печерський районний суд міста києва
Справа № 757/39397/20-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" листопада 2022 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Підпалого В.В.,
при секретарі судових засідань - Каракосі В.О.,
перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІППО»</a>, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бравіс-Л» про стягнення боргу, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 в порядку цивільного судочинства, звернувся до Печерського районного суду м. Києва із позовом до ТОВ «ГІППО», третя особа: ТОВ «Бравіс-Л» про стягнення боргу, у якому просить суд стягнути з ТОВ «ГІППО» (ЄДРПОУ 32650231) на користь ОСОБА_1 заборгованість в загальному розмірі 710 053, 37 грн. та стягнути з ТОВ «ГІППО» (ЄДРПОУ 32650231) на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі.
В підготовче засідання учасники справи та їх представники не з`явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлялися належним чином у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі.
Дослідивши матеріали провадження, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Частиною 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частин 1, 2статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і згідно частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 24.10.11р. № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України: господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
- участь у спорі суб`єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин.
Відповідно до частини 2 статті 55 ГК України суб`єктами господарювання є:
1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Як вбачається за змісту копії договору про відступлення права вимоги № 1/270820-01/4 від 27.08.2020 року ТОВ «Бравіс-Л» відступило на користь ОСОБА_1 право вимоги до ТОВ «ГІППО» заборгованості за договором поставки № 261218-09/1г від 26.12.2018 року у розмірі 710 053,37 грн.
З копії договору поставки № 261218-09/1г від 26.12.2018 року вбачається, що ТОВ «Бравіс-Л» зобов`язалося передавати товар у власність ТОВ «ГІППО» у відповідності до замовлення покупця, а покупець зобов`язався приймати його та проводити оплату за товар на умовах даного договору.
Тобто правовідносини за договором поставки № 261218-09/1г від 26.12.2018 року є такими, що виникли у зв`язку із здійсненням ТОВ «Бравіс-Л» та ТОВ «ГІППО» господарської діяльності та призвели до спору пов`язаного з виконанням правочину в господарській діяльності.
Між тим, внаслідок підписання договору про відступлення права вимого № № 1/270820-01/4 від 27.08.2020 року право вимоги за договором поставки № 261218-09/1г від 26.12.2018 року перейшло до ОСОБА_1 .
Разом з тим, матеріали цивільної справи не містять жодних відомостей про нотаріальне посвідчення договору про відступлення права вимого № 1/270820-01/4 від 27.08.2020 року вартість якого складає 710 053,37 грн. (ст. 209 ЦК України), а також відомостей про державну реєстрацію права грошової вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ГІППО» (ст. 210 ЦК України), що в свою чергу може свідчити про нікчемність правочину (ст.ст. 215-216 ЦК України).
Крім того, з відкритих даних ЄДРПОУ вбачається, що ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Бравіл-Л» (код ЄДРПОУ 42228399).
Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», кінцевим бенефіціарним власником» для юридичних осіб є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння).
Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Зважаючи, що дії позивача як кінцевого бенефіціарного власника, що здійснює вирішальний вплив на діяльність ТОВ «Бравіс-Л» спрямовані на забезпечення виконання ТОВ «ГІППО» зобов`язань за договором поставки № 261218-09/1г від 26.12.2018 року, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі на підстав п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної п. 1 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, суд роз`яснює позивачу його право звернення з відповідним позовом до Господарського суду міста Києва.
Частиною 2 ст. 255 ЦПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Разом з тим, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою.
Суд звертає увагу позивача, що він не позбавлений права звернутись з клопотанням про повернення судового збору.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 256, 259, 260, 353-355 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГІППО»</a>, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бравіс-Л» про стягнення боргу, - закрити.
Роз`яснити позивачу можливість звернення з даним позовом за захистом порушених прав до Господарського суду м. Києва.
Роз`яснити позивачу, що у зв`язку із закриттям провадження у справі повторне звернення до того ж самого суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Роз`яснити позивачу право звернення до суду з клопотанням про повернення суми сплаченого судового збору.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Підпалий
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2022 |
Оприлюднено | 06.12.2022 |
Номер документу | 107679196 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Підпалий В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні