Ухвала

від 14.11.2022 по справі 757/17338/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17338/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах ПрАТ «РЕНОМЕ РЕНТ» про скасування арешту майна, накладеного у межах кримінальному провадженні № 62020100000000583 від 13.03.2020, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2022 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах ПрАТ «РЕНОМЕ РЕНТ» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Київського апеляційного суду від 11.05.2022 у кримінальному провадженні № 62020100000000583 від 13.03.2020.

У судове засідання слідчий/прокурор не з`явились, про розгляд клопотання повідомлялись належним чином, прокурор групи прокурорів надіслав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні клопотання.

Представник власника майна, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб які не з`явилися, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя приходить наступного висновку.

З наданих матеріалів вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №62020100000000583 від 13.02.2020.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11.05.2022 у кримінальному провадженні № 62020100000000583 від 13.03.2020 - задоволено апеляційну скаргу прокурора відділу особливих доручень управління правової допомоги Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та накладено арешт на майно, а саме на корпоративні права ПРАТ «РЕНОМЕ РЕНТ» (ЄДРПОУ 19247460, дата створення 15.04.2004), кінцевим бенефіціаром якого є ОСОБА_1 , розмір статутного капіталу становить 19 550 000,00 грн., з забороною відчуження та розпорядження, вчинення будь-яких дій, пов`язаних з виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацією прав власності, вчинення будь-яких інших правочинів із вказаним вище майном - частками в статутному капіталі зазначеного підприємства, а також забороною державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, пов`язані з перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів.

В обґрунтування клопотання про скасування арешту, адвокат зазначає, що арешт накладено без достатніх підстав, вказаний захід забезпечення кримінального провадження вважає необґрунтованим, разом з тим, у мотивувальна частина клопотання, містить аргументацію щодо безпідставності накладення арешту на корпоративні права юридичної особи ТОВ «БІЛДІНГС ЕМПАЄР».

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить висновку про наявність в заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

При накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПКУ України

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.

При дослідженні матеріалів клопотання про скасування арешту, слідчим суддею не встановлено обґрунтованості заявлених вимог, оскільки не доведено безпідставності накладення арешту саме на корпоративні права ПРАТ «РЕНОМЕ РЕНТ».

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки за встановлених обставин вбачається, що підстави на які посилається представник заявника, що на його думку, свідчать про необхідність скасування вказаного арешту, є предметом перевірки органу досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 62020100000000583 від 13.03.2020.

За вказаних обставин, під час судового розгляду даного клопотання за наданими матеріалами, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності ПРАТ «РЕНОМЕ РЕНТ» обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права.

Таким чином, заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак наявні підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 532 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_2