Ухвала

від 05.12.2022 по справі 640/27735/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/27735/21

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

05 грудня 2022 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Чаку Є.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК Логістик" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме: при подані апеляційної скарги апелянтом не було долучено документи про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі, який повинен бути сплачений, відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2270 грн.

Оскільки розмір судового збору за подання адміністративного позову до суду складав 2270 грн., апелянт повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3405 грн. (2270*150 %).

Судовий збір має бути сплачений за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Головне управління Державної податкової служби у м.Києві у апеляційній скарзі також заявило клопотання про відстрочення сплати судового збору. Останнє обгрунтовано відсутністю належного фінансування, посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, а також військовим станом у країні.

Перевіривши клопотання апелянта, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 2 ст. 8 вказаного Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання апелянта, колегія суддів приходить до висновку про відсутність умов, передбачених ч. 1 ст. 8 Закон України «Про судовий збір», для відстрочення Головному управлінню Державної податкової служби у м.Києві сплати судового збору.

Суд зазначає, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати такий збір. Тому висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у справі №0940/2276/18 не можуть бути застосовані до суб`єктів владних повноважень у питаннях щодо сплати ними судового збору.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного та систематичного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Крім того, згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали осба має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу - протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Як убачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення Окружного адміністративного суду міста Києва прийнято 17.01.2022 року, а апеляційну скаргу апелянтом було надіслано до суду лише 29.09.2022, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Апелянт порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що вже звертався (вперше у межах цього строку) до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, яка, однак була повернута особі, яка її подала, (ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року) у зв`язку з невиконання вимог процесуального закону щодо надання доказів сплати судового збору. На думку заявника, це не перешкоджає реалізації ним права на повторне звернення до суду апеляційної інстанції, оскільки наведені обставини свідчать про наявність поважних підстав пропуску строку, встановленого процесуальним законом для подання апеляційної скарги.

Проте, суд зазначає, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Статтею 296 КАС України закріплено вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги.

В свою чергу, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов`язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо форми і змісту апеляційної скарги, належним чином оформлених документів на підтвердження повноважень представника, який підписав апеляційну скаргу.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Маючи намір добросовісної реалізації належного права на апеляційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

Відсутність у податкового органу коштів, призначених для сплати судового збору, як і наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов`язків не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені в кошторисі такої установи своєчасно та у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.

Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 820/2921/17.

Зважаючи на викладене, зазначені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки останні не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень.

До того ж апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження обставин на які він посилається, а саме відсутність коштів на сплату судового збору; доказів вчинення постійних та послідовних дій, які б підтверджували намір апелянта щодо виконання вимог суду та вимог КАС України в частині надання доказів сплати судового збору.

А відтак, скаржнику варто надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказати поважні пістави пропуску строку на апеляційне оскарження.

Частиною 2 статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За змістом частин 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк на їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 325 КАС України, суддя

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Недоліки можуть бути усунуті шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 3405 грн. та обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказати поважні пістави пропуску строку на апеляційне оскарження

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Є.В. Чаку