Рішення

від 05.12.2022 по справі 420/12554/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12554/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «ПАН БІЛАН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу від 06.09.2022 №2888-п,-

В С Т А Н О В И В:

09.09.2022 року до суду надійшов адміністративний позов Фермерського господарства «ПАН БІЛАН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу від 06.09.2022 №2888-п.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що спірний наказ не відповідає вимогам закону та порушує права й охоронювані законом інтереси Фермерського господарства «ПАН БІЛАН».

Ухвалою суду від 13.09.2022 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.

22.09.2022 року (вх.№30029/22) від представника Головного управління ДПС в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач позов не визнає, не погоджується з доводами позивача та вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

У відзиві зазначено, що підставою для прийняття спірного наказу була доповідна записка від 23.08.2022 року №1604/15-32-07-06-07.

12.10.2022 року (вх.№31715/22) до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Фермерське господарство «ПАН БІЛАН» (ідентифікаційний код юридичної особи 34573285) зареєстроване як юридична особа 22.09.2006 року та взяте на податковий облік.

06.09.2022 року на підставі ст.20, п.п.80.2.2, 80.2.5 п.80.2 ст.80, п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято наказом № 2888-п від «Про проведення фактичної перевірки ФГ «ПАН БІЛАН» (код ЄДРПОУ 34573285)» про проведення фактичної перевірки ФГ «ПАН БІЛАН», податкова адреса: Одеська область, Овідіопольський район, 28-29 км автошляху Одеса-Болград, адреса господарського об`єкту: Одеська область, Овідіопольський район, 28-29 км автошляху Одеса-Болград з 08.09.2022 року тривалістю 10 діб (а.с.23).

Даним наказом визначено, що перевірку необхідно провести за період діяльності з 08.09.2019 по дату закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення "платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Як стверджує відповідач, підставою для прийняття даного наказу слугувала доповідна записка вiд 23.08.2022 року № 1604/15-32-07-06-07, відповідно до якої в ході проведення аналізу встановлено можливі порушення податкового тa іншого законодавства допущені суб`єктом господарювання ФГ «ПАН БІЛАН» (код ЄДРПОУ 34573285) у липнi мiсяцi 2021 poкy, a саме: згідно податкової накладної від 28.07.2021 № 33, яка відображена у декларації з податку на додану вартість за липень 2021 в розділі І. «Податкові зобов`язання» задекларована реалiзацiя товару «Аспарагус, Хризантема кущова, фікус Мікрокарпа тощо» не платнику податку на додану вартість по коду 100000000000 - на загальну суму 74400,00 грн., в т. ч. ПДВ 12400,00 грн. Зазначене, вказане у доповідній записці, може свідчити про здійснення розрахунків готівкою неплатником ПДВ з підприємством, фізичною особою-підприємцем або фізичною особою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами з порушенням меж граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідними Положенням НБУ № 148 від 29.12.2017 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (зі змінами і доповненнями)».

Позивачем недопущено відповідача до проведення перевірки.

Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню наказ від 06.09.2022 №2888-п, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок проведення перевірок, права та обов`язки платників податків, адміністративний арешт майна, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України).

Відповідно до п. 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, підпунктом 62.1.3 п.62.1 статті 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У пункті 75.1 ст.75 ПК України вказано, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до положень п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Пунктом 81.2 цієї статті встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків..

Суд зазначає, що п. 80.2 ст. 80 ПК України містить чіткий перелік підстав для проведення фактичної перевірки, який складається із семи окремих підпунктів (пп.пп.80.2.1-80.2.7).

Згідно з положеннями підпункту 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України (який зазначений в якості правової підстави проведення перевірки відповідачем ФГ «ПАН БІЛАН») фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Як вже встановлено судом, підставою для прийняття спірного наказу слугувала доповідна записка вiд 23.08.2022 року № 1604/15-32-07-06-07.

При цьому у наказі відсутнє посилання на вказану доповідну записку як на підставу для проведення наказу.

Суд звертає увагу на те, що згідно Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової служби України від 04.09.2020 року, №470, зразок оформлення наказу на проведення перевірки (додаток №1) передбачає, окрім посилання на відповідний підпункт, пункт, статтю Податкового кодексу України, наведення підстави для проведення перевірки.

Отже, підставу для проведення перевірки необхідно відрізняти від її нормативного обґрунтування і така окремо має бути зазначена в наказі.

Суд зазначає, що доповідна записка, як підстава, яка підпадає під дію підпунктів 80.2.2 та 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України, повинна містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року по справі №820/4891/18.

Оцінивши належність та допустимість такої доповідної записки як достатнього обґрунтування для призначення фактичної перевірки, суд дійшов висновку, що вказана доповідна записка не може слугувати підставою для призначення фактичної перевірки у відповідності до приписів п.п.80.2.2 та п.п.80.2.7 п.80.2 ст.80 ПК України, оскільки її наявність не свідчить про здійснення розрахунків готівкою неплатником ПДВ з підприємством, фізичною особою-підприємцем або фізичною особою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами з порушенням меж граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідними Положенням НБУ № 148 від 29.12.2017 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (зі змінами і доповненнями)».

В той же час, при розгляді даної справи позивачем надано до суду платіжне доручення №214 від 26.07.2021 року, яке підтверджує здійснення розрахунків за товар «Аспарагус, Хризантема кущова, фікус Мікрокарпа тощо» не платнику податку на додану вартість по коду 100000000000 - на загальну суму 74400,00 грн., у безготівковій формі.

У доповідній записці вказано операцію, яка мала місце у липні 2021 року, натомість у наказі визначено провести перевірку за період діяльності з 08.09.2019 року по дату закінчення фактичної перевірки. Обґрунтувань необхідності проведення перевірки за даний період до суду не надано.

Суд зазначає, що спірний наказ не містить жодної інформації щодо того, в рамках яких заходів Головним управлінням ДПС в Одеській області встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача, відповідно, такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви Фермерського господарства «ПАН БІЛАН», суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фермерського господарства «ПАН БІЛАН» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу від 06.09.2022 №2888-п задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати виданий Головним управлінням ДПС України в Одеській області наказ від 06.09.2022 р. № 2888-п.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства «ПАН БІЛАН» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня, 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Фермерське господарство «ПАН БІЛАН» (67810, Одеська область, Овідіопольський район, смт Овідіополь, 28-29 км автошляху Одеса Болград, код ЄДРПОУ 34573285);

Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166);

Суддя Корой С.М.