Рішення

від 02.12.2022 по справі 640/15391/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2022 року м. Київ № 640/15391/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у

м. Києві (01601, м. Київ, вулиця Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155)

до Акціонерного товариства "Дарницький плодовочевий комбінат" (02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, буд. 42, код ЄДРПОУ 22943989)

про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (надалі - позивач) звернулося до Акціонерного товариства "Дарницький плодовочевий комбінат" (02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, буд. 42, код ЄДРПОУ 22943989) (надалі - відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов`язання Акціонерного товариства «Дарницького плодоовочевого комбінату»», код ЄДРПОУ: 22943989, відключити джерела електроживлення та накласти печатки на розподільчі електрощити за адресою: вул. Харченка Євгенія, буд. 42 у Дарницькому районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києва; контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані необхідністю застосування заходів реагування, оскільки встановлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник відповідача надав до суду відзив, в якому зазначив, що на виконання вимог акту перевірки відповідачем вжиті заходи щодо усунення переважної більшості виявлених у ході перевірки порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Також, на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній підтримав заявлені позовні вимоги.

З огляду на викладене вище, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідно до п. 1 Положення «Про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві» (далі - Головне управління), затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС України від 13.12.2019 № 711), Головне управління є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 та наказів Державної регуляторної служби України від 16.11.2020 № 114 «Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік», ДСНС України від 26.11.2020 № 633 «Про затвердження плану перевірок» з урахуванням Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 11.03.2021 № 226 «Про проведення планових перевірок» (далі по тексту - Наказ № 226).

Згідно Наказу № 226 державним інспекторам у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено провести планову перевірку приміщень Акціонерного товариства «Дарницького плодоовочевого комбінату»» (далі - AT «Дарницький плодоовочевий комбінат»), код ЄДРПОУ: 22943989, розташованого за адресою: вул. Харченка Євгенія, буд. 42 у Дарницькому районі м. Києва, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Частиною 4 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення від 17.03.2021 № 22/620 про проведення планової перевірки направлено рекомендованим листом, що підтверджується копією фіскального чеку.

Згідно Наказу № 226 видано посвідчення від 02.04.2021 № 2695 та доручено провести планову перевірку приміщення AT «Дарницький плодоовочевий комбінат» розташованого за адресою: вул. Харченка Євгенія, буд. 42 у Дарницькому районі м. Києва.

Перед початком здійснення перевірки державними інспекторами надано/пред`явлено посвідчення на проведення перевірки від 02.04.2021 № 2695 та службові посвідчення, які засвідчують осіб перевіряючих.

Копію посвідчення отримав головний інженер - ОСОБА_1 , про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні № 2695.

Відповідно до частини 10 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Під час здійснення перевірки встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення AT «Дарницький плодоовочевий комбінат» експлуатуються з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

з`єднання, відгалуження та окінцювання жил електропроводів в приміщеннях підприємства, на складі не виконані за допомогою зварювання, паяння або затискачів (адміністративна та адміністративно-складська будівлі);

не всі приміщення обладнані автоматичною системою пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостерігання та системою оповіщення про пожежу (адміністративно-складська будівля);

приміщення складів не обладнано автоматичною системою пожежогасіння і виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт пожежного спостерігання;

допускається розміщення горючих матеріалів, тощо в радіусі та ближче одного метру до електрощитів, іншого електроустаткування та приладів опалення (адміністративна та адміністративно-складська будівлі);

вимикачі, електрощитки, які розміщені в приміщенні складу не винесені на ззовні стіни поза межі зазначених приміщень;

приміщення складу не обладнані внутрішнім протипожежним водогоном;

електричні розетки, вимикачі встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу на 0.01 м. з кожного боку (адміністративно-складська будівля);

не наданий акт на проведення схованих робіт, щодо прокладання електропроводки за підвісною стелею в офісній частині (адміністративна та адміністративно-складська будівлі);

захист будівель та споруд підприємства не забезпечений установками від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (адміністративна та адміністративно-складська будівлі);

не надано підтвердження вогнестійкості дверей електрощитової, що мають бути з межею вогнестійкості не менше 30 хвилин (ЕI - 30) (адміністративно- складська будівля);

в віконних отворах сходової клітини адміністративного корпусу не передбачені фрамуги для димовидалення (адміністративно-складська будівля);

ширина дверей на шляхах евакуації менше 0.8 метра (адміністративно-складська будівля);

загальні коридори офісного приміщення та складу, які не мають природного освітлення не обладнані системою протипожежного захисту (системою димовидалення) (адміністративно-складська будівля);

складські приміщенні відділити між собою протипожежними перегородками (дверима) з межею вогнестійкості не менше 30 хвилин (ЕI - 30) (адміністративно-складська будівля);

дерев`яні конструкції (горищні приміщення) в т.ч. складських навісів не оброблені вогнетривкою сумішшю (адміністративно - складського корпусу) (адміністративно-складська будівля);

не надано проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку на реконструкцію складів та офісних приміщень (адміністративно-складська будівля);

двері приміщень, що відчиняються в загальні коридори, не перенавішені з урахуванням їх відчинення таким чином, щоб не перешкоджали вільній евакуації та не зменшували нормативну ширину коридорів (адміністративно- складська будівля);

комунікаційні отвори у протипожежних перешкодах між приміщеннями не зашпаровані наглухо негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димогазонспроникнення (адміністративна та адміністративно-складська будівлі);

на рампах складів допускається зберігання вантажів, тари;

в місцях перетину повітроводами вентиляційної системи не влаштовано пристрої проти поширення вогню (вогнезатримуючі клапани) (адміністративно-складська будівля);

на дверях приміщень різного призначення не розміщенні вказівники категорій приміщень щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки (адміністративно-складська будівля);

біля місць розташування пожежної водойми, де встановлені покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) ПОНОВИТИ з нанесеними на них: для пожежної водойми - літерним індексом ПВ. цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до пожежної водойми, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми;

відгалужувальні та з`єднувальні коробки приміщеннях цехів, адмін. частини не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів (адміністративно- складська будівля);

пожежні шити, які є в наявності на території підприємства не укомплектовані повністю згідно норм належності (до комплекту засобів пожежогасіння, які розмішуються на пожежному шиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.);

лінії живлення до кожного побутового кондиціонера (групи кондиціонерів) не забезпечено автономним пристроєм електричного захисту та не забезпечені незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів (адміністративна та адміністративно-складська будівлі);

електрощити, групові слектрощитки повинні не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки) (адміністративна та адміністративно - складська будівлі);

двері на шляху евакуації адміністративної частини складської будівлі та двері адміністративної будівлі не відчиняються в напрямку виходу;

в адміністративній будівлі на сходовому марші відсутні поручні (поручні не повинні зменшувати нормовану ширину);

в сходовій клітині адміністративної будівлі розміщено меблі, сторонні речі тощо;

шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням, не всі евакуаційні виходи обладнані світловими покажчиками «ВИХІД» (адміністративна та адміністративно-складська будівлі);

опорядження стін сходової клітини адміністративної будівлі, стін стелі адміністративно-складської будівлі виконано з горючих матеріалів (пластикова вагонка тощо);

В сходовій клітині адміністративної будівлі влаштовано кабелі, провода на електричний щит;

На шляхах евакуації допускається влаштування порогів та перепадів висот на яких не влаштовано пандуси з ухилом 1:6. а при перепаді понад 0.45 м. не влаштовано не менше 3-х східців з поручнями (адміністративна та адміністративно-складська будівлі);

висота дверей, проходів на шляхах евакуації адміністративної та адміністративно-складської будівель менше 2 м.;

наявна система протипожежного захисту знаходиться не в працездатному стані (адміністративна та адміністративно-складська будівлі);

Люк виходу на покрівлю не виконано протипожежним (адміністративна будівля);

Мінімальні значення класу вогнестійкості будівельних конструкцій прибудов та групи поширення вогню по них не відповідають табл. 1 ДБН В. 1.1-7:2016;

не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;

не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об`єкта;

не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії тощо;

За результатами перевірки державним інспектором складено Акт від 30.04.2021 № 429 (далі - Акт № 429).

