Рішення

від 28.11.2022 по справі 640/19383/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2022 року м. Київ № 640/19383/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи матеріали адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )до третя особаГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві ( 01601, м. Київ, вулиця Терещенківська, 11-А, код ЄДРПОУ 37993783)про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (далі по тексту - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач), третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві ( 01601, м. Київ, вулиця Терещенківська, 11-А, код ЄДРПОУ 37993783) в якому просить:

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві у складані подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 11 768,51 грн., сплачених згідно квитанції №№N1BZP40320 від 13.07.2017, виданої відділенням AT «Райффайзен Банк Аваль», та у не звернені із таким поданням до органів Державної казначейської служби України;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві сформувати та звернутися згідно вимог чинного законодавства України із поданням до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про повернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 11 768,51 грн., сплачених згідно квитанції №№N1BZP40320 від 13.07.2017, виданої відділенням AT «Райффайзен Банк Аваль»;

стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , понесені нею судові витрати із сплати судового збору в розмірі 908 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що придбання житла ним відбувалось вперше, а відтак відповідно до вимог Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 відноситься до категорії осіб, які звільняються від сплати пенсійного збору. При цьому, дана обставина підтверджується витягом із державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також позивач зазначив, що повернення помилково або надміру сплаченого до бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється з відповідного рахунку за надходженням відповідно до частини 3 статті 3 Закону України "Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за поданням відповідного територіального органу Пенсійного фонду України, що контролює надходження цього збору до бюджету.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 липня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

З огляду на викладене вище та відсутність клопотань щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

13 липня 2017 року між, ОСОБА_1 , та Товариством з обмеженою відповідальність «Торговий Дім «Оріон-Експорт»» (код ЄДРПОУ 34260291), укладено договір купівлі-продажу квартири (далі також Договір), згідно якого я придбала квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1237753180000). Вказаний договір посвідчено 13.07.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лісовенко В.В. під номером у реєстрі 1239.

Перед укладанням зазначеного Договору, 13.07.2017 позивачем сплачено 1% збору до Пенсійного фонду України за придбання нерухомого майна в сумі 11 768,51 грн. згідно квитанції №N1BZP40320 від 13.07.2017, виданої відділенням AT «Райффайзен Банк Аваль»; утримувач - УК в Голосіївському районі міста Києва.

Листом від 03.06.2021 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві із проханням звернутись із поданням до органів Державної казначейської служби України про повернення мені помилково або надмірно зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету, а саме - збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у вказаному розмірі.

Листом у відповідь від 09.06.2021 №2600-0603-8/95527 ГУ ПФУ в м. Києві відмовило у цьому, посилаючись на cm. 257 ЦК України, якою передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; а також на пункт 43.3 статті 43 Податкового кодексу України, згідно якої обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Тобто, вказаними нормами визначено, що із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки:

1) громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла;

2) громадяни, які придбавають житло вперше.

Пунктом 15-3 Порядку №1740 передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

При цьому, слід звернути увагу, що в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, не існує єдиної бази, за допомогою якої можна визначити первинне придбання нерухомого майна особою, а також не існує органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставин первинного придбання житла.

Питання стосовно механізму перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміна "придбавають житло вперше", що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше, однак, ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

Таким чином, відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм - не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами, а тому саме органи Пенсійного фонду України зобов`язані довести, що конкретні особи - придбавають житло не вперше.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням таких відомостей, витягом з Єдиного реєстру нерухомого майна підтверджується, що придбаним позивачем вперше об`єктом житлової нерухомості є квартира.

Нормами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - покладено на відповідача.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що саме Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зобов`язано довести, що позивач придбав житло згідно договору купівлі - продажу від 19.06.2020 року не вперше.

Наведені у відзиві твердження відповідача не знайшли свого документального та нормативного підтвердження, а відтак відхиляються судом як необґрунтовані.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України: від 20 серпня 2015 року по справі К/800/41597/14 від 27 січня 2015 року по справі К/9991/22832/12, від 22 травня 2014 року у справі № К/800/18016/14.

Відповідно до частини 2 статті 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Поряд з цим, пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (далі - Порядок №787) визначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання складається органом, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов`язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Подання надається платником до органу Казначейства разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником в довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону одержувача, реквізити рахунку одержувача коштів, сума платежу, що підлягає поверненню.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Аналіз вказаного свідчить, що підставою, яка обумовлює повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів є подання наступних документів:

- заяви платника;

- подання органу, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету;

- платіжних доручень, що підтверджують зарахування коштів до відповідного бюджету.

Так, позивач на підтвердження обставин придбання житла вперше надав суду Інформаційний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідно до якого реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1237753180000.

Згідно вказаного витягу позивачу на праві приватної власності належить об`єкт за адресою: АДРЕСА_3 .

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має право на повернення суми збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування як помилково сплаченого, за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж.

Водночас, суд зазначає, що єдиним за свою суттю способом відновлення порушених прав позивача, ефективним механізмом захисту таких прав, який відповідатиме принципу верховенства права є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та звернутися згідно вимог чинного законодавства України із поданням до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про повернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 11 768,51 грн., сплачених згідно квитанції №N1BZP40320 від 13.07.2017, виданої відділенням AT «Райффайзен Банк Аваль»

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем та відповідачем докази, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві у складані подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 11 768,51 грн., сплачених згідно квитанції №N1BZP40320 від 13.07.2017, виданої відділенням AT «Райффайзен Банк Аваль».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві сформувати та звернутися згідно вимог чинного законодавства України із поданням до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про повернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 11 768,51 грн., сплачених згідно квитанції №N1BZP40320 від 13.07.2017, виданої відділенням AT «Райффайзен Банк Аваль».

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук