмар", так і судом першої інстанції дати виникнення заборгованості у відповідача та суми заборгованості, в тому числі безпідставне нарахування інфляційних втрат. Зазначає, що позивачем за первісним позовом обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, що є самостійно підставою для відмови у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 29.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Белмар" на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.07.2022 та на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 10.08.2022 у справі № 906/1349/21; відкрито апеляційне провадження ФОВ Томчука А.М. на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.07.2022 у справі № 906/1349/21; об`єднано апеляційні скарги ТОВ "Белмар" та ФОП Томчука Андрія Михайловича в одне апеляційне провадження у справі № 906/1349/21 ; справу постановлено розглянути в судовому засіданні.

Від ТОВ "Белмар" надійшов відзив на апеляційну скаргу ФОП Томчука А.М., в якому не погоджується із доводами останнього та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. Натомість, підтримує доводи своєї апеляційної скарги, просить рішення Господарського суду Житомирської області від 26.07.2022 та додаткове рішення від 10.08.2022 у справі № 906/1349/21 скасувати та задоволити первісні позовні вимоги у повному обсязі. Також вирішити питання розподілу судових витрат за наслідками апеляційного провадження.

В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи апеляційних скарг з викладених у них підстав та просять їх задоволити.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Розглянувши матеріали справи № 906/1349/21, дослідивши та проаналізувавши наявні докази, доводи апеляційних скарг та відзиву, а також заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

16.11.2018 між ТОВ "Белмар" (постачальник/позивач за первісним позовом) та ФОП Томчуком А.М. (покупець/відповідач за первісним позовом) було укладено Договір поставки обладнання № 123/О (далі - Договір). Предметом цього Договору є купівля-продаж комплексу обладнання для порошкового фарбування (далі - Обладнання), яке Постачальник відповідно до умов Договору зобов`язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Обладнання в порядку та на умовах, встановлених цим Договором.

За умовами п.1.2. Договору, перелік Обладнання, кількість і вартість наведені у Додатку №1, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п.2.1. Договору, загальна вартість Обладнання встановлюється в національній валюті України, з урахуванням ПДВ, еквівалент якої на дату укладення даного Договору, виражений в іноземній валюті "Долар США", згідно курсу продажу долара США за гривню, за даними ПАТ КБ "ПриватБанк" становить 56 000,00 (п`ятдесят шість тисяч) доларів США і є незмінним.

Загальна сума Договору в національній валюті України є змінною. На дату укладення Договору загальна вартість Обладнання в національній валюті України становить 1 551 200,00 (один мільйон п`ятсот п`ятдесят одна тисяча двісті) гривень 00 копійок, в т.ч. ПДВ 258 533,33 грн.

Пунктами 2.2., 2.3. Договору сторони передбачили, що оплата за цим Договором здійснюється Покупцем в національній валюті України - гривні, в безготівковій формі. Покупець оплачує Постачальнику вартість Обладнання шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в національній валюті України. Покупець проводить оплату на розрахунковий рахунок Постачальника зазначений в цьому Договорі. У вартість Договору включені науково-дослідні та експериментальні роботи щодо приведення технічних параметрів Обладнання у відповідність з ТЗ Покупця, монтажні роботи, пуско-налагоджувальні роботи, завантаження Обладнання для транспортування до Покупця, експлуатаційна і ремонтна документація.

Відповідно до п.2.4 Договору, Покупець оплачує цей Договір наступним чином:

2.4.1. Перший платіж у розмірі 60% від вартості Договору Покупець сплачує протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання цього Договору.

2.4.2. Другий платіж у розмірі 40% від вартості Договору Покупець сплачує протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання Акту Завершення пуско - налагоджувальних робіт.

2.4.3. Покупець має право на дострокове погашення суми за цим Договором.

За умовами п.3.1. Договору, Постачальник зобов`язується виготовити та поставити Обладнання протягом 120 (сто двадцять) календарних днів з моменту надходження на розрахунковий рахунок Постачальника суми відповідно до п.2.4.1. даного Договору.

Покупець зобов`язується:

3.2.1 надати транспортний засіб для транспортування Обладнання відповідно до технічних вимог, які Постачальник зобов`язується надати, або узгодити відвантаження транспортними компаніями.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що право власності на Обладнання, а також ризики його випадкової загибелі, втрати або пошкодження в процесі транспортування переходять від Постачальника до Покупця в момент передачі Обладнання уповноваженому представнику Покупця в м. Миколаїв. У разі, якщо Покупець самостійно забирає Обладнання з території Постачальника, останній зобов`язаний виписати всі товаросупровідні документи (ТТН) для здійснення транспортування Обладнання на територію Покупця.

