Рішення

від 05.12.2022 по справі 560/8894/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/8894/22

РІШЕННЯ

іменем України

05 грудня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької районної державної адміністрації , Летичівської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Хмельницької районної державної адміністрації, Летичівської районної державної адміністрації, в якому просить: визнати протиправною дії Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області, пов`язані з неправильним нарахуванням та виплатою заробітної плати в грудні 2020 року. Також просить стягнути з Хмельницької районної державної адміністрації як правонаступника Летичівської районної державної адміністрації на свою користь заборгованість по заробітній платі на загальну суму 19358,90 грн., а також компенсацію моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що її було звільнено з 19.03.2021 з посади у зв`язку з реорганізацією Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області. Позивачці стало відомо, що у грудні 2020 року відповідач виплатив їй заробітну плату не у повному розмірі у зв`язку із неправильним її нарахуванням. Через це у подальшому неправильно нараховано та не виплачено у належному розмірі і інші належні їй виплати: компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога на оздоровлення, оплата відпустки у січні 2021, а також не були виконані обов`язки по сплаті єдиного соціального внеску. Оскільки відповідачем не були виплачені належні їй кошти в день звільнення, позивачка розрахувала суму недоплати, яку просить стягнути з правонаступника Летичівської районної державної адміністрації. Крім того, просить стягнути на її користь компенсацію моральної шкоди в сумі 10000 грн., оскільки внаслідок невиплати заробітної плати в повному обсязі їй нанесені значені моральні страждання.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Хмельницька районна державна адміністрація Хмельницької області подала відзив на позов, де в частині позовних вимог щодо стягнення коштів не заперечує. Що стосується вимог про стягнення компенсації моральної шкоди, вважає її розмір завищеним та таким, що не підтверджується належними доказами. Щодо розміру витрат на правничу допомогу також заперечує, вважаючи його таким, що не відповідає принципу розумності та доведеності, відтак таким, що є необґрунтованим.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

Розпорядженням голови комісії з реорганізації Летичівської районної державної адміністрації №27/2011-р/кЛ від 17.03.2021 ОСОБА_1 звільнено з 19.03.2021 з посади керівника апарату у зв`язку з реорганізацією Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області.

Як вбачається зі змісту відомостей про нараховану та виплачену ОСОБА_1 заробітну плату (які надані трудовим архівом Летичівської селищної ради), картки особового рахунку ОСОБА_1 за 2020 рік, нарахована заробітна плата за грудень 2020 склала 2218,79 грн., нарахуванню (враховуючи відпрацьований час) підлягало 11542,86 грн.

З огляду на це, заборгованість по виплаті заробітної плати становить 9324,07 грн. Таким чином, як встановлено з матеріалів справи, у грудні 2020 у Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області виникла заборгованість перед позивачкою з виплати заробітної плати. У подальшому під час звільнення з роботи позивачці також були неправильно нараховані та недоплачені наступні належні їй виплати:

- оплата за відпустку у січні 2021. Фактично нараховано роботодавцем 12752,22 грн., підлягало нарахуванню 13346,68 грн., не нарахована сума 594,46 грн.;

- компенсація за невикористану відпустку. Фактично нараховано роботодавцем 959,08 грн., підлягало нарахуванню 1012,34 грн., не нарахована сума 53,26 грн.,

- матеріальна допомога на оздоровлення. Фактично нараховано роботодавцем 8702,13 грн., підлягало нарахуванню 14598,29 грн., не нарахована сума 5896,16 грн.

Доказами наявності заборгованості по заробітній платі є розрахунки роботодавця про нарахування відпускних, матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку, особова картка працівника; індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; табелі обліку використання робочого часу; розрахунки заборгованості.

Правонаступник Летичівської районної державної адміністрації розмір заборгованості не заперечує і не оспорює.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожна особа має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов`язки, в рівній мірі кореспондується обов`язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

За змістом частини 1 статті 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Положеннями статті 116 Кодексу законів про працю України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1321 "Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються" визначено, що якщо територія району, ліквідованого Верховною Радою України включається до території новоутвореного району, в адміністративному центрі якого вже існує райдержадміністрація, райдержадміністрація, що діяла на території ліквідованого району, реорганізується шляхом її приєднання до райдержадміністрації, розташованої в адміністративному центрі новоутвореного району.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Летичівська районна державна адміністрація Хмельницької області (код ЄДРПОУ 21314961) перебуває в стані припинення. Правонаступником Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області є Хмельницька районна державна адміністрація Хмельницької області (код ЄДРПОУ 21318806).

Статтею 116 Кодексу законів про працю України на підприємство, установу, організацію покладений обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. Невиконання цього обов`язку спричиняє наслідки, передбачені статтею 117 Кодексу законів про працю України, якою передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

За змістом частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов`язку. І саме з цією обставиною пов`язаний період, протягом якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.

Зміст статей 116, 117 Кодексу законів про працю України, які встановлюють обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні, а також те, що для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку, дають підстави для висновку, що в спірних правовідносинах зазначений строк звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні ще не розпочався, оскільки відсутній факт остаточного розрахунку з позивачем. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 30.09.2020 у справі №120/1407/19-а.

Таким чином, підлягають виплаті на користь ОСОБА_1 недонараховані та невиплачені суми заборгованості по заробітній платі 9324,07 грн., оплата за відпустку (відпускні) у 2021 році 594,46 грн., компенсація за невикористану відпустку 53,26 грн., матеріальна допомога на оздоровлення 5896,16 грн.

Як передбачено п.п. 168.1.1п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України,податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок. Оскільки обов`язок щодо нарахування,утримання та сплати податків із суми доходу та відповідальністьза їх утримання (нарахування) та сплату (перерахування) покладається на юридичну особу, суд вважає, що визначення таких сум покладається на відповідача. Таким чином, суд визначає зазначену суму без утримання ЄСВ й інших обов`язкових платежів. Зазначена позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, відображеній у постанові від 08 листопада 2018 у справі №805/1008/16-а.

Стосовно позовної вимоги про стягнення компенсації моральної шкоди суд зазначає наступне.

Стаття 56 Конституції України встановлює право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Засади та сутність інституту моральної шкоди визначені в Цивільному кодексі України, статтею 23 якого визначено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи; моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач не надала належні докази заподіяння їй такого рівня моральних або фізичних страждань внаслідок неправомірних дій відповідача, які можливо оцінити в розмірі, заявленому у позові. Також не доведений причинний зв`язок між протиправними діями/ бездіяльністю відповідача, його виною та тим розміром моральної шкоди, яку просить стягнути позивач.

Оскільки відповідач погодився з доводами позивачки стосовно наявності заборгованості по виплаті їй заробітної плати та інших належних при звільненні виплат, розмір заявлених майнових вимог в цій частині не оспорює, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості підлягають задоволенню. Підстави для задоволення вимоги в частині відшкодування моральної шкоди відсутні через недоведеність належними доказами заподіяння такої шкоди.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 КАС України).

Згідно з ч. 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Згідно з частинами 5, 6 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Визначаючи суму компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. У постанові від 24.01.2019 у справі №910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надала: договір про надання правової допомоги від 07.02.2022; копія додатку № 1 до договору про надання правової допомоги; ордер; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, розрахунок витрат та вартості послуг адвоката та попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Встановлено, що гонорар адвоката у цій справі становить 10000 гривень, що включає в себе всі витрати, які нестиме адвокат у зв`язку із наданням послуг клієнту (пункт 4.4) За змістом додатку №1 від 04.08.2022 до договору, яким є акт здачі-приймання наданих послуг, адвокат надав такі послуги: попереднє опрацювання матеріалів; опрацювання законодавчої бази, що регулюють дані відносини; формування правової позиції; отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання для справи; підготовка процесуальних документів по справі (позовна заява, додатки до позовної заяви); здійснення розрахунків щодо заборгованості по оплаті заробітної плати, відпускних, матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги при звільненні, заборгованості перед Пенсійним фондом, втрати допомоги по безробіттю; представництво в суді (супровід розгляду справи в суді). Зазначається, що розмір витрат на правничу допомогу становить 10000 грн. та оплачується через 30 днів після вступу в силу рішення суду.

При вирішенні питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу суд враховує обсяг фактично наданих адвокатом послуг, складність справи, кількість витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірність обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Так, такі послуги адвоката, як попереднє опрацювання матеріалів, опрацювання законодавчої бази, що регулюють дані відносини, формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання для справи, охоплюються послугою підготовка процесуальних документів по справі. Справа №560/8894/22 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення відкритих судових засідань за участю учасників судового розгляду. Це зумовлює підстави для виключення з переліку наданих послуг адвоката представництво в суді. Таким чином, суд вважає, що співмірною компенсацією вартості наданих адвокатом послуг є сума 2000,00 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправними дії Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області в частині неправильного нарахування та недоплати ОСОБА_1 заробітної плати за грудень 2020, а також інших виплат, належних їй при звільненні з посади.

Зобов`язати Хмельницьку районну державну адміністрацію як правонаступника Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області, виплатити на користь ОСОБА_1 суми заборгованості по заробітній платі - 9324,07 грн., виплати за відпустку (відпускні) у 2021 році- 594,46 грн., компенсацію за невикористану відпустку - 53,26 грн., матеріальну допомогу на оздоровлення 5896,16 грн., зобов`язавши одночасно вирішити питання сплати/відрахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів у порядку, встановленому законом.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за оплату правничої допомоги в сумі 2000 (дві тисячі) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05 грудня 2022 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Хмельницька районна державна адміністрація (вул. Камянецька, 122/2,Хмельницький,Хмельницька область,29016 , код ЄДРПОУ - 21318806) Летичівська районна державна адміністрація (вул. Героїв Крут, 2/1,Летичів,Хмельницька область,31500 , код ЄДРПОУ - 21314961) Головуючий суддя І.С. Козачок