Рішення

від 06.12.2022 по справі 625/220/22

КОЛОМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

625/220/22

Провадження № 2/625/57/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2022 р. с. Різуненкове

Коломацький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Скляренка М.О.,

за участю секретаря судового засідання Талавирі С.Г.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селі Різуненкове Богодухівського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області, про визначення для неї додаткового строку тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , після смерті якої залишилася спадщина яка складається із земельної ділянки розміром 4,6821 га розташованої на території Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області. Також, позивачка вказала, що останні роки життя мати проживала разом із нею, і вона здійснювала догляд за матір`ю.

Як запевнила ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в зв`язку із бойовими діями, які розпочалися в місті Харкові, вона була змушена переїхати жити до своїх родичів в селище Коломак Богодухівського району Харківської області, де вона стала на облік як внутрішньо переміщена особа.

Також, позивачка вказала, що у зв`язку із введенням з 24 лютого 2022 року в Україні режиму воєнного стану вона у визначений законодавством строк не встигла подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, а тому, вважаючи причину пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини поважною, ОСОБА_1 просить суд визначити для неї додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідною ухвалою, постановленою суддею Коломацького районного суду Харківської області 09 листопада 2022 року, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження за вказаним вище позовом і справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Будь-які процесуальні дії, як то забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо, не вчинялися.

В підготовче судове засідання позивачка не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином. При цьому 09 листопада 2022 року позивачкою до канцелярії суду подано заяву за вх. № 1398/01-54/22 від 09 листопада 2022 року ( а.с. 14), в якій вона просила суд провести розгляд справи за її відсутності, а також повідомила про підтримання нею заявлених вимог та вказала, що вона наполягає на задоволенні позову.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, при цьому Коломацьким селищним головою Богодухівського району Харківської області до суду подано письмову заяву за вх. № 1491/01-54/22 від 29 листопада 2022 року (а.с. 27), в якій він просив розгляд справи провести за відсутності представника Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області, а також зазначив про те, що Коломацька селищна рада Богодухівського району Харківської області не заперечує проти задоволення зяавленого позивачкою позову.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено право учасника справи заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на неявку всіх учасників справи в підготовче судове засідання, у відповідності до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою спеціального звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши зміст позовної заяви із додатками, а також інших матеріалів справи, включаючи і зміст заяви відповідача про визнання позову суд дійшов такого висновку.

Так, положеннями ст. 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог, що має свій прояв у матеріально-правовій заінтересованості позивача.

Підстава позову - це ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і які обґрунтовуються поданими при подачі заяви чи у судовому процесі доказами.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ч.4 ст. 200 ЦПК України ухвалення у підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статями 206 та 207 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 1999 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Визнання позову відповідачем - це одностороннє вільне волевиявлення відповідача, спрямоване на припинення спору з позивачем. Право відповідача на визнання позову повністю або частково є виявом принципів диспозитивності і змагальності.

Так, частиною 1 ст. 13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Із дослідженого у судовому засіданні свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 18 грудня 2021 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), вбачається що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 рік померла ОСОБА_2 (а.с. 10).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 08 серпня 1961 року виконкомом Коломацької селищної ради, ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 (а.с. 9).

Із довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб на день смерті померлого, виданої відділом «Центр надання адміністративних послуг» Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області 16 вересня 2022 року за №АП-/09-10/1150, померла ОСОБА_2 на день своєї смерті за зареєстрованим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , проживала сама (а.с. 11).

Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 056356, виданим Коломацькою районною державною адміністрацією Харківської області 29 січня 2008 року, підтверджено, що ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки, кадастровий номер 6323255100:05:000:0215, загальної площею 4,6821 га, розташованої на території Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (а.с. 12).

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за № 6336-7001280616 від 14 червня 2022 року ОСОБА_1 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа (а.с. 13).

Відповідно до частини першої та другої ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно з ч.1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до положень статей 1222, 1223 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У ст. 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, згідно ст. 1269 ЦК України.

Правилами, визначеними ч. 1 ст. 1270 ЦК України, закріплено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Пропуск такого строку, який пропущений з поважних причин, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року №1118/5 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату внесені зміни до «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, відповідно до яких: - в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини; - в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п`яти робочих днів з дня відновлення такого доступу; - забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.

Відтак, шестимісячний строк для подання позивачкою заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 сплив 17 жовтня 2022 року.

Згідно ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) такі причини визнані судом поважними.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12 та від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15.

З урахуванням вказаного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у своїй постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/14 висловив свою позицію, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року за №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому Указом Президента України №573/2022 від 12 серпня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України за №2500-IX від 15 серпня 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Таким чином, внаслідок запровадження воєнного стану на території України з 24 лютого 2022 року, а також ведення тривалий час активних бойових дій на території Харківської області позивач не мала реальної можливості подати заяву про прийняття спадщини до нотаріуса або надіслати її поштовим зв`язком, що слід розцінювати як об`єктивну перешкоду, що істотно утруднювала, здійснення передбачених законом дій щодо прийняття спадщини, а тому така причина пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 є поважною.

Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їх їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та оцінки поданих позивачкою належних та допустимих доказів в їх сукупності, досліджених у судовому засіданні, а також беручи до уваги, що відповідач повністю визнав позовні вимоги заявлені позивачем, суд приходить до висновку, що позивачем доведено порушення її права на гарантоване законом поновлення строку на прийняття спадщини в разі його пропуску з поважних причин, в зв`язку з чим таке право, з урахуванням наведеного принципу справедливості, підлягає судовому захисту, шляхом надання додаткового строку для прийняття спадщини строком в три місяці з дня набрання цим рішенням законної сили, а від так позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 200, 206, 263 - 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,ст.ст.1216-1218,1222,1242,1272,1276ЦК України,суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , індивідуальний податковий номер: НОМЕР_3 , додатковий строк три місяці з дня набрання цим рішенням законної сили для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 06 грудня 2022 року.

Суддя: М.О. Скляренко