Рішення

від 09.11.2022 по справі 309/3762/21

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/3762/21

Провадження № 2/309/884/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2022 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кемінь В.Д.

з участю секретаря судового засідання Бринзей Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Драгівської сільської ради, про визнання протиправним рішення органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Стець М.І. звернулася до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 , третя особа Драгівська сільська рада про скасування рішення №131 від 09.03.2021 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу безкоштовно у власність ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 0,1927 га, що розташована за адресою в АДРЕСА_1 , призначеної для ведення особистого селянського господарства; скасувати реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1927 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий №2125383200:01:001:0239; про скасування рішення шостої сесії восьмого скликання Драгівської сільської ради №143 від 09.03.2021 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу безкоштовно у власність ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 0,25га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; скасувати реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,25 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий № 2125383200:01:001:0220.

Позивач ОСОБА_1 посилається на те, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 1910.2020 року вона зареєструвала право власності на житловий будинок, загальною площею 83 кв.м, житловою площею 53 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який був побудований позивачем в 1985 році. Згідно відомостей погосподарської книги за 1990 рік Золотарівської сільської ради, правонаступницею якої є Драгівська сільська рада за дворогосподарством в АДРЕСА_1 , яке належить позивачу значиться в користуванні земельна ділянка площею 0,15 га призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Позивачка протягом всього періоду користування земельною ділянкою сплачувала земельний податок з фізичних осіб за вказану площу земельної ділянки, яка перебувала в її користуванні, що підтверджує платіжними квитанціями про сплату земельного податку, що свідчить про її сумлінне і добросовісне виконання свого обов`язку щодо сплати земельного податку за користування земельною ділянкою площею 0,15 га.

В липні 2021 року позивачка звернулася для виготовлення технічної документації для подальшої реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,15 га. з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою АДРЕСА_1 . Однак, при зверненні позивача до землевпорядної організації ТОВ «Хуст-Земля Карпат» для виготовлення технічної документації на земельну ділянку, спеціалістами вказаної землевпорядної організації встановлено, що біля її житлового будинку відсутня вільна земельна ділянка, яка до цього часу перебувала у користуванні позивачки, так як вся земельна ділянка побіля та навколо належного їй на праві власності житлового будинку зареєстрована у власність суміжним користувачем ОСОБА_2 - відповідачем по даній справі. За цих обставин, позивач вважає, що порушено її права користування земельною ділянкою площею 0,15 га, призначення якої для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1 . Також позивач заявляє, що порушено вимоги передбачені ст.120 ЗК України, щодо порядку набуття права користування земельною ділянкою при набутті права власності на житловий будинок позивачем та норми безоплатної передачі їй земельної ділянки передбачені ст.121 ЗК України, оскільки на момент прийняття рішення сесії Драгівською сільською радою №131 від 09.03.2021 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер: 2125383200:01:001:0239 загальною площею 0,1927 га та передачу безкоштовно у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 , а також прийняття рішення шостої сесії восьмого скликання Драгівської сільської ради №143 від 09 березня 2021 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер: 2125383200:01:001:0220 загальною площею 0,2500 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та передачу у приватну власність даної земельної ділянки відповідачу ОСОБА_2 - земельні ділянки, що передавалися у приватну власність ОСОБА_2 не були вільними. Крім того, відповідачем при оформленні технічної документації на земельні ділянки із нею як суміжним землекористувачем межі земельних ділянок не погоджувалися, тому такі рішення сільської ради підлягають скасуванню.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, її представником Стець М.І. , який діє на підставі ордеру про надання правничої допомоги подано заяву про розгляд справи без участі позивача та у його відсутності. Позовні вимоги підтримують та просять суд позов задовольнити. Відповідачка ОСОБА_2 та третя особа Драгівська сільська рада на неодноразові виклики до суду в судове засідання не з`явилися та відзив на позов не подавали.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

В судовому засіданні судом встановлено, щопозивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . Згідно відомостей погосподарської книги за 1990 рік Золотарівської сільської ради, правонаступницею якої є Драгівська сільська рада за дворогосподарством в АДРЕСА_1 , яке належить позивачу значиться в користуванні земельна ділянка площею 0,15 га призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Право власності позивач на земельну ділянку не зареєстрував.

Водночас позивач протягом всього періоду користування земельною ділянкою сплачувала земельний податок з фізичних осіб за вказану площу земельної ділянки, що перебувала в її користуванні, що підтверджує платіжними квитанціями про сплату земельного податку. Суміжним землекористувачем та власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 є відповідач ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач є власником земельної ділянки площею 0,1927 га кадастровий номер: 2125383200:01:001:0239 згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, що зареєстроване на підставі рішення сесії Драгівської сільської ради №131 від 09.03.2021 року, номер запису про право власності: 43876988. Також відповідач є власником земельної ділянки площею 0,25 га кадастровий номер : 2125383200:01:001:0220 згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, що зареєстроване на підставі рішення сесії Драгівської сільської ради №143 від 09.03.2021 року, номер запису про право власності: 43876741.

Згідно схеми розташування земельних ділянок відповідача та позивача, що виготовлена інженером землевпорядником ОСОБА_4 , земельна ділянка позивача ОСОБА_1 становить площу 0,1142 га. Відповідно до даної схеми розташування земельна ділянка з кадастровим номером: 2125383200:01:001:0220, яка згідно витягу з реєстру права власності належить відповідачу ОСОБА_2 накладається на всю площу земельної ділянки позивача.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст.ст.76,77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказах, висновків експертів, показань свідків. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У частині першій ст.321 ЦК України зазначено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні. Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, а ч.1 ст.319 ЦК України передбачає, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно ч.2 ст.319 ЦК України власник має право здійснювати стосовно свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Відповідно до ст.41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, а саме право особи на безперешкодне користування, володіння і розпорядження своїм майном, право на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ч.1 ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Судом на підставі записів у погосподарських книгах Золотарівської сільської ради щодо користувача земельної ділянки ОСОБА_1 , встановлено, що ОСОБА_1 разом з своїм чоловіком ОСОБА_5 , який помер, мали господарство, до складу якого станом на 1990 рік входила земельна ділянка площею 0,15 гага, що розташована в АДРЕСА_1 . Оскільки правовідносини щодо користування земельною ділянкою виникли до набрання чинності ЗК України від 25 жовтня 2001 року №2768-ІІІ, до таких правовідносин підлягає застосуванню положення статей закону чинних на той час ЗК Української РСР 1990 року та ЦК Української РСР 1963 року. Відповідно до статті 18 ЗК. Надання земельних ділянок Радами народних депутатів, сільські селищні, Ради народних депутатів надають земельні ділянки для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл,лікарень,підприємств торгівлі та інших об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням населення сільськогосподарського використання, ведення особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва і традиційних народних промислів.

Спеціальним нормативним актом, який визначає порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах, є Вказівки по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року № 112/5 (далі - Вказівки по веденню книг погосподарського обліку № 112/5), а згодом Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24/26 (далі - Вказівки по веденню книг погосподарського обліку № 5-24/26), та Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року №69 (далі - Вказівки по веденню книг погосподарського обліку № 69), які були замінені Інструкцією ведення погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджених наказом Міністерства статистики України від 22 лютого 1995 року №48.

Відповідно до пункту 39 Розділу ІІІ Інструкції по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів № 48 від 22 лютого 1995 року, передбачено, що в розділі ІV погосподарської книги «Земля» здійснюється запис про наявність в приватній власності та користуванні громадян по кожному господарству вся земельна площа, надана господарству в установленому порядку під присадибну земельну ділянку, службовий земельний наділ, а також надана селянським (фермерським) господарствам.

Суд ураховуючи наявні записи у погосподарських книгах за 1990 рік щодо користувача ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,15 га вважає доведеним про право на землекористування позивача спірною земельною ділянкою.

У висновках Верховного Суду, викладених у постановах від 16 травня 2019 року у справі №826/765/17 та від 24 листопада 2020 року у справі №308/6368/15-а, у постанові Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 826/765/17 суд касаційної інстанції вказав, що пунктом 7 розділу X "Перехідні положення" ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки. При цьому та обставина, що права на ці земельні ділянки не оформлено у встановленому порядку, не дає підстав вважати їх вільними.

У постанові Верховного Суду від 24 листопада 2020 року у справі №308/6368/15-а, суд касаційної інстанції взявши до уваги рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року 5-рп/2005 про забезпечення державного захисту прав землекористувачів, набутих свого часу відповідно до чинного на той час законодавства, та встановлені судами обставини користування позивачами спірною земельною ділянкою на підставі записів у погосподарських книгах обліку, дійшов висновку про доведеність прав позивачів на спірну земельну ділянку.

Суд вважає, що наявні у справі докази підтверджують передачу земельної ділянки площею 0,1142 га, що перебувала у користуванні позивача ОСОБА_1 у власність ОСОБА_2 , що порушує право позивача на користування земельною ділянкою, оскільки земельна ділянка площею 0,1142 га перебувала із 1990 року у користуванні позивача, а тому оскаржуване рішення Драгівської сільської ради від 09 березня 2021 року №143 щодо надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки, загальною площею 0,2500 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд прийняте з порушенням вимог закону.

За цих обставин, суд погоджується з тим, що позивач обґрунтовував вимогу про визнання незаконними та скасування рішення Драгівської сільської ради від 09 березня 2021 року №143 щодо надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки, загальною площею 0,2500 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, посилаючись на те, що до складу земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_2 увійшла земельна ділянка площею 0,1142 га, що перебувала у користуванні позивача ОСОБА_1 з 1990 року.

Суд вважає не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про скасування рішення Драгівської сільської ради № 131 від 09.03.2021 року, згідно якого передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1927 га кадастровий номер: 2125383200:01:001:0239, оскільки дана земельна ділянка не накладається на земельну ділянку позивача площею 0,1142 га.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а тому права позивача підлягають відновленню, в частині скасування рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого було передано у власність відповідача ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 0,25 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. ст.ст.10,12,81,211,259,263-265,280-282 ЦПК України, ст.317,319,321 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Скасувати рішення шостої сесії восьмого скликання Драгівської сільської ради №143 від 09 березня 2021 року, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер:2125383200:01:001:0220 площею 0,25га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та передано у приватну власність земельну ділянку ОСОБА_2 , мешканці АДРЕСА_2 .

Скасувати державну реєстрацію та припинити право власності ОСОБА_2 , мешканки АДРЕСА_2 на земельну ділянку кадастровий номер: 2125383200:01:001:0220, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, номер запису про право власності - 43876741, та закрити розділ (реєстраційний номер): 2451648521253.

В решті позовних вимого позивачки відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання через Хустський районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Хустського

районного суду: Кемінь В.Д.