Рішення

від 05.12.2022 по справі 910/10044/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.12.2022Справа № 910/10044/22Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСА Бюро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бронкс Стайл"

про стягнення заборгованості в розмірі 86 150,40 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСА Бюро» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бронкс Стайл» про стягнення заборгованості в розмірі 86 150,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором про надання послуг № 051018 від 05.10.2018, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10044/22. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.10.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримана представником відповідача - 07.11.2022, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105492860987.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АСА Бюро» (далі - виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бронкс Стайл» (далі - замовник, відповідач) укладено Договір про надання послуг № 051018 (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов`язується надати замовнику бухгалтерські послугу у формі ведення бухгалтерського і податкового обліку, послуги з підготовки та здачі податкової та фінансової звітності замовника до державних органів в інтересах замовника, а також послуги з кадрового діловодства, що включають, зокрема підготовку первинних кадрових документів (наказів: про прийом, переведення, преміювання, стягнення, відпустки, звільнення, відрядження персоналу (працівників) замовника, підготовку штатного розпису, ведення табелю обліку робочого часу, ведення особистих карток персоналу та особистих справ, підготовку та подання обов`язкової звітності по персоналу до відповідних державних органів України, тощо, надалі за текстом - послуги, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконавцю послуги.

Відповідно до п. 2.1.2 та п. 2.1.3 Договору замовник зобов`язується приймати від виконавця надані послуги шляхом підписання Акту здачі-приймання послуг (далі - Акт), якщо послуги відповідають умовам Договору, і оплачувати їх на умовах та здійснювати оплату послуг відповідно до розділу 3 Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору вартість послуг за Договором визначається відповідно до до обсягу та складності послуг на основі помісячної ставки.

Помісячна ставка визначається у розмірі 24 000,00 грн. в т.ч. ПДВ. Змінення ставки фіксується додатковою угодою до цього Договору (п. 3.2 Договору).

За умовами п. 3.5 Договору розрахунки за послуги, надані виконавцем відповідно до даного Договору, проводяться замовником не пізніше 10-го числа поточного місяця.

У відповідності до п. 4.1 та п. 4.2 Договору здача-приймання наданих послуг здійснюється шляхом підписання уповноваженими представниками та звірення печаткою сторін Акту здачі-приймання послуг впродовж п`яти робочих днів з моменту закінчення звітного місяця, в якому надавались послуги. Акт складається виконавцем.

Якщо виконавець не отримує мотивованої відмови від підписання Акту здачі-приймання послуг впродовж 14-ти календарних днів з моменту його отримання замовником, він вважається підписаним з п`ятнадцятого дня.

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та завірення печатками сторін і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.

У випадку відсутності письмового повідомлення однієї із сторін за 30 календарних днів до припинення дії даного Договору, Договір вважається подовженим на кожен наступний рік (п. 5.1 та п. 5.2 Договору).

31 грудня 2021 року сторонами укладено Додаткову угоду № 12/21 до Договору, за умовами якої сторони дійшли згоди збільшити вартість послуг, що надаються за Договором з 01.01.2022, в зв`язку з чим доповнили пункт 3.1 Договору підпунктом 3.1.3 в наступній редакції: 3.1.3 З 01.01.2022 вартість послуг встановлюється в розмірі місячної ставки - 25 000,00 грн., крім того ПДВ 5 000,00 грн., всього 30 000,00 грн. з ПДВ 20%.

12 серпня 2022 року сторонами укладено Додаткову угоду № 05/08 від 12.08.2022 до Договору, за умовами якої, сторони дійшли згоди достроково розірвати (припинити) Договір про надання бухгалтерських послуг № 051018 від 05.10.2018 з 12.08.2022.

Згідно з п. 2 означеної Додаткової угоди погашення заборгованості з оплати послуг, що надавались виконавцем в липні 2022 та оплата послуг, що надавались виконавцем в період з 01.08.2022 по 12.08.2022 (включно) пропорційно 10 відпрацьованим робочим дням здійснюється замовником в день припинення дії Договору (12.08.2022) в порядку, встановленими умовами Договору. Замовник зобов`язується погасити наявну заборгованості та оплатити надані послуги у встановлений термін.

За результатами наданих послуг, сторонами складено та підписано без заперечень та зауважень Акти надання послуг № 91 від 29.07.2022 на суму 30 000,00 грн. та Акт надання послуг № 97 від 12.08.2022 на суму 13 043,81 грн.

25 серпня 2021 року позивач звернувся до відповідача із Претензією вих. № 24/08-1 від 24.08.2022 у якій вимагав сплатити заборгованість у розмірі 43 043,48 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Позивач зазначає, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов`язань, оплату отриманих послуг не здійснив, у зв`язку з чим за ним обліковується заборгованість в розмірі 43 043,48 грн., внаслідок чого позивач звернуся до суду з позовом.

Також у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язання за Договорами, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 29 269,57 грн., штраф в розмірі 12 913,04 грн., інфляційні втрати в розмірі 638,48 грн. та 3% річних в розмірі 240,57 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Суд зазначає, що згідно з договором про надання послуг важливим є не сам результат, а дії, які до нього призвели. З урахуванням наведених особливостей слід зазначити, що стаття 177 Цивільного кодексу України серед переліку об`єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об`єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто, характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача та синхронність надання й одержання послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами наданих послуг, сторонами складено та підписано без заперечень та зауважень Акти надання послуг № 91 від 29.07.2022 на суму 30 000,00 грн. та Акт надання послуг № 97 від 12.08.2022 на суму 13 043,81 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 3.5 Договору розрахунки за послуги, надані виконавцем відповідно до даного Договору, проводяться замовником не пізніше 10-го числа поточного місяця.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості за отримані послуги, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за Договорами, оплату отриманих послуг у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 43 043,48 грн.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачу узгоджених послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 43 043,48 грн.

Також у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язання за Договорами, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 29 269,57 грн., штраф в розмірі 12 913,04 грн., інфляційні втрати в розмірі 638,48 грн. та 3% річних в розмірі 240,57 грн.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

В свою чергу, такий вид забезпечення виконання зобов`язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов`язання) як пеня та механізм її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 7.9 Договору у випадку порушення замовником строків оплати послуг, замовник зобов`язується сплачувати виконавцю пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Водночас, 12 серпня 2022 року сторонами укладено Додаткову угоду № 05/08 від 12.08.2022 до Договору, за умовами якої, сторони дійшли згоди достроково розірвати (припинити) Договір про надання бухгалтерських послуг № 051018 від 05.10.2018 з 12.08.2022.

Згідно з п. 2 означеної Додаткової угоди погашення заборгованості з оплати послуг, що надавались виконавцем в липні 2022 та оплата послуг, що надавались виконавцем в період з 01.08.2022 по 12.08.2022 (включно) пропорційно 10 відпрацьованим робочим дням здійснюється замовником в день припинення дії Договору (12.08.2022) в порядку, встановленими умовами Договору. Замовник зобов`язується погасити наявну заборгованості та оплатити надані послуги у встановлений термін.

Відповідно до п. 3 означеної Додаткової угоди сторони узгодили, що у випадку порушення замовником терміну оплати послуг, встановлених п. 2 цієї Додаткової угоди, замовник сплачує на користь виконавця штраф у розмірі 30% вартості неоплачених послуг.

При цьому, п. 4 означеної Додаткової угоди сторони узгодили, що з моменту набрання чинності цією Додатковою угодою зобов`язання сторін, що виникли з Договору припиняються. Сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами і зобов`язаннями, що виникли з Договору та звільняються від обов`язків та будь-якої відповідальності по відношенню до іншої сторони в рамках вказаного Договору, окрім обов`язку замовника, який визначено в п. 2 цієї Додаткової угоди та відповідальності замовника, визначеної п. 3 цієї Додаткової угоди.

Отже, враховуючи узгоджені сторонами на власний розсуд умови п. 4 Додаткової угоди, якими сторони узгодили відповідальність за порушення замовником терміну оплати послуг лише у вигляді штрафу у розмірі 30% вартості неоплачених послуг, зазначивши при цьому, про звільнення від будь-якої іншої відповідальності за невиконання умов Договору, зокрема в частині здійснення розрахунків, вимоги про стягнення з відповідача пені, а також 3% річних та інфляційних втрат, задоволенню не підлягають.

В свою чергу, оскільки станом на дату подання позовної заяви до суду, за відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 43 043,48 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 12 913,04 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов`язань за Договором в частині оплати отриманих послуг.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бронкс Стайл» (01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 22; ідентифікаційний код: 41902587) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСА Бюро» (03037, м. Київ, пр. Лобановського, буд. 6-Д, оф. 79; ідентифікаційний код: 35490095) заборгованість у розмірі 43 043 (сорок три тисячі сорок три) грн. 48 коп., штраф у розмірі 12 913 (дванадцять тисяч дев`ятсот тринадцять) грн. 04 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 611 (одна тисяча шістсот одинадцять) грн. 46 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 05.12.2022

Суддя О.А. Грєхова