Постанова

від 05.12.2022 по справі 140/4029/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/4029/22 пров. № А/857/13213/22Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЙТ ЛАЙН" на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року у справі № 140/4029/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЙТ ЛАЙН" до Волинської митниці про визнання протиправними висновків,-

суддя в 1-й інстанції Ксензюк А.Я.,

час ухвалення рішення 08.08.2022 року,

місце ухвалення рішення м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Вейт Лайн (далі ТзОВ Вейт Лайн, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці (далі відповідач) про визнання протиправними висновків, наведених в акті №0037/7.3-19/09/0042742040 від 06.12.2021 Про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ Вейт Лайн дотримання вимог митного законодавства України в частині правильності класифікації товару Побутові термоелектричні переносні автомобільні холодильники… за митними деклараціями ІМ40ДЕUA100480/2020/802213 від 04.03.2020, ІМ40ДЕUA100480/2020/804219 від 30.04.2020, ІМ40ДЕUA100480/2020/806504 від 25.06.2020, ІМ40ДЕUA125250/2019/808355 від 30.07.2020, ІМ40ДЕUA100480/2020/808179 від 03.08.2020; скасування податкових повідомлень-рішень від 21.12.2021 №0000092/7.3-19 та №0000093/7.3-19.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення були винесені внаслідок документальної невиїзної перевірки дотримання позивачем вимог митного законодавства України в частині правильності класифікації товару: Побутові термоелектричні переносні автомобільні холодильники … за МД: IM40ДEUA100480/2020/802213 від 04.03.2020, IM40ДEUA100480/2020/804219 від 30.04.2020, IM 40ДEUA100480/2020/806504 від 25.06.2020, IM40ДEUA125250/2019/808355 від 30.07.2019, IM40ДEUA100480/2020/808179 від 03.08.2020, результати якої було оформлено актом № 0037/7.3-19/09/0042742040 від 06.12.2021.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, виходячи з наступного.

Перевірку проведено безпідставно та з порушенням встановленого порядку проведення, оскільки відповідач не отримував жодних документів щодо інформування про наміри щодо проведення перевірки, наказ про перевірку, акт за результатами її проведення, податкові повідомлення-рішення.

При проведенні зазначеної перевірки відповідачем оцінюються фізичні характеристики термоелектричних пристроїв в принципі, та без наявності розмитненого товару, оцінюються характеристики його роботи з посиланням на загальні відомості щодо роботи термоелектричних пристроїв, а також інші неназвані джерела мережі інтернет. При цьому, перевірку здійснено на основі документів, що подавалися позивачем при ввезенні Товару, та які не містять відомостей про ті технічні характеристики товару, про наявність яких стверджує відповідач.

Відповідач, без будь-яких належних доказів дійшов висновку про наявність у товару функції охолодження та нагрівання, а також, неможливості визначення яка з цих функцій основна та як наслідок віднесення автохолодильника до категорії електронагрівального пристрою.

Митний брокер здійснив декларування товарів у повній відповідності до товаросупровідних документів.

Під час податкової перевірки для правильності визначення позивачем кодів УКТ ЗЕД, за митними деклараціями IM40ДEUA100480/2020/802213 від 04.03.2020, IM40ДEUA100480/2020/804219 від 30.04.2020, IM 40ДEUA100480/2020/806504 від 25.06.2020, IM40ДEUA125250/2019/808355 від 30.07.2019, IM40ДEUA100480/2020/808179 від 03.08.2020 Відповідач застосовує Закон Про митний тариф України в редакції від 04.06.2020, який вступив в дію з 03.07.2020, тобто після розмитнення товару за 4-ма з 5-ти декларацій, що були предметом податкової перевірки.

За результатами податкової перевірки до позивача у порушення ч. 8 ст. 345 Митного Кодексу застосовано штрафні санкції, оскільки, як свідчить акт, перевіркою не було встановлено подання позивачем недостовірних документів, недостовірної інформації та/або ненадання підприємством всієї наявної у нього інформації.

З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року у справі № 140/4029/22 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що абсолютно протилежних висновків дійшов Білоцерківський суд Київської області, який задовольнив позов митного брокера.

Просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року у справі № 140/4029/22 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в ході судового розгляду підтверджено факт невірної класифікації ввезених позивачем на територію України товарів, що в свою чергу призвело до заниження сплати митних платежів при їх митному оформленні, а тому прийняті за наслідками проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення, які оскаржуються позивачем в межах даного спору, також є правомірними.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що У період з 22.11.2021 по 23.11.2021 відповідно до пункту 7 частини 1 статті 336, пункту 3 частини 3 статті 345, пункту 1 частини 2 статті 351, Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ МК України, відповідно до наказу Волинської митниці від 04.11.2021 №349 Про проведення документальної невиїзної перевірки ТзОВ Вейт Лайн (код ЄДРПОУ 42742040), вимог законодавства України з питань митної справи, головними державними інспекторами відділу проведення митного аудиту та головним державним інспектором сектору класифікації товарів управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД проведена документальна невиїзна перевірка дотримання ТзОВ Вейт Лайн (код ЄДРПОУ42742040, Україна, 43000, Волинська обл., м. Луцьк, проспект Волі, буд.1-Б) вимог митного законодавства України в частині правильності класифікації товару: Побутові термоелектричні переносні автомобільні холодильники, однокамерні, однодверні, з верхнім відкриттям, що не містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі, озоноруйнівні речовини: - Cooler box/Автохолодильник …. (далі-товар) за МД: ІМ40ДЕ № UA100480/2020/802213 від 04.03.2020, ІМ40ДЕ № UA100480/2020/804219 від 30.04.2020, ІМ40ДЕ № UA100480/2020/806504 від 25.06.2020, ІМ40ДЕ № UA125250/2019/808355 від 30.07.2019, ІМ40ДЕ № UA100480/2020/808179 від 03.08.2020.

За наслідками перевірки Волинською митницею складено акт №0037/7.3-19/09/0042742040 від 06.12.2021, у якому зафіксовані порушення позивачем вимог:

- частини першої статті 69, частини 1 пункту 5, частини 8 статті 257 МК України, Закону України Про митний тариф України від 19.09.2013 №584-VII (зі змінами та доповненнями), правил 1, 3(с) та 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД Закону України Про митний тариф України від 04.06.2020 №674-ІХ (зі змінами та доповненнями) в частині правильності класифікації товару при митному оформленні, застосуванні при цьому заниженої ставки ввізного мита, в результаті чого занижене податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на суму 56196,30 грн.;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187 пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижене податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну вартість 11239,24 грн.

На підставі акту перевірки №0037/7.3-19/09/0042742040 від 06.12.2021 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.12.2021 №0000092/7.3-19 про визначення суми грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності в сумі 58559,05 грн (податкові зобов`язання 56196,30 грн, штрафні санкції - 2362,75 грн) та від 21.12.2021 №0000092/7.3-19 19 про визначення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України суб`єктами господарювання у сумі 14 049,04 грн (податкові зобов`язання 11239,24 грн, штрафні санкції 2809,80 грн).

ТзОВ Вейт Лайн, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням звернулося із даним позовом до суду.

З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положеннями статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Приписами статті 1 МК встановлено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Пунктом 24 частини 1 статті 4 МК встановлено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 336 МК митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів, в тому числі шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Як передбачено частиною 1 статті 345 МК, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Частиною 3 статті 345 МК встановлено, що митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України (частина 6 статті 345 МК).

Згідно із частиною 1 статті 351 МК предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Відповідно до частини 2 статті 351 МК документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу (частина 3 статті 351 МК).

Частиною 4 статті 351 МК передбачено, що документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами митного органу в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Відповідно до частини 5 статті 351 МК присутність уповноважених посадових осіб підприємства або громадянина, що перевіряється, під час проведення невиїзної документальної перевірки не обов`язкова.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами ПК.

Відповідно до пункту 54.4 статті 54 ПК у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Згідно із підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством , якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно пункту 187.8 статті 187 ПК датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Як слідує з матеріалів справи, контролюючим органом за результатами розгляду листа Департаменту митного аудиту та обліку Держмитслужби №19-19/19-01-01/7/1317 на підставі аналізу електронних копій митних декларацій ІМ40ДЕ № UA100480/2020/802213 від 04.03.2020, ІМ40ДЕ № UA100480/2020/804219 від 30.04.2020, ІМ40ДЕ № UA100480/2020/806504 від 25.06.2020, ІМ40ДЕ № UA125250/2019/808355 від 30.07.2019, ІМ40ДЕ № UA100480/2020/808179 від 03.08.2020 щодо правильності класифікації товару Побутові термоелектричні переносні автомобільні холодильники … за кодом 8418290000 згідно з УКТЗЕД (ставка мита 5%) встановлено порушення правильності класифікації товару.

Під час перевірки встановлено, що термоелектричний автохолодильник працює за допомогою ефекту Пельтьє. Конструкція холодильних машин включає в себе: охолоджувальний пристрій, напівпровідник, теплообмінник та термоелектричні модулі, утворені з з`єднаних електрикою дрібних металевих елементів. Ефект Пельтьє це явище виділення або поглинання тепла на контактах двох провідників при проходженні через них електричного струму. Якщо контакт нагрівається, то ефект Пельтьє називають позитивним, якщо охолоджується негативним. Виходячи з технічного опису та призначення, термоелектричний автохолодильник використовується для виконання функцій охолодження та нагрівання.

Відповідно до вимог УКТЗЕД класифікація товару Побутові термоелектричні переносні автомобільні холодильники … здійснюється з урахуванням положень правила 3 с) ОПІ, примітки 3 до розділу XVI УКТ ЗЕД, пункту VI Загальних положень до розділу XVI УКТ ЗЕД, наявної інформації щодо їх функціонального призначення (побутові термоелектричні холодильники з функцією нагріву), що також підтверджується обов`язковою тарифною інформацією (ВТІ) митних адміністрацій Європейського Союзу: DEBTI47534/19-1 від 27.01.2020, SEBTITV-2019-03090 від 19.06.2019, SEBTITV-2019-03088 від 19.06.2019, слід здійснювати у межах товарної позиції 8516 згідно з УКТ ЗЕД.

Таким чином, на думку митного органу, класифікація товару термоелектричні переносні автомобільні холодильники з функцією підігріву … повинна бути здійснена за кодом 85166799000 згідно УКТ ЗЕД (ставка мита 10%). В зв`язку з неправильною класифікацією товару, платником податків на порушення частини четвертої статті 280, статті 295 МК України, Закону України від 19.09.2013 №584-VІІ Про митний тариф України створені умови щодо несплати митних платежів в повному обсязі, внаслідок нарахування та сплати мита із застосуванням ставки ввізного мита в розмірі 5%.

Згідно із частинами першою-четвертою статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Отже, митний орган вправі самостійно провести класифікацію товарів, зокрема, і після звершення митного оформлення.

Частиною чотирнадцятою - п`ятнадцятою статті 354 МК України встановлено, що в акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов`язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.

Як підтверджено матеріалами справи, що на підставі акта перевірки від 06.12.2021 №0037/7.3-19/09/0042742040, в якому викладено висновки Волинської митниці щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях покупців кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, прийняті податкові повідомлень-рішення від 21.12.2021 №0000092/7.3-19 та №0000093/7.3-19.

Зазначені податкові повідомлення-рішення є предметом оскарження у даній справі, в тому числі, з мотивів помилковості висновків відповідача щодо неправильної класифікації ввезених на митну територію товарів відповідно до коду УКТ ЗЕД, та таким рішенням судом надаватиметься оцінка.

Відносно встановлених контролюючим органом під час проведеної перевірки порушень, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 266 МК України передбачено, що декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно до пункту 5 частини восьмої статті 257 МКУ митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: зокрема, г) код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Статтею 67 МК України визначено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. 2. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними під позиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десяти знакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної під позиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної під категорії (десять знаків).

Згідно із частиною першою статті 68 МК України ведення УКТЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428, УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України, що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів. УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Як передбачено статтею 1 Закону України Про Митний тариф України від 19.09.2013 №584-VII (далі Закон №584-VII, чинний на момент виникнення спірних правовідносин), цим Законом встановлюється Митний тариф України (додається). Митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Відповідно до матеріалів справи, за вантажно-митними деклараціями МД від 30.07.2019 № UA125250/2019/808355, від 04.03.2020 №UА100480/2020/802213, від 30.04.2020 № UA100480/2020/804219, від 25.06.2020 № UA100480/2020/806504, від 03.08.2020 № UА100480/2020/808179 декларантом позивача здійснено митне оформлення товару Побутові термоелектричні переносні автомобільні холодильники, однокамерні, одно дверні, з верхнім відкриттям, що не містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі, озоноруйнівні речовини Collerbox/ Автохолодильник... за кодом 8418290000 згідно з УКТЗЕД (ставка ввізного мита 5%).

Разом з тим, Волинська митниця в акті перевірки класифікувала вказаний товар за кодом 8516799000 згідно з УКТЗЕД.

За основними правилами інтерпретації УКТЗЕД, неведеними у Митному тарифі України, класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення в 2018-2020 роках здійснювалась згідно вимог УКТЗЕД версії 2012 року, що є товарною номенклатурою митного тарифу України і затверджена Законом України Про Митний тариф України від 19.09.2013 року № 584-VII.

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТЗЕД в Україні запроваджено Пояснення до УКТЗЕД, побудовані на основі Пояснень до Гармонізовацої системи опису та кодування товарів версії 2012 року і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, затверджені наказом ДФС України від 09.06.2015 року № 401 Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до Правила 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил.

Згідно правила 3 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Правилом 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД встановлено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних під позиціях, товарних категоріях і товарних під категоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Відповідно до матеріалів перевірки, робочою групою під час перевірки встановлено, що термоелектричний автохолодильник працює за допомогою ефекту Пельтьє. Конструкція холодильних машин включає в себе: охолоджувальний пристрій, напівпровідник, теплообмінник та термоелектричні модулі, утворені з з`єднаних електрикою дрібних металевих елементів. Ефект Пельтьє це явище виділення або поглинання тепла на контактах двох провідників при проходженні через них електричного струму. Якщо контакт нагрівається, то ефект Пельтьє називають позитивним, якщо охолоджується-негативним. Виходячи з технічного опису та призначення, термоелектричний автохолодильник використовується для виконання функцій охолодження та нагрівання.

Згідно з приміткою 3 до розділу XVI Пояснень до УКТ ЗЕД зазначено, що комбіновані машини (комбайни), які складаються з двох або більше машин, що становлять єдиний агрегат, та інші машини, призначені виконувати дві чи кілька доповнювальних або не пов`язаних між собою різних функцій, повинні класифікуватися за тією машиною або основною функцією, яка є головною у цьому виробі, якщо в контексті не зазначено інше.

У пункті VI Загальних положень до розділу XVI Пояснень до УКТ ЗЕД прописано, що багатофункціональні машини класифікуються за основною функцією цієї машини. Якщо неможливо визначити основну функцію і якщо, як передбачено в Примітці 3 до цього розділу, у контексті не зазначено інше, слід застосовувати Правило 3с) Основних правил інтерпретації УКТЗЕД.

Згідно з положеннями правила 3 (с) Основних правил інтерпретації УКТЗЕД визначено, що товари, класифікацію яких не можна провести відповідно до Правила 3 а) або 3 b), класифікуються у товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед товарних позицій, які розглядаються.

Виходячи з функціональних можливостей термоелектричного автохолодильника, класифікацію можливо розглядати у товарних позиціях 8418 УКТ ЗЕД, в якій класифікуються холодильники, морозильники та інше холодильне або морозильне обладнання або 8516 УКТ ЗЕД, у цій товарній позиції розглядаються електронагрівальні побутові вироби.

На підставі викладеного, митний орган дійшов висновку, що з урахуванням положень правила 3 (с) Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, примітки 3 до розділу XVI Пояснень до УКТ ЗЕД, пункту VI Загальних положень до розділу XVI Пояснень до УКТ ЗЕД, наявної інформації щодо їх функціонального призначення, класифікацію побутових термоелектричних автохолодильників з функцією підігріву, слід здійснювати у межах товарної позиції 8516 згідно з УКТ ЗЕД.

При цьому, такий підхід до класифікації відповідного товару у товарній під позиції 851679 підтверджується обов`язковою тарифною інформацією (ВТІ) митних адміністрацій Європейського Союзу: DEBTI47534/19-1 від 27.01.2020, SEBTITV-2019-03090 від 19.06.2019, SEBTITV-2019-03088 від 19.06.2019.

При проведенні перевірки також була взята до уваги наявна інформація з загальнодоступної мережі Інтернет, згідно якої автохолодильники за артикулами - Cooler box/Автохолодильник TR-124A, - Cooler box/Автохолодильник TR-19A, - Cooler box/Автохолодильник TR-132A, - Cooler box/Автохолодильник CBP-26, - Cooler box/Автохолодильник CBP-22 за технічними характеристиками, крім охолодження мають функцію підігріву, тобто товари за даними артикулами повинні класифікуватися за кодом згідно УКТ ЗЕД 8516797000.

У поданих до митного органу спірних митних деклараціях позивачем зазначено код товару 8418290000 згідно з УКТ ЗЕД.

З врахуванням вищевикладеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведений в акті документальної невиїзної перевірки позивача від 06.12.2021 №0037/7.3-19/09/0042742040 висновок митного органу, що товар портативні термоелектричні холодильники з функцією нагріву відповідно до правил 1, 3(с), 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД класифікуються у товарній підкатегоріі 8516799000 УКТ ЗЕД зі ставкою ввізного мита 10%, є правомірним.

З урахуванням наведеного, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що вимоги заявлені в адміністративному позові не підлягають до задоволенню.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вжив усіх заходів для всебічного і повного дослідження обставин справи та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЙТ ЛАЙН" залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року у справі № 140/4029/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 05.12.2022 року