Згідно п.3.4. Договору, підтвердженням факту передачі Обладнання є підписання між Покупцем і Постачальником або їх уповноваженими представниками внутрішнього Акту прийому-передачі Обладнання, складеного в 2-х однакових примірниках.

Відповідно до пункту 3.5 Договору, прийом Обладнання за кількістю проводиться згідно Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю № П-6 під час фактичного його отримання на території Продавця, а приймання Обладнання по якості проводиться у відповідності до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю № П-7.

Згідно з п. 14 Інструкції П-7, приймання продукції за якістю і комплектністю здійснюється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість та комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не призупиняє прийомку продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектністю поставленої продукції і в акті вказується, які документи відсутні.

Пунктом 16 Інструкції П-7 передбачено, що при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції) , одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості і змішання з іншою однорідної продукцією. Одержувач також зобов`язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника виробника (відправника) з іншого міста, якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов`язкових правилах при договорі.

Згідно з п.30 Інструкції П-7 акт повинен бути підписаний всіма особами, які брали участь в перевірці якості і комплектності продукції. Особа, яка не погоджується із змістом акта, зобов`язана підписати його із застереженням про свою незгоду і викласти свою думку.

В акті перед підписом осіб, які брали участь у прийманні, повинно бути зазначено, що ці особи попереджені про те, що вони несуть відповідальність за підписання акта, що містить дані, що не відповідають дійсності.

За умовами пунктів 3.6, 3.7 Договору, у разі поставки Обладнання за якістю нижче, ніж вимагається вимогами Договору, або кількості, що не відповідає умовам Договору та Покупця, Постачальник за вимогою Покупця негайно, але не пізніше ніж 14 календарних днів і без будь-якої додаткової оплати з боку Покупця має довести якість та кількість до умов Договору, або повернути грошові кошти, сплачені за таке Обладнання за вимогою Покупця, або замінити її ідентичною продукцією належної якості, яка відповідає якості, кількості та сортименту. Датою передачі Обладнання вважається дата підписання Сторонами Акту прийому-передачі.

За умовами пункту 3.8 договору, видаткова накладна на Обладнання та бухгалтерський Акт прийому-передачі видається Покупцю тільки після 100% оплати за цим Договором. Разом з видатковою накладною та актом прийому-передачі Обладнання Постачальник надає документи які підтверджують його якість, відповідно до ТУ, ГОСТ, ДСТУ, тощо, документацію в якій зазначена інформація про терміни технічного і профілактичного обслуговування, перелік вимог та рекомендацій до експлуатації, а також (інструкція з експлуатації).

Пунктами 5.1, 5.2 Договору передбачено, що Обладнання має за якістю відповідати стандартам, технічним умовам і вимогам цього Договору. Кількість і комплектність Обладнання повинні відповідати Додатку № 1 до цього Договору.

Специфікацією Обладнання (Додаток № 1 до Договору) визначено найменування, кількість, ціна за одиницю та загальну вартість обладнання.

Також у Специфікації зазначено, що загальна вартість Обладнання в національній валюті України становить 1 551 200,00 грн, в т.ч. ПДВ 258 533,33 грн.

Додатком № 2 до Договору визначено технічні характеристики Обладнання: Печі полімеризації модель ПП-ИК 60/3,3 ЧПУ та Камери напилювання моделі КНО-5. Також сторонами погоджено схему транспортної системи, комплектацію електростатичного напилювача. Інших умов щодо якості товару укладений між сторонами Договір не містить. В договорі та його додатках також відсутнє посилання на номери та індекси стандартів, технічних умов, документації щодо якості, тощо.

Пунктом 11.1 Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання обома Сторонами і діє до виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Договір та Додатки до нього підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Підставою для звернення ТОВ "Белмар" з первісним позовом стало невиконання ФОП Томчуком А.М. умов Договору поставки обладнання № 123/О від 16.11.2018 щодо сплати 40% від вартості Договору за встановлене обладнання після завершення пуско - налагоджувальних робіт та відмова представників відповідача за первісним позовом підписувати складений позивачем Акт про закінчення пуско - налагоджувальних робіт комплексу обладнання для порошкового фарбування від 06.06.2019.

Позивач за первісним позовом стверджує, що ним виконано зобов`язання із поставки обладнання за укладеним Договором, а саме 10.05.2019 поставлено піч полімеризації моделі ПП-ИК 60/3 з ЧПУ на загальну суму 692500,00 грн, разом з підписаною зі свого боку видатковою накладною № 166 від 10.05.2019 перевізнику, визначеному Покупцем, відповідно до умов п.п. 3.2.1. п. 3.2. Договору. Місце розвантаження: Житомирська область, с. Левків. Факт передання Обладнання відповідно до умов договору підтверджується копією товарно-транспортної накладної № Р166 від 10 травня 2019 року;

14.05.2019 поставлено транспортну систему ТС 2/2 на загальну суму 249300 грн, разом з підписаною зі свого боку видатковою накладною № 169 від 14.05.2019 перевізнику, визначеному Покупцем, відповідно до умов п. 3.2.1. п. 3.2. Договору. Місце розвантаження: Житомирська область, Житомирський район, с. Левків, вул. Лісова, 100. Факт передання Обладнання відповідно до умов договору підтверджується копією товарно-транспортної накладної № Р169 від 14.05.2019;

15.05.2019 поставлено камеру напилювання моделі КНО-5 на загальну суму 429350 грн, передавши її разом з підписаною зі свого боку видатковою накладною №171 від 15 травня 2019 року перевізнику, визначеному Покупцем, відповідно до умов п. 3.2.1. п. 3.2. Договору. Місце розвантаження: Житомирська область, Житомирський район, с. Левків, вул. Лісова, 100. Факт передання Обладнання відповідно до умов договору підтверджується копією товарно-транспортної накладної № Р171 від 15.05.2019;

24.05.2019 поставлено електростатичний напилювач GEMA OPTIFLEX 2S для нанесення порошкових покриттів на загальну суму 180050,00 грн разом з підписаною зі свого боку видатковою накладною № 179 від 24.05.2019 року шляхом направлення перевізником "Нова пошта", що підтверджує копія експрес-накладної № 100 2168 2682.

В матеріалах справи наявні документи: № 169 від 14.05.2019 та товарно-транспортна накладна № Р169 від 14.05.2019 щодо поставки транспортної системи ТС 2/2 на загальну суму 249300,00 грн; видаткова накладна № 171 від 15.05.2019 та товарно-транспортна накладна № Р171 від 15.05.2019 щодо поставки камери напилювання моделі КНО-5 на загальну суму 429350,00 грн; видаткова накладна № 179 від 24.05.2019 на поставку електростатичного напилювача GEMA OPTIFLEX 2S для нанесення порошкових покриттів на загальну суму 180050,00 грн та Акт приймання-передачі обладнання, підписання якого обумовлено п.3.7 Договору, ФОП Томчуком А.О. не підписані.

При цьому, судом першої інстанції враховано висновки Господарського суду Миколаївської області, викладені рішенні від 02.09.2021 у справі № 915/185/21 за позовом ФОП Томчука А.М. до ТОВ "Белмар" про стягнення сплаченої суми за Договором № 123/О від 16.11.2018 передоплати у розмірі 238220,00 грн, зокрема, встановлено виконання ТОВ "Белмар" обов`язку з поставки визначеного у Додатку №1 до Договору поставки № 123/О від 16.11.2018 та поставку наступного обладнання: камери напилювання модель КНО-5; транспортної системи ТС 2/2; піч полімеризації модель ПП-ИК 60/3 з ЧПУ на загальну суму 1371150,00 грн. Дані обставини є преюдиційними та не потребують доказування при розгляді справи № 906/1349/21.

Також встановлено, що згідно з наказів ТОВ "Белмар" № 21/1 від 20.05.2019 та № 22/1 від 04.06.2019 для проведення пуско - налагоджувальних робіт було відряджено трьох працівників на підприємство ФОП Томчука А.М. за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с.Левків, що підтверджується доданими до матеріалів справи звітами про використання коштів, виданих на відрядження № 10 від 29.05.2019, № 11 від 29.05.2019 та № 12 від 29.05.2019, посадочними документами: № 000B3FAF-CB2F-0855-002, № 000B3FB6-5F3E-3EFD-0003, № 000B3FB6-5F3E-3EFD-0001, № 000B3FAF-CB2F-0855-0001, № 000B3FB6-5F3E-3EFD-0002, № 000B3FAF-4BEE-FFD4-0001, подорожнім листом службового легкового автомобіля з 05.06.2019 по 07.06.2019.

06.06.2019 між сторонами, за участі трьох представників ФОП Томчука А.М.: Гарькавого М.В., Білявського В.В. та Дзінзілевича І.М., а також представника ТОВ "Белмар" - Мальцева Є.В., було складено Акт приймання комплексу обладнання для порошкового фарбування по якості, в якому зазначено про проведення приймання обладнання для порошкового фарбування від постачальника ТОВ "Белмар" відповідно до Договору № 123/О від 16.11.2018, монтаж якого проводиться за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Левків, вул. Лісова, 100.

Також в матеріалах справи містяться фотоматеріали та відеозапис на яких зафіксовано проведення пуско - налагоджувальних робіт комплексу обладнання для порошкового фарбування, поставленого на виконання умов договору № 123/О від 16.11.2019 та випробування роботи обладнання.

Натомість, позивач за зустрічним позовом зазначав, що обладнання, передане йому за Договором № 123/О від 06.11.2018, за якістю не відповідає вимогам чинного законодавства. Вказував, що належним чином пуско - налагоджувальні роботи не завершено. Вказував, що визначені у складеному та підписаному ФОП Томчук А.М. та ТОВ "Белмар" Акті приймання комплексу обладнання для порошкового фарбування по якості від 06.06.2019 недоліки, всупереч п. 3.6. та 3.7. Договору, не усунуті.

Посилаючись на умови п.3.8 Договору зазначав, що жодних документів на підтвердження якості переданого обладнання ФОП Томчук А.М. від ТОВ "Белмар" передано не було, відповідно, строк для проведення останнім оплати, у відповідності до вимог п.2.4.2 Договору, не настав.

Також відповідач за первісним позовом надав експертний висновок ФОП Матущенко С.В. № 1 від 12.01.2022 з оцінки протипожежного стану частини будівлі, в межах якої на окремій ділянці розташоване обладнання для фарбування та сушіння металевих деталей, що належить ФОП Томчуку А.М. за адресою: АДРЕСА_1 . Даний висновок судом першої інстанції визнано неналежним доказом та до уваги не приймався.

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд зазначає таке.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. У цьому висновку Суд спирається на подібні висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Так, примусове виконання обов`язку в натурі застосовується в зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов`язана вчинити певні активні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає (Постанова Великої палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №910/16979/17, від 14 травня 2019 року у справі №910/16744/17, а також постанова Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №910/15893/17 тощо).

Цей спосіб, зокрема, стосується випадків невиконання обов`язку сплатити кошти, відповідно до умов договору (Постанова Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі №910/9167/19). Верховний Суд зазначив, що у разі коли особа, перебуваючи у зобов`язальних правовідносинах, зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його (як у спірних правовідносинах), право позивача підлягає захисту судом на підставі пункту 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України шляхом примусового виконання обов`язку в натурі.

Тобто, якщо умовами договору передбачено обов`язок однієї сторони сплатити кошти на користь іншої у зв`язку із настанням певної події (юридичного факту), то невиконання такого обов`язку боржником є підставою для звернення до суду із позовом про примусове стягнення таких коштів на користь відповідного кредитора.

Дослідивши зміст Договору № 123/О від 16.11.2018 встановлено, що він поєднує в собі ознаки договору поставки та договору підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 і Глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частинами 4, 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, зокрема, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1, 2 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За приписами ст. 712 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного Кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного Кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 4 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Статтею 837 ЦК передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (частини 1, 2 статті 846 ЦК України).

Частиною 1 статті 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Частинами 1-3 статті 673 ЦК України передбачено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Частиною 1 статті 675 ЦК України визначено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи та відповідно до умов Договору поставки обладнання № 123/О від 16.11.2018, ТОВ "Белмар" здійснено поставку ФОП Томчуку А.О. обладнання згідно переліку, який міститься у Специфікації (Додаток №1) до Договору, а також його монтаж та проведення пуско - налагоджувальних робіт. Даний факт не заперечується сторонами по справі.

Однак, оплата з боку відповідача за первісним позовом у визначеному Договором повному розмірі за поставлене обладнання не здійснена. При цьому зазначає, що жодних документів на підтвердження якості переданого обладнання ФОП Томчук А.М. від ТОВ "Белмар" передано не було та недоліки, визначені у складеному та підписаному представниками сторін Акті приймання комплексу обладнання для порошкового фарбування по якості від 06.06.2019, постачальником не усунуті.

Пунктами 5.1, 5.2 Договору передбачено, що Обладнання має за якістю відповідати стандартам, технічним умовам і вимогам цього Договору.

В Додатку № 1 до Договору сторонами визначено найменування, кількість, ціна за одиницю та загальну вартість Обладнання. В Додатку № 2 до Договору № 123/О наведені технічні характеристики Обладнання: Печі полімеризації модель ПП-ИК 60/3,3 ЧПУ та Камери напилювання моделі КНО-5. Також сторонами погоджено схему транспортної системи, комплектацію електростатичного напилювача. Інших умов щодо якості товару укладений між сторонами Договір не містить. В Договорі та його додатках також відсутнє посилання на номери та індекси стандартів, технічних умов, документації щодо якості, тощо.

В Договорі також не визначено критеріїв, стандартів, нормативів, тощо яким таке обладнання та його монтаж має відповідати як в цілому.

Відповідно до пунктів 3.6, 3.7 Договору, у разі поставки Обладнання за якістю нижче, ніж вимагається вимогами Договору, або кількості, що не відповідає умовам Договору та Покупця, Постачальник за вимогою Покупця негайно, але не пізніше ніж 14 календарних днів і без будь-якої додаткової оплати з боку Покупця має довести якість та кількість до умов Договору, або повернути грошові кошти, сплачені за таке Обладнання за вимогою Покупця, або замінити її ідентичною продукцією належної якості, яка відповідає якості, кількості та сортименту.

Датою передачі Обладнання вважається дата підписання Сторонами Акту прийому-передачі.

Дослідивши Акт приймання комплексу обладнання для порошкового фарбування по якості від 06.06.2019, судами встановлено, що недоліки в основному стосуються монтажу, окрім п.6 та 7, які стосуються документів на обладнання.

Умовами п. 2.1. Договору встановлена загальна вартість "Обладнання" - 1 551 200,00 грн, в т.ч. ПДВ - 258 533,33 грн, а п.2.3. Договору сторонами окремо не розмежовано вартість обладнання, вартість монтажних, пуско - налагоджувальних та інших робіт.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Белмар" направлено ФОП Томчуку А.М. лист за № 1/14.05 від 25.06.2019 в якому зазначено, що він, як виробник даного обладнання, при виконанні робіт керувався умовами Договору № 123/О від 16.11.2018 - за кількістю згідно Додатку № 1, за якістю згідно Додатку № 2, а виявлені представниками замовника недоліки не підпадають під умови Договору за якістю і відносяться скоріше до побажань замовника, які не прописувались ані в Технічному завданні на проектування комплексу, ані в даному Договорі. При цьому вважає, що умови Договору № 123/О від 16.11.2018 виконаними в повному обсязі; комплекс знаходиться у працездатному стані, проведені монтажні, пуско - налагоджувальні роботи та проведено навчання персоналу замовника; проведено порошкове фарбування різних за конфігурацією та вагою тестових виробів замовника; претензій до кінцевого результату фарбування виконаного на даному комплексі Обладнання не отримано. В листі також зазначено, що усі недоліки пов`язані з невідповідністю Обладнання спеціальним вимогам, якщо ці вимоги не були зазначені цим договором пропонувалося розглядати лише як побажання зі сторони замовника (за принципом розумної достатності та бюджету виділеного замовником на даний комплекс), і при виконанні умов договору з боку замовника, а саме: підписання Акту завершення пуско - налагоджувальних робіт та остаточної оплати згідно пункту 2.4.2 за цим Договором.

Лист ТОВ "Белмар" № 1/14.05 від 10.07.19 було одержано ФОП Томчуком А.М., однак будь-якої відповіді на даний лист останній не надав та в подальшому протягом більше двох з половиною років з вимогами про усунення виявлених недоліків до ТОВ "Белмар" не звертався.

Також наявні в матеріалах справи електронні докази на яких зафіксовано проведення пуско - налагоджувальних робіт комплексу обладнання для порошкового фарбування, поставленого на виконання умов Договору № 123/О від 16.11.2019 та випробування роботи обладнання, дають підстави стверджувати, що поставлене ТОВ "Белмар" обладнання за кількістю та якістю відповідає умовам договору та меті його придбання. Протилежного за поданими до справи доказами ФОП Томчуком А.М. не доведено і судом не встановлено.

Виходячи з умов п.3.8 Договору сторони погодили, що обов`язок постачальника передати документи які підтверджують його якість, відповідно до ТУ, ГОСТ, ДСТУ, тощо, документацію в якій зазначена інформація про терміни технічного і профілактичного обслуговування, перелік вимог та рекомендацій до експлуатації, а також (інструкція з експлуатації) виникає виключно після 100% оплати за цим Договором.

Суд апеляційної інстанції зауважує, в обґрунтування свої вимог та доводів, зокрема вказуючи про недоліки обладнання переданого за Договором № 123/О від 06.11.2018, шляхом приведення його за якістю у відповідність до вимог чинного законодавства, у тому числі вимогам нормативно-правових актів з пожежної безпеки, ТУ, ГОСТ, ДСТУ, відповідачем за первісним позовом не надано, а судом не встановлено, обставин звернення ФОП Томчука А.М. до ТОВ "Белмар" з вимогами про надання документів на підтвердження якості переданого обладнання, а також того, що ФОП Томчук А.М. у зв`язку з непереданням йому ТОВ "Белмар" документації на обладнання, невідповідність його якості умовам Договору, відмови та повернення обладнання постачальнику або неможливості його експлуатації.

Колегія суддів також погоджується і вважає підставним відхилення судом першої інстанції поданого ФОП Томчуком А.М. експертного висновку від 12.01.2022 № 1, оскільки із долученої до матеріалів справи копії ліцензії серія АЕ № 291839 від 24.07.2014 Матущенка С.В. вбачається, що останньому надано Державною службою України з надзвичайних ситуацій право надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, а саме оцінки протипожежного стану об`єктів, що в розумінні ст. 76 ГПК України, є неналежним доказом, оскільки не доведено, що вжиття протипожежних заходів та встановлення зазначеного у висновку експерта обладнання мало вчинятися постачальником саме в рамках Договору поставки обладнання № 123/О від 16.11.2018.

При цьому зауваження суду першої інстанції про те, що Матущенко С.В. не значиться в реєстрі атестованих судових експертів та з приводу чого апелянтом ФОП Томчуком А.М. висловлені заперечення, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки як зазначено вище сам експертний висновок не свідчить про невиконання договірного обов`язку позивача.

У відповідності ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом.2.4 Договору встановлено порядок розрахунку, зокрема:

п.2.4.4. Перший платіж у розмірі 60% від вартості Договору Покупець сплачує протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання цього Договору.

2.4.5. Другий платіж у розмірі 40% від вартості Договору Покупець сплачує протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання Акту Завершення пуско - налагоджувальних робіт.

Судами встановлено, що відповідачем за первісним позовом на виконання п.2.4.1. було здійснено платіж у розмірі 60% від вартості договору, який складає 930720,00 грн, що підтверджується банківською випискою від 27.10.2018.

Однак, Акт завершення пуско - налагоджувальних робіт ФОП Томчук А.М. не підписав, оплату другої частини платежу у розмірі 40% від вартості договору в сумі 620480,00 грн не здійснив. При цьому вказує, що Акт завершення пуско - налагоджувальних робіт він не отримував, а тому вважає, що строк оплати не настав.

З даного приводу позивач зазначав, що ФОП Томчуку А.М. неодноразово було вручено/надіслано Акт завершення пуско - налагоджувальних робіт, зокрема, вперше даний Акт було вручено ФОП Томчуку А.М. 06.06.2019, про що зазначено в заяві свідка Мальцева Є.В., вдруге Акт надсилався разом з відзивом на позовну заяву від 16.03.2021 у справі № 915/185/21, втретє Акт надсилався разом з претензією від 08.11.2021.

Недобросовісне перешкоджання своєю бездіяльністю у підписанні відповідних документів, що засвідчують належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором, є підставою для застосування ч. 3 ст. 212 ЦК України, та вважаються такими, що настали обставини належної поставки обладнання 06.06.2018. Зважаючи на п.2.4.2. Договору, вважає, що борг зі сплати 40% від вартості Договору у ФОП Томчука А.М. виник протягом 5 робочих днів з 06.06.2018, тобто з 14.06.2018.

Судом враховано, що наявні в матеріалах справи докази не містять відмітки про одержання ФОП Томчуком А.М. зазначеного Акта. Отже початок строку виникнення зобов`язання не може обліковуватись з дати 14.06.2018.

Разом із копією відзиву на позовну заяву у справі № 915/185/21 ФОП Томчуку А.М. надсилалась копія засвідченого ТОВ "Белмар" Акта завершення пуско - налагоджувальних робіт, а не його оригінал для підписання, що також не може слугувати датою виникнення зобов`язання.

Також, позивач за первісним позовом звертався до відповідача з претензією № 1 від 08.11.2021, в якій пропонував ФОП Томчуку А.М. невідкладно по отриманні цієї претензії (але не пізніше трьох банківських днів з дати отримання претензії) виконати в натурі зобов`язання за договором, перерахувавши повну суму заборгованості за вказаними реквізитами та підписати первинні бухгалтерські документи з метою належного документообігу і виконання сторонами свої податкових зобов`язань.

До даної претензії ТОВ "Белмар" були додані, зокрема, оригінали Акта про закінчення пуско - налагоджувальних робіт комплексу обладнання для порошкового фарбування від 06.06.2019, Акта прийому-передачі обладнання від 24.05.2019 року (кожного по 2 примірники) для підписання ФОП Томчуком А.М., що вбачається з опису вкладення рекомендованого (цінного) листа № 5400144799379, однак повідомлення про вручення чи інші докази отримання відповідачем вказаної претензії відсутні.

Натомість, відсутність документальних відомостей щодо отримання ФОП Томчуком А.М. направленої йому претензії від 08.11.2021 із оригіналами документів, а також за відсутності інформації на офіційному сайті АТ "Укрпошта" в розділі "Трекінг" (https://track.ukrposhta.ua/ tracking_UA.html) про відправлення за № 5400144799379 (претензія №1 від 08.11.2021 з Актами) у зв`язку із спливом встановленого шестимісячного строку з моменту реєстрації такого відправлення, не є підставою вважати, що відповідна кореспонденція не надсилалася. Термін зберігання інформації для відстеження руху рекомендованих листів обмежений, і після спливу встановленого терміну неможливо з даних вказаного веб-сайту встановити, зокрема, факт відправлення кореспонденції. Норми законодавства не встановлюють обов`язку вручати претензію безпосередньо адресату чи перевіряти факт такого отримання. ( Аналогічний висновок Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц)

На переконання суду, позивач належним чином виконав свій обов`язок щодо доведення до замовника інформації, викладеної в претензії від 08.11.2021 та додатках до неї.

Враховуючи, що претензія з оригіналами Актів здана до відділення поштового зв`язку 11.11.2021, про що свідчить відбиток штемпеля поштового відділення на описі вкладення у лист, застосувавши Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 № 958 (Д+5 + 1 (між містами) та з врахуванням вихідного - неділі), датою її отримання суд визначив 19.11.2021.

З врахуванням умов п.2.4.2. Договору та наведених приписів чинного законодавства, колегія суддів погоджується із обґрунтуванням суду першої інстанції та вважає, що строк оплати другого платежу у розмірі 40% від вартості Договору в сумі 620480,00 грн є правомірним та настав зі спливом 5 робочих днів від дати отримання ФОП Томчуком А.М. оригіналів відповідних документів - 26.11.2021.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що позивачем за первісним позовом в позовній заяві від 09.12.2021 було нараховано за період з 14.06.2018 по 10.12.2021 до стягнення з відповідача 65022,90грн 3% річних та 153056,07грн інфляційних втрат (розрахунок т.1, а.с. 11-14).

Відповідачем за первісним позовом у зустрічному позові зазначено про незаконність нарахувань інфляційних та річних починаючи з 2018 року та наведено власний контррозрахунок.

У відзиві на зустрічну позовну заяву від 18.02.2022 позивачем за первісним позовом зазначено, що при складанні позовної заяви ТОВ "БЕЛМАР" було допущено технічну описку - замість 14.06.2019 помилково було зазначено 14.06.2018. У зв`язку з цим, позивачем за первісним позовом було уточнено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат та визначено період з 14.06.2019 по 17.02.2022 в межах заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних. При цьому, ТОВ "БЕЛМАР" в прохальній частині відзиву на зустрічну позовну заяву від 18.02.2022 просив суд навести власний розрахунок стягуваної суми боргу за період з 14.06.2019 по дату прийняття судового рішення у цій справі (в межах суми 838558,97грн ціни позову, за подання якого сплачено судовий збір).

Місцевий господарський суд підставно вказав, що розглядає позовні вимоги та перевіряє їх правомірність в межах визначених та заявлених позивачем у первісному позові вимог про стягнення інфляційних та 3% річних, з урахуванням уточненого періоду - з 14.06.2019 по 17.02.2022.

Судом першої інстанції вірно відмічено, що наведення судом власного розрахунку заявлених позивачем у первісному позові вимог про стягнення інфляційних та 3% річних, - по дату прийняття рішення, задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до приписів процесуального законодавства, суд має перевіряти обґрунтованість позовних вимог в межах заявлених позивачем вимог, а не проводити власні розрахунки та самостійно визначати періоди. При цьому суд також зазначив, що межі заявлених позовних вимог мають бути чітко визначені позивачем (в тому числі і щодо періодів нарахування річних та інфляційних) та зрозумілі іншій стороні, яка вправі їх перевірити та навести свій контррозрахунок.

За наведених обставин судова колегія відхиляє доводи скаржника ТОВ "Белмар" в цій частині як безпідставні.

Також суд не приймає до уваги доводи скаржника ФОП Томчук А.М. щодо неправомірного прийняття судом до уваги уточненого розрахунку інфляційних та 3% річних, оскільки його викладено в заяві по суті справи, не дивлячись на те, що остання є відзивом.

Таким чином, місцевий господарський суд на підставі розрахунку ТОВ "Белмар", та самостійно визначивши дату виникнення заборгованості, призначив до стягнення відповідну суму інфляційних втрат та 3% річних в межах визначених та заявлених позивачем у первісному позові вимог. Апеляційний господарський суд не встановив невідповідностей визначених судом сум, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про стягнення 21954,60 грн інфляційних втрат та 4232,86 грн 3% річних. Відповідно в решті вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач за первісним позовом надав суду копії: договору № 7 про надання правової (правничої) допомоги від 01.12.2021, укладеного між АО "Шарк" та ТОВ "Белмар", ордеру адвоката Філевського Р.М. на серії АІ № 1186523, виданого АО "Шарк" 20.12.2022.

Згідно договору № 7 від 01.12.2021 адвокатське об`єднання зобов`язалось надати клієнту, обумовлені п. 1.2. договору види правової допомоги, а клієнт зобов`язався оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

У пункті 1.2. договору сторони визначили види правової (правничої) допомоги, що можуть надаватися клієнту за договором і на надання яких клієнт уповноважує адвокатське об`єднання.

Згідно п. 1.3 договору № 7 від 01.12.2021 повноваження адвоката (учасника адвокатського об`єднання) як представника клієнта в суді (судах) підтверджуватиметься ордером, що видаватиметься адвокатським об`єднанням адвокату - учаснику адвокатського об`єднання

Згідно п.2.2 договору розмір гонорару (винагороди) за надання клієнту правової (правничої) допомоги, вид якої обумовлено у п.1.2 договору, встановлено та погоджено сторонами у фіксованому розмірі, а саме:

2.2.1. Підготовка процесуальних документів (заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань), представництво інтересів (участь у судових засіданнях) в суді першої інстанції у розмірі 40000,00 грн.

Разом з тим, врахувавши часткове задоволення позовних вимог, згідно п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати обґрунтовано розподілені судом між сторонами пропорційно у відповідних розмірах.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наведені в апеляційних скаргах аргументи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки вони не спростовують обґрунтованих висновків господарського суду, правильність застосування норм матеріального права та не вказують на порушення норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 26.07.2022 та додаткове рішення від 10.08.2022 у справі № 906/1349/21 відповідають матеріалам справи та ґрунтуються на чинному законодавстві.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами розгляду апеляційних скарг у справі № 906/1349/21, судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянтів.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Белмар" та Фізичної особи-підприємця Томчука Андрія Михайловича на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.07.2022 у справі № 906/1349/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 26 липня 2022 року у справі №906/1349/21 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Белмар" на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 10.08.2022 у справі № 906/1349/21 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 10.08.2022 у справі №906/1349/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 906/1349/21 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "30" листопада 2022 р.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.