Рішення

від 01.12.2022 по справі 908/1425/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/94/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2022 Справа № 908/1425/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі судового засідання Шолоховій С.В.

За участю представників сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1425/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Нова пошта (Столичне шосе, буд. 103, корпус 1, поверх 9, м. Київ, 03026)

до відповідача: Приватного підприємства Торговий дім Дінастія Плюс (вул. Корищенка Миколи, буд. 19, кв. 102, м. Запоріжжя, 69014)

про стягнення 187 457,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю Нова пошта звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою (вих. № б/н від 11.08.2022) до відповідача: Приватного підприємства Торговий дім Дінастія Плюс про стягнення 187457,25 грн. заборгованості.

Позов обгрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором про надання послуг з організації перевезення відправлень від 02.08.2019. Надання послуг відображено в актах, складених у період з 30.11.2019 по 20.01.2020, які були надіслані відповідачу поштою. Поштове відправлення з вказаними актами не було вручено відповідачу та повернуто позивачу за закінченням нормативно встановленого терміну зберігання листа. Таким чином, відповідно п. 5.4 договору вказані акти вважаються погодженими. Заборгованість склала 187457,25 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

Відповідач відзив на позов не подав.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 17.08.2022 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1425/22 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 22.08.2022 вказану позовну заяву залишено без руху.

19.09.2022 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.09.2022 суддею Ярешко О.В. позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі № 908/1425/22 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 18.10.2022.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

У зв`язку з погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, регулярними обстрілами міста, зокрема, будівель критичної інфраструктури, судом ухвалою від 18.10.2022 розгляд справи, призначений на 18.10.2022, перенесено без визначення дати наступного засідання, про що повідомлено сторін.

Ухвалою від 02.11.2022 розгляд справи призначено на 01.12.2022.

У судове засідання 01.12.2022 представники сторін не з`явилися.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Поштові відправлення з ухвалами суду від 26.09.2022, від 18.10.2022, що були надіслані відповідачу, повернуті до суду без вручення, з відміткою у довідці Укрпошти про відсутність адресата.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Про розгляд справи 01.12.2022 відповідач повідомлявся також шляхом розміщення відповідного оголошення на сайті Судова влада України.

Телефонограма суду щодо судового розгляду справи передана відповідачу не була через відсутність телефонного зв`язку з останнім.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності сторін судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників сторін.

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).

Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

У судовому засіданні 01.12.2022 справу розглянуто, підписано вступну та резолютивну частини рішення.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

02.08.2019 Приватне підприємство Торговий дім Дінастія Плюс (замовник) підписано заяву-приєднання до договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, індивідуальний номер заяви: 283634.

Згідно заяви, замовник, підписавши заяву, укладає з Товариством з обмеженою відповідальністю Нова пошта (експедитор) договір, розміщений на вебсайті експедитора, шляхом приєднання до всіх його умов в цілому.

В заяві зазначено про ознайомлення відповідача з усіма положеннями договору та умовами надання послуг.

Згідно договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, до якого приєднався відповідач, підписавши заяву від 02.08.2019, цей договір є договором приєднання в розумінні ст. 634 ЦК України і може бути укладений лише шляхом приєднання замовника до всіх його умов в цілому шляхом надання експедитору заяви про приєднання в порядку, передбаченому цим договором (п. 2.1).

За умовами п. 2.2 договору, експедитор зобов`язується за плату та за рахунок замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення відправлення (далі послуги), а замовник зобов`язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором.

За надані експедитором послуги замовник сплачує експедитору винагороду згідно з чинними тарифами експедитора, розміщеними на офіційному сайті експедитора. Тарифи можуть змінюватися експедитором в односторонньому порядку шляхом розміщення змінених тарифів на офіційному сайті (п.п. 2.4, 2.5).

Замовник, згідно п. 3.3 зобов`язався, зокрема, своєчасно підписати надані експедитором акти наданих послуг для засвідчення факту належного надання послуг експедитором за договором; здійснити оплату послуг експедитора за надані послуги згідно з чинними тарифами експедитора своєчасно та в повному обсязі.

У розділі 5 договору врегульовано вартість послуг та порядок розрахунків. Згідно п. 5.1, оплата вартості наданих експедитором послуг відбувається за чинними тарифами експедитора на підставі акту наданих послуг, шляхом перерахування замовником на поточний рахунок експедитора коштів у розмірі 100% вартості послуг упродовж 2 банківських днів з моменту погодження актів наданих послуг експедитора.

Експедитор, згідно п. 5.3, до 10-го, 20-го та останнього числа кожного місяця складає акт наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає замовнику шляхом, зокрема, направлення підписаних та скріплених печаткою актів наданих послуг у двох примірниках для підписання замовником.

Зідно п. 5.4, замовник упродовж 2 робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від експедитора підписує надані експедитором 2 примірники актів наданих послуг та повертає експедитору 1 примірник підписаного акту або в той самий строк надає експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання актів упродовж 2 робочих днів з дати отримання актів від експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання замовником повного виконання експедитором своїх зобов`язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії замовника відсутні й замовник зобов`язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманими документами для оплати наданих послуг.

Договір набуває чинності з моменту прийняття експедитором від замовника заяви про приєднання та діє до дати відмови будь-якої сторони від договору, але не раніше виконання однією з сторін взятих на себе обов`язків (п. 8.1).

Позивачем підписано та скріплено печаткою акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № НП-003032094 від 30.11.2019 на суму 86953,23 грн., № НП-003053087 від 30.11.2019 на суму 11831,94 грн., № НП-003077516 від 30.11.2019 на суму 53544,98 грн., № НП-003108640 від 10.12.2019 на суму 11989,80 грн., № НП-003139646 від 20.12.2019 на суму 17543,20 грн., № НП-003171421 від 31.12.2019 на суму 4220,66 грн., № НП-003216597 від 10.01.2020 на суму 367,61 грн., № НП-003251710 від 20.01.2020 на суму 1005,83 грн., всього на загальну суму 187457,25 грн.

Також в матеріалах справи наявні копії рахунків-фактур, виписаних позивачем на загальну суму 187457,25 грн.

Перелічені акти та рахунки-фактури надіслані позивачем відповідачу на адресу, зазначену в заяві-приєднанні, листом з описом вкладення 05.03.2020.

Згідно трекінгу відправлень Укрпошти, вказане поштове відправлення не вручене відповідачу під час доставки: інші причини.

Поштове відправлення з актами та рахунками повернуто 01.10.2021 позивачу без вручення відповідачу згідно довідки Укрпошти за закінченням терміну зберігання.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 901 ЦК України, зЗа договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 статті 77 вказаного Кодексу, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Відповідач укладення договору з організації перевезення відправлень не заперечив та не спростував, доказів погашення заборгованості у сумі 187457,25 грн. не подав.

Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, визнає позовну вимогу про стягнення з відповідача 187457,25 грн. заборгованості обгрунтованою та доведеною.

Таким чином, позов задовольняється судом повністю.

6. Розподіл судових витрат

Згідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 2481,00 грн. стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства Торговий дім Дінастія Плюс (вул. Корищенка Миколи, буд. 19, кв. 102, м. Запоріжжя, 69014, код ЄДРПОУ 34501467) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Нова пошта (Столичне шосе, буд. 103, корпус 1, поверх 9, м. Київ, 03026, код ЄДРПОУ 31316718) 187457 (сто вісімдесят сім тисяч чотриста п`ятдесят сім) грн. 25 коп. заборгованості, 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. судового збору.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 05 грудня 2022.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко