Рішення

від 05.12.2022 по справі 280/5169/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2022 року Справа № 280/5169/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Духневича О.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАТТОМ»

до Запорізької митниці

про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВАТТОМ» (далі позивач, ТОВ «АВАТТОМ») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Запорізької митниці (далі відповідач), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA112080/2021/000040/2 від 22.10.2021;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2021/00294;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA112080/2021/000085/2 від 21.12.2021;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2021/00464.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що оскаржувані рішення щодо коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації прийняті відповідачем всупереч нормам чинного законодавства. Посилаючись на норми Митного кодексу України вважає, що митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, при цьому у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари митний орган може вимагати документи, але лише ті, які можуть усунути обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Зауважує, що після розгляду додатково наданих документів відповідачем зазначено, що наданий прайс-лист не для широкого кола осіб, що по суті нівелює його значення, в той же час, вказаний прайс-лист було надано на вимогу ТОВ «АВАТТОМ», про що в ньому і зазначено, а висновок митниці є припущенням, крім того зазначене з боку митниці зауваження не має фактично ніякого значення, оскільки не ґрунтується на нормах закону. З огляду на викладене вважає, що для оформлення товару за першим методом ним надано всі передбаченні чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості за ціною договору, а митним органом безпідставно витребувано додаткові документи та необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, у зв`язку із чим просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 02.09.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 16.09.2022 на адресу суду надіслав відзив (вх. № 36115), у якому, зокрема пояснює, що під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом, що стало підставою для витребування додаткових документів, однак позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу. Вказує, що у зв`язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, відповідач не визнає заявлену митну вартість. Звертає увагу суду на те, що митна вартість товару, що імпортувалася, визначалася із застосуванням резервного методу (з розрахунку товару № 1 - 3,47 USD/кг у співставних обсягах та комерційних рівнях за ціною угоди час експорту, яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього (митна декларація № UA110230/2021/006909 від 07.04.2021). Джерело інформації стала митна декларація оформлена позивачем часом раніше. Стверджує, що в графі 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів митницею досить повно та обґрунтовано зазначено: обставини прийняття оскаржуваних рішень, чому заявлена митна вартість не може бути визнана, про наявність інформації щодо вищих рівнів митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено з зазначенням вартості на такі товари, про перелік документів за умови надання яких митна вартість може бути визнана; послідовність застосування методів визначення митної вартості після проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом згідно вимог частини 4 статті 57 Митного кодексу України та інше, у зв`язку із чим прийняті рішення про коригування митної вартості товарів оформлені відповідно до вимог статті 55 Митного кодексу України. Враховуючи зазначене вважає, що вказане позивачем в позовній заяві щодо необґрунтованості та протиправності оскаржуваних рішень, є помилковим, у зв`язку із чим просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

21.09.2022 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 36641), в обґрунтування якої зокрема зазначено, що посилання митного органу в своїх спірних рішеннях на митну декларацію № UA 110230/2021/006909 від 07.04.2021 є безпідставним, оскільки з рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.09.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.01.2022 по справі № 280/3451/21 вбачається, що зазначена митна декларація (та на яку посилається митний орган, для порівняння) була подана повторно та в наслідок протиправного коригування митної вартості з боку митниці, тобто митниця посилається на митну декларацію, коригування за якою було визнано судом протиправним, крім того спір розглядався за позовом ТОВ «АВАТТОМ» до митниці. В зазначеній справі, митну вартість товару було протиправно збільшено з боку митниці, що слугувало підставою для скасування такого коригування. Отже вартість товару за митною декларацією на яку посилається митниця для порівняння було завищено саме митницею, а зараз митниця вказує, що така вартість є реальною незважаючи на її протиправність. Звертає увагу суду, що відповідачу було відомо про існування зазначених рішень суду, оскільки позивачем 22.10.2021 на виконання вимог митного органу додатково були вони надані, однак, за результатами розгляду додатково поданих документів митниця висловила зауваження, а саме: «Рішення № 280/3451/21 не стосується партії товарів, що заявлено до оформлення. 22.10.2021». Беручи до уваги зазначене вважає, що в результаті скасування Запорізьким окружним адміністративним судом рішення про коригування митної вартості товарів від 19.03.2021 №UA110230/2021/000073/2, подальші рішення відповідача прийняті на підставі митної декларації № UA110230/2021/006909 від 07.04.2021 є протиправними та незаконними. Крім того, вказав, що відповідачем не доведена наявність належних підстав для коригування митної вартості, оскільки позивачем при здійсненні митного оформлення товару було надано необхідні документи, що дають можливість визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, однак відповідачем не підтверджено належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення саме складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Враховуючи викладене просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

26.09.2022 на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 37080), у яких представник відповідача підтримує позицію щодо заперечення проти задоволення позовних вимог та вказує, що на момент прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів поворот виконання рішення про коригування не здійснено, митна декларація № UA110230/2021/006909 від 07.04.2021 (джерело митної вартості) залишалась дійсною у незмінному вигляді. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 280/3451/21 набрало законної сили лише 19.01.2022, а тому з огляду на висновки Пленуму Вищого адміністративного суду України митні органи мають право брати за основу для визначення митної вартості товару митну декларацію, подану на виконання рішення про коригування митної вартості.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВАТТОМ» зареєстровано юридичною особою 04.09.2006 (номер запису: 11031020000015034). Видами діяльності підприємства є: 27.90 Виробництво іншого електричного устатковання; 27.11 Виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів; 27.12 Виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання (а.с. 121-124).

На підставі та умовах укладеного ТОВ «АВАТТОМ» (Покупець) з Gebruder Waasner Elektrotechnische Fabrik GmbH, Німеччина (Продавець) контракту № 16/07/2019 від 16.07.2019, продавцем було поставлено позивачу партію обумовленого специфікацією № 6 від 20.07.2021 до контракту товару, а саме:

- пластини осердя трансформатора UI 150 на суму 6177,00 євро.;

- пластини осердя трансформатора UI 168 на суму 5968,80 євро.;

- пластини осердя трансформатора UI 180 на суму 1722,00 євро.;

- пластини осердя трансформатора UI 210 на суму 4452,75 євро.;

- пластини осердя трансформатора UI 240 на суму 1927,80 євро (а.с. 26-30).

Згідно проформі-інвойс № 800024 від 20.07.2021 даний товар повинен був постачатися на умовах FCA D-91301 Forchheim, Bamberger Str. 85/Sandacker 2. Строк поставки 12-16 тижнів з моменту оплати (а.с. 39-44).

07.10.2021 відповідно до інвойсу № 211002 було здійснено поставку товару, а саме: пластини осердя трансформатора UI 150, пластини осердя трансформатора UI 180 та пластини осердя трансформатора UI 210 на загальну суму 12351,75 євро(а.с 49-51).

Для проведення митного оформлення поставленого за інвойсом № 211002 від 07.10.2021 товару 20.10.2021 ТОВ «АВАТТОМ» було надіслано засобами електронного зв`язку митну декларацію № UA112080/2021/009798 (а.с. 31). Декларантом заявлена митна вартість товару у розмірі 402084,40 грн. або 12351,75 євро. Митна вартість товару була визначена позивачем виходячи з ціни контракту, тобто за основним методом, що передбачений статтею 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано копії наступних документів, зазначених в графі 44 митної декларації:

- контракт № 16/07/2019 від 16.07.2019 (а.с. 26-29);

- специфікація № 6 від 20.07.2021 (а.с. 30);

- профорама інвойс № 800024 від 20.07.2021 (а.с. 42-44);

- переклад проформи інвойс № 800024 від 20.07.2021 (а.с. 39-41);

- інвойс № 211002 від 07.10.2021 (а.с 47-48);

- переклад інвойсу № 211002 від 07.10.2021 (а.с 49-51);

- прайс-лист № 665530 (а.с 37);

- платіжне доручення № 7 від 12.08.2021 (а.с 45-46);

- рахунок-фактура № ТР-0005109 від 07.10.2021 (а.с. 52);

- пакувальний лист від 07.10.2021 (а.с. 65);

- митна декларація країни відправника № MRN 21DE860162151132E4 від 12.10.2021 (а.с. 73-77);

- лист № 05/10 від 05.10.2021 (а.с. 63);

- лист № 05/10-1 від 05.10.2021 (а.с. 64);

- довідка про транспортні витрати від 07.10.2021 (а.с. 53);

- договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 01/03 від 01.03.2020 (а.с. 54-62);

- товарно-транспортна накладна міжнародна від 07.10.2021 (а.с. 72);

- комерційна пропозиція № 20210067 від 20.07.2021 (а.с 38);

- відвантажувальна накладна № ALS-191543 від 07.10.2021 (а.с. 66-67);

- сертифікат про проходження товару № А33411172 (а.с 68);

- сертифікати якості від 07.10.2021 № 09.11.09, № 09.12.14, № 09.13.06 (а.с. 69-71).

Судом встановлено, що під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом, у митного органу виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості, а саме:

1) до митного оформлення надано інвойс від 07.10.2021 № 211002, в якому відсутнє посилання на специфікацію від 20.07.2021 № 6, яка є невід`ємною частиною контракту та визначає вартість товару;

2) сума в рахунку на попередньою оплату від 20.07.2021 № 800024 відрізняється від суми зазначеної у рахунку від 07.10.2021 № 211002;

3) наданий прайс-лист від 05.07.2021 № 665530 має суб`єктивний характер в розумінні вимог статті 52 Митного кодексу України, адже виданий на умовах поставки FCA та адресований ТОВ «АВАТТОМ», і виданий не для широкого кола осіб, що по суті нівелює його значення. Вищезазначене може свідчити про суб`єктивний характер даного документу, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців та наявність знижок або дисконту на оцінювані товари;

4) відповідно до пункту 3.3 зовнішньоекономічного контракту від 16.07.2019 № 16/07/2019 товар повинен бути доставлено протягом 3-4 тижня з дати внесення передоплати. Відповідно до пункту 3.5 зовнішньоекономічного контракту від 16.07.2019 № 16/07/2019 дата постачання товару визначається як дата відвантаження товару вказана у транспортній накладній. Згідно платіжного доручення від 12.08.2021 № 7 передплата здійснена 12.08.2021, а відвантаження відповідно до товаротранспортної накладної здійснено 07.10.2021, дане свідчіть про невиконання умов зовнішньоекономічного контракту.

У зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих документах декларанту повідомлено про необхідність, протягом 10 календарних днів, надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також повідомлено, що згідно частин 6 статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На виконання вищевказаного повідомлення 22.10.2021 позивачем було надано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі № 280/3451/21 (а.с 163-171), щодо якого відповідач зауважив проте, що надане рішення не стосуються партії товарів, що заявлено до оформлення.

У зв`язку з тим, що наданих документів недостатньо для підтвердження митної вартості товару 22.10.2021 відповідач, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA112080/2021/000040/2. Митна вартість товару, що імпортувалась, визначалася із застосуванням резервного методу, з розрахунку товару № 1 - 3,47 USD/кг, за митною декларацією № UA110230/2021/006909 від 07.04.2021(а.с. 33-34).

На підставі даного рішення відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2021/00294 (а.с 35-36).

Крім того, 08.12.2021 відповідно до інвойсу № 213302 було здійснено поставку товару, а саме: пластини осердя трансформатора UI 168 та пластини осердя трансформатора UI 240 на загальну суму 7896,60 євро (а.с. 90-91).

Для проведення митного оформлення поставленого за інвойсом № 213302 від 08.12.2021 товару 21.12.2021 ТОВ «АВАТТОМ» було надіслано засобами електронного зв`язку митну декларацію № UA112080/2021/015248 (а.с. 78-79). Декларантом заявлена митна вартість товару у розмірі 261581,94 грн. або 7896,60 євро. Митна вартість товару була визначена позивачем виходячи з ціни контракту, тобто за основним методом, що передбачений статтею 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано копії наступних документів, зазначених в графі 44 митної декларації:

- контракт № 16/07/2019 від 16.07.2019 (а.с. 26-29);

- специфікація № 6 від 20.07.2021 (а.с. 30);

- профорама інвойс № 800024 від 20.07.2021 (а.с. 42-44);

- переклад проформи інвойс № 800024 від 20.07.2021 (а.с. 39-41);

- інвойс № 213302 від 08.12.2021 (а.с 88-89);

- переклад інвойсу № 213302 від 08.12.2021 (а.с 90-91);

- прайс-лист № 665530 (а.с 86);

- платіжне доручення № 7 від 12.08.2021 (а.с 92-93);

- рахунок на оплату № ФТ1612 від 20.12.2021 (а.с. 94);

- заявка № 96927 від 08.12.2021 (а.с. 95);

- пакувальний лист від 08.12.2021 (а.с. 111);

- митна декларація країни відправника № MRN21DE860167126227E2 від 12.12.2021(а.с. 118-120);

- лист технічний опис № 17/12 від 20.12.2021 (а.с. 109);

- лист технічний опис № 17/12-1 від 17.12.2021 (а.с. 110);

- договір про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів у міжміському та міжнародному сполученні № ФТЛ00ФТЛ01062 від 08.12.2021 (а.с. 96-101);

- договір про перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні та по території України № ФТЛВ00698 від 01.02.2021 (а.с. 102-107);

- товарно-транспортна накладна міжнародна від 08.12.2021 (а.с. 117);

- сертифікати якості від 08.12.2021 № 15.53.40, № 15.54.29 (а.с. 115-116).

Судом встановлено, що під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом, у митного органу виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості, а саме:

1) до митного оформлення надано інвойс від 08.12.2021 № 213302, в якому відсутнє посилання на специфікацію від 20.07.2021 № 6, яка є невід`ємною частиною контракту та визначає вартість товару;

2) сума в рахунку на попередньою оплату від 20.07.2021 № 800024 відрізняється від суми зазначеної у рахунку від 08.12.2021 № 213302;

3) наданий прайс-лист від 05.07.2021 № 665530 має субєктивний характер в розумінні вимог статті 52 Митного кодексу України, адже виданий на умовах поставки FCA та адресований ТОВ «АВАТТОМ», і виданий не для широкого кола осіб, що по суті нівелює його значення. Вищезазначене може свідчити про суб`єктивний характер даного документу, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців та наявність знижок або дисконту на оцінювані товари. Також в даному прайс листі зазначено що ціни діють до вересня 2021 року, проте поставка товару здійснюється в грудні 2021 року;

4) відповідно до пункту 3.3 зовнішньоекономічного контракту від 16.07.2019 № 16/07/2019 товар повинен бути доставлено протягом 3-4 тижня з дати внесення передоплати. Відповідно до пункту 3.5 зовнішньоекономічного контракту від 16.07.2019 № 16/07/2019 дата постачання товару визначається як дата відвантаження товару вказана у транспортній накладній. Згідно платіжного доручення від 12.08.2021 № 7 передплата здійснена 12.08.2021 а відвантаження відповідно до товаротранспортної накладної здійснено 08.12.2021, дане свідчіть про невиконання умов зовнішньоекономічного контракту;

5) в графі 46 експортній митній декларації від 12.12.2021 № MRN 21DE860167126227E2 вказана сума 8,529, в той же час сума відповідно до інвойсу від 08.12.2021 № 213302 - 7896,6000 EUR.

У зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих документах декларанту повідомлено про необхідність, протягом 10 календарних днів, надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також повідомлено, що згідно частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На виконання вищевказаного повідомлення, позивачем була надана відповідь, щодо якої відповідач зауважив про те, що вона не має жодної цінової інформації.

У зв`язку з тим, що наданих документів недостатньо для підтвердження митної вартості товару 21.12.2021 відповідач, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA112080/2021/000085/2. Митна вартість товару, що імпортувалась, визначалася із застосуванням резервного методу, з розрахунку товару № 1 - 3,47 USD/кг, за митною декларацією № UA110230/2021/006909 від 07.04.2021(а.с. 80-81).

На підставі даного рішення відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2021/00464 (а.с 82-83).

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття відповідачем вказаних рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 1 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі МК України) передбачено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до частини 1 статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1 статті 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частинами 4 та 5 статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

У відповідності до положень статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частинами 2 та 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених правових норм, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Верховний Суд у постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 зазначив, що єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю у митного органу повинні бути наявні обґрунтовані причини, якими б обумовлювалась неможливість визначення митної вартості товару, що ввозиться, за визначеним декларантом методом, у спірному випадку за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 МК України.

Статтею 55 МК України встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини 2 вказаної статті, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Таким чином, аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Крім того суд враховує правові висновки, зазначені Верховним Судом у постанові від 12.07.2022 у справі № 814/2172/16, в яких зазначено, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, в розумінні наведених статей сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, в силу частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Судом встановлено, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару були подані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України.

Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом (позивачем), упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих позивачем, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення позивачем митної вартості імпортованого товару за першим методом).

Слід зазначити, що такий документ як прайс-лист від 05.07.2021 № 665530 не є обов`язковими для підтвердження митної вартості імпортованого товару, вичерпний перелік яких визначений в частині 2 статті 53 МК України, тому посилання відповідача на нього у спірному рішенні, не можуть бути підставою для відмови декларанту у погодженні митної вартості за ціною договору за відсутності належних і допустимих доказів того, що відомості про митну вартість подані ним згідно вказаної норми Кодексу не відповідають дійсності.

Даний висновок узгоджується із висновком, зазначеним у постанові Верховного Суду від 16.08.2022 у справі № 240/10401/19, в якому вказано, що декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

До того ж суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що ціни зазначені у прайс-листі від 05.07.2021 № 665530 діють до вересня 2021 року, проте поставка товару здійснюється в грудні 2021 року, оскільки позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товару було надано відповідачу платіжне доручення № 7 від 12.08.2021 (а.с. 45), з якого можна встановити, що позивачем до вересня 2021 року були сплачені кошти за поставлену партію товару обумовленої за специфікацією № 6 від 20.07.2021 до контракту (а.с. 30), тобто у строк передбачений прайс-листом від 05.07.2021 № 665530.

Також, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що в наданих інвойсах від 07.10.2021 № 211002 та від 08.12.2021 № 213302 відсутні посилання на специфікацію від 20.07.2021 № 6, оскільки ціни зазначені у вказаних інвойсах повністю відповідають цінам, зазначених у специфікації від 20.07.2021 № 6.

Суд звертає увагу на те, що специфікацією від 20.07.2021 № 6 (а.с. 30) підтверджується факт загального замовлення позивача, яке здійснене ним 20.07.2021, та за яке позивачем 12.08.2021, відповідно до платіжного доручення № 7 від 12.08.2021 (а.с. 45-46) були перераховані кошти, при цьому, інвойсами від 07.10.2021 № 211002 та від 08.12.2021 № 213302 підтверджується факт доставки товару за специфікацією від 20.07.2021 № 6 (а.с 47-48, 88-89).

Крім того, в інвойсах від 07.10.2021 № 211002 та від 08.12.2021 № 213302 зазначена дата замовлення, а саме 20.07.2021, з якої також можна встановити, що поставлений товар згідно вказаних інвойсів здійснювався за специфікацією від 20.07.2021 № 6.

Щодо посилань відповідача на те, що сума в рахунку на попередню оплату від 20.07.2021 № 800024 відрізняється від суми зазначених у рахунках від 07.10.2021 № 211002 та від 08.12.2021 № 213302, суд вважає їх безпідставними, оскільки в рахунку на попередню оплату від 20.07.2021 № 800024 зазначена загальна сума замовлення за специфікацією від 20.07.2021 № 6, а в рахунках від 07.10.2021 № 211002 та від 08.12.2021 № 213302 зазначена сума за поставлену партію товару згідно з вказаної специфікації, яка підлягала митному оформленню за митними деклараціями від 20.10.2021 № UA112080/2021/009798 (а.с. 31-32) та від 08.12.2021 № UA112080/2021/015248 (а.с. 78-79).

Твердження відповідача в частині невиконання умов зовнішньоекономічного контракту від 16.07.2019 № 16/07/2019 щодо строків поставки товару, судом до уваги не приймаються, оскільки вказані обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Крім того на думку суду, відповідач дійшов необґрунтованого висновку про розбіжність у документах з огляду на невідповідність вартості товару, що зазначена у митній декларації країни відправлення від 12.12.2021 № MRN 21DE860167126227E2, що надано до оформлення, оскільки митна декларація країни відправлення в розумінні частини 2 статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини 6 статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною 3 статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

З вищевикладеного вбачається, що митним органом за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів не були виявлені розбіжності, що стосуються числового значення оцінюваного товару. Тобто, не виявлено жодної з підстав, яка відповідно до статті 53 МК України дозволяє вимагати додаткові документи і відмовляти у визначенні митної вартості за ціною договору.

Митним органом не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості основного методу, а також необґрунтовано застосовано до визначення митної вартості другорядний метод.

Слід також зауважити, що митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені обставини, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийняті рішення про визначення митної вартості задекларованого позивачем товару за другорядним методом визначення митної вартості - резервний метод, оскільки відповідачем, всупереч законодавчо встановлених вимог, не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей про митну вартість товару, які, що було встановлено судом під час розгляду даної справи під час вивчення письмових доказів, підтверджують митну вартість товарів та відповідають характеру угоди, тоді як позивачем у справі, як декларантом, під час митного оформлення спірної партії товарів було надано митниці усі документи на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною договору, за яким вони імпортуються, які дозволяли визначити усі складові частини митної вартості цього товару.

Суд відхиляє посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Митний орган безпідставно поставив під сумнів наданий перелік документів та застосував резервний метод визначення митної вартості товарів.

Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд проаналізувавши наведені норми права у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним органом за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Однак, рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Посилання відповідача на митну декларацію № UA110230/2021/006909 від 07.04.2021, на підставі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що імпортувався, є безпідставним, оскільки з рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.09.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.01.2022 у справі № 280/3451/21 вбачається, що зазначена митна декларація, з метою випущення товару у вільний обіг позивачем була подана повторно та в наслідок протиправного коригування митної вартості з боку митниці, тобто митниця посилається на митну декларацію, коригування за якою було визнано судом протиправним (а.с. 163-171).

До того ж, відповідно до наданих відповідачем заперечень на відповідь на відзив даний факт не заперечується.

Пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На думку суду, позивачем було надано для митного оформлення імпортованого товару необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів.

В свою чергу, відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, а також не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинною митною декларацією документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Оцінюючи оскаржуване рішення у сукупності з обставинами справи, суд приходить переконання, що загальні посилання на норми Митного кодексу України, зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, не можуть вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Відтак, рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів № UA112080/2021/000040/2 від 22.10.2021 та № UA112080/2021/000085/2 від 21.12.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2021/00294 та № UA112080/2021/00464 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 9924,00 грн., які підтверджуються платіжними дорученнями від 29.08.2022 № 2360, № 2357, № 2358, №2359, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці.

Керуючись статтями 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАТТОМ» (69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, буд. 3, код ЄДРПОУ 34564574) до Запорізької митниці (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 12, код ЄДРПОУ ВП 44005647) про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA112080/2021/000040/2 від 22.10.2021, винесене Запорізькою митницею.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2021/00294, винесену Запорізькою митницею.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA112080/2021/000085/2 від 21.12.2021, винесене Запорізькою митницею.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA112080/2021/00464, винесену Запорізькою митницею.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАТТОМ» 9924,00 грн. (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири гривні) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

СуддяО.С. Духневич