Постанова

від 05.12.2022 по справі 346/1593/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 346/1593/22

Провадження № 22-ц/4808/1198/22

Головуючий у 1 інстанції Васильковський В. В.

Суддя-доповідач Барков

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Баркова В.М.

суддів: Девляшевського В.А.,

Луганської В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 08 вересня 2022 року в складі судді Васильковського В. В., ухвалене в м. Коломиї Івано-Франківської області, повний текст якого складено 13 вересня 2022 року, в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Туристична фірма «Галицькі подорожі» про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У травні2022року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачів ПП «Туристична фірма «Галицькі подорожі» та ТОВ «Музенідіс Травел Львів» про стягнення коштів.

В обґрунтування позову вказував, що 14 лютого 2020 року між ним та ПП ТФ «Галицькі подорожі» (турагент) укладено договір на туристичне обслуговування № Г1. Предметом договору були туристичні послуги, які туроператор через турагента мали надаватися замовнику. Відповідно до Підтвердження заявки замовника від 14 лютого 2020 року було погоджено, замовлено та оплачено у передбачені сторонами строки туристичні послуги половину суми вартості послуг, а саме: переліт за маршрутам у дві сторони Львів-Іракліон з 12 липня 2020 року, проживання та харчування в готелі «Sunshinе Crete Beach 5*» Греція та повернення 22 липня 2020 року на трьох осіб. На виконання умов цього договору ним внесено на рахунок приватного підприємства грошові кошти в розмірі 41 200 грн. Через введення протиепідеміологічних заходів пов`язаних з поширенням захворювання коронавірусу СОVID-19, турагент його попередив про настання форс-мажорних обставин та скасування можливості прибуття в Грецію туристів з інших країн. Пізніше за наслідком його неодноразових телефонних дзвінків до турагента, йому було надано ваучер № 00380 від 14 травня 2021 року та повідомлено, що саме за наслідком видання цього ваучеру турагент та туроператор підтверджують видачу замовнику туристичного продукту на виплачену ним суму за скасованою заявкою на загальну суму з вирахуванням фактично понесених витрат туроператора, а саме 41 200 грн. Відповідно до умов ваучеру, якщо ваучер не буде використаний протягом 18 місяців з дати скасування (відмови/ануляції) туру, замовник має право на повернення загальної суми за вирахуванням фактично понесених витрат туроператора після спливу зазначеного терміну та надання туроператору оригіналу заяви на повернення коштів. Впродовж строків визначених договором та ваучером йому кошти не повернуто. У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання за договором від 14 лютого 2020 року та з метою досудового врегулювання спору ним було надіслано на адресу ПП ТФ «Галицькі подорожі» письмову вимогу від 17 вересня 2021 року про повернення на його банківський рахунок коштів в розмірі 41 200 грн. або повернення коштів готівкою. Також він просив в 10-денний термін з моменту отримання вимоги, надати письмову, обґрунтовану та підтверджену відповідними доказами відповідь на дану вимогу. Однак, будь-якої відповіді від відповідача ним не отримано, кошти не повернуто.

Крім того,у зв`язкуз порушеннямвідповідачем договірнихзобов`язань,неможливістю здійснитивідпочинок,який нимбуло заплановано,не поверненняпротягом більшяк двохроків коштів,які наданий часвнаслідок інфляціїзнецінені,необхідністю звернень за правовою допомогою, до суду йому завдано моральну шкоду, розмір якої оцінює в 15 000 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з ПП «Туристична фірма «Галицькі подорожі» та ТОВ «Музенідіс Травел Львів» на свою користь 41 200 грн. за ненадані туристичні послуги та 15 000 грн. моральної шкоди.

У червні 2022 року ОСОБА_2 подав заяву про відмову від частини позовних вимог щодо відповідача ТОВ «Музенідіс Тревел Львів».

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 09 серпня 2022 року прийнято відмову позивача від позовних вимог до ТОВ «Музенідіс Тревел Львів», провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ «Музенідіс Тревел Львів» закрито.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 08 вересня 2022 року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норми матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Також просить повернути йому судовий збір, сплачений за подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що договір на туристичне обслуговування № Г1 та додаток № 1 до цього договору укладені та підписані тільки між ним та відповідачем. Будь-яких посилань про те, що ТОВ «Мезенідіс травел Україна» чи ТОВ «Мезенідіс травел Львів» є туроператорами, які мають надавати комплекс туристичних послуг туристу вказаний договір не містить. Водночас договір містить посилання, що ТОВ «Мезенідіс травел» є туроператором від іменні та за дорученням якого на підставі агентського договору на реалізацію туристичного продукту укладає цей договір ПП ТФ «Галицькі подорожі». Проте, такого оператора як ТОВ «Мезенідіс травел» не існує, юридичної особи з таким найменуванням на території України не зареєстровано. А отже, усю відповідальність за правильність, повноту та наслідки своєї діяльності як турагента та змісту пропонованого ним для туристів договору має нести особа, яка взяла на себе договірні зобов`язання. Відповідно до додатку № 1 до договору на туристичне обслуговування № Г1 від 14 лютого 2020 року між турагентом та туристом погоджено, замовлено та саме турагенту оплачено суму вартості послуг.

Безпідставно, на думку апелянта, місцевий суд застосував правовий висновок Верховного суду України, викладений у постанові від 03 липня 2013 року у справі № 6-42цс13, оскільки відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України суди мають враховувати правові висновки Верховного Суду, а не висновки Верховного суду України. Обставини, викладенні у постанові Верховного суду України є відмінними обставинам, які мають місце у цій справі.

Також вказує, що ваучер, на який посилається суд, не містить істотних умов договору та не може вважатися ваучером в розумінні статей 20, 23 Закону України «Про туризм».

Крім того зазначає, що місцевий суд необґрунтовано відмовив йому у поверненні судового збору. На відносини, які склалися між сторонами поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів». Отже, він звільнений від сплати судового збору при поданні позовної заяви до суду. Водночас при поданні цього позову до суду він помилково здійснив сплату судового збору.

Відзив на апеляційну скаргу не подано. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи категоріюсправи,ціну позовурозгляд справиздійснюється впорядку письмовогопровадження безповідомлення учасниківсправи.

Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача,дослідивши матеріалисправи таобговоривши доводиапеляційної скарги,колегія суддіввважає,що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Суд першоїінстанції встановив,що 04 січня 2016 року між ТзОВ «Музенідіс Тревел Львів» (компанія) та Грецькою компанією «Mouzenidis Travel - Travel Аgency Tourism and hotel Enterprises Societe Anonyme» («Mouzenidis Travel S.A», «Mouzenidis Travel А.Е») (партнер) укладено агентський договір на реалізацію туристичного продукту та окремих туристичних послуг № MZT/GR-LVO/16, за умовами якого компанія зобов`язується за винагороду здійснювати угоди та/або інші правочини з реалізації сформованих партнером туристичних продуктів й/або окремих туристичних послуг, а також забезпечити комплекс заходів з їх реалізації на умовах цього договору (а.с. 49-51).

01 серпня 2017 року укладено агентський договір з додатками на реалізацію туристичного продукту № АДТА/17-LVO.00650 між ТзОВ «Музенідіс тревел Львів» та ПП ТФ «Галицькі подорожі» (а.с. 52-62).

14 лютого 2020 року ТОВ «Музенідіс тревел Львів», діючи на підставі ліцензії на туроператорську діяльність, від імені та в інтересах Туристичних компаній «Mouzenidis Travel S.A», «Mouzenidis Travel Cyprus LTD», «Mouzenidis Travel Tbilisi LTD», «Mouzenidis Travel LLC», іменована у подальшому «ТУРОПЕРАТОР» вiд імені та за доручення якого на підставі Агентського Договору на реалізацію туристичного продукту укладає цей Договір ПП ТФ «Галицькі подорожі» та ОСОБА_1 , іменований у подальшому «Замовник» уклали договір на туристичне обслуговування № АГ1 (а.с. 6-11) та додаток № 1 до договору на туристичне обслуговування № Г1 підтвердження заявки замовника(а.с. 12).

Відповідно до п. 1.2 договору на туристичне обслуговування № Г1 туроператор через турагента зобов`язується забезпечити надання комплексу туристичних послуг (надалі «Туристичний продукт»/«Турпродукт»), а замовник зобов`язується на умовах даного договору прийняти та оплатити його.

Споживчі властивості турпродукту вказані в підтвердженні заявки та рахунку на оплату туристичних послуг, які є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.3 договору на туристичне обслуговування).

Згідно з п. 5.3 договору на туристичне обслуговування туроператор зобов`язаний у випадку виникнення обставин, що роблять неможливим надання замовнику послуг з вини туроператора (за винятком випадків форс-мажорних обставин та відмов консульських установ у видачі замовнику та/або особам, які з ним подорожують), у разі не вжиття заходів для заміни замовлених послуг на альтернативні, повернути кошти, оплачені замовником, за винятком понесених туроператором або тур агентом витрат.

Відповідно до рахунку-фактури № 1402 від 14 лютого 2020 року оплата за туристичну путівку згідно договору № Г1 становить 82 400 грн. Аванс 25% до 14.02 20 600 грн.; аванс 25 % до 13.03- 20 600 грн.; доплатити до 18.06 41 200 грн. Одержувач вказано: ПП ТФ «Галицькі подорожі», платник: ОСОБА_1 (а.с. 13).

Відповідно до дублікату квитанції № 0.0.1615673834.1 від 14 лютого 2020 року позивач оплатив на рахунок ПП ТФ «Галицькі подорожі» кошти в сумі 20 600 грн. (а.с. 14).

10 березня 2020 року ОСОБА_1 оплатив на рахунок ПП ТФ «Галицькі подорожі» кошти в загальній сумі 20 600 грн., що підтверджується дублікатами квитанцій № 0.0.1643482966.1 та № 0.0.1643355115.1 від 10 березня 2020 року (а.с. 15, 16).

Відповідно до платіжного доручення № 247 від 17 лютого 2020 року Туристична фірма «Галицькі подорожі» оплатила на рахунок ТОВ «Музенідіс тревел Львів» кошти в сумі 20 600 грн. (а.с. 124). Також 10 березня 2020 року Туристична фірма «Галицькі подорожі» перерахувало на рахунок ТОВ «Музенідіс тревел Львів» кошти в сумі 20 600 грн. (а.с. 125).

26 травня 2020 року ПП ТФ «Галицькі подорожі» було надіслано заяву директору ТОВ «Музенідіс тревел Львів» про внесення змін до договору на туристичне обслуговування № Г1 (а.с. 63).

За змістом ваучера № 00380 від 14 травня 2021 року туроператор Товариство з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Львів» діючи вiд імені та за дорученням Туристичної компанії «Mouzenidis Travel А.Е.» (Греція) підтверджує видачу замовнику туристичного продукту CLS12070A2 FEDORIV VITALII ваучеру на виплачену ним грошову суму за скасованою заявкою № CLS12070A2 з вирахуванням фактично понесених витрат туроператора, а саме на загальну суму 41 200 грн., що складає еквівалент 1 444,36 євро. Зазначена сума вважається оплатою/передоплатою за аналогічні скасованим туристичні послуги або за будь-які інші обрані замовником туристичні послуги туроператора до тих пір, доки загальна сума не буде використана. Ваучер дійсний та може бути використаний протягом 18 місяців з дати скасування (відмови/ануляції) туру. Дата скасування туру 15 серпня 2020 року. Ваучер дійсний до 14 лютого 2021 року. У разі, якщо вищевказаний ваучер не буде використаний протягом 18 місяців з дати скасування (відмови/ануляції) туру, замовник має право на повернення загальної суми за вирахуванням фактично понесених витрат туроператора після спливу зазначеного терміну та надання туроператору оригіналу заяви на повернення коштів (а.с. 17).

17 серпня 2021 року ОСОБА_1 надіслав вимогу ПП ТФ «Галицькі подорожі» про повернення коштів в розмірі 41 200 грн. (а.с. 18).

У пункті 10.2 договору на туристичне обслуговування № Г1 від 14 лютого 2020 року передбачено, що сторони домовилися про те, що у випадку ненадання чи неналежного надання Замовнику належно оплачених туристичних послуг Туроператор, тобто ТОВ «Музендіс тревел _», зобов`язується відшкодувати йому вартість ненаданих чи неналежно наданих послуг, за винятком випадків, коли ненадання послуг відбулося з вини Замовника та/або Турагента, та в інших, передбачених цим договором випадках.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про туризм» туристичні оператори юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність.

Відповідно до частин першої-третьої статті 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом. Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.

У частині першій статті 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 32 Закону України «Про туризм» за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб`єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, коли це відбулося з вини туриста (частина восьма статті 20 Закону України «Про туризм»).

У статті 23 Закону України «Про туризм» визначено, що ваучер форма письмового договору на туристичне або на екскурсійне обслуговування, яка може використовуватися відповідно до цього Закону.

Верховний Суд України у постанові від 03 липня 2013 року у справі № 6-42цс13 зробив правовий висновок про те, що «за частинами першою, другою, десятою статті 20, частиною другою статті 30, частинами першою, другою статті 32, частиною першою статті 33 Закону України «Про туризм» від 15 вересня 1995 року № 324/95-ВР (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), частиною четвертою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII, статей 610, 611, частиною п`ятою статті 653, частиною першою статті 901 ЦК України майнову відповідальність несе суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків. У разі встановлення судом фактів видачі туроператором ваучера, який є формою письмового договору на туристичне обслуговування, зміни туроператором в односторонньому порядку істотних умов договору на туристичне обслуговування та невжиття ним необхідних заходів про попередження туриста щодо такої зміни відповідальність за порушення істотних умов договору не може нести інший суб`єкт туристичної діяльності з надання туристичних послуг, ніж туроператор».

Встановивши, що туристичні послуги відповідно до умов договору мав надавати саме туроператор, а Приватне підприємство «Туристична фірма «Галицькі подорожі» діяло на підставі, від імені та за дорученням ТОВ «Музенідіс тревел Львів» (туроператор) згідно агентського договору, факт видачі туроператором позивачу ваучера на придбаний ним тур на суму 41 200 грн., суд першої інстанції зробив правильний висновок, що саме ТОВ «Музенідіс тревел Львів» повинен нести відповідальність за порушення умов договору.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року у справі № 569/16256/19 (провадження № 61-9034св20), від 30 серпня 2021 року у справі № 559/1604/18 (провадження № 61-782св20).

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні. А отже, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Коломийськогоміськрайонного судувід 08вересня 2022року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 05 грудня 2022 року.

Судді В. М. Барков

В. А. Девляшевський

В. М. Луганська