Постанова

від 01.12.2022 по справі 280/5548/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 280/5548/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року в адміністративній справі №280/5548/21 (головуючий суддя першої інстанції - Кисіль Р.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-АГРО 2012» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 02.07.2021 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.12.2020 року №00076060901 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 500000,00 грн..

В обгрунтування позову зазначено, що фактичну перевірку, результати якої оформлено актом від 09.11.2020 року за №551/08/01/09/38366428, ГУ ДПС у Запорізькій області проведено за відсутності передбачених законодавством підстав. На думку позивача, посилання лише на пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України не є підставою для проведення перевірки. Також позивач не погоджується з висновками фактичної перевірки щодо зберігання пального без відповідної ліцензії, оскільки знаходження пального в паливних баках транспортних засобів не є зберіганням пального у місці зберігання пального, здійснення чого вимагає у суб`єктів господарювання всіх форм власності наявності ліцензії, згідно частини першої ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 28.12.2020 року №00076060901, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-АГРО 2012» застосований штраф у сумі 500000,00 грн..

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не враховано ту обставину, що підставою для проведення фактичної перевірки позивача стала наявна в контролюючого органу інформація про порушення позивачем податкового та іншого законодавства, які в подальшому були викладені в акті перевірки. Зазначає, що позивачем порушено вимоги ч.1, ч.8, ч.16 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» в частині зберігання пального без отримання ліцензії на право зберігання пального, що стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Правомірність проведення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем доведено в повній мірі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, місце та час судового засідання повідомлені належним чином.

Від представника відповідача надійшла заява про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНД-АГРО 2012», код ЄДРПОУ 38366428, дата державної реєстрації 20.08.2012 року, дата запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04.10.2007 року, номер запису 10801020000001150. Основним видом економічної діяльності є 01.11 - Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с. 122-124).

Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області області є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

В період з 29.10.2020 року по 06.11.2020 року ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР, та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання підакцизних товарів в Україні, на підставі наказу ГУ ДПС в Запорізькій області від 28.10.2020 року №256-п проведена фактична перевірка ТОВ «ГРАНД-АГРО 2012» з питання здійснення контролю за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими при виробництві, обліку, зберіганні, використанні та транспортуванні пального; наявності супровідних документів на товар (прибуткових, товарно-транспортних, видаткових та акцизних накладних), виявлення порушень у сфері виробництва і обігу пального.

За результатами перевірки складено контролюючим органом 09.11.2020 року №551/08/01/09/38366428, висновками якого встановлено порушення позивачем:

- ч.1, ч.8, ч.16 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 року №481/95-ВР зі змінами та доповненнями;

- п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України;

-п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України (а.с. 15-22).

28.12.2020 року на підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00076060901, яким до ТОВ «ГРАНД-АГРО 2012» застосовано штрафні (фінансови) санкції (штраф) у розмірі 500000,00 грн. (а.с. 23).

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України. Рішенням від 25.05.2021 року вих. № 11673/6/99-00-06-03-02-06 ДПС України скарга залишена без задоволення (а.с. 24-30).

Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що наказ про проведення фактичної перевірки від 28 жовтня 2020 року №256-П містить чітке посилання на таку підставу проведення перевірки як пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, а тому перевірка проведена на законних підстав. В той же час, суд першої інстанції зазначив, що безпосередньо в акті перевірки відповідачем не зазначено відомостей щодо інвентаризації пального на зберіганні, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, відбір зразків пального. Крім того, в акті перевірки не відображено і спосіб його зберігання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), тощо. Суд дійшов висновку, що надані відповідачем матеріали фактичної перевірки не підтверджують вчинення позивачем правопорушення, яке полягає у здійсненні діяльності зі зберігання пального без наявності ліцензії.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За приписами пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

Як зазначалось вище, в наказі про проведення фактичної перевірки ТОВ «ГРАНД АГРО 2012» підставою для її проведення зазначений п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України (а.с.14).

Відповідно до вказаного підпункту п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Розглядаючи раніше справи з аналогічним предметом спору, у постановах від 25 січня 2019 року (справа №812/1112/16), від 07 листопада 2019 року (справа №140/391/19), від 10 квітня 2020 року (справа №815/1978/18), від 12 серпня 2021 року (справа №140/14625/20), від 01 червня 2022 року (справа №520/7331/21) тощо, Верховний Суд вказував, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Верховний Суд зазначив, що відтак, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Разом з тим, у постановах від 11 червня 2019 року (справа №1440/2045/18), від 08 вересня 2020 року (справа №640/21536/19) та від 17 грудня 2020 року (справа №520/12028/18) Верховний Суд зауважив, що для зазначення підстави для проведення перевірки недостатньо вказати номер підпункту статті ПК України, особливо, якщо вказаний підпункт містить декілька обґрунтувань для проведення перевірки, а тому, окрім звичайного посилання на норму, що регулює питання її призначення, податковий орган повинен зазначити і конкретні фактичні підстави її призначення.

З огляду на вказане Верховний Суд сформував правову позицію, що при призначенні фактичної перевірки за підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК контролюючий орган повинен зазначити одну із підстав, визначених цим підпунктом, й у разі, якщо такою підставою є наявність та/або отримання інформації про порушення платником податків вимог законодавства, конкретизувати останню.

Колегія суддів звертає увагу, що наказ про призначення фактичної перевірки не містить будь-якої інформації, на підставі якої призначено фактичну перевірку позивача та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Отже, податковий орган має право проводити фактичну перевірку відповідно до пп.80.2.5, п.80.2 статті 80 Податкового кодексу України лише з підстав наявності у нього повноважень на здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального), проте повинен зазначити безпосередньо в наказі, що перевірка проводиться саме з цих підстав, а не у зв`язку з наявністю другої підстави - відповідної податкової інформації.

Разом з тим, як зазначалось вище, наказ про проведення фактичної перевірки ТОВ «ГРАНД АГРО 2012» не містить жодних посилань на те, що саме є підставою для проведення перевірки - податкова інформація чи покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин; чи інформація від державних органів чи органів місцевого самоврядування, та чого саме така інформація стосується.

Призначаючи перевірку, податковий орган у наказі обмежився лише посиланням на пп.80.2.5 п.80.2 статті 80 Податкового кодексу України і не конкретизував, у зв`язку з чим саме проводиться фактична перевірка позивача, посилання на будь-яку податкову інформацію в наказі відсутні.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з доводами позивача про відсутність в наказі будь-яких посилань на конкретні фактичні підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у зв`язку з чим такий наказ не може вважатися правомірним, а з огляду на приписи пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу не мали право приступати до проведення фактичної перевірки без наявності підстав для її проведення.

Вказані висновки апеляційним судом здійснені з урахуванням застосування зазначених норм права в постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справах №120/5729/20-а та №120/5229/20-а, від 11 липня 2022 року у справі №120/5728/20-а.

Водночас судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Отже, у разі якщо контролюючим органом проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Колегія суддів також зазначає, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.

Порушення вимог Податкового кодексу України щодо неможливості проведення перевірки без наявності підстав для її проведення, які повинні бути зазначені у відповідному наказі, має наслідком визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

За таких обставин податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатися правомірним і підлягає скасуванню. Встановлені судом обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18.

При цьому зазначені обставини є самостійною підставою для задоволення позову, визнання протиправним і скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення і не потребують перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства по суті цих порушень.

З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, дослідження судом першої інстанції змісту порушень, визначених актом перевірки, є зайвим, а тому рішення суду у відповідності до вимог ст.317 КАС України належить змінити в частині обгрунтування висновків суду про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року в адміністративній справі №280/5548/21 задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року в адміністративній справі №280/5548/21 змінити в частині обгрунтування висновків суду.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Чабаненко

суддяС.Ю. Чумак