Ухвала

від 01.12.2022 по справі 344/14538/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/14538/22

Провадження № 11-сс/4808/390/22

Категорія ст. 199 КПК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач Повзло

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2022 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду

в складі суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 листопада 2022 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12022091010000610за ч. 3 ст. 201-2 КК України

за участю прокурора ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 відмовити, змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, або визначити розмір застави в розмірі від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вважає ухвалу слідчого судді про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 незаконною та необґрунтованою, висновки суду викладені в судовому рішенні не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, а саме що ОСОБА_7 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливатиме на свідків, знищить речі, продовжить вчиняти злочини, а судом першої інстанції за відсутності достатніх підстав порахував припущення як доведені обставини, та у зв`язку з цим прийняв необґрунтоване рішення.

Вважає, що судом запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту буде достатньо для забезпечення дотримання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків як підозрюваного, виходячи з того що в розшуку ОСОБА_7 ніколи не перебував, раніше не судимим, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей та дружину, міцні соціальні зв`язки, має постійне місце мешкання.

Визначений судом розмір застави є непомірний для ОСОБА_7 .

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 листопада 2022 року клопотання слідчого задоволено, продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 до 20 січня 2023 року включно, в межах строку досудового розслідування. Залишено раніше визначену заставу 700 розмірів прожиткових мінімумів, що становить 1736 700 (один мільйон сімсот тридцять шість тисяч сімсот) гривень.

Слідчий суддя мотивував прийняте рішення тим, що з огляду на наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності, свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчинені інкримінованого злочину. Прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися, існують на даний час, та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема у пунктах 1, 2, 3 та 5.

В судовому засіданні апеляційного суду:

- захисник ОСОБА_6 просила задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу слідчого судді, обрати підозрюваному більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт, або визначити розмір застави в розмірі від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді, думку учасників судового провадження, суд апеляційної інстанції вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 29 Конституції України визначено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про :наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; наявністьдостатніх підставвважати,що існуєхоча бодин ізризиків,передбачених статтею177цього Кодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. ч. 3, 5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

За приписами ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що предметом апеляційного оскарження є саме рішення слідчого судді про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 від 22 листопада 2022 року, у зв`язку з чим апеляційний суд позбавлений можливості надати правову оцінку судовим рішенням, які вже набули законної сили та виконані у повному обсязі.

Відповідно довимог ч.1ст.370КПК Українисудове рішенняповинно бутизаконним,обґрунтованим івмотивованим.Законним єрішення,ухвалене компетентнимсудом згідноз нормамиматеріального праваз дотриманнямвимог щодокримінального провадження,передбачених цимКодексом. Обґрунтованимє рішення,ухвалене судомна підставіоб`єктивно з`ясованихобставин,які підтвердженідоказами,дослідженими підчас судовогорозгляду таоціненими судомвідповідно достатті 94цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суд апеляційної інстанції вважає, що рішення слідчого судді про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 відповідає цим вимогам, оскільки слідчий суддя правильно задовольнив клопотання, таке рішення прийнято за наявності необхідних для цього підстав, з наведенням відповідних мотивів.

В кримінальному провадженні № 12022091010000610 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2 КК України, органом досудового розслідування ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у продажі товарів гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, вчиненому в значному розмірі за попередньою змогою групою осіб під час воєнного стану.

Злочин, в якому підозрюється ОСОБА_7 згідно з ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до ч. 3 ст. 201-2 КК України, передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльність на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

На думку суду апеляційної інстанції, задовольняючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 слідчий суддя, дійшов правильного висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, що підтверджується наведеними прокурором даними разом з сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів у їх взаємозв`язку, зокрема, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25.08.2022 року (а.п. 12-15), повідомленням про підозру від 26.08.2022 року (а.п. 17-22), протоколом допиту підозрюваного від 26.08.2022 року (а.п. 23-25), протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 25.07.2022 року (а.п. 26-29), протоколом огляду та вручення від 25.07.2022 року (а.п. 30-33), протоколом добровільної видачі від 25.07.2022 року (а.п. 34), протоколом обшуку від 25.08.2022 року (а.п. 37-43), протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 25.08.2022 року (а.п. 44-46), протоколом огляду та вручення від 25.08.2022 року (а.п. 47-49), протокол добровільної видачі від 25.08.2022 року (а.п. 50), постановою про визнання речовими доказом від 26.08.2022 року (а.п. 51-52), протоколом допиту свідка ОСОБА_9 (а.п. 53-55), протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_9 (а.п. 56-57), протоколом допиту свідка ОСОБА_10 (а.п. 58-61), протоколом допиту свідка ОСОБА_11 (а.п. 66-67), протоколом допиту свідка ОСОБА_12 (а.п. 68-70), протоколом про результат проведення негласної слідчої дії «зняття інформації з електронних комунікаційних мереж» від 01.08.2022 року (а.п. 73-77), протоколом за результатами проведення НСРД від 19.09.2022 року (а.п. 78-88), протоколом про результат проведення негласної слідчої дії «зняття інформації з електронних комунікаційних мереж» від 19.09.2022 року (а.п. 89-92), протоколом за результатами проведення НСРД від 19.09.2022 року (а.п. 93-98), постановою про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи від 19.09.2022 року (а.п. 101), постановою про продовження строку досудового розслідування від 17.10.2022 року (а.п. 102-105), постановами про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи від 12.10.2022 року (а.п. 109, 110, 111, 112, 113, 114), постановами про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи від 02.11.2022 року (а.п. 115, 116, 117, 118, 119, 120, 121, 122), протоколом огляду речей та документів від 09.11.2022 року (а.п. 123-126), постановами про тимчасовий доступ до речей та документів від 28.10.2022 року (а.п. 127), постановами про тимчасовий доступ до речей та документів від 31.10.2022 року (а.п. 128), постанов про тимчасовий доступ до речей та документів від 30.09.2022 року (а.п. 129, 130, 131, 132, 133, 134, 135) та іншими.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що слідчий суддя досліджує обставини злочину лише щодо пред`явленої підозри, після повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування ще триває, встановлюються нові фактичні дані, перевіряються обставини.

На думку суду апеляційної інстанції, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу.

Також, на думку суду апеляційної інстанції, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів належним чином оцінив в сукупності всі обставини згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, в тому числі характеризуючі особу підозрюваного ОСОБА_7 дані, який одружений, не працевлаштований, має постійне місце проживання, раніше не судимий, має на утриманні

Сукупність відомостей, які були встановлені під час розгляду клопотання, давали підстави слідчому судді дійти висновку, що в даному випадку мають місце ризики здійснити підозрюваним дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити або сховати будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на цей час не встановлено всіх фактів вчинення протиправних дій, які полягають у реалізації товарів гуманітарної допомоги; незаконно впливати на свідків та заявників у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжить надалі реалізовувати товари гуманітарної допомоги, які призначені для потреб Збройних сил України, оскільки на теперішній час ОСОБА_7 не працевлаштований.

Висновок про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим суддею зроблено в результаті аналізу сукупності даних про подію кримінальних правопорушень, відомостей, що характеризують особу підозрюваного, інших обставин по кримінальному провадженню, оцінки доводів прокурора.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що ризик в свою чергу не є визначеною подією, а по суті представляє ймовірність отримання несприятливих для досудового розслідування подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

У відповідності з ст. 199 КПК України в суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду знайшли своє підтвердження доводи прокурора про те, що ризики згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України з часу застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати до теперішнього часу, що в свою чергу виправдовує подальше тримання підозрюваного під вартою.

Стороною захисту не наведено вагомих підстав вважати, що обставини, які вказували на наявність заявлених прокурором ризиків, запобігання спробам яких є метою та підставами застосування запобіжних заходів, змінилися, та відповідно, вони зменшились, а також, що після прийняття рішень про застосування запобіжного заходу виникли нові обставини.

Суд апеляційної інстанції враховує, що завершенню досудового розслідування, строк на яке продовжено до 26.01.2023 року, до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою ОСОБА_7 перешкоджали вагомий об`єм слідчих (розшукових) дій, процесуальних дій, спрямованих на отримання доказів, їх аналіз та оцінку.

Суд апеляційної інстанції вважає, що під час розгляду клопотання доведено неможливість запобігання відповідним ризикам у разі застосування до ОСОБА_7 іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

При застосуванні іншого більш м`якого запобіжного заходу відносно нього існує значна ймовірність того, що він порушуватиме покладені на нього процесуальні обов`язки.

Стороною захисту не спростовано мотивів слідчого судді про неможливість запобігання ризикам, встановлених стороною обвинувачення, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що слідчий суддя провів ретельний аналіз наявності підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , і з огляду на його підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2 КК України, їх обставини, тяжкість, з метою запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, з врахуванням даних про його особу, відповідно до вимог кримінального процесуального закону обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого.

Слідчий суддя правильно визначив розмір застави в межах 700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1 736 700 гривень. На думку колегії суддів саме такий розмір застави зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

Під час апеляційного розгляду стороною захисту не спростовано встановлених слідчим суддею підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин, ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ,залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22листопада 2022 року про продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022091010000610за ч. 3 ст. 201-2 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4