Ухвала

від 25.11.2022 по справі 640/20153/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 листопада 2022 року м. Київ № 640/20153/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ-СЕРВІС» (04080, Київ, вул. Межигірська, будинок № 82-А )

до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., буд. 8)

Головного управління Державної податкової служби в місті Києві (04116, м. Київ, вул.Шолуденка 33/19)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТ-СЕРВІС» з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби в місті Києві, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 28.06.2022р. № 6966206/31955171, від 23.06.2022р. № 6951390/31955171, від 23.06.2022р. № 6951391/31955171, від 14.07.2022 № 7055234/31955171 про відмову в реєстрації податкових накладних № 3 від 17.05.2022р., № 2 від 11.02.2022р., 5 від 28.02.2022р., № 1 від 06.06.2022р. складених Товариством з обмеженою відповідальністю «СВІТ- СЕРВІС»; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 3 від 17.05.2022р., № 2 від 11.02.2022р., № 5 від 28.02.2022р., № 1 від 06.06.2022р., складені Товариством з обмеженою відповідальністю «СВІТ- СЕРВІС», датою його фактичного отримання.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з приписами частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено, що з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481 гривень.

Відповідно до приписів частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем оскаржуються чотири рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, а отже позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру.

З урахування зазначеного, під час звернення до суду позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 9 924, 00 грн.

Однак, доказів сплати судового збору до позову не додано.

Окрім того, відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу, частина 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (частина 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Згідно правого висновку Верховного Суду, сформованого під час перегляду в порядку касаційного провадження рішень судів в аналогічних спорах сформував у текстах своїх постанов у справах у справах №1.380.2019.006517, №520/3902/2020 та №640/20468/18 Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними рішень ДПС про відмову в реєстрації податкових накладних. А тому при визначенні строків звернення до суду застосовуються загальні строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства, тобто, тримісячний строк для звернення до суду у разі використання досудового оскарження та загальний шестимісячний строк для звернення до суду.

Як встановлено судом, позивач оскаржив спірні рішення контролюючого органу до ДПС України, однак, рішеннями від 13.07.2022 № 20600/31955171/2, від 13.07.2022 № 20616/31955171/2, від 14.07.2022 № 22338/31955171/2, від 04.08.2022 № 29527/31955171/2 скарги залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Тобто, оскільки позивач скористався досудовим порядком вирішення даного спору, строк звернення до суду обраховується у відповідності до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України та становить тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відтак, тримісячний строк звернення до суду позивач свій відлік з моменту отримання рішень ДПС за результатами розгляду скарг.

Таким чином, 17 жовтня 2022 року закінчився строк на оскарження рішень 6966206/31955171, № 6951390/31955171, № 6951391/31955171 та 04 листопада 2022 року - для оскарження рішення № 7055234/31955171.

Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилами частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з позовом заява про поновлення строку звернення до суду не подано.

Суд звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або направлення адвокатом запитів до відповідних органів з метою виконання укладеного між позивачем та адвокатом договору про надання правової допомоги не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45).

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку, що заява про поновлення строку звернення до суду є необгрунтованою, у зв`язку з чим позивачу слід надати заяву зі зазначенням іншим причин пропуску строку звернення до суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу та необхідність надання позивачу строку для звернення до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду зі зазначенням інших підстав для його поновлення.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 9 924 грн;

- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску з урахування висновків рішень суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ-СЕРВІС» залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з моменту отримання ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.Б. Федорчук