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю); надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю).

Примірник Акту № 429 від 30.04.2021 вручено особисто головному інженеру - Демець С.М., про що зроблено відповідну відмітку в акті.

Перелічені порушення, які зазначені в Акті № 429 від 30.04.2021, щодо вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

У зв`язку з не усуненням встановлених під час проведення перевірки порушень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до ст. 1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною 4 ст. 4 Закону № 877-V, виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; створення об`єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах суб`єкта господарювання, здійснення заходів щодо не перевищення прийнятних рівнів таких ризиків; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки: розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки; проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання, відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб`єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об`єктах, сил цивільного захисту - для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, тримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму; створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

На підставі п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Відповідно до пункту 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

В силу положень ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та до батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб`єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведення позапланового заходу щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки приміщень Акціонерного товариства «Дарницького плодоовочевого комбінату»», код ЄДРПОУ: 22943989 складено акт № 201 від 01.07.2022 року, де було зафіксовано 10 порушення, та встановлено, що об`єкт перевірки функціонує з порушеннями правил пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі чи надзвичайної ситуації.

Відповідачем визнається факт допущення порушень вимог законодавства про техногенну та протипожежну безпеку на об`єкті і в приміщеннях підприємства, проте, позовні вимоги ГУ ДСНС України у м. Києві не визнаються у зв`язку з частковим усуненням виявлених порушень.

Як вбачається з відзиву та доданих додатків, порушення усунуті не в повному обсязі та досі тривають заходи щодо повного усунення недоліків, викладених Акті перевірки від 01.07.2022 року №201.

Враховуючи зазначене, вбачається, що відповідачем частково усунуто виявлені порушення правил техногенної та протипожежної безпеки, що свідчить про добросовісність намірів, щодо вжиття відповідних заходів на виконання вимог акту перевірки та припису, однак, не є підставою для відмови у задоволенні позову про застосування певних заходів державного реагування, оскільки неусунуті порушення є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, що в свою чергу можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози житло або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457 (далі - Класифікатор).

Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Згідно з приписами пункту 25 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Відповідно до визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Згідно з вимогами пункту 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі або підвищують ризик розвитку пожеж.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що звернення територіальних органів ДСНС України до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування виникає виключно у випадку, коли виявлені за результатами перевірки суб`єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що порушення, які були виявлені під час позапланової перевірки приміщень Акціонерного товариства «Дарницького плодоовочевого комбінату»», код ЄДРПОУ: 22943989, за адресою: вул. Харченка Євгенія, буд. 42 у Дарницькому районі м. Києва, є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, що є неприпустимим.

У свою чергу, з характеру порушень, встановлених Актом позапланової перевірки вбачається, що вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні працівників підприємства, будівлі та відвідувачів від можливої небезпеки. Форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень.

Разом з тим, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що не повністю усунуті на момент розгляду справи порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі, що у свою чергу унеможливлює на переконання суду забезпечення безпеки працівників чи відвідувачів будівлі в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

Доказів усунення порушень в повному обсязі, встановлених актом, станом на день вирішення спору відповідачем до суду не надано.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в Актах перевірки, на час розгляду справи відповідачем не спростовані, належних та допустимих доказів щодо усунення виявлених порушень в повному обсязі відповідачем також не надано, та у зв`язку з тим, що частково усунуті виявлені порушення правил техногенної та протипожежної безпеки не є підставою для відмови у задоволенні позову про застосування певних заходів державного реагування, оскільки неусунуті порушення є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, що в свою чергу можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вулиця Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155) задовольнити повністю.

Застосувати реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень шляхом зобов`язання Акціонерного товариства «Дарницького плодоовочевого комбінату»», код ЄДРПОУ: 22943989, відключити джерела електроживлення та накласти печатки на розподільчі електрощити за адресою: вул. Харченка Євгенія, буд. 42 у Дарницькому районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києва.

Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук