Рішення

від 30.11.2022 по справі 340/2794/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/2794/21

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження

в порядку письмового провадження адміністративну справу

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "ОВК - Технолоджі" (25013, м. Кропивницький, проспект Правди, 14/22, кв. 40, код ЄДРПОУ 39761660)

відповідач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВК - Технолоджі" (надалі - ТОВ "ОВК - Технолоджі") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (надалі - ГУ ДПС у Кіровоградській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р1" №000016470701 від 12.05.2021 року та форми "В4" №000016480701 від 12.05.2021 року.

Позов ТОВ "ОВК - Технолоджі" мотивовано тим, що спірні податкові повідомлення - рішення винесені ГУ ДПС у Кіровоградській області за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, оформленої актом №1287/11-28-07-01/39761660 від 29.04.2021 року, якою встановлено завищення показників суми податкового зобов`язання з ПДВ та завищення суми податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за лютий 2021 року через визнання нереальними господарських операцій з реалізації робіт/послуг контрагенту-покупцю ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" та з придбання робіт/послуг у контрагентів-постачальників ТОВ "Аенпі Систем", ТОВ "Ювеко Профі", ТОВ "Тріал Прайм" та ТОВ "ІБК "Будальянс". Позивач заперечує ці висновки відповідача, стверджуючи, що вони не відповідають фактичним даним про характер його взаємовідносин з вказаними контрагентами щодо придбання та реалізації робіт/послуг, які підтверджені належними первинними документами. Доводячи реальність господарських операцій, поставлених під сумнів відповідачем, просить суд визнати спірні податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.

Ухвалою судді від 09.06.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у цій справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ОВК - Технолоджі" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, на підставі аналізу інформаційних систем ДПС України встановлено відсутність умов для виконання господарських операцій з придбання робіт/послуг у ТОВ "Аенпі Систем" та ТОВ "Ювеко Профі" та їх реалізації ТОВ "Грайф Флексіблс Україна". Надані до перевірки первинні фінансово-господарські документи складені формально і не доводять факт здійснення операцій з капітального ремонту фасадів будівлі виробничого комплексу ТОВ "Грайф Флексіблс Україна", демонтажу стін та перегородок приміщення водопідготовки дільниці №3, виготовлення та монтажу металевих дверей та воріт. Нереальність придбання позивачем цих робіт у контрагентів-постачальників ТОВ "Аенпі Систем" та ТОВ "Ювеко Профі" свідчить про нереальність реалізації цих робіт на адресу їх замовника ТОВ "Грайф Флексіблс Україна". Відповідач вказує, що позивач документально оформив операції для мінімізації податкових зобов`язань ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" та має ознаки вигодотранспортуючого суб`єкта (транзитера), який за рахунок оформлення нереальних операцій в ланцюгу руху схемного ПДВ між вигодоформуючим суб`єктом та вигодонабувачем сприяє формуванню схемного податкового кредиту та одержання необґрунтованої податкової вигоди вигодонабувачам. Доводячи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відповідь на цей відзив, у якій вказав, що податкова інформація з інформаційних систем ДПС України щодо контрагентів по ланцюгу постачання, на яку посилається відповідач, не є належним доказом нереальності господарських операцій.

У ході розгляду справи 15.09.2021 року суд постановив ухвали про судові доручення щодо збирання доказів, виконання яких доручив Луганському окружному адміністративному суду та Вінницькому окружному адміністративному суду. Цими ухвалами суд зупинив провадження у справі на підставі пункту 6 частини 2 статті 236 КАС України до надходження відповідних ухвал судів про виконання судових доручень про допит свідків або про неможливість виконання цих судових доручень.

Ухвалою від 05.01.2022 року суд поновив провадження у справі та призначив судове засідання на 01.02.2022 року.

У судовому засіданні 01.02.2022 року представник позивача подав клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні. Представник відповідача до суду не прибув, причини неприбуття не повідомив.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження, суд установив такі обставини.

ТОВ "ОВК-Технолоджі" з 23.04.2015 року зареєстровано як юридична особа, перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Кіровоградській області, є платником податку на додану вартість. Основним видом його економічної діяльності є будівництво житлових і нежитлових будівель.

Відповідно до ліцензії №29-Л від 09.08.2016 року, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, позивач має право на виконання будівельних і монтажних робіть загального призначення, будівництво об`єктів інженерної інфраструктури.

Позивач 18.03.2021 року подав до ГУ ДПС у Кіровоградській області податкову декларацію з ПДВ за лютий 2021 року, у якій задекларував від`ємне значенням з податку на додану вартість у розмірі 126 072 грн.

Наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області №441-п від 14.04.2021 року на підставі пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ОВК - Технолоджі" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

Посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області у квітні 2021 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ОВК - Технолоджі" з цього питання, про що складено акт №1287/11-28-07-01/39761660 від 29.04.2021 року.

Висновками акту перевірки встановлено порушення пп. "а"/"б" п.185.1 ст.185, пп. "а"/"б" п.187.1 ст.187, пп. "а" п.198.1 ст.198, абз.1, 2, 3 п.198.2, абз.1, 2 п.198.3, абз.3 п.198.6 ст.198, абз.2, 3 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України за рахунок завищення показників суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість на 256 667 грн. та завищення суми податкового кредиту на 274 490 грн. податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року.

На підставі цього акту ГУ ДПС у Кіровоградській області прийняло щодо позивача податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р1" №000016470701 від 12.05.2021 року, яким зменшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість для цілей розділу V ПК України на 256 667 грн. та зменшено суму податкового кредиту на 274 490 грн., які задекларовані в податковій декларації з ПДВ за лютий 2021 року;

- форми "В4" №000016480701 від 12.05.2021 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 17 823 грн., яку задекларовано в податковій декларації з ПДВ за лютий 2021 року.

Не погодившись з цими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

Як вбачається з наданих відповідачем розрахунків до спірних рішень, вони винесені з огляду на висновки контролюючого органу, згідно з якими ТОВ "ОВК - Технолоджі" у податковій декларації з ПДВ за лютий 2021 року:

- завищено показники податкового зобов`язання з ПДВ (рядок 1.1. декларації) на 256 667 грн. внаслідок оформлення нереальних операцій з реалізації робіт/послуг покупцю ТОВ "Грайф Флексіблс Україна", чим порушено п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України;

- завищено показники податкового кредиту на 274 490 грн. (рядок 10.1 декларації) внаслідок оформлення нереальних операцій з придбання робіт/послуг у постачальника ТОВ "Аенпі Систем" на суму ПДВ 246 667 грн., у постачальника ТОВ "Ювеко Профі" на суму 27823 грн., чим порушено пп. "а" п.198.1 ст.198, абз.1, 2, 3 п.198.2, абз.1, 2 п.198.3, абз.3 п.198.6 ст.198, абз.2, 3 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України;

- внаслідок цього завищено показники суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) (рядок 21 декларації) на 17 823 грн.

За визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.179, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПК України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду зокрема у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктами 201.1, 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 ПК України.

Так, згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Статтею 44 ПК України передбачені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Так, відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до абзаців 5, 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частинами 1, 2, 8 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку первинних документів регулюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 (надалі - Положення №88).

Пунктами 1.1, 1.2 Положення №88 передбачено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи). (пункт 2.2 Положення №88).

Згідно з пунктами 2.4, 2.5, 2.7, 2.8 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватися із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов`язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Додаткові вимоги до порядку створення первинних документів про касові і банківські операції, рух цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об`єктів майна передбачаються іншими нормативно-правовими актами.

Суд зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих показників у податковій звітності.

Якщо задекларована господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

У свою чергу, необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їхнього реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника з метою штучного створення умов для заниження об`єкта оподаткування.

У ході судового розгляду справи представник позивача доводив те, що дані податкового обліку ТОВ "ОВК-Технолоджі", у яких відображені його взаємовідносини з контрагентом-покупцем ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" та контрагентами-постачальниками ТОВ "Аенпі Систем" та ТОВ "Ювеко Профі", що не визнаються відповідачем, підтверджені належними первинними документами.

Натомість, представник відповідача наполягав на відсутності фактичних господарських відносин між позивачем та вказаними контрагентами та доводив, що позивач є вигодотранспортуючим суб`єктом (транзитером) схемного ПДВ між вигодоформуючим суб`єктом та вигодонабувачем, а наявні у нього первинні документи не дають йому підстав для формування в обліку показників податкових зобов`язань та податкового кредиту.

Перевіряючи доводи сторін, суд установив, що позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Грайф Флексіблс Україна", з яким уклав такі договори підряду на виконання робіт:

- №6/11/2020 від 06.11.2020 року, за умовами якого ТОВ "ОВК-Технолоджі" (підрядник) зобов`язується за завданням ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" (замовник) власними силами та засобами виконати роботи щодо капітального ремонту фасадів будівлі виробничого комплексу ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 1/154;

- №8/02/21 від 08.02.2021 року, за умовами якого ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" (замовник) доручає та оплачує роботи, а ТОВ "ОВК-Технолоджі" (підрядник) виконує роботи з демонтажу стін та перегородок приміщення водопідготовки дільниці №3 ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 1/154. Загальна вартість робіт становить 480 000 грн., у т.ч. ПДВ 80 000 грн.;

- №10/02/21 від 10.02.2021 року, за умовами якого ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" (замовник) доручає та оплачує роботи, а ТОВ "ОВК-Технолоджі" (підрядник) виконує роботи з виготовлення та монтаж металевих дверей та воріт за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 1/154. Загальна вартість робіт становить 408 000 грн., у т.ч. ПДВ 68 000 грн.

Позивач стверджує, що взаємовідносини з ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" за договором підряду №6/11/2020 від 06.11.2020 року щодо капітального ремонту фасадів будівлі виробничого комплексу ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" тривали у грудні 2020 року - квітні 2021 року, а для виконання робіт, обумовлених цим договором, він залучав субпідрядників ТОВ "Тріал Прайм", ТОВ "ІБК "Будальянс", ТОВ "Аенпі Систем".

Взаємовідносини з ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" за договором підряду №8/02/21 від 08.02.2021 року щодо демонтажу стін та перегородок приміщення водопідготовки дільниці №3 ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" тривали у лютому-березні 2021 року, а для їх виконання позивач у лютому 2021 року залучив субпідрядника ТОВ "Аенпі Систем".

Взаємовідносини з ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" за договором підряду №10/02/21 від 10.02.2021 року щодо виготовлення та монтаж металевих дверей та воріт тривали у лютому березні 2021 року, а для їх виконання позивач у лютому 2021 року залучив субпідрядника ТОВ "Ювеко Профі".

Між ТОВ "ОВК-Технолоджі" та ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" у лютому 2021 року складено такі акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- №ОУ-0000006 від 15.02.2021 року (капітальний ремонт фасадів будівлі виробничого комплексу ТОВ "Грайф Флексіблс Україна") на суму 500000 грн., у т.ч. ПДВ - 83333 грн.);

- №ОУ-0000007 від 17.02.2021 року (капітальний ремонт фасадів будівлі виробничого комплексу ТОВ "Грайф Флексіблс Україна") на суму 500000 грн., у т.ч. ПДВ - 83333 грн.);

- №ОУ-0000011 від 26.02.2021 року (виготовлення та монтаж металевих дверей та воріт за адресою: м. Житомир, вул. Примислова, 1/154) на суму 240000 грн., у т.ч. ПДВ - 40000 грн.).

Крім того, у лютому 2021 року на виконання умов договору замовник ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" перерахував позивачу кошти такими платіжними дорученнями:

- №1530 від 11.02.2021 року на суму 300000 грн., у т.ч. ПДВ - 50000 грн.,

- №1536 від 16.02.2021 року на суму 500000 грн., у т.ч. ПДВ - 83333 грн.,

- №1540 від 16.02.2021 року на суму 500000 грн., у т.ч. ПДВ - 83333 грн.

Позивач на дату виникнення податкових зобов`язань за правилом першої події склав такі податкові накладні:

- №9 від 11.02.2021 року на суму 300 000 грн., у т.ч. ПДВ - 50000 грн. (демонтаж стін та перегородок приміщення водопідготовки дільниці №3 ТОВ "Грайф Флексіблс Україна") (попередня оплата);

- №10 від 11.02.2021 року на суму 334 000 грн., у т.ч. ПДВ 55 666,67 грн. (капітальний ремонт фасадів будівлі виробничого комплексу ТОВ "Грайф Флексіблс Україна");

- №5 від 15.02.2021 року на суму 166 000 грн., у т.ч. ПДВ - 27 666, 67 грн. (капітальний ремонт фасадів будівлі виробничого комплексу ТОВ "Грайф Флексіблс Україна");

- №6 від 16.02.2021 року на суму 334 000 грн., у т.ч. ПДВ 55 666, 67 грн. (капітальний ремонт фасадів будівлі виробничого комплексу ТОВ "Грайф Флексіблс Україна");

- №7 від 17.02.2021 року на суму 166 000 грн., у т.ч. ПДВ 27 666, 67 грн. (капітальний ремонт фасадів будівлі виробничого комплексу ТОВ "Грайф Флексіблс Україна");

- №11 від 26.02.2021 року на суму 240 000 грн., у т.ч. ПДВ - 400000 грн. (виготовлення та монтаж металевих дверей та воріт).

Суми ПДВ за цими податковим накладними у розмірі 256 667 грн. позивач включив до складу податкових зобов`язань у податковій декларації з ПДВ за лютий 2021 року.

Позивач стверджує, що для виконання робіт, які він виконував для ТОВ "Грайф Флексіблс Україна", він залучав субпідрядників - ТОВ "Аенпі Систем" (м. Харків), ТОВ "Ювеко Профі" (м. Харків), ТОВ "Тріал Прайм" (м. Харків) та ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Будальянс" (м. Київ). Останні у свою чергу залучали до безпосереднього виконання робіт фізичних осіб, укладаючи з ними цивільно-правові договори, копії яких представник позивача надав суду.

У ході судового розгляду справи суд дослідив господарські операції позивача з ТОВ "Аенпі Систем", ТОВ "Ювеко Профі", які задекларовані ним у податковій звітності за лютий 2021 року та за якими відповідач не визнав право позивача на податковий кредит, скоригувавши показники податкової декларації з ПДВ.

Суд установив, що між ТОВ "ОВК-Технолоджі" (замовник) та ТОВ "Аенпі Систем" (підрядник) укладено договір підряду №14/12 від 14.12.2020 року, за умовами якого замовник доручає та оплачує роботи, а підрядник виконує такі роботи: капітальний ремонт фасадів будівлі виробничого комплексу ТОВ "Грайф Флексіблс Україна", м. Житомир, вул. Промислова, 1/154; демонтаж стін та перегородок приміщення водопідготовки дільниці №3. Загальна вартість робіт становить 1 480 000 грн., у т.ч. ПДВ 246 666, 67 грн.

На виконання цього договору між позивачем та ТОВ "Аенпі Систем" складено:

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №38 від 02.02.2021 року, податкову накладну №217 від 02.02.2021 року про виконання робіт з капітального ремонту фасадів будівлі виробничого комплексу на суму 500 000 грн., у т.ч. ПДВ - 83 333, 33 грн.

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №42 від 05.02.2021 року, податкову накладну №347 від 05.02.2021 року про виконання робіт з демонтажу стін та перегородок приміщення на суму 460 000 грн., у т.ч. ПДВ 76666, 67 грн.,

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №45 від 08.02.2021 року, податкову накладну №348 від 08.02.2021 року про виконання робіт з капітального ремонту фасадів будівлі виробничого комплексу на суму 520 000 грн., у т.ч. ПДВ - 86 666, 67 грн.

Позивач у лютому-березні 2021 року платіжними дорученням №3056 від 23.02.2021 року, №3104 від 12.03.2021 року перерахував на рахунок ТОВ "Аенпі Систем" кошти у сумі 1480000 грн. (а.с. 49 - 100, т.2)

Суми ПДВ за податковими накладними, складеними ТОВ "Аенпі Систем", у розмірі 246666, 67 грн. позивач включив до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за лютий 2021 року.

Також між ТОВ "ОВК-Технолоджі" (замовник) та ТОВ "Ювеко Профі" (підрядник) укладено договір підряду на виконання робіт №11/02 від 11.02.2021 року, за умовами якого замовник доручає та оплачує роботи, а підрядник виконує роботи з виготовлення та монтажу металевих дверей та воріт. Загальна вартість робіт становить 166 940 грн., у т.ч. ПДВ 27 823, 33 грн.

На виконання цього договору між позивачем та ТОВ "Ювеко Профі" складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000021 від 26.02.2021 року, податкову накладну №415 від 26.02.2021 року про виконання робіт з виготовлення та монтажу металевих дверей та воріт на суму 166 940 грн., у т.ч. ПДВ 27 823, 33 грн.

Позивач у березні 2021 року платіжним дорученням №3101 від 09.03.2021 року перерахував на рахунок ТОВ "Ювеко Профі" кошти у сумі 166 940 грн.

Суму ПДВ за податковою накладною ТОВ "Ювеко Профі" у розмірі 27823, 33 грн. позивач включив до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за лютий 2021 року.

Відповідач в акті перевірки, обґрунтовуючи свої висновки про непідтвердження первинними документами показників податкових зобов`язань та податкового кредиту, задекларованих у податковій декларації з ПДВ за лютий 2021 року, вказав, що надані позивачем до перевірки акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), складені між ТОВ "ОВК-Технолоджі" та його замовником ТОВ "Грайф Флексіблс Україна", а також з його підрядниками ТОВ "Аенпі Систем", ТОВ "Ювеко Профі", всупереч Положенню №88 не містять зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, відсутня інформація про фактичне використання матеріалів та обладнання, що свідчить про відсутність здійснення контролю за якістю і обсягом робіт.

Суд не погоджується з такими зауваженнями та зазначає, що вказані акти мають обов`язкові реквізити, передбачені частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктом 2.4 Положення №88.

Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 року у справі №820/1763/16 відзначив, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. При цьому, акт наданих послуг з зазначенням фактично поставленої послуги за напрямом, вказаним в договорах, є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції. Відсутність максимальної деталізації виду наданих послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Суд також зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, як і помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце, а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Під час судового розгляду позивач на підтвердження факту виконання спірних господарських операцій з придбання та постачання підрядних робіт додатково надав до суду копії первинних документів, які складені за примірними формами первинних облікових документів "Акт приймання виконаних будівельних робіт" (примірна форма №КБ-2в), "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (примірна форма№ КБ-3), що наведені у додатках ДСТУ Б Д.1.1-1-2013 "Правила визначення вартості будівництва", який установлює основні правила з визначення нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам`яток архітектури та містобудування.

Загальні положення про підряд визначені у главі 61 Цивільного кодексу України, які поширюються на всі види підрядних договорів та регулюють окремі види договорів підряду, зокрема будівельного підряду (параграф 3).

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Статтею 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За правилами статті 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.05 №668 затверджено Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (надалі - Загальні умови №668), які відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств, а також комплексів і видів робіт, пов`язаних із капітальним будівництвом об`єктів. Положення Загальних умов застосовуються також щодо укладення та виконання договорів підряду на роботи з реставрації та капітального ремонту будівель і споруд.

Пунктом 4 Загальних умов №668 передбачено, що за договором підряду підрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи (об`єкт будівництва), а замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію (у разі, коли цей обов`язок повністю або частково не покладено на підрядника), прийняти від підрядника закінчені роботи (об`єкт будівництва) та оплатити їх.

Згідно з пунктом 5 Загальних умов №668 договір підряду укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору підряду є зокрема порядок залучення субпідрядників.

Відповідно до пункту 30 Загальних умов підрядник має право залучати до виконання договору підряду третіх осіб (субпідрядників) за згодою замовника.

Порядок залучення до виконання робіт субпідрядників передбачений пунктами 61-65 Загальних умов.

Так, підрядник може, якщо інше не встановлено договором підряду, залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників). При цьому договори субпідряду укладаються та виконуються з дотриманням вимог, визначених цими Загальними умовами. Підрядник відповідає за результати роботи субпідрядників і виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Генеральний підрядник несе відповідальність перед субпідрядниками за невиконання або неналежне виконання замовником своїх зобов`язань за договором підряду, а перед замовником - за невиконання зобов`язань субпідрядниками. Генеральний підрядник координує виконання робіт субпідрядниками на будівельному майданчику, створює умови та здійснює контроль за виконанням ними договірних зобов`язань. Замовник і субпідрядник не можуть пред`являти один до одного претензії, пов`язані з порушенням умов договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Генеральний підрядник у порядку, встановленому договором підряду, погоджує із замовником питання про залучення до виконання робіт субпідрядників. Замовник може відмовити у такому погодженні з письмовим обґрунтуванням свого рішення.

Субпідрядники, що залучаються до виконання робіт, повинні відповідати кваліфікаційним та іншим вимогам, передбаченим у договорі підряду (мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, визначених договором субпідряду, досвід виконання аналогічних робіт та ресурси, достатні для їх виконання, тощо).

Згідно з пунктами 99, 100, 101 Загальних умов №668 розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.

У разі виявлення невідповідності робіт, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті.

Оплата робіт, виконаних субпідрядниками, проводиться на підставі складених ними та підписаних генеральним підрядником документів про прийняття виконаних робіт та їх вартість і може проводитися безпосередньо генеральним підрядником або замовником, якщо це передбачено договором підряду та договором субпідряду. Якщо оплату робіт, виконаних субпідрядником, проводить замовник, генеральний підрядник, крім документів про обсяги та вартість виконаних робіт, подає замовнику документ про розподіл загальної суми коштів за виконані роботи між ним та субпідрядником.

Матеріали справи свідчать про те, що спірні господарські операції стосувалися виконання підрядних робіт з капітального ремонту фасадів будівлі виробничого комплексу, демонтажу стін та перегородок приміщення водопідготовки дільниці №3, виготовлення та монтажу металевих дверей та воріт на об`єкті будівництва, належному ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" та розташованому у м. Житомир по вул. Промислова, 1/154. У цих взаємовідносинах позивач виступав перед замовником ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками ТОВ "Аенпі Систем", ТОВ "Ювеко Профі" - як замовник.

У ході перевірки контролюючий орган дійшов до висновку про нереальність цих господарських операцій через відсутність у субпідрядників ТОВ "Аенпі Систем", ТОВ "Ювеко Профі" необхідних умов та ресурсів для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, їхню ризиковість та непідтвердження придбання робіт по ланцюгу постачання. У відзиві на позов відповідач посилався на те, що ці підприємства задіяні у протиправному фінансово-економічному механізмі, пов`язаному з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту, а тому первинні документи, складені між позивачем та цими контрагентами-постачальниками, не можуть бути підставою для відображення операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Суд установив, що Управлінням фінансових розслідувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора, здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021000000000032 від 12.01.2021 року, за фактами привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період 2020 2021 років невстановлені особи, діючи на території Харківської, Одеської, Донецької та Київської областей з метою прикриття своєї незаконної діяльності щодо вчинення фіктивних фінансово господарських операцій, переведення безготівкових коштів у готівку, штучного завищення податкового кредиту для СГД реального сектору економіки, створили (придбали) корпоративні права ряду конвертаційно-транзитних СГД, до складу яких входять зокрема, ТОВ "Аенпі Систем", ТОВ "Ювеко Профі". З метою прикриття незаконної діяльності, встановивши контроль над вищевказаними підприємствами (отримали у володіння установчі, реєстраційні документи, документи про відкриття банківських рахунків, ключі доступу до системи електронних платежів "Клієнт-Банк" та кліше печаток) отримали можливість складати та видавати від імені зазначених підприємств підроблені первинні фінансово-господарські документи про безтоварні операції з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг в адресу суб`єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки; отримувати від даних суб`єктів безготівкові кошти в рахунок сплати за начебто реалізовані товари, виконані роботи, надані послуги та переводити їх в готівку, минаючи при цьому систему оподаткування, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 року у справі №160/3364/19 відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 01.12.2015 року (справа №21-3788а15), що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, у зв`язку із чим господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду не зробила висновку, що обставини щодо діяльності контрагента платника податків, на які посилається контролюючий орган як на доказ нереальності господарської операції, не входять до предмета доказування. Відповідно до висновку Великої Палати такі обставини підлягають оцінці з врахуванням принципу індивідуальної відповідальності платника податків, який знайшов відображення у нормі частини 8 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно з якою відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. При цьому, як виснувала Велика Палата, важливо враховувати фактичну можливість платника податків усвідомлювати той факт, що від імені задекларованого в первинних документах суб`єкта господарювання діють неуповноважені особи. Мають бути наявні докази того, що законними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних первинних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у достовірності складених іншими особами первинних документів. Інакше тлумачення норм податкового законодавства фактично перекладає обов`язок здійснення податкового контролю на самих платників податків.

У пункті 88 постанови від 07.07.2022 року у справі №160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду також визнала обґрунтованим висновок про те, що суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Відповідно до частин 1, 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частина 2 статті 73 КАС України визначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За правилами частини 2 статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 91 КАС України встановлено, що показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

При цьому, відповідно до вимог статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Достовірний висновок про існування тих чи інших юридичних фактів, що мають значення для правильного вирішення справи, можна зробити виключно із прямих неспростовних доказів чи із достатньої сукупності незаперечних непрямих, за умови, що вони не є суперечливими.

З метою з`ясування обставин виконання спірних господарських операцій з поставки позивачу робіт/послуг та перевірки доводів відповідача про їх нереальність суд вирішив допитати як свідків посадових осіб, які від імені постачальників підписували первинні документи про виконання цих робіт/послуг, а саме ОСОБА_1 (з 30.12.2020 року зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як засновник та директор ТОВ "Аенпі Систем") та ОСОБА_2 (з 30.12.2020 року зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як засновник та директор ТОВ "Ювеко Профі").

З цією метою суд постановив ухвали про судові доручення про допит цих осіб, виконання яких доручив адміністративним судам за місцем проживання свідків.

Луганський окружний адміністративний суд повідомив про неможливість виконання судового доручення про допит свідка ОСОБА_1 через його неприбуття до суду.

Вінницький окружний адміністративний суд на виконання судового доручення 08.12.2021 року допитав свідка ОСОБА_2 , який дав суду показання, що він зареєстрований у с. Володіївці Вінницької області, а проживає у м. Києві. Жодного відношення до ТОВ "Ювеко Профі", зареєстрованого у м. Харкові, не має, господарською діяльністю від його імені не займався, ніяких документів, що стосуються ведення його фінансово-господарської діяльності, не підписував, документів податкової звітності не подавав і нікого не уповноважував це робити. Восени 2020 року він на пропозицію малознайомої особи надав особисті паспортні дані та підписав декілька документів, які мали сприяти оформленню його підприємницької діяльності. Що це були за документи, він не знає. У травні 2021 року від працівників правоохоронних та податкових органів він дізнався, що на його ім`я зареєстровані юридичні особи, зокрема ТОВ "Ювеко Профі". Свідок ОСОБА_2 наполягав, що ніяких дій, пов`язаних з керівництвом ТОВ "Ювеко Профі" або ж укладенням угод від імені цього товариства, він не здійснював. Жодних взаємовідносин з ТОВ "ОВК - Технолоджі" він не мав, не укладав з ним будь-яких угод та не знає його посадових осіб. Хто від його імені міг вчиняти такі дії, йому не відомо. Підписи у договорі підряду на виконання робіт №11/02 від 11.02.2021 року, укладеному з ТОВ "ОВК - Технолоджі", та документах про його виконання, копії яких надані йому судом для огляду, йому не належать.

Тож як установив суд, ТОВ "Ювеко Профі" перереєстровано 30.12.2020 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на ім`я ОСОБА_2 , який заперечує свою участь у діяльності цього товариства та у підписанні будь-яких первинних документів товариства. Тому виписані від його імені первинні документи щодо взаємовідносин з ТОВ "ОВК - Технолоджі" не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами документами, які б посвідчували факт здійснення господарської операції. Формальна наявність договору, акту, податкової накладної та інших документів сама по собі не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин.

У ході перевірки контролюючий орган на підставі податкової інформації також установив відсутність у ТОВ "Ювеко Профі" станом на лютий 2021 року організаційних, кваліфікаційних та технологічних умов для виконання договору підряду на виконання робіт з виготовлення та монтажу металевих дверей та воріт на об`єкті будівництва, розташованому у АДРЕСА_1 та належному ТОВ "Грайф Флексіблс Україна".

Допитані у судовому засіданні за клопотанням представника позивача свідки - директор ТОВ "ОВК-Технолоджі" Бондаренко Анна Олексіївна, яка підписала первинні документи від імені замовника, головний інженер ТОВ "ОВК-Технолоджі" Вдовіченко Олег Васильович, до повноважень якого входить контроль за якістю підрядних робіт, а також ОСОБА_3 , який, за їхніми твердженнями, підшукав субпідрядників, не змогли пояснити, яким чином були налагоджені ділові зв`язки з ТОВ "Ювеко Профі" чи з його директором ОСОБА_2 , хто займався підготовкою договору підряду, у який спосіб здійснювався документообіг з ТОВ "Ювеко Профі", як перевірялися обсяги виконаних підрядних робіт і витрат, а також їх вартість, які наведені у відповідних будівельних формах.

У судовому засіданні не знайшов підтвердження факт реальності здійснення господарської операції з придбання позивачем у ТОВ "Ювеко Профі" підрядних робіт. Не заперечуючи факту виконання цих робіт на об`єкті ТОВ "Грайф Флексіблс Україна", суд дійшов до висновку, що участь у цих відносинах ТОВ "Ювеко Профі" як субпідрядника, на користь якого позивач перерахував кошти, за рахунок чого сформував податковий кредит з ПДВ у лютому 2021 року, не доведена.

Відсутність фактичного здійснення ТОВ "Ювеко Профі" господарської операції, відображеної в актах та податковій накладній, свідчить, що відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. Наявність податкової накладної, яка формально відповідає вимогам до її оформлення, у спірних правовідносинах не є підставою для нарахування сум податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки під час судового розгляду справи доведено, що відомості у ній щодо господарської операції та її учасників не відповідають дійсності. Вважаючи вказані документи штучно створеними, які не відображають реальний зміст та характер виконаних робіт, суд не приймає їх в якості належних доказів у справі.

Суд вважає, що у цих правовідносинах позивач діяв недобросовісно, оскільки використав неправдиві первинні документи з метою створення умов для неправомірного отримання податкових вигод.

Тож суд визнає безпідставним включення позивачем суми податку на додану вартість, зазначеної у податковій накладній ТОВ "Ювеко Профі", до складу податкового кредиту та погоджується з висновками контролюючого органу про порушення позивачем п.198.1, 198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту на 27 823 грн. за лютий 2021 року.

Щодо спірних взаємовідносин з ТОВ "Аенпі Систем", то у ході судового розгляду справи відповідач не надав достатніх та достовірних доказів, які б доводили нереальність виконання господарських операцій за договором підряду, укладеним з ТОВ "Аенпі Систем", невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили несумлінність позивача як платника податків. Судом таких доказів також не здобуто. Отже висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за господарськими операціями з придбання робіт/послуг у ТОВ "Аенпі Систем" на суму 246 667 грн. за лютий 2021 року є безпідставними.

Щодо господарських операцій з виконання робіт за договорами підряду, укладеними між позивачем як підрядником та ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" як замовником, то відповідачем не доведено нереальність цих операцій. Належних доказів того, що господарські відносини позивача з ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" щодо постачання робіт/послуг не підтверджуються, а вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, не відповідають дійсності, відповідач суду не надав.

Позивач як платник податку - продавець робіт/послуг на дату виникнення податкових зобов`язань за цими господарськими операціями, які є об`єктом оподаткування, склав податкові накладні про постачання робіт/послуг ТОВ "Грайф Флексіблс Україна", визначивши базу оподаткування, виходячи з договірної вартості робі/послуг, та подав податкові накладні на реєстрацію до ЄРПН.

У ході судового розгляду справи відповідач не довів порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України та завищення податкових зобов`язань з ПДВ для цілей розділу V ПК України за господарськими операціями з постачання робіт/послуг ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" на суму 256 667 грн. за лютий 2021 року.

Відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: 54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 статті 58 ПК України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

- завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

- заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 року за №124/28254, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами:

- "Р1" - у разі виявлення за результатами перевірок заниження або завищення суми податкового кредиту та/або суми податкових зобов`язань для цілей розділу V Кодексу, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, що не призвело до виникнення грошових зобов`язань за результатами перевірки (крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки) (додатки 4, 5);

- "В4" - у разі зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість (додатки 14, 15).

Суд зазначає, що встановлене під час перевірки та підтверджене у ході судового розгляду справи завищення позивачем у податковій декларації з ПДВ за лютий 2021 року показників податкового кредиту на 27 823 грн. (рядки 10.1, 17), з огляду на спростовані у ході судового розгляду справи факти завищення податкових зобов`язань для цілей розділу V Податкового кодексу України на 256 667 грн. (рядки 1.1, 9) та податкового кредиту на 246 667 грн. (рядки 10.1, 17), не призвели до заниження суми податку, яка сплачується до бюджету, і до виникнення грошових зобов`язань за результатами перевірки. Натомість внаслідок цього порушення у податковій декларації з ПДВ за лютий 2021 року завищено показники суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядки 19, 21) на 27 823 грн., проти на 17 823 грн., встановлених за результатами перевірки.

Тож підстави для скасування податкового повідомлення-рішення форми "В4" №000016480701 від 12.05.2021 року про зменшення позивачу від`ємного значення суми ПДВ на 17 823 грн. за лютий 2021 року відсутні.

Щодо податкового повідомлення-рішення форми "Р1" №000016470701 від 12.05.2021 року, то суд погоджується з ним частково, а саме в частині зменшення податкового кредиту на 10 000 грн. (тобто в частині завищення податкового кредиту, не врахованій при винесенні податкового повідомлення-рішення форми "В4" №000016480701 від 12.05.2021 року). У решті вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а саме в частині зменшення податкового зобов`язання на 256 667 грн. та податкового кредиту на 264 490 грн., які задекларовані в податковій декларації з ПДВ за лютий 2021 року.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Суд зазначає, що з огляду на наслідки у податковому обліку, які зумовлюють податкові повідомлення-рішення контролюючого органу, позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р1" про коригування показників податкової звітності з ПДВ, що не призводить до виникнення грошових зобов`язань, є вимогою немайновою характеру, а позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "В4" про зменшення від`ємного значення суми ПДВ, що передбачає зміну майнового стану платника податків, є вимогою майнового характеру.

Тож за подання цього позову позивач повинен був сплатити судовий збір у сумі 4540 грн., з яких 2270 грн. - за подання немайнової вимоги про оскарження податкового повідомлення-рішення форми "Р1" №000016470701 від 12.05.2021 року про коригування показників податкової звітності з ПДВ на загальну суму 531 157 грн.), 2270 грн. за подання майнової вимоги про оскарження податкового повідомлення-рішення форми "В4" №000016480701 від 12.05.2021 року про зменшення від`ємного значення суми ПДВ на 27 823 грн.

Позивач при зверненні до суду з позовом сплатив судовий збір у сумі 8234, 71 грн., з яких 3 694, 71 грн. сплатив зайво.

Суд відмовив у задоволенні позовної вимоги майнового характеру та частково задовольнив позовну вимогу немайнового характеру, а саме в частині коригування показників податкової звітності з ПДВ на загальну суму 521 157 грн.

Тож з огляду на часткове задоволення позовних вимог, в порядку розподілу судових витрат на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог немайнового характеру, що становить 2227, 27 грн.

Щодо судового збору, сплаченого зайво у розмірі 3 694, 71 грн., то ці кошти можуть бути повернуті позивачу з Державного бюджету України за його клопотанням, за ухвалою суду.

Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ОВК-Технолоджі" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "Р1" №000016470701 від 12.05.2021 року в частині зменшення суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість для цілей розділу V Податкового кодексу України на 256 667 грн. та податкового кредиту на 264 490 грн., які задекларовані в податковій декларації з ПДВ за лютий 2021 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОВК - Технолоджі" судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2227, 27 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш