Рішення

від 30.11.2022 по справі 480/4907/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2022 року Справа № 480/4907/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4907/22 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача - Виконавчого комітету Сумської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 21.12.2021 року № 797 про відмову у переведенні садового будинку в жилий у громадській організації «Садівниче товариство «Баранівка - 1», будинок АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Виконавчий комітет Сумської міської ради перевести належний позивачу садовий будинок, що розташований у громадській організації « АДРЕСА_2 в жилий.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним, разом з заявою від 07.07.2021р. були подані всі необхідні документи для прийняття відповідачем відповідно рішення щодо переведення садового будинку, що належить позивачу на праві власності у житловий будинок у відповідності до Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженою постановою КМУ №321 від 29.04.2015р. Відповідачем не було прийнято рішення за наслідками поданої позивачем заяви від 07.07.2021р., що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом. В подальшому, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року по справі №480/3733/21, відповідно до якого позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сумської міської ради було задоволено, відповідачем було прийнято рішення від 21.12.2021 року № 797 про відмову у переведенні садового будинку в жилий у громадській організації «Садівниче товариство «Баранівка - 1», будинок 160, м. Суми. Позивач не погоджується з зазначеним рішенням. Вважає його протиправним та безпідставним. Зокрема, позивач зазначає, що відповідач безпідставно посилається неподання позивачем документів визначених пунктом 3 Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 321 (а саме, звіту про проведення технічного огляду садового будинку, створеного з в ик о р и с т а н н ям Реєстру будівельної діяльності у формі електронного документа). Позивач звертає увагу суду на те, що ним було подано відповідний Звіт. Однак, надання звіту про проведення технічного огляду садового будинку, створеного с а м е з в и к о р и с т а нням Реєстру будівельної діяльності у формі електронного документа станом на день виникнення спірних правовідносин (на день звернення із заявами до відповідача) не вимагалося. Норми Порядку стосовно необхідності подання звіту про проведення технічного огляду садового будинку, створеного з використанням Реєстру будівельної діяльності саме у формі електронного документа зазнали змін лише 18.08.2021 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2021 року № 881 «Про внесення змін до Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки», тобто після подання мною відповідачу заяви та всіх необхідних документів передбачених порядком на той час, а відтак вказаний порядок зазнав змін після виникнення спірних правовідносин.

Крім цього, позивач вважає безпідставним посилання відповідача у оскаржуваному рішенні на те, що садовий будинок розміщено в рекреаційній зоні обмеженого користування Р-4, оскільки Порядком передбачено вичерпний перелік підстав для відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок. Переведення дачних і садових будинків в жилі є процедурою, яка передбачає надання садовому будинку статусу житлового за умов відповідності даної споруди будівельним стандартам, що висуваються до житлових домоволодінь. При цьому, будь-яких вимог до цільового призначення земельних ділянок, на яких розташовані дані будинки, цей Порядок не містить, також не містить будь-яких умов і Житловий кодекс України, на виконання ч. 1 ст. 8-1 якого Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29.04.2015р. №321.

Судом було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач подав до суду відзив в якому зазначає про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, просив суд відмовити в їх задоволенні. Відповідач, зокрема, зазначає, що позивачем при зверненні з заявою від 07.07.2021р., яку було розглянуто на виконання рішення суду від 29 вересня 2021 року по справі №480/3733/21, було подано звіт про проведення технічного огляду дачного (садового) будинку від 08.10.2020, розроблений експертом з технічного обстеження будівель і споруд ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат серія АЕ №20035 79 виданий 13.03.2015). При цьому відповідач, з посиланням на положення чинної з 26.08.2021 редакції п.4 Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженого постановою КМУ від 29.04.2015 №321 {Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 420 від 14.06.2017 № 399 від 13.05.2020 № 881 від 18.08.2021} , вважає, що позивач мав подати Звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам, підписаний виконавцем окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, створений виключно з в и к о р и с т а н н я м Реєстру будівельної діяльності у формі електронного документа з присвоєнням реєстраційного номера. Отже, на переконання відповідача, неподання такого звіту, виявлення в ньому недостовірних відомостей та невідповідність державним будівельним нормам є законною підставою для відмови.

Крім цього, відповідач просить суд врахувати, що на даний час повторний розгляд заяви про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок можливий лише за умови подання відповідного звіту виключно через Реєстр будівельної діяльності, а подальше рішення створюється виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності у формі електронного документа.

Згідно позиції відповідача, яку викладено у письмових поясненнях від 22.08.2022р.), - нічого не заважає позивачу (який подає позов в електронному вигляді) подати і звіт в електронному, крім того це прямі вимоги пункту 4 Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженого постановою КМУ від 29.04.2015 №321.

Крім цього, відповідач вказує на те, що в Розділі ІІ поданого позивачем Звіту про проведення технічного огляду дачного (садового) будинку вказано на відповідність саме ДБН В.2.2-15:20І5 "Житлові будинки. Основні положення", а не чинні з 01.12.2019 року - ДБН В.2.2 15:2019 року Житлові будинки. Основні положення.

Також, зважаючи на позовні вимоги ОСОБА_1 , відповідач наголошує не тому, що після прийняття виконавчим комітетом Сумської міської ради рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.07.2021р., всі документи були повернуті позивачу. Дана обставина, як стверджує відповідач, унеможливлює подальший розгляд заяви від 07.07.2021р. і може призвести до ситуації коли Відповідач не може розглянути заяву заявника за її відсутністю бо вона вже повернута.

29.08.2022р. позивачем було подано відповідь на відзив в якому зазначає, що з наданих ним відповідачеві звітів, як першого від 28.07.2020 року так і з другого від 08.10.2020 року вбачається відповідність садового будинку нормам ДБН, що визначені зокрема в розділі І (обов`язковий). При цьому невідповідність будь - яким нормам ДБН та в чому вона полягала відповідачем встановлено не було. Отже, як перший наданий позивачем відповідачу звіт від 28.07.2020 року, що містить посилання на норми ДБН В 2.2.-15:2015 відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки містить висновки про відповідність нормам ДБН що визначені в розділі І (обов`язковий) додатку 2 до Порядку, що затверджений постановами КМУ, так і другий звіт від 08.10.2020 року, що був перероблений на вимогу відповідача і містить посилання на відповідність нормам ДБН В. 2.2.-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення», та відповідність іншим нормам ДБН, що зазначені в розділі І (обов`язковий) додатку 2 до Порядку, що затверджений постановами КМУ.

Таким чином, позивач вважає, що твердження відповідача про невідповідність садового будинку нормам ДБН є безпідставними.

Окремо позивач просить суд взяти до уваги, що невідповідність поданого позивачем звіту про проведення технічного огляду садового будинку чи його неподання взагалі не покладені в основу оскаржуваного рішення відповідача і не слугували підставою для відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 . Вказані доводи фактично були зазначені відповідачем лише у наданих ним поясненнях. Фактично підставою для відмови в прийнятті позитивного рішення стало не подання самого звіту, а його неподання шляхом створення з в и к о р и с т а н н ям Реєстру будівельної діяльності у формі електронного документа, що взагалі не передбачено чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством.

Відповідач скористався своїм правом та подав заперечення на відповідь на відзив в яких, зокрема, зазначає про те, що на даний час розгляд заяви про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок можливий лише за умови подання відповідного звіту виключно через Реєстр будівельної діяльності, як це передбачено Порядком переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженого постановою КМУ від 29.04.2015 №321 {Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 420 від 14.06.2017 № 399 від 13.05.2020 № 881 від 18.08.2021} ).

Дослідивши обставини у справі та оцінивши їх у сукупності з доказами, наданими сторонами, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного :

Як свідчить з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_3 за договором купівлі - продажу від 03.07.2020 року садовий будинок під номером АДРЕСА_3 . Даний будинок знаходиться на приватизованій земельній ділянці площею 0,0578 га, кадастровий номер: 5910136600:10:023:0160, яку позивач також придбав за договором купівлі продажу від 03.07.2020р. у ОСОБА_4 .

З метою реалізації своїх житлових прав, зокрема, права на житло, ОСОБА_1 28.07.2020року звернувся до відповідача через центр надання адміністративних послуг із заявою про переведення дачного (садового) будинку у жилий будинок. До цієї заяви було додано засвідчену копію документу про право власності на будинок (договір купівлі - продажу садового будинку та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на садовий будинок), а також засвідчену копію документу про право власності на земельну ділянку (договір купівлі - продажу земельної ділянки та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку), З в і т п р о проведення т е х н і ч н о г о о г л я д у дачного (садового) будинку, копію паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Листом від 10.08.2020 року № 31/08.01-16 управління архітектури та містобудування Сумської міської ради повернуло подану заяву без задоволення з посиланням на те, що звіт про проведення технічного огляду дачного (садового) будинку від 28.07.2020 року, розроблений експертом ОСОБА_2 , що поданий разом з заявою не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема державним будівельним нормам України: ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» (набрав чинності з 01.12.2019), ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» (набрав чинності з 01.10.2019). Крім того, садовий будинок розміщено в рекреаційній зоні обмеженого використання (Р-4), відповідно до плану зонування території міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013№2180-МР. Вказані зони обмеженого використання визначені для існуючих для та колективних садів. Переважні види використання: садові ділянки; дачні ділянки; спортивні майданчики; малі архітектурні форми. Супутні види дозволеного використання: адміністративні заклади, кафе, заклади харчування, торгівлі та сервісного обслуговування; споруди комунальної та інженерно - технічної інфраструктури, необхідні для обслуговування даної зони, відкриті автостоянки для легкових автомобілів, громадські вбиральні. Допустимі види використання, які потребують спеціальних погоджень: АЗС, СТО, великі автостоянки. Розміщення житлових будинків у зазначеній зоні не передбачено.

11.02.2021року позивач повторно звернувся до відповідача через Центр надання адміністративних послуг із заявою про переведення дачного (садового) будинку у жилий будинок. До цієї заяви ним було додано засвідчену копію документу про право власності на будинок (договір купівлі - продажу садового будинку та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на садовий будинок), а також засвідчену копію документу про право власності на земельну ділянку (договір купівлі - продажу земельної ділянки та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку), д о о п р а ц ь о в а н ий З в і т про проведення технічного огляду дачного (садового) будинку, копію паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Разом з тим, листом від 16.02.2021 року № 8/080116 управління архітектури та містобудування Сумської міської ради повернув подану заяву без задоволення з посиланням на те, що звіт про проведення технічного огляду дачного (садового) будинку від 28.07.2020 року, розроблений експертом ОСОБА_2 , що поданий разом з заявою не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема державним будівельним нормам України: ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» (набрав чинності з 01.12.2019). Крім того, садовий будинок розміщено в рекреаційній зоні обмеженого використання (Р-4), відповідно до плану зонування території міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013№ 2180-МР. Вказані зони обмеженого використання визначені для існуючих для та колективних садів. Переважні види використання: садові ділянки; дачні ділянки; спортивні майданчики; малі архітектурні форми. Супутні види дозволеного використання: адміністративні заклади, кафе, заклади харчування, торгівлі та сервісного обслуговування; споруди комунальної та інженерно - технічної інфраструктури, необхідні для обслуговування даної зони, відкриті автостоянки для легкових автомобілів, громадські вбиральні. Допустимі види використання, які потребують спеціальних погоджень: АЗС, СТО, великі автостоянки. Розміщення житлових будинків у зазначеній зоні не передбачено.

В подальшому, 07.07.2021 року, після усунення недоліків про які йшлося у листі управління архітектури та містобудування Сумської міської ради від 16.02.2021 року №8/080116, ОСОБА_1 в т р е т є звернувся до відповідача через Центр надання адміністративних послуг із заявою про переведення дачного (садового) будинку у жилий будинок.

Однак, зазначену заяву відповідачем розглянуто не було, будь-яке вмотивоване рішення по заяві від 07.07.2021р. прийнято не було.

В зв`язку з цим, позивач вимушений був звернутися до суду та оскаржити протиправну бездіяльність відповідача в судовому порядку. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року по справі№ 480/3733/21 мій позов до Виконавчого комітету Сумської міської ради задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Сумської міської ради щодо не прийняття рішення про переведення садового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , який розташований на приватизованій земельній ділянці площею 0,0578 га, кадастровий номер: 5910136600:10:023:0160, що належить ОСОБА_1 на праві власності у житловий будинок, у відповідності до положень Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №321 від 29.04.2015.

Зобов`язано Виконавчий комітет Сумської міської ради (майдан Незалежності, 2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 04057942) розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.07.2021р. ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про переведення садового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , який розташований на приватизованій земельній ділянці площею 0,0578 га, кадастровий номер: 5910136600:10:023:0160 у житловий будинок та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.

На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 року по справі № 480/3733/21 відповідачем - Виконавчим комітетом Сумської міської ради було прийнято рішення від 21.12.2021 року № 797 про відмову у переведенні садового будинку в жилий у громадській організації «Садівниче товариство «Баранівка - 1», будинок 160, м. Суми.

Підставою для відмови відповідача в задоволенні заяви ОСОБА_1 про переведення належного позивачу садового будинку в жилий послугувало те, що вказаний садовий будинок розміщено в рекреаційній зоні обмеженого користування Р-4 (згідно з Планом зонування території міста Суми, затвердженим рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 № 2180-МР), протиріччям земельному законодавству (статті 38, 39, 52 Земельного кодексу України), містобудівному законодавству (ДБН Б.2.2- 12:2019 «Планування та забудова територій») та неподанням документів визначених пунктом 3 Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 321 (а саме, звіту про проведення технічного огляду садового будинку, створеного з використанням Реєстру будівельної діяльності у формі електронного документа).

Не погоджуючись з зазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним позовом, який є предметом розгляду у даній справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного :

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.8-1 Житлового кодексу Української РСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, громадяни відповідно до закону мають право на переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Рішення про переведення дачних і садових будинків у жилі будинки приймається відповідними органами місцевого самоврядування.

На виконання вимог ч.1 ст.8-1 Житлового кодексу України Кабінетом Міністрів України постановою від 29 квітня 2015 року №321 було затверджено Порядок переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки АДРЕСА_5 .

Відповідно до п. 1 Порядку встановлено, що Порядок визначає механізм переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки.

Пунктом 3 Порядку (в редакції, що діяла станом на день подання мною останньої заяви, тобто станом на 07.07.2021 року) було встановлено, що для переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок громадянин, який є його власником, або уповноважена ним особа (далі - власник) подає до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради, а у разі, коли в сільській раді виконавчий орган не утворено, - сільському голові (далі - уповноважений орган) заяву за формою згідно з додатком 1, до якої додаються: копія документа про право власності на дачний чи садовий будинок, засвідчена в установленому порядку (крім випадку, коли право власності на такий будинок зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно); письмова згода співвласників (за наявності) на переведення такого будинку в жилий; звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам за формою згідно з додатком 2. Подання інших документів на час виникнення спірних правовідносин законом від заявника не вимагалося.

Разом з тим, надання звіту про проведення технічного огляду садового будинку, створеного з в и к ор и с т а нн я м Реєстру будівельної діяльності у формі електронного документа станом на день виникнення спірних правовідносин - звернення позивача з відповідною заявою від 07.07.2021р. та на час формування відповідного переліку документів до зазначеної заяви, не вимагалося. Норми Порядку стосовно необхідності подання звіту про проведення технічного огляду садового будинку, створеного з використанням Реєстру будівельної діяльності саме у формі електронного документа зазнали змін л и ш е 18.08.2021 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2021 року № 881 «Про внесення змін до Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки», тобто після подання ОСОБА_1 відповідачу заяви та всіх необхідних документів передбачених порядком на той час, а відтак вказаний порядок зазнав змін після виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з офіційним тлумаченням ст. 58 Конституції України, що викладене в рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1-рп/99 положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Крім того, в спорі між позивачем та відповідачем Сумським окружним адміністративним судом в рішенні від 29.09.2021 року по справі № 480/3733/21, яким відповідача було зобов`язано розглянути мою заяву, було встановлено, що позивачем були надані відповідачу всі необхідні документи визначені п. 3 Порядку для розгляду питання про переведення садового будинку в жилий, що також і не заперечувалося відповідачем, а тому вказана обставина, встановлена судовим рішенням не потребує повторного доведення в силу положень ч.4 ст. 78 КАС України.

Таким чином, оскільки положення постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2021року № 881 «Про внесення змін до Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки» не мають зворотної дії у часі, то відповідно, подану позивачем заяву разом з усіма документами, зокрема що стосується вимог до додатків до відповідної заяви позивача від 07.07.2021р., слід розглядати за правилами, що були визначені Порядком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015р. №321, якою затверджено Порядок переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 року № 399.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з твердженнями позивача відносно того, що така підстава відповідача для відмови у задоволенні заяви позивача про переведення належного йому садового будинку у жилий, як неподання документів визначених пунктом 3 Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 321 в редакції постанови КМУ від 18.08.2021р. №881 (а саме - неподання звіту про проведення технічного огляду садового будинку, створеного з використанням Реєстру будівельної діяльності у формі електронного документа), є протиправною та такою, що не відповідає чинному законодавству, оскільки вказана редакція Порядку не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Окремо слід зазначити, що відповідач не повідомляв позивача додатково про необхідність подання будь - яких додаткових документів.

Крім цього, щодо такої підстави відповідача для відмови в задоволені заяви ОСОБА_1 про переведення садового будинку в жилий, що викладена в його рішенні від 21.12.2021 року №797, як те, що садовий будинок розміщено в рекреаційній зоні обмеженого користування Р-4 (згідно з Планом зонування території міста Суми, затвердженим рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 № 2180-МР), протиріччям земельному законодавству (статті 38, 39, 52 Земельного кодексу України), містобудівному законодавству (ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»), слід зазначити, що вказана підстава для відмови також не відповідає чинному законодавству України та є протиправною, оскільки відповідач в оскаржуваному рішенні взагалі не вказує на те, чим саме заява позивача суперечить земельному законодавству чи містобудівному законодавству.

Щодо безпідставності посилання відповідача на ту обставину, що будинок розміщено в рекреаційній зоні обмеженого користування Р-4 (згідно з Планом зонування території міста Суми, затвердженим рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 № 2180-МР), що визначена для існуючих для та колективних садів. Переважні види використання: садові ділянки; дачні ділянки; спортивні майданчики; малі архітектурні форми. Супутні види дозволеного використання: адміністративні заклади, кафе, заклади харчування, торгівлі та сервісного обслуговування; споруди комунальної та інженерно - технічної інфраструктури, необхідні для обслуговування даної зони, відкриті автостоянки для легкових автомобілів, громадські вбиральні. Допустимі види використання, які потребують спеціальних погоджень: АЗС, СТО, великі автостоянки. Розміщення житлових будинків у зазначеній зоні не передбачено, слід зазначити наступне:

Порядком передбачено вичерпний перелік підстав для відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок. Переведення дачних і садових будинків в жилі є процедурою, яка передбачає надання садовому будинку статусу житлового за умов відповідності даної споруди будівельним стандартам, що висуваються до житлових домоволодінь. При цьому, будь-яких вимог до цільового призначення земельних ділянок, на яких розташовані дані будинки, цей Порядок не містить, також не містить будь-яких умов і Житловий кодекс України, на виконання ч. 1 ст. 8-1 якого Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29.04.2015р. №321.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 30 березня 2020 року по справі № 363/541/16-а.

Слід зазначити, що відповідно до п. 4 Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015р. №321, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 року № 399 (тобто станом на день виникнення спірних правовідносин) за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів уповноважений орган протягом місяця з дня їх надходження приймає рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні.

Прийняття рішення про відмову в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок допускається за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1.неподання документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку;

2.виявлення в поданих документах недостовірних відомостей;

3.встановлення невідповідності дачного чи садового будинку вимогам державних будівельних норм, що зазначені у розділі I (обов`язковий) результатів технічного огляду звіту про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку (додаток 2).

Слід звернути уваги, що вказаний Порядок містить в и ч е р п н и й перелік підстав для відмови в задоволенні заяви про переведення садового будинку в жилий і такої підстави для відмови, як місце розташування земельної ділянки чи її знаходження в рекреаційній зоні Р - 4 або ж інших вимог до земельної ділянки не містить.

Переведення дачних і садових будинків в жилі є процедурою, яка передбачає надання садовому будинку статусу житлового за умов відповідності даної споруди будівельним стандартам, що висуваються до житлових домоволодінь. Таким чином, посилання відповідача на те, що переведення садового будинку, який належить ОСОБА_1 , в житловий суперечить вимогам земельного законодавства є безпідставними.

Більш того, вказана відмова в переведенні відповідного садового будинку в житловий, що викладена в оскаржуваному рішенні обґрунтована підставами, не передбаченими Порядком.

Так, щодо посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на протиріччя містобудівному законодавству (ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій») слід зазначити, що відповідач в своєму рішенні відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 посилається на норми Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 321 в редакції постанови КМУ від 18.08.2021 року №881, норми якої після внесення змін не містять жодних вимог щодо відповідності садового будинку нормам ДБН.

Так, пункт 4 Положення в зазначеній редакції встановлює, що прийняття рішення про відмову в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок допускається за наявності хоча б однієї з таких підстав:

неподання документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку;

виявлення в поданих документах недостовірних відомостей;

встановлення відсутності у дачному чи садовому будинку діючої протягом року системи опалення для забезпечення експлуатації будинку та/або її невідповідність державним будівельним нормам, що встановлюють вимоги до опалення, вентиляції та кондиціонування;

встановлення наявності у дачному чи садовому будинку деформацій, що можуть призвести до втрати несучої здатності конструкцій та руйнування будинку, за оцінкою механічного опору та стійкості несучих конструкцій.

Разом з тим, вказана редакція Порядку не підлягає застосуванню з огляду на те, що спірні правовідносини виникли до прийняття зазначених змін до п. 4 Порядку. В даному випадку, застосуванню підлягає п. 4 Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015р. №321, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 року № 399 (тобто станом на день виникнення спірних правовідносин).

В пункті 4 Порядку в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 року № 399 дійсно вказано, що прийняття рішення про відмову в задоволенні заяви допускається в разі встановлення невідповідності дачного чи садового будинку вимогам державних будівельних норм, що зазначені у розділі I (обов`язковий) результатів технічного огляду звіту про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку (додаток 2).

В Додатку 2, розділі І (обов`язковий) до порядку зазначено, що житлове приміщення повинне відповідати вимогам пункту 2.9 ДБН В.2.2-15 "Житлові будинки. Основні положення" у частині висоти житлових приміщень (не менш як 2,5 метра). Вимогам ДБН В.1.2-6 "Основні вимоги до будівель і споруд. Механічний опір та стійкість" щодо відсутності деформацій, що може призвести до втрати несучої здатності конструкцій та руйнування будинку, за оцінкою механічного опору та стійкості несучих конструкцій з використанням спрощених методів для конструкцій категорії В, вимогам ДБН В.2.5-67 "Опалення, вентиляція та кондиціонування" в частині наявності діючої системи опалення для забезпечення експлуатації будинку протягом року, вимогам пункту 3.37 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" у частині дотримання санітарних та протипожежних розривів. Вказаний перелік вимог ДБН, яким повинне відповідати в обов"язковому порядку житлове приміщення є вичерпним.

При цьому слід зазначити, що додаток 2, зокрема і розділ І (обов`язковий) не містить жодних вимог, щодо відповідності житлового будинку нормам ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» на які в оскаржуваному рішенні в якості підстави для відмови в задоволенні позивача заяви зазначає відповідач.

Таким чином, невідповідність житлового будинку нормам ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» не є підставою для відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 , що визначена п. 4 Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015р. №321, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 року № 399 (тобто станом на день виникнення спірних правовідносин).

Слід зазначити, що позивачем відповідачу, зокрема, було надано звіт про проведення технічного огляду дачного (садового) будинку від 08.10.2020, розроблений експертом з технічного обстеження будівель і споруд ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат серія АЕ №003579 виданий 13.03.2015), згідно якого садовий будинок відповідає вимогам державним будівельним нормам України (а.с.26).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач в оскаржуваному рішенні керувався підставами для відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 07.07.2021р., що не відповідають Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015р. №321, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 року № 399, та під час прийняття оскаржуваного рішення застосовував норми вказаного Порядку в тій редакції, яка було найбільш сприятлива для прийняття рішення про відмову в задоволенні заяви, незважаючи на дію нормативно - правового акту в часі.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що не відповідає чинному законодавству .

При цьому у відзиві на адміністративний позов відповідач, в супереч положенням ст.77 КАС України, посилався на обставини, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення. Так, невідповідність поданого позивачем звіту про проведення технічного огляду садового будинку чи його неподання (на що посилається відповідач у відзиві) взагалі не покладені в основу оскаржуваного рішення відповідача і не слугували підставою для відмови в задоволенні заяви позивача. Фактично підставою для відмови в прийнятті позитивного рішення стало не подання самого звіту, а його неподання шляхом створення з використанням Реєстру будівельної діяльності у формі електронного документа, що взагалі не передбачено чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством.

За таких умов суд доходить висновку, що рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 21.12.2021 року № 797 про відмову у переведенні садового будинку в жилий у громадській організації «Садівниче товариство «Баранівка - 1», будинок 160, м. Суми є протиправним та таким що підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги стосовно зобов`язання Виконавчого комітету Сумської міської ради перевести належний ОСОБА_1 будинок, що розташований у громадській організації «Садівниче товариство «Баранівка - 1», будинок 160, м. Суми в жилий, суд зазначає наступне:

Завдання адміністративного судочинства полягає у гарантуванні ефективного захисту порушених прав осіб, що звертаються до суду за захистом цих прав, з урахуванням принципу розподілу влади, за суті яким на адміністративний суд покладено обов`язок контролю легальності дій та рішень суб`єктів владних повноважень, які мають діяти у визначених законом межах та на власний розсуд при виборі одного законного рішення із кількох можливих варіантів.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Суд звертає увагу, що спосіб захисту має враховувати суть порушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем, а тому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Однією з вимог викладених у позові, позивачка зазначила про необхідність зобов`язати відповідача перевести належний позивачу садовий будинок, що розташований у громадській організації «Садівниче товариство «Баранівка - 1», будинок 160, м. Суми в жилий.

Суд вважає, що така вимога не може бути задоволена, оскільки прийняття рішення у відповідності до зазначеного порядку є дискреційними повноваженнями виконавчого комітету Сумської міської ради.

Тому, тільки після розгляду заяви та прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування у позивача виникає право на його оскарження в разі відмови у її задоволенні.

Таким чином, в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.07.2021р. про переведення садового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , який розташований на приватизованій земельній ділянці площею 0,0578 га, кадастровий номер: 5910136600:10:023:0160 у житловий будинок та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, на підставі статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивача в загальній сумі 992 грн. 40 коп., що сплачені згідно квитанції №3837-8049-4051-3110 від 28.07.2022 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 21.12.2021 року № 797 про відмову у переведенні садового будинку в жилий у громадській організації «Садівниче товариство «Баранівка - 1», будинок 160, м. Суми.

Зобов`язати Виконавчий комітет Сумської міської ради (майдан Незалежності, 2, м.Суми, 40000, код ЄДРПОУ 04057942) п о в т о р н о розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.07.2021р. ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про переведення садового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , який розташований на приватизованій земельній ділянці площею 0,0578 га, кадастровий номер: 5910136600:10:023:0160 у житловий будинок та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Сумської міської ради (майдан Незалежності, 2, м.Суми, 40000, код ЄДРПОУ 04057942) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 992 (дев`ятьсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець