Рішення

від 05.12.2022 по справі 910/4842/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 грудня 2022 року м. ТернопільСправа № 910/4842/22

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

при секретарі судового засідання Бега В.М.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СМБ-ПЛЮС (вул. Берковецька, 6Д, м. Київ, 04128, адреса для листування: вул. Поліська, 14, м. Тернопіль, 46400)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача №1 - Приватне підприємство "Торговий дім "БУДАГРО" (вул. Євгена Коновальця, буд. 26-а, офіс 117, м. Київ, 01133)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача №2 - Приватне підприємство СМБ-ПЛЮС (вул. Болсуновська, 13-15, м. Київ, 01014, адреса для листування: вул. Поліська, 14, м. Тернопіль, 46400)

до відповідача Фізичної особи-підприємця Лисенко Людмили В`ячеславівни ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 27022,41 грн.

За участю від:

позивача не з`явився

відповідача не з`явився

третьої особи 1 не з`явився

третьої особи 2 не з`явився

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю СМБ-ПЛЮС звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Лисенко Людмили В`ячеславівни про стягнення 24020,27 грн основного боргу, 106,52 грн 3% річних, 710,23 грн пені, 2185,39 грн боргу з комунальних витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві №01/06/22 від 01.06.2022 посилається на невиконання відповідачем у період з 01.03.2022 по 31.05.2022 умов договору від 01.01.2017 суборенди нежитлового приміщення за адресою: вул. Поліська, 14, м. Тернопіль.

Позиція відповідача.

Відповідач участі уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 ГПК України, у встановлений в ухвалі від 30.08.2022 не надав.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст. 178 ГПК України.

Позиція третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватного підприємства "Торговий дім "БУДАГРО".

Приватне підприємство "Торговий дім "БУДАГРО" пояснень, в порядку ст. 168 ГПК України, у встановлений в ухвалі від 30.08.2022 строк не надав.

04.11.2022 від третьої особи надійшло клопотання №3/11/22 від 03.11.2022 (вх. №7314), про слухання справи за відсутності його представника та за наявними у справі матеріалами.

Позиція третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватного підприємства СМБ-ПЛЮС.

Приватне підприємство СМБ-ПЛЮС пояснень, в порядку ст. 168 ГПК України, у встановлений в ухвалі від 30.08.2022 строк не надав.

04.11.2022 від третьої особи надійшло клопотання №3/11/22 від 03.11.2022 (вх. №7315), про слухання справи за відсутності його представника та за наявними у справі матеріалами.

Процесуальні дії суду у справі.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, Господарським судом міста Києва 27.06.2022 у справі №910/4842/22 постановлено ухвалу про направлення за територіальною підсудністю до Господарського суду Тернопільської області позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю СМБ-ПЛЮС до Фізичної особи-підприємця Лисенко Людмили В`ячеславівни про стягнення 27022, 41 грн заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/4842/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 26.09.2022. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство "Торговий дім "БУДАГРО" та Приватне підприємство СМБ-ПЛЮС.

Ухвалою суду від 26.09.2022 підготовче судове засідання у даній справі відкладалось на 13.10.2022.

Надалі, ухвалою суду від 13.10.2022 продовжено строк підготовчого провадження по справі №910/4842/22 та відкладено підготовче судове засідання на 07.11.2022.

Ухвалою суду від 07.11.2022 закрито підготовче провадження по справі №910/4842/22 та призначено її до розгляду по суті на 05.12.2022.

Представник позивача в судове засідання 05.12.2022 не з`явився. 05.12.2022 позивачем подано клопотання №02/12/22 від 02.12.2022 (вх. №8177), в якому він підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд розглянути справу за наявними матеріалами за відсутності його представника.

Відповідач та треті особи явку повноважних представників в судове засідання 05.12.2022 не забезпечили.

Як вже зазначалось, матеріали справи містять клопотання третіх осіб про розгляд справи за їх відсутності.

Під час підготовчого провадження у справі, у встановлений судом в ухвалі від 30.08.2022 строк відповідач відзиву на позов не надав.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у частині 2 статті 178 ГПК України.

Згідно ч.4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

За інформацією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місце проживання Фізичної особи-підприємця Лисенко Людмили В`ячеславівни значиться як АДРЕСА_1

Рекомендовані повідомлення від 03.10.2022, від 17.10.2022, від 09.11.2022 зі штрихкодовими ідентифікаторами відповідно №4602510418624, №4602510422524, №4602510305455, якими на вказану у позовній заяві адресу Фізичної особи-підприємця Лисенко Людмили В`ячеславівни направлялись копії ухвал від 30.08.2022 (про відкриття провадження у справі), від 26.09.2022 та від 13.10.2022 (про відкладення підготовчих судових засідань), від 07.11.2022 (про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті) повернулись на адресу суду без вручення адресату, із відміткою підприємства зв`язку Укрпошта: адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 № 755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Не перебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом відповідно за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.03.2018, винесеній по справі №911/1163/17.

Направлення процесуальних документів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу учасників справи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених документів перебуває поза межами контролю суду. Подібний висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 №911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-5, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17.

Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

Суд, у судовому засіданні 05.12.2022, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Між Приватним підприємством "Торговий дім "БУДАГРО" (надалі суборендодавцем) та Фізичною особою - підприємцем Лисенко Людмилою В`ячеславівною (надалі суборендарем) 01.10.2017 укладено договір (надалі - договір), згідно п. 1.1 якого суборендодавець передає в тимчасове платне володіння і користування (суборенду), а суборендар приймає об`єкт суборенди, що розташований за адресою 46010, Україна, м. Тернопіль, вул. Поліська, 14 (надалі - об`єкт суборенди): офісне приміщення площею 40 кв.м. (40 грн за 1 кв.м.); складське приміщення площею 300 кв.м. (10 грн за 1 кв.м.).

Відповідно до п. 1.3, п. 1.4 договору про передачу об`єкта суборендареві складається акт приймання передачі. Після припинення або розірвання даного договору, об`єкт суборенди повертається суборендодавцю в тому стані, в якому його отримано.

Термін суборенди (термін дії договору) встановлюється з 01.10.2017 по 30.06.2020 (п. 1.9 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору суборендодавець зобов`язався передати об`єкт, а суборендар зобов`язався прийняти об`єкт за актом приймання передачі, який є невід`ємною частиною цього договору.

Суборендар зобов`язався: прийняти об`єкт суборенди згідно акту приймання передачі, який є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.2.2 договору); самостійно, без надання суборендодавцем рахунків на оплату (актів тощо) вчасно і повністю сплачувати визначену договором оренду плату та здійснювати платежі, передбачені п.п. 3.1 та 3.2 цього договору, згідно виставлених рахунків (п. 2.2.5 договору); на день закінчення терміну суборенди у відповідності із застереженнями цього договору, а також у випадку дострокового розірвання цього договору, звільнити об`єкт суборенди та повернути його суборендарю шляхом складання та підписання відповідного акта представниками сторін (п. 2.2.16 договору).

Суборендар сплачує суборендодавцю орендну плату за користування об`єктом суборенди. Загалом орендна плата за місяць користування становить 4600 грн. До орендної плати не включаються платежі за обслуговування, комунальні платежі, платежі за користування телефоном (за наявності), електроенергією, платежі за опалення, вивіз твердих побутових відходів, водокористування, водовідведення, часткова компенсація вартості утримання сторожа по забезпеченню порядку на території, де знаходиться об`єкт суборенди, плата за нічну стоянку автомобілів (за наявності) на території суборендодавця і т.п., які відшкодовуються самостійно суборендарем окремо від орендної плати згідно виставлених суборендодавцем рахунків (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору оплата відшкодування за спожиту електроенергію проводиться суборендарем згідно показників лічильників, які суборендар зобов`язується постійно та за власні кошти встановити на об`єкті суборенди. У випадку відсутності лічильників електроенергії на об`єкті суборенди, оплата за спожиту електроенергію здійснюється суборендарем згідно виставлених суборендодавцем рахунків. Окремо оплачуються втрати від експлуатації мереж (40%).

У п. 3.3 договору обумовлено, що суборендар зобов`язується сплатити суборендодавцю орендну плату до другого числа місяця за поточний місяць. Суборендар відшкодовує суборендодавцю інші платежі, передбачені п.п. 3.1 та 3.2 цього договору, протягом 3-х календарних днів з моменту виставлення рахунка.

Згідно п. 3.4 договору розмір орендної плати на протязі дії цього договору може бути переглянутий сторонами за взаємною згодою, а також змінений суборендодавцем в односторонньому порядку не більше як чотири рази на рік. Орендна плата підлягає щомісячному індексуванню на величину офіційно встановленого індексу інфляції.

У випадку закінчення (припинення), у тому числі достроково, строку дії цього договору, орендна плата сплачується суборендарем за весь період фактичного користування об`єктом суборенди, включаючи його поверхня (п. 3.6 договору).

Суборендар починає нараховувати і вносити орендну плату з дня підписання цього договору суборенди. Орендна плата нараховується до дня припинення відносин за цим договором (п. 3.7 договору).

У п. 4.4 договору сторони обумовили, що у випадку прострочення сплати орендних, комунальних та інших платежів, передбачених цим договором, суборендар сплачує суборендодавцю штраф в розмірі 1000 грн за кожен окремий випадок порушення, протягом 3-х календарних днів з моменту вчинення порушення.

Цей договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін шляхом складання у письмовій формі угоди про розірвання цього договору. Договір може бути достроково припинений в односторонньому порядку у випадку надходження листа однієї сторони до іншої. В такому випадку суборендар зобов`язаний повідомити суборендодавця за один місяць до розірвання договору. У випадку припинення дії даного договору суборендар зобов`язаний протягом трьох днів повернути об`єкт суборендодавцю за актом приймання передачі (п. 5.1, п. 5.2, п. 5.6 договору).

Згідно п. 8.4 договору усі додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками (за наявності).

По акту приймання передачі б/н від 01.10.2017 Приватне підприємство "Торговий дім "БУДАГРО" (суборендодавець) передав Фізичній особі - підприємцю Лисенко Л.В. (суборендарю) об`єкт суборенди.

В матеріалах справи міститься підписана 01.05.2018 між Приватним підприємством "Торговий дім "БУДАГРО" (суборендодавцем) та Фізичною особою - підприємцем Лисенко Л.В. (суборендарем) додаткова угода до договору суборенди, п. 1 якої сторони п. 1.1 договору виклали в наступній редакції: «п. 1.1 Суборендодавець передає в тимчасове платне володіння і користування (суборенду), а суборендар приймає об`єкт суборенди, що розташований за адресою 46010, Україна, м. Тернопіль, вул. Поліська, 14 (надалі об`єкт суборенди): офісне приміщення площею 40 м.кв. (1920 грн, в т.ч. ПДВ); складське приміщення площею 300 м.кв. (3600 грн, в т.ч. ПДВ)»

Окремим п.2 додаткової угоди від 01.05.2018 сторони друге речення п. 3.1 договору виклали в наступній редакції: «Загалом орендна плата за місяць користування становить 5520 грн, в т.ч. ПДВ».

Додаткова угода є невід`ємною частиною договору, вступає в силу з моменту її підписання і діє протягом строку дії договору (п. 4 додаткової угоди від 01.05.2018).

Після цього, 01.05.2020 між Приватним підприємством "Торговий дім "БУДАГРО" (первісним суборендодавцем), Фізичною особою - підприємцем Лисенко Л.В. (суборендарем) та Приватним підприємством СМБ-ПЛЮС (новим суборендодавцем) укладено трьохсторонню угоду про заміну сторони в договорі суборенди нежитлового приміщення від 01.10.2017, у п.1, п. 2 якої сторони дійшли згоди замінити сторону первісного суборендодавця на нового суборендодавця, до якого з моменту заміни переходять всі права та обов`язки первісного суборендодавця згідно договору.

Відповідно до змісту п. 3, п. 4 угоди від 01.05.2020 всі інші умови договору з наступними його змінами до укладення цієї угоди, залишаються без змін, а вона є невід`ємною частиною договору, та набирає чинності з 01.05.2020 і діє протягом строку дії договору.

Надалі, 01.01.2022 між Приватним підприємством СМБ-ПЛЮС (первісним суборендодавцем), Фізичною особою - підприємцем Лисенко Л.В. (суборендарем) та Товариством з обмеженою відповідальністю СМБ-ПЛЮС (новим суборендодавцем) укладено угоду про заміну сторони в договорі суборенди нежитлового приміщення від 01.10.2017, у п.1, п. 2 якої дійшли згоди замінити сторону договору первісного суборендодавця на нового суборендодавця, до якого з моменту заміни переходять всі права та обов`язки первісного суборендодавця згідно договору.

Разом з цим, у п. 4 угоди від 01.01.2022 сторони погодили, що після закінчення строку договору він був поновлений на строк, раніше встановлений цим договором, відповідно до ст. 764 ЦК України.

Відповідно до п.3, п.5 угоди від 01.01.2022 всі інші умови договору залишаються без змін, а вона є невід`ємною частиною договору, та набирає чинності з моменту її підписання і діє протягом строку дії договору.

У тексті позовної заяви позивачем зазначено, що на підставі письмової заяви відповідача з 15.12.2021 припинено дію договору суборенди від 01.10.2017, в частині надання в суборенду офісного приміщення площею 40 м. кв., розташованого за адресою: м. Тернопіль, вул. Поліська, 14.

09.04.2022 позивачем направлено на адресу відповідача рахунки №116 від 01.03.2022 та №182 від 01.04.2022 на оплату по одному примірнику, разом з актами надання послуг №117 від 31.03.2022 та №166 від 30.04.2022 у двох примірниках кожен.

У виставленому відповідачу рахунку №116 від 01.03.2022 позивачем до оплати за березень 2022 року зазначено суму 5825,46 грн, у т.ч. ПДВ 970,91 грн. До вказаної суми включено: перерахування орендної плати складу за січень 2022 року (4583,57 * 101,3% - 4556,23 грн) - 86,92 грн; оренда складу березень 2022 року (без індексації) 4643,15 грн; відшкодування (часткове) витрат активної електроенергії та втрат в лінії 10% на 28/02 (20-21) 5,26 грн; відшкодування (часткове) витрат реактивної електроенергії 0,13 грн; відшкодування (часткове) комунальних послуг 290 грн; відшкодування (часткове) витрат по вивозу ТПВ 150 грн; відшкодування за послуги по охороні 650 грн.

Зміст рахунку №182 від 01.04.2022 вказує про нарахування позивачем за квітень 2022 року до оплати відповідачу коштів в сумі 10658,75 грн, у т.ч. ПДВ 1776,46 грн. Складовими частинами цієї суми є: перерахування орендної плати складу за лютий 2022 року (4643,15 * 101,6% - 4583,57 грн) 133,87 грн; оренда складу 2022 року (без індексації) 9434,88 грн; відшкодування (часткове) комунальних послуг 290 грн; відшкодування (часткове) витрат по вивозу ТПВ 150 грн; відшкодування за послуги по охороні 650 грн.

У надісланому 05.05.2022 відповідачу рахунку №230 від 02.05.2022, позивачем до оплати зазначена сума 9721,45 грн, у т.ч. ПДВ 1620,24 грн. До вказаної суми включено: перерахування орендної плати складу за березень 2022 року (4717,44 * 104,5% - 4643,15) 286,57 грн; оренда складу травень 2022 року (без індексації) 9434,88 грн.

Зміст вищеперелічених рахунків містить посилання на те, що вони виставлялись саме за оренду складського приміщення. На це також звернено увагу позивачем у заяві №20/09/22 від 20.09.2022, поданій на виконання ухвали від 30.08.2022.

У вищевказаній заяві ТОВ СМБ-ПЛЮС наведено письмові пояснення, згідно яких оплата комунальних послуг приміщень і споруд, розташованих по вул. Поліська, 14, м. Тернопіль (в тому числі і переданого відповідачу в оренду складського приміщення) здійснювалась згідно наступних платіжних доручень: №75, №77 від 25.03.2022 про перерахунок на банківський рахунок ТОВ «Тернопільелектропостач» по 50000 грн; №105 від 26.04.2022 про перерахунок на банківський рахунок ТОВ «Тернопільелектропостач» 124000 грн; №71 від 23.03.2022 про перерахунок на банківський рахунок ПП «Катруб» 2600,14 грн; №117 від 02.05.2022 про перерахунок на банківський рахунок ПП «Катруб» 2197 грн.

Копії долучених до вказаних пояснень платіжних доручень №75, №77 від 25.03.2022 та №105 від 26.04.2022 вказують про перерахунок Товариством з обмеженою відповідальністю СМБ-ПЛЮС на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільелектропостач» 50000 грн, 50000 грн та 124000 грн, з посиланням на договір про постачання електричної енергії споживачу №2693 від 01.01.2021.

Відповідно до платіжних доручень №71 від 23.03.2022, №117 від 02.05.2022 позивачем перераховано Приватному підприємству «Катруб» відповідно 2600,14 грн та 2197,60 грн. Призначеннях вказаних платежів містить посилання на те, що це оплата по Поліській 14.

Надалі, 13.10.2022 позивачем подано заяву №12/10/22 від 12.10.2022 (вх. №6700), у якій позивач звертає увагу на зміст п. 3.4 договору, який передбачає можливість збільшення розміру орендної плати в односторонньому порядку. Позивачем зазначено про дворазову зміну в односторонньому порядку розміру орендної плати з моменту укладення договору. Вперше із 3000 грн (без ПДВ) до 4500 грн (з ПДВ), із чим відповідач погодився, оплативши виставлений йому рахунок № 65 від 01.02.2022 (в якому орендна плата за лютий 2022 року сторонами узгоджена в сумі 4583,87 грн + 63,50 грн інфляційних нарахувань за грудень 2021 року) платіжним дорученням № 159 від 04.02.2022. Вдруге позивачем в односторонньому порядку прийнято рішення про збільшення орендної плати з 4500 грн до 9400 грн (з ПДВ) із 01.04.2022, проти чого відповідачем не заперечено.

Копія згаданого рахунку №65 від 01.02.2022 вказує про нарахування позивачем відповідачу до сплати за лютий 2022 року 5799,27 грн, у т.ч. ПДВ 966,54 грн. Складовими частинами цієї суми є: перерахування орендної плати складу за грудень 2021 року (4556,23 * 100,6% - 4520,07 грн) 63,50 грн; оренда складу лютий 2022 року (без індексації) 4583,57 грн; відшкодування (часткове) витрат активної електроенергії та втрат в лінії 10% на 31/01 (20-10) 60,90 грн; відшкодування (часткове) витрат реактивної електроенергії 1,30 грн; відшкодування (часткове) комунальних послуг 290 грн; відшкодування (часткове) витрат по вивозу ТПВ 150 грн; відшкодування за послуги по охороні 650 грн.

04.02.2022 ФОП Лисенко Людмилою В`ячеславівною перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю СМБ-ПЛЮС виставлену по рахунку №65 від 01.02.2022 суму (платіжне доручення №159 від 04.02.2022).

У заяві №3/11/22 від 03.11.2022 (вх. №7313 від 04.11.2022) ТОВ СМБ-ПЛЮС надано пояснення з приводу того, що у виставлених відповідачу рахунках за березень та квітень сума комунальних послуг становила 290 грн в місяць (послуги за прибирання території біля орендованого відповідачем складу в сумі 190 грн в місяць та послуги з водовідведення та водокористування в сумі 100 грн в місяць), які по попередніх рахунках оплачувалась відповідачем.

До заявленої до стягнення заборгованості з компенсації комунальних витрат включено вартість послуг із вивозу ТПВ в сумі 150 грн в місяць та послуги з цілодобової охорони в сумі 650 грн в місяць. Рахунок № 230 від 02.05.2022 за травень 2022 року не містить нарахувань за комунальні послуги, вивезення ТВП, охорону.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором суборенди, а відповідно до ч.3 ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

У ч.1 ст.283 ГК України зазначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.6 ст. 283 ГК України).

Приписами ч.1 ст.759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст.190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1 ст. 760 ЦК України).

У ч. 1 ст. 765 ЦК України вказано, що наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст. 638 ЦК України).

Згідно ч.2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст.284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Стаття 286 Господарського кодексу України встановлює, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об`єкта оренди. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частинами 1,5 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У п. 3.1 договору сторонами обумовлено, що суборендар сплачує суборендодавцю орендну плату за користування об`єктом суборенди. Загалом орендна плата за місяць користування становить 4600 грн. До орендної плати не включаються платежі за обслуговування, комунальні платежі, платежі за користування телефоном (за наявності), електроенергією, платежі за опалення, вивіз твердих побутових відходів, водокористування, водовідведення, часткова компенсація вартості утримання сторожа по забезпеченню порядку на території, де знаходиться об`єкт суборенди, плата за нічну стоянку автомобілів (за наявності) на території суборендодавця і т.п., які відшкодовуються самостійно суборендарем окремо від орендної плати згідно виставлених суборендодавцем рахунків.

Оплата відшкодування за спожиту електроенергію проводиться суборендарем згідно показників лічильників, які суборендар зобов`язується постійно та за власні кошти встановити на об`єкті суборенди. У випадку відсутності лічильників електроенергії на об`єкті суборенди, оплата за спожиту електроенергію здійснюється суборендарем згідно виставлених суборендодавцем рахунків. Окремо оплачуються втрати від експлуатації мереж (40%) (п. 3.2 договору).

Разом з цим, пунктом 3.4 договору сторонами передбачено, що розмір орендної плати на протязі дії цього договору може бути переглянутий сторонами за взаємною згодою, а також змінений суборендодавцем в односторонньому порядку не більше як чотири рази на рік. Орендна плата підлягає щомісячному індексуванню на величину офіційно встановленого індексу інфляції.

Позивачем стверджено, що враховуючи зміст п. 3.4 договору, за користування складським приміщенням у лютому 2022 року розмір суборендної плати в односторонньому порядку збільшено до 4583,57 грн.

Таке збільшення плати за користування складом відображено позивачем у рахунку №65 від 01.02.2022 на загальну суму 5799,27 грн, виставленому до оплати відповідачу.

ФОП Лисенко Л.В. повністю оплачено рахунок за лютий 2022 року, підтвердженням чому являється платіжне доручення №159 від 04.02.2022.

Згаданий рахунок №65 від 01.02.2022, окрім орендної плати, містив інші нарахування, які підлягали оплаті згідно умов договору. Як вже зазначалось, до нього включено: перерахування орендної плати складу за грудень 2021 року (4556,23 * 100,6% - 4520,07 грн) 63,50 грн; оренда складу лютий 2022 року (без індексації) 4583,57 грн; відшкодування (часткове) витрат активної електроенергії та втрат в лінії 10% на 31/01 (20-10) 60,90 грн; відшкодування (часткове) витрат реактивної електроенергії 1,30 грн; відшкодування (часткове) комунальних послуг 290 грн; відшкодування (часткове) витрат по вивозу ТПВ 150 грн; відшкодування за послуги по охороні 650 грн.

Отже, оплативши орендну плату за лютий 2022 року, відповідно до змісту ст. 638 ЦК України, відповідач прийняв умову договору про збільшення орендної плати за користування складом у розмірі 4583,57 грн та нарахування йому інших платежів, перелічених у рахунку.

Одностороннє збільшення позивачем орендної плати до суми 9400 грн з квітня 2022 року передбачено умовами п.3.4 договору та не заперечено відповідачем.

Відповідно до ч. 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З наявних у справі та поданих позивачем матеріалів вбачається, що в порушення умов договору суборенди нежитлового приміщення від 01.10.2017, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193 ГК України, відповідач свого обов`язку суборендаря по внесенню орендної плати у визначені договором строки не виконав, внаслідок чого його борг по орендній платі становить 24020,27 грн: 86,92 грн + 4643,15 грн за березень 2022 року; 133,87 грн + 9434,88 грн за квітень 2022 року; 286,57 грн + 9434,88 грн за травень 2022 року, а борг з комунальних витрат складає 2180 грн: 3 місяці * 1090 грн (290 грн за комунальних послуг + 150 грн витрат за вивезення ТПВ + 650 грн за охорону).

Копії платіжних доручень №75, №77 від 25.03.2022, №105 від 26.04.2022, по яких позивачем здійснювались оплати ТОВ «Тернопільелектропостач» за електроенергію, не містять посилань на те, що це оплата за електропостачання до об`єкту, за яким знаходився орендований відповідачем склад. А згаданого у них договору №2693 від 01.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу, у якому б могла зазначатись адреса об`єкту електропостачання, позивачем не подано.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 5,39 грн витрат за електроенергію, наведених у рахунку №116 від 01.03.2022, через їх необґрунтованість.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).

Нормами ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення боргу в сумі 26200,27 грн (24020,27 грн + 2180 грн) підлягають задоволенню як обґрунтовані та не заперечені у встановленому законом порядку відповідачем.

У зв`язку з порушенням виконання грошового зобов`язання, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 710,23 грн (за твердженням позивача обумовлену п. 4.4 договору), а також нараховані в порядку ст. 625 ЦК України 106,52 грн 3% річних.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом проведено перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних. Згідно проведеного перерахунку, враховуючи обумовлений п. 3.3 договору строк оплати (до другого числа місяця за поточний місяць), граничні строки нарахувань та суми, на які здійснювались нарахування, встановлено, що обґрунтованими є заявлені до стягнення 104,56 грн 3% (проведений судом перерахунок починаючи з третього числа поточного місяця міститься в матеріалах справи). А позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

При цьому, судом враховано, що прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (Постанови Верховного Суду від 08.10.2018 у справі №927/490/18, від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15).

З приводу заявлених до стягнення 710,23 грн пені суд зазначає наступне.

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ч. 1ст. 199 ГК України).

Неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов`язання (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Згідно із ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 1, ч. 2 ст 551 ЦК України).

За змістом приписів параграфу 2 глави 49 ЦК України особливість пені полягає у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та до дня виконання зобов`язання. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто, вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.

На відміну від пені, штраф застосовується одноразово у випадку порушення боржником зобов`язання.

В розумінні ст. 230 ГК України штрафними санкціями, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 627 ЦК України закріплено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 4 статті 231 ГК України передбачає, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором ( ч. 5, ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За змістом частини 2 статті 217 ГК України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які в силу частини 1 статті 230 ГК України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення за договором за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 05.09.2019 у справі № 908/1501/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Наявна у матеріалах справи копія договору суборенди від 01.10.2017 не містить умов, які б передбачали підстави та порядок нарахування такого виду неустойки як пеня.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав у позивача для нарахування 710,23 грн пені та заявлення їх до стягнення.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю СМБ-ПЛЮС підлягають до часткового задоволення, шляхом стягнення з Фізичної особи-підприємця Лисенко Людмили В`ячеславівни 24020,27 грн - основного боргу, 104,56 грн 3% річних, 2180 грн комунальних витрат.

Позовні вимоги в частині стягнення 5,39 грн - витрат за електроенергію, 1,96 грн 3% річних, 710,23 грн пені не підлягають до задоволення, як необґрунтовані.

Розподіл судових витрат.

В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12,13, 20, 50,73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лисенко Людмили В`ячеславівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СМБ-ПЛЮС (вул. Берковецька, 6Д, м. Київ, 04128, ідентифікаційний код 44172668) 24020 (двадцять чотири тисячі двадцять) грн 27 коп. основного боргу, 104 (сто чотири) грн 56 коп. 3% річних, 2180 (дві тисячі сто вісімдесят) грн - боргу з комунальних витрат, 2415 (дві тисячі чотириста п`ятнадцять) грн 12 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

2. В задоволенні решти позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 05 грудня 2022 року.

Суддя І.П. Шумський