ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 грудня 2022 року м. Київ № 640/9271/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у
м. Києві (01601, м. Київ, вулиця Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155)
до Приватного акціонерного товариства "Московський універмаг" (03127, м. Київ, просп. Голосіївський, 104, код ЄДРПОУ 21564698)
про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (надалі - позивач) звернулося до Приватного акціонерного товариства "Московський універмаг" (03127, м. Київ, просп. Голосіївський, 104, код ЄДРПОУ 21564698) (надалі - відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі, шляхом зобов`язання Приватного акціонерного товариства «Московський універмаг», код ЄДРПОУ: 21564698, відключити джерело електроживлення та накласти печатки на головний електрощит будівлі, розташованої за адресою: проспект Голосіївський, 104 у Голосіївському районі міста Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки; обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києва; контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
Позовні вимоги обґрунтовані необхідністю застосування заходів реагування, оскільки встановлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Представник відповідача надав до суду відзив, в якому зазначив, що на виконання вимог акту перевірки відповідачем вжиті заходи щодо усунення переважної більшості виявлених у ході перевірки порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Також, на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній підтримав заявлені позовні вимоги.
З огляду на викладене вище, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Відповідно до п. 1 Положення «Про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві» (далі - Головне управління), затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС України від 13.12.2019 № 711), Головне управління є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 та наказів Державної регуляторної служби України від 16.11.2020 № 114 «Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік», ДСНС України від 26.11.2020 № 633 «Про затвердження плану перевірок» з урахування Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)» , Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 15.01.2021 № 30 «Про проведення планових перевірок» (далі по тексту - Наказ № 30.
Згідно Наказу № 30 видано повідомлення від 18.01.2021 №24/100 та доручено провести планову перевірку приміщення Приватного акціонерного товариства «Московський універсам» (далі - ПрАТ «Московський універмаг»), код ЄДРПОУ: 21564698, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки
На підставі наказу № 30, видано посвідчення від 01.02.2021 № 196 на проведення перевірки приміщення ПрАТ «Московський універмаг», розташованого за адресою: просп. Голосіївський, 104 у Голосіївському районі м. Києва.
Перед початком здійснення перевірки державними інспекторами надано/пред`явлено посвідчення на проведення перевірки від 01.02.2021 № 196 та службові посвідчення, які засвідчують осіб перевіряючих.
Копію посвідчення отримав Голова правління ПрАТ «Московський універмаг» Якушин С.А., про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні № 196.
Відповідно до частини 10 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.
Під час здійснення перевірки встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення ПрАТ «Московський універмаг» експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:
При передачі в оренду окремих частин майнового комплексу, приміщень тощо не визначено чіткі права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.
На об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) відсутній (не встановлений протипожежний режим), який включає:
порядок утримання шляхів евакуації; порядок використання побутових нагрівальних приладів; правила проїзду та стоянки транспортних засобів; порядок відключення від мережі електроживлення у разі пожежі;
порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;
порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту;
порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, вимкнення ліфтів, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки.
На об`єкті на доповнення до схематичного плану евакуації відсутня інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників. Для об`єктів, у яких передбачається перебування людей уночі, інструкції повинні передбачати також дії у нічний час.
Не поновлено плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.
Допускається використання та надання в орендне користування приміщень без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки в установленому законодавством порядку.
Особи, відповідальні за протипожежний стан приміщень, не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому ПКМУ від 26.06.2013 poкy N 444.
Допускається технічне переоснащення та зміна функціонального призначення приміщень, без проектної документації.
Територія об`єкту частково захаращена сміттям (біля рампи).
Двері складських (підсобних), технічних приміщень не виконані протипожежними з межею вогнестійкості не менше ЕІ30.
Комори (склади) товарів, які є горючими речовинами і матеріалами, або негорючих товарів в упаковці із горючих матеріалів, які розміщуються біля зовнішніх стін із віконними прорізами, не відокремлено від торговельної зали та підсобних приміщень протипожежними перегородками 1- го типу та не передбачено вхід до них через тамбур-шлюзи (4-й поверх).
Шахта вантажного підйомника не відокремлена від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу, у порушенні вимог п. 6.3 1. ДБН В.1.1-7:2016.
Сполучення шахти вантажного підйомника з підвальним поверхом не виконано через протипожежні тамбур-шлюзи 1-го типу з підпором повітря під час пожежі, у порушенні вимог п 6.35. ДБН В.1.1-7:2016.
З торгівельної зали на 1-му поверсі другий евакуаційний вихід не виконаний безпосередньо назовні, у порушенні вимог п. 8.3 ДБН В.2.2-23:2009.
У будівлі дерев`яні елементи горищного покриття (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які повинні забезпечувати І групу вогнезахисної ефективності.
Не проведені роботи з вогнезахисного обробляння металевих конструкцій прибудов, мінімальні значення класу вогнестійкості будівельних конструкцій наведені в таблиці 1 ДБН В.1.1-7:2016.
На вхідних дверях складських приміщень та комор (складів) товарів, відсутні таблички із вказанням категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки приміщення а також клас зони.
Зовнішня пожежна драбина не пофарбована та не утримується справною (відсутня площадка перед виходом на покрівлю з огорожею заввишки не менше ніж 0.6 м.)
На вікнах приміщень будівлі, де перебувають люди встановлено глухі фати.
Ширина у просвіті зовнішніх евакуаційних виходів (дверей) на шляхах евакуації з поверхів до зовнішніх пожежних сходів менше 0,8 метра у порушенні вимог п. 7.2.7 ДБН В. 1.1-7-2016.
Висота у просвіті зовнішніх евакуаційних виходів (дверей) на шляхах евакуації з поверхів до зовнішніх пожежних сходів менше 2 метрів у порушенні вимог п. 7.2.7 ДБН В. 1.1-7-2016.
Головна сходова клітина не відділена від приміщень 1-го поверху (магазину «Фора») дверима з ущільненням в притулах та з пристроями для самозачинення (засклення дверей, які відокремлюють сходові клітини повинно бути виконано із армованого скла).
Засклення дверей, які відокремлюють головну сходову клітину на 2-му, 3-му та 4-му поверхах не виконано із армованого скла, в порушення вимог п.7.3.28. ДБН.В. 1.1-7-2016.
Допускається зменшення нормативної ширини сходових площадок, шляхом влаштування торгівельних місць.
Не визначено розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі з приміщень (поверхів).
Двері евакуаційних виходів до запасної сходової клітини замикаються на внутрішні запори, які не відкриваються зсередини без ключа.
Допускається:
зберігання горючих відходів, упаковку та контейнерів на шляхах евакуації;
зберігати горючі товари або негорючі товари в горючій упаковці у приміщеннях, які не мають віконних отворів або спеціальних засобів димовидалення (складські приміщення магазину «ФОРА» в підвалі);
розміщення торговельних й ігрових автоматів, банкоматів, ІР- боксів на площадках сходових кліток та на шляхах евакуації; зберігати на вантажно-розвантажувальних рампах товари і тару;
користуватися у складських приміщеннях та приміщеннях для підготовки товарів до продажу побутовими електронагрівальними приладами;
прасувати одяг електропрасками безпосередньо в торговельних залах та на складах (для прасування повинно бути виділене і відповідним чином обладнане спеціальне приміщення).
Під сходовою клітиною влаштовано обмінний пункт.
Відгалуджувальні та з`єднувальні коробки на 4-му поверсі головної сходової клітини не закрито кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів.
Допускається:
використання саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ;
складування горючих матеріалів під електрощитами (4-й поверх);
використання побутового електронагрівального приладу без негорючих теплоізоляційних підставок (в підвалі в приміщенні прийому їжі).
У складських підсобних приміщеннях на поверхах та у підвалі апарати відключення силових та освітлювальних мереж (вимикачі) встановлено всередині вказаних приміщень.
Не всі електрощити та групові електрощитки оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).
Не надано підтверджуючих матеріалів стосовно захисту будівлі, від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів та/або технічного обслуговування.
Приміщення магазину «Рибалка», частина магазину « Ватсонс » та «Хумана» а також підвальні приміщення не обладнані зрошувачами пожежогасіння.
В насосній станції насоси №1,2 знаходяться не в автоматичному режимі (переведено в ручний режим).
Приміщення підвалу не обладнанні спеціальною системою димовидалення, у порушенні вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Не надано підтвердження щодо автоматичного відключення системи вентиляції у магазині «Фора» при спрацюванні автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог п. 7.1. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (1-й та підвальний поверхи).
В будівлі оповіщення про пожежу не виконується в усіх приміщеннях будівлі з тимчасовим та постійним перебуванням людей в порушення вимог п. 9.2.9 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
На об`єкті відсутні положення, інструкції та інші документи з питань утримання систем протипожежного захисту, журнал «Обліку санкціонованих та несанкціонованих спрацьовувань (відмов, несправностей) систем протипожежного захисту».
Приміщення станції пожежогасіння не обладнано аварійним освітленням та телефонним зв`язком в порушення вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Не проведено вимірювання значення електричного опору ізоляції між електрично не з`єднаними струмопровідними частинами приймально контрольного приладу (ПКП), а також між ними і його корпусом на відповідність вимогам технічних умов на цей прилад, (вимірювання повинно проводитись не менше 1 разу на 3 роки) в порушеннях ДСТУ 9047:2020 Системи протипожежного захисту.
Не всі кран-комплекти обладнані кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів.
Пожежні кран-комплекти, які розміщені у вбудованих або навісних шафках, не мають отвори для провітрювання, не пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкриття та не забезпечені двома вогнегасниками, відповідно до вимог п. 8.22. ДБН В.2.2-23:2009.
Не проведене технічне обслуговування пожежних кран- комплектів (не рідше одного разу на шість місяців) і перевірку на працездатність шляхом пуску води, з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.
У приміщенні насосної станції відсутня загальна схема протипожежного водопостачання та схема обв`язки насосів. На кожній засувці і пожежному насосі-підвищувачі відсутня інформація про їх призначення. Порядок увімкнення насосів- підвищувачів не визначений інструкцією. Трубопроводи й насоси не пофарбовані у відповідний колір згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальньїе и знаки безопасности", ГОСТ 14202-69 "Трубопроводи промьішленньїх предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочньїе щитки". Не надано підтверджуючих матеріалів щодо здійснення технічного обслуговування електрозасувок та обладнання станції пожежогасіння, пожежних насосів з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі.
Біля входу в приміщення насосної станції відсутній напис (табло) «Пожежна насосна станція» з освітленням уночі. Відсутній напис на дверях приміщення насосної про місце зберігання ключів.
На випадок виникнення пожежі приміщення не забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі для обслуговуваного персоналу.
У приміщеннях будівлі не обладнано сучасний куточок цивільного захисту населення.
Відсутні спеціально призначені особи з питань цивільного захисту. Навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, не здійснено.
За результатами перевірки державним інспектором складено Акт від 19.02.2021 №119 (далі-Акт № 119).
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю); надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю).
Примірник Акту № 119 від 19.02.2021 отримано уповноваженою особою ПрАТ «Московський універмаг», про що зроблено відповідну відмітку в акті.
Також, за порушення вимог ст. 175 КУпАП голову правління ПрАТ «Московський універмаг» Якушина Сергія Анатолійовича притягнуто до адміністративної відповідальності про що складено протокол КИ № 018453/54 від 11.02.2021 та постанову КИ № 013453/54 від 11.02.2021.
Перелічені порушення, які зазначені в Акті № 119 від 19.02.2021, щодо вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
У зв`язку з не усуненням встановлених під час проведення перевірки порушень, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до ст. 1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Частиною 4 ст. 4 Закону № 877-V, виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Згідно 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; створення об`єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах суб`єкта господарювання, здійснення заходів щодо не перевищення прийнятних рівнів таких ризиків; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки: розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки; проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання, відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб`єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об`єктах, сил цивільного захисту - для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, тримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму; створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
На підставі п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.
Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.
Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.
Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.
На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.
Відповідно до пункту 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.
В силу положень ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та до батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб`єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Відповідно до ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведення заходу щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки приміщень Приватного акціонерного товариства "Московський універмаг" (03127, м. Київ, просп. Голосіївський, 104, код ЄДРПОУ 21564698), складено акт, де було зафіксовано 48 порушень, та встановлено, що об`єкт перевірки функціонує з порушеннями правил пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі чи надзвичайної ситуації.
Відповідачем визнається факт допущення порушень вимог законодавства про техногенну та протипожежну безпеку на об`єкті і в приміщеннях підприємства, проте, позовні вимоги ГУ ДСНС України у м. Києві не визнаються у зв`язку з частковим усуненням виявлених порушень.
Як вбачається з відзиву та доданих додатків, порушення усунуті не в повному обсязі та досі тривають заходи щодо повного усунення недоліків, викладених Акті перевірки від 19.02.2021 року №119.
Враховуючи зазначене, вбачається, що відповідачем частково усунуто виявлені порушення правил техногенної та протипожежної безпеки, що свідчить про добросовісність намірів, щодо вжиття відповідних заходів на виконання вимог акту перевірки та припису, однак, не є підставою для відмови у задоволенні позову про застосування певних заходів державного реагування, оскільки неусунуті порушення є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, що в свою чергу можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози житло або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457 (далі - Класифікатор).
Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.
Згідно з приписами пункту 25 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.
Відповідно до визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Згідно з вимогами пункту 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі або підвищують ризик розвитку пожеж.
Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що звернення територіальних органів ДСНС України до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування виникає виключно у випадку, коли виявлені за результатами перевірки суб`єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.
За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що порушення, які були виявлені під час позапланової перевірки приміщень Приватного акціонерного товариства "Московський універмаг" (03127, м. Київ, просп. Голосіївський, 104, код ЄДРПОУ 21564698), є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, що є неприпустимим.
У свою чергу, з характеру порушень, встановлених Актом позапланової перевірки вбачається, що вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.
Поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні працівників підприємства, будівлі та відвідувачів від можливої небезпеки. Форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень.
Разом з тим, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що не повністю усунуті на момент розгляду справи порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі, що у свою чергу унеможливлює на переконання суду забезпечення безпеки працівників чи відвідувачів будівлі в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.
Доказів усунення порушень в повному обсязі, встановлених актом, станом на день вирішення спору відповідачем до суду не надано.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в Актах перевірки, на час розгляду справи відповідачем не спростовані, належних та допустимих доказів щодо усунення виявлених порушень в повному обсязі відповідачем також не надано, та у зв`язку з тим, що частково усунуті виявлені порушення правил техногенної та протипожежної безпеки не є підставою для відмови у задоволенні позову про застосування певних заходів державного реагування, оскільки неусунуті порушення є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, що в свою чергу можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вулиця Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155) задовольнити повністю.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі, шляхом зобов`язання Приватного акціонерного товариства «Московський універмаг», код ЄДРПОУ: 21564698, відключити джерело електроживлення та накласти печатки на головний електрощит будівлі, розташованої за адресою: проспект Голосіївський, 104 у Голосіївському районі міста Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києва.
Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.Б. Федорчук
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2022 |
Оприлюднено | 06.12.2022 |
Номер документу | 107672340 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо цивільного захисту |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Федорчук А.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні