Рішення

від 17.11.2022 по справі 160/14115/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2022 року Справа № 160/14115/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОК. ФИШ" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою в якій, з урахуванням уточнень, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/000133/2 від 21 липня 2022 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2022/001147 від 21 липня 2022 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням їх митної вартості, що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, відповідач витребувавши у товариства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/000133/2 від 21.07.2022 року, яким скоригована митна вартість, та виніс картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2022/001147 від 21.07.2022 року. З метою випущення товарів у вільних обіг, позивачем було подано нову митну декларацію №UA209140/2022/072353 від 21.07.2022 року з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/000133/2 від 21.07.2022 року, а також сплачено суму митних платежів у розмірі 333 365 грн. на підставі платіжних доручень №440 та №446. Таким чином, внаслідок прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, було порушено майнові інтереси позивача, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 року було відкрито провадження по даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

На виконання ухвали суду 30.09.2022 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації №UA209140/2022/072083 від 21.07.2022 року, з урахуванням положень статті 337 МКУ, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містили всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. А саме: надана комерційна пропозиція має на одні і ті ж позиції різні ціни; пропозиція виставлена пізніше чим проформа зазначена в оформлюваній МД; в даній пропозиції відсутній розмірний ряд зазначений у МД. Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст.54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.3 ст.53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, позивача зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

У зв`язку з неподаннями запропонованих документів та згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, відповідачем не визнаючи заявлену митну вартість, проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Відповідно до наявної у відповідача інформації, вартість товару становить на рівні: тов.1 - 1,35 дол.США за кг та тов.2 - 1,90 дол.США за кг. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувало МД №UA209140/2022/057138 від 22.06.2022 року та МД №UA100120/2022/211649 від 29.04.2022 року. Сума донарахованих митних платежів за рішенням №UA209000/2022/000133/2 від 21.07.2022 року 71 186,11 грн. Відповідач обґрунтовуючи позицію зазначив, про неможливість застосувати методи визначення митної вартості, а саме: методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст.64 МКУ). Зважаючи на викладене, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA209000/2022/000133/2 від 21.07.2022 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

12.10.2022 року до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він фактично виправив технічну помилку щодо спірної картки відмови та зазначив вірну дату її винесення - 21.07.2022 року, замість помилкової - 01.08.2022 року

До суду 24.10.2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що платіжним дорученням в іноземній валюті №70 від 11 липня 2022 р. ним сплачено 20156 Євро за товар в якому зазначалось посиланням на контракт №25 від 25.05.2021 р. та рахунок - проформу (інвойс) №010722 від 01.07.2022 р., що в повній мірі дає змогу визначити митну вартість товару за ціною договору. Крім того, в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2022/001147 від 21.07.2022 року Львівською митницею чітко зазначено перелік документів, який надано позивачем до митної декларації №UA209140/2022/072083 від 21.07.2022 року, який передбачений ч.2 ст.53 МКУ. Тобто, позивач вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.53 МКУ ним надано вичерпну кількість документів в підтвердження митної вартості товару, які слугували джерелом для визначення митної вартості товару за першим методом - ціною договору. В свою чергу, відповідачем у відзиві не доведено, що надані позивачем документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортований товар, а всі сумніви митниці є лише припущеннями.

Крім того, до відзиву відповідач надав митну декларацію №UA209140/2022/057138 від 22.06.2022 р. та митну декларацію №UA100120/2022/211649 від 29.04.2022 р., де зазначена інформація щодо ціни товару, яку митний орган взяв за основу під час коригування митної вартості задекларованих позивачем товарів за ЕМД №UA209140/2022/070283 від 21.07.2022 року. Проте, при здійсненні коригування заявленої митної вартості із застосуванням другорядного методу (а саме, резервного) відповідачем було використано інформацію про митну вартість аналогічних товарів за митною декларацією №UA209140/2022/057138 від 22.06.2022 р. та митною декларацію №UA100120/2022/211649 від 29.04.2022 р., в якій умови поставки товару суттєво відрізняються від передбачених контрактом покупки - продажу товарів від 25.05.2021 року №25, укладений між NUKI TRADE OU та ТОВ «ОК. ФИШ» де поставка товару відбувалась на умовах DAP. Але, відповідно до митної декларації №UA209140/2022/057138 від 22.06.2022 р. поставка товару відбувалась на умовах FCA. А в митній декларації №UA100120/2022/211649 від 29.04.2022 р., поставка товару відбувалась на умовах СРТ. Термін «FCA» та «СРТ» на відміну від «DAP» передбачає більший рівень ризиків, що можуть призвести до додаткових витрат покупця, які можуть суттєво впливати на фактурну вартість товару. З урахуванням наведених доводів, позивач просить суд позов задовольнити повністю.

В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Судом встановлено , що 25 травня 2021 року між ТОВ «ОК. ФИШ», як покупцем, та компанією NUKI TRADE OU, як продавцем, укладено контракт купівлі-продажу товарів №25, за умовами якого продавець продає, а ТОВ «ОК. ФИШ» купує товар зазначений в проформах - інвойсах або фактурах проформах, які є невід`ємною частиною договору узгодженими і підписаними сторонами, на кожну поставку окремо.

Згідно з пунктом 1.2. контракту купівлі-продажу товарів №25 від 25.05.2021 року загальна сума контракту становить 500 000 євро.

Відповідно до п.3.1. - 3.3. контракту ціна за один кілограм товару, що поставляється встановлюється відповідно даних в проформах - інвойсах або фактурах - проформах. Оплата за товар здійснюється в євро. Оплата проводиться на підставі проформ - інвойсів або фактур - проформ. Умови оплати - передоплата.

Пунктами 2.1., 2.2. контракту №25 визначено, що продаж товару здійснюється на умовах EXW, FCA, CFR, СРТ або інших умовах зазначених в проформах - інвойсах або фактурах - проформах . До зазначеного договору застосовуються умови ІНКОТЕРМС 2010.

Продавцем виставлено покупцю проформу - інвойс №010722 від 01.07.2022 року та інвойс №010722 від 08.07.2022 року, на загальну суму 20 156 євро.

З метою митного оформлення ввезених на територію України товарів, а саме: товар №1 - риба свіжоморожена - мойва ціла (роду Mallotus Villosus), розмірний ряд - 30/40 шт/1 кг - 10 150 кг. Дата виробництва - лютий 2022 р. Термін придатності - 24 місяці. Виробник - А-39 Lodnuvinnslan, Ісландія. Товар - 2 риба свіжоморожена - мойва ціла (роду Mallotus Villosus), розмірний ряд - 20/40 шт/1 кг - 10 000 кг. Дата виробництва - березень 2022 р. Термін придатності - 24 місця. Виробник - Т212 9020 Tromsdalen, Норвегія, позивачем здійснено електронне декларування шляхом подання митної декларації №UA209140/2022/070283 від 21.07.2022 року.

Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем були надані наступні документи: сертифікат якості №SR026497 від 28.06.2022 р.; сертифікат якості б/н від 29.06.2022 р.; пакувальний лист №SR026497 від 28.06.2022 р.; рахунок-проформа №010722 від 01.07.2022р.; рахунок-фактура (інвойс) №010722 від 08.07.2022 р.; автотранспортна накладна №408657 від 14.07.2022 р.; міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво №LT 0298658/721 від 14.07.2022 р.; міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво №LT 0303213/ L2-13496 від 14.07.2022 р.; міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво №РХ22098 від 04.03.2022 р.; сертифікат про походження товару б/н від 28.06.2022 р.; сертифікат про походження товару б/н від 30.06.2022 р.; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №70 від 11.07.2022 р.; комерційна пропозиція від 07.07.2022 р.; контракт купівлі-продажу товарів №25 від 25.05.2021 р.; інформація про вартість рибної продукції від 14.07.2022 р.; копія митної декларації країни відправлення № 22LTC0100ЕК174068 від 14.07.2022 р.

Загальна вартість товару - 600 777,80 грн. (графа 12 декларації), валюта та загальна сума за рахунком - 20 156 Євро (графа 22 митної декларації); курс валюти - 29,8064 (графа 23 митної декларації). Ціна за товар №1 10 556 Євро (314 636,36 грн.) (графа 42 митної декларації). За товар №2 9600 Євро (286 141,44 грн) (графа 42 митної декларації).

У ході проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, відповідачем були виявлені розбіжності у поданих документах та зобов`язано позивача протягом 10 календарних днів надати додаткові документи: 1)рахунок-проформа; 2) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Крім того, відповідачем 21.07.2022 року направлено повідомлення про те, що у Львівській митниці наявна інформація щодо вартості товару становить на рівні: тов. №1 - 1,35 дол.США за кг та тов. №2 - 1,90 дол.США за кг.

Судом також встановлено, що позивачем додатково направлено інформацію «щодо обґрунтування зниження вартості на мойву для уникнення необґрунтованих коригувань заявленої митної вартості» та повідомлення про неможливість надання додаткових документів.

21.07.2022 року відповідач за результатами розгляду документів, поданих позивачем, відмовив у митному оформленні (випуску) товару та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/000133/2, відповідно до якого митна вартість товару, імпортованого позивачем, визначена за резервним методом.

Так, вартість товару №1 - риба свіжоморожена - мойва ціла (роду Mallotus Villosus), виробник - А-39 Lodnuvinnslan, Ісландія, збільшена на 17 245,78 грн. та вартість товару №2 - риба свіжоморожена - мойва ціла (роду Mallotus Villosus), виробник - Т212 9020 Tromsdalen, Норвегія, збільшена на 53 940,33 грн. Загальна сума збільшення - 71 186,11 грн.

З метою випущення товарів у вільних обіг, позивачем було подано нову митну декларацію №UA209140/2022/072353 від 21.07.2022 року з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/000133/2 від 21.07.2022 р., а також сплачено суму митних платежів у розмірі 333 365 грн. на підставі платіжних доручень №440 від 15.07.2022 року на суму 268 365 грн. та №446 від 21.07.2022 року на суму 65000 грн.

Правомірність та обґрунтованість рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/000133/2 від 21.07.2022 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2022/001147 від 21.07.2022 року є предметом позову, який передано на розгляд суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Статтею 49 МКУ визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5ст.58 МКУ, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч.3ст.318 МКУ митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МКУ визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1статті 51 МКУвстановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами ч.2ст.52 МКУ декларант, який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МКУпередбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті відповідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з ч.1 ст.53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема,статтею 58 МКУ передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 ст.55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимогстатті 57 МКУ, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч.3ст.53 МКУ, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, воно обґрунтовано тим, що декларантом не надано витребуваних документів та відповідно до наявної у відповідача інформації, вартість товару становить на рівні: тов.1 - 1,35 дол.США за кг та тов.2 - 1,90 дол.США за кг. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД №UA209140/2022/057138 від 22.06.2022 року та МД №UA100120/2022/211649 від 29.04.2022 року. Неможливість застосувати методи визначення митної вартості, 2а (ст.59 МКУ) та 2б (ст.60 МКУ) обґрунтовано відсутністю в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості.

Надаючи оцінку вищенаведеним доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, судом встановлено, що позивачем при здійсненні митного оформлення товару на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту подано повний пакет документів відповідно до переліку, визначеного у частині другій статті 53 МКУ, а саме: сертифікат якості №SR026497 від 28.06.2022 р.; сертифікат якості б/н від 29.06.2022 р.; пакувальний лист №SR026497 від 28.06.2022 р.; рахунок - проформа №010722 від 01.07.2022 р.; рахунок-фактура (інвойс) №010722 від 08.07.2022 р.; автотранспортна накладна №408657 від 14.07.2022 р.; міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво №LT 0298658/721 від 14.07.2022 р.; міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво №LT 0303213/ L2-13496 від 14.07.2022 р.; міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво №РХ22098 від 04.03.2022 р.; сертифікат про походження товару б/н від 28.06.2022 р.; сертифікат про походження товару б/н від 30.06.2022 р.; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №70 від 11.07.2022 р.; комерційна пропозиція від 07.07.2022 р.; контракт купівлі-продажу товарів №25 від 25.05.2021 р.; інформація про вартість рибної продукції від 14.07.2022 р.; копія митної декларації країни відправлення №22LTC0100ЕК174068 від 14.07.2022 р.

Крім того, платіжним дорученням в іноземній валюті №70 від 11 липня 2022 р. позивачем сплачено 20 156 Євро за товар в якому зазначалось посиланням на контракт №25 від 25.05.2021 р. та рахунок - проформу (інвойс) №010722 від 01.07.2022 р.

При цьому, відповідно до інвойса №010722 від 01.07.2022 року та інвойса №010722 від 08.07.2022 року на загальну суму 20 156 Євро чітко визначено найменування товару №1 - мойва (роду Mallotus Villosus), походження - Ісландія, WR 30/40 -10150 кг, товар - 2 риба (роду Mallotus Villosus), походження- Норвегія, WR - 20/40 - 10 000 кг. Загальна сума 20156 євро.

Зазначені документи містять всю необхідну інформацію для підтвердження числових значень складових частин митної вартості та ціни, що була фактично сплачена за товари та методу її визначення згідно з положеннями ст.58 МКУ.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МКУ. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначене вище також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-\Т "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у статті 8 МКУ принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Таким чином, факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.01.2020 року (справа №804/4365/16).

Щодо посилання відповідача про наяву в цього інформацію про вартість товару, суд зазначає, що у постанові від 25.02.2020 року (справа №260/718/19) Верховний Суд дійшов висновку, що спрацювання системи управління ризиками АСАУР, є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Верховний Суд у цій справі зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльностіМитним кодексом Українине передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Отже, відомості з інформаційних систем фіскальних органів не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару.

Крім того, при здійсненні коригування заявленої митної вартості із застосуванням другорядного методу Львівською митницею Держмитслужби було використано інформацію про митну вартість аналогічних товарів за митною декларацією №UA209140/2022/057138 від 22.06.2022 р. та митною декларацію №UA100120/2022/211649 від 29.04.2022 р., в яких умови поставки товару відрізняються від передбачених контрактом NUKI TRADE OU та ТОВ «ОК. ФИШ».

Так, відповідно до митної декларації №UA209140/2022/057138 від 22.06.2022 р. поставка товару відбувалась на умовах FCA. А в митній декларації №UA100120/2022/211649 від 29.04.2022 р., поставка товару відбувалась на умовах СРТ.

В свою чергу поставка товару, відповідно до контракту купівлі-продажу товарів №25, укладений між NUKI TRADE OU та ТОВ «ОК. ФИШ», відбувалась на умовах DAP.

Згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «ІНКОТЕРМС- 2010» термін FCA Франко-перевізник (... назва місця призначення) в рамках якої продавець зобов`язаний доставити товар перевізнику, призначеному покупцем.

Термін СРТ (Фрахт/перевезення оплачені до (...назва місця призначення) означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику.

Крім того, міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «ІНКОТЕРМС- 2010» чітко зазначено в чому саме полягає відмінність між умовами поставки.

Так, "F" - терміни вимагають від продавця доставки товару для перевезення відповідних вказівок покупця. Питання пункту такої доставки за умовами FCA викликало утруднення через широке різноманіття обставин, що можуть торкатися договорів, укладених у відповідності з цим терміном. Так, товар може бути завантажений на засіб, надісланий покупцем, щоб забрати товар з площ продавця; в іншому випадку товар може потребувати відвантаження з транспортного засобу, наданого продавцем для доставки товару на термінал, названий покупцем.

"С"- терміни вимагають від продавця укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок. Тому пункт, до якого він повинен оплачувати транспортні витрати обов`язково має бути зазначений після відповідного "С"- терміна. Оскільки точка розподілу витрат фіксована в країні призначення, договори з "С" - термінами часто помилково вважаються договорами прибуття, за якими продавець несе всі ризики та витрати до моменту прибуття товару до погодженого пункту. "С" - терміни мають ту ж природу, що "F'' - терміни в тому відношенні, що продавець здійснює виконання договору в країні відвантаження або відправлення. Таким чином, договори купівлі-продажу на умовах «С» термінів, як і договори на умовах "F'' - термінів, входять до категорії договорів відправлення.

У природі договорів відправлення закладено, що, в той час як звичайні транспортні витрати за перевезення товару звичайним маршрутом і способом до погодженого місця сплачуються продавцем, покупець приймає ризики втрати чи пошкодження товару, а також додаткові витрати, що можуть виникнути внаслідок подій, що мають місце після належної доставки товару для перевезення.

"D'' - терміни відмінні за своєю природою від "С" - термінів, тому що відповідно до "D'' - термінів продавець відповідає за прибуття товару в узгоджене місце чи пункт призначення на кордоні чи всередині країни імпорту. Продавець зобов`язаний нести всі ризики і витрати щодо доставки товару до цього місця (пункту). Таким чином, "D'' - терміни позначають договори прибуття, в той час як "С" - терміни вказують на договори відвантаження (відправлення).

Отже, з наведеного вбачається, що термін «FCA» «СРТ» на відміну від терміну «DAP» передбачає більший рівень ризиків, що можуть призвести до додаткових витрат покупця, що може суттєво впливати на фактурну вартість товару.

Відтак, інформація відповідача з Центральної бази даних ЄАІС з посилання декларації інших осіб за попередні періоди щодо вищих рівнів митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не може бути прийнята до уваги, оскільки така митна вартість була погоджена митним органом за інших умов поставки, а тому використання її відповідачем при коригуванні митної вартості товарів було необґрунтованим.

За вказаних обставин суд доходить висновку, що позивачем для оформлення товару надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В рішенні по справі Щокін проти України (Заяви № 23759/03 та № 37943/06, п.49-51) Європейський Суд вказав, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку становило втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при винесені рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/000133/2 від 21.07.2022 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209140/2022/001147 від 21.07.2022 року, відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить із наступного.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову, тому судовий збір у розмірі 4962 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/000133/2 від 21.07.2022 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2022/001147 від 21.07.2022 року, винесену Львівською митницею.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (вул.Костюшка, буд.1, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОК. ФИШ" (вул.Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43875545) судові витрати по справі у розмірі 4962 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма