Ухвала

від 25.11.2022 по справі 944/5821/22

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 944/5821/22

Провадження №2/944/1285/22

УХВАЛА

з питань забезпечення позову

25.11.2022 рокум.Яворів

Суддя Яворівського районного суду Львівської області Колтун Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворів Львівської області заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Клечановського Івана Сергійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дхана» про стягнення боргу за договором,

в с т а н о в и в :

23.11.2022 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Клечановський І.С. звернувся з позовною заявою до ТзОВ «Дхана» про стягнення боргу за договором, у якій просить стягнути з ТзОВ «Дхана» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5995000,0 грн та судові витрати по справі.

Разом з позовом представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на все майно ТОВ «Дхана» із забороною його відчуження.

Заява мотивована тим, що виходячи з суми боргу позивач змушений звернутися до суду з заявою про забезпечення позову. Враховуючи ті обставини, що ТОВ «Дхана» на теперішній час не здійснює підприємницьку діяльність, єдиним можливим заходом забезпечення позову є накладання арешту на майно товариства шляхом заборони його відчуження.

Зауважив, що саме таке забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і не перешкоджатиме відповідачу користуватися майном, його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розгляд заяви про забезпечення позову відбувається без повідомлення учасників справи, тобто в письмовому провадженні, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши заяву та дослідивши матеріали справи, виходить з наступного.

Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Значення цього інституту полягає в тому, що ним захищаються права позивача у разі несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, продати чи знищити його та з метою попередження інших потенційних труднощів, що виникають під час реалізації рішення суду у конкретній справі.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У відповідності до ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У п.4 Постанови Пленуму Верховного судуУкраїни від 22.12.2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення при задоволенні позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, данні про особу відповідача, а також відповідність заходу забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У заяві про забезпечення позову, зокрема, повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, а також чи не перешкоджає такий вид забезпечення здійсненню господарської діяльності юридичної особи чи фізичної особи-підприємця.

Цивільне процесуальне законодавство не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна/закриття рахунків чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 932/14900/19.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, як на підставу необхідності вжиття заходів забезпечення посилається на суму боргу та на обставину не здійснення підприємницької діяльності ТОВ «Дхана».

Разом із тим, представником позивача не надано достатнього обґрунтування та належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, підготовчі дії до його реалізації чи реалізація майна або закриття рахунків, що унеможливить чи утруднить виконання судового рішення.

Отже, саме лише посилання в заяві на значну суму боргу та не здійснення підприємницької діяльності не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також, представником позивача - адвокатом Клечановським І.С. не надано суду належних та допустимих доказі, що у відповідача ТОВ «Дхана» є майно, яке належить йому на праві власності на момент подачі заяви про забезпечення позову, не вказано його індивідуальні ознаки та вартість такого майна, що виключає можливість дійти висновку про співмірність заходу забезпечення позову з заявленими позовними вимогами в позові.

Крім того, суд звертає увагу на те, що вказана відмова не шкодить суті права позивача як особи, зацікавленої у забезпеченні позову, оскільки можливо повторно звернутися із заявою про таке забезпечення до суду за наявності для цього підстав.

До того ж суд звертає увагу, що на стадії виконання рішення суду, а саме під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на майно, яке є власністю боржника та кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах.

Отже з урахуванням ст. 150 ЦПК України, суд вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, що належить ТОВ «Дхана» є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суддя,

у х в а л и в:

у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Клечановського Івана Сергійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дхана» про стягнення боргу за договором - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ю.М.Колтун