Ухвала

від 05.12.2022 по справі 904/4265/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

05.12.2022м. ДніпроСправа № 904/4265/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінокор", Дніпроптеровська область, м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", Дніпропетровськ аобласть, м. Кривий Ріг

про стягнення 160 933,98 грн

Суддя Мілєва І.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінокор" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 160 933,98 грн основного боргу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 682 від 22.05.2018.

Суд ухвалою від 18.11.2022 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

05.12.2022 відповідач подав до суду заперечення проти вирішення спору в господарському суді, в яких зазначив, що 22.05.2018 між повивачем та відповідачем було укладено договір № 682 (далі договір). Пунктом 9.1. договору сторони визначили, що у разі, якщо суперечки та розбіжності, які виникли в зв`язку з даним договором або стосуються його укладення, зміни, виконання, порушення, розірвання, недійсності будуть за можливості вирішуватися шляхом переговорів. Згідно з п. 9.2. договору сторони погодили, що в разі коли спори та розбіжності, визначені в п. 9.1. цього договору, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх вирішення здійснюється в Постійно діючому регіональному третейському суді України при Асоціації «Регіональна правова група» (відповідно до Регламенту зазначеного суду). Рішення Третейського суду є остаточним та обов`язковим для сторін і підлягає виконанню. Тобто позивачем та відповідачем було укладено третейську угоду у вигляді третейського застереження в договорі, з визначенням всіх істотних умов такої угоди. На момент розгляду даного спору господарським судом третейська угода, укладена позивачем та відповідачем у вигляді третейського застереження в договорі, є дійсною, чинність не втратила. З огляду на вищенаведене, керуючись п. 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» заперечує проти вирішення спору у справі № 904/4265/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінокор» до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення заборгованості за договором поставки № 682 від 22.05.2018 в розмірі 160 933,98 грн в господарському суді та просить суд залишити вказану позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. При цьому, договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Частинами 1, 2 ст.7 Закону України "Про третейські суди" в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc). Постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору утворюються без статусу юридичної особи.

Відповідно до ч.6 ст.8 Закону України "Про третейські суди" порядок утворення третейського суду для вирішення конкретного спору визначається третейською угодою, умови якої не можуть суперечити положенням цього Закону.

Згідно з ч.ч. 1, 4, 6, 9 ст.12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Частиною 5 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Право сторін на передачу спору для вирішення третейським судом також передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Тобто, у разі наявності третейської угоди між сторонами спору та поданого відповідачем відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України заперечення щодо розгляду спору в господарських судах, господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди.

Господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті третейської угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності третейської угоди.

Крім того, суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві третейського суду, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в третейській угоді вказівки на місце проведення третейського розгляду чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певного третейського суду чи регламенту, за яким має здійснюватися третейський розгляд.

Така ж позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 906/493/16.

Спір між сторонами виник за договором поставки № 682 від 22.05.2018 (далі - договір).

Відповідно до п. 9.1. договору суперечки та розбіжності, які виникли в зв`язку з даним договором або стосуються його укладення, зміни, виконання, порушення, розірвання, недійсності будуть за можливості вирішуватися шляхом переговорів.

В разі коли спори та розбіжності, визначені в п. 9.1. цього договору, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх вирішення здійснюється в Постійно діючому регіональному третейському суді України при Асоціації «Регіональна правова група» (відповідно до Регламенту зазначеного суду). Рішення Третейського суду є остаточним та обов`язковим для сторін і підлягає виконанню (п. 9.2. договору).

Підстави для визнання третейської угоди, викладеної у договорі, недійсною або такою, що втратила чинність, відсутні. На підставі вищевикладеного, враховуючи, що між сторонами наявна третейська угода про передачу всіх спорів на вирішення третейського суду для розгляду конкретного спору, відповідач своєчасно звернувся до суду із запереченнями проти вирішення спору в господарському суді, судом третейська угода не визнана недійсною, такою, що втратила чинність, та не встановлено неможливості виконання третейської угоди, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та залишення позову - без розгляду.

Згідно з ч.2 ст.226 Господарського процесуального кодексу України, п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору у разі залишення позову без розгляду повертається за клопотанням особи, яка його сплатила. Враховуючи викладене, суд зазначає, що судовий збір буде повернено позивачу за його клопотанням.

Керуючись ст. 173, п. 7 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про залишення позову без розгляду - задовольнити.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінокор" до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 160 933,98 грн основного боргу - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили 05.12.2022.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.В. Мілєва