Ухвала

від 05.12.2022 по справі 300/4584/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"05" грудня 2022 р. справа № 300/4584/22

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши матеріали позовної заяви Спільного Українсько-Німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс-Бого» ЛТД до відділу державної виконавчої служби у м. Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

08.11.2022 Спільне Українсько-Німецьке підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс-Бого» ЛТД звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною бездіяльність щодо не зняття арешту з нерухомого майна та зобов`язати відповідача зняти арешт з нерухомого майна за №4133468 зареєстрований 29.11.2006, на підставі постанови від 20.11.2006 за №456148.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 дану позовну заяву залишено без руху з підстав, встановлених частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та у зв`язку з невідповідністю даної позовної заяви вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивачу надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду, з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду, та доказів на їх підтвердження.

На виконання вимог ухвали суду, 30.11.2022 від позивача на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Згідно поданої заяви про поновлення строку звернення до суду, позивач просить суд визнати поважними причини пропущення строку звернення до суду, в обґрунтування чого вказує, що відразу після отримання інформаційної довідки №309934402 представники «Імпекс-Бого» ЛТД спробували зв`язатись із представниками відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) із проханням у позасудовий спосіб вирішити спірне питання, здійснити необхідні дії для вилучення інформації щодо арешту майна підприємства з єдиних державних реєстрів, однак у відповідь отримали відмови з посиланням на запровадження в Україні правового режиму воєнного стану, у зв`язку із чим відвідування відділу державної виконавчої служби є утрудненим, а справа є складною та потребує детального вивчення. Таке спілкування потребувало деякого часу. Пізніше, як зазначає позивач, підприємством отримано відмову у зв`язку із тим, що на виконанні у відділі не перебувають та не перебували виконавчі провадження про стягнення з «Імпекс-Бого» ЛТД код ЄДРПОУ 23921932, і відповідно відсутні підстави на винесення будь-яких процесуальних документів для вилучення такого запису, про що і зазначив позивач у позові. Як зазначає позивач пропуск строку звернення до суду з позовом було допущено через існування об`єктивних сподівань на позасудове врегулювання справи шляхом переговорів із представниками відповідача, та які в подальшому не надали бажаних результатів, а оскільки строк звернення до суду у такій категорії справ є надто коротким, тому позов було подано із пропуском строку.

При вирішенні питання щодо визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, суд зазначає наступне.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, встановленим строком для звернення до адміністративного суду із зазначеними вище позовними вимогами є десятиденний строк.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17.07.1997 р.) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 р. (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані».

Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до суду з позовною заявою є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Це дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Виходячи з вищевикладеного, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19.

Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту з нерухомого майна та зобов`язати відповідача зняти арешт з нерухомого майна за №4133468 зареєстрований 29.11.2006, на підставі постанови від 20.11.2006 за №456148.

Позивачем у позовній заяві зазначено про те, що підставою арешту майна Спільного Українсько-Німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс-Бого» ЛТД є постанова державного виконавця винесена 20.11.2006. Про наявність вказаного арешту позивач дізнався нещодавно. На підтвердження вказаного, позивачем долучено до позовної заяви Інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно у формі інформаційної довідки №309934402, яка сформована 15.09.2022.

Відтак, суд зазначає, що позивачу стало відомо про порушення своїх прав із отриманої за його заявою від 15.09.2022 Інформаційної довідки «Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта» №309934402, яка сформована державним реєстратором Пронь О.Д. 15.09.2022, в той же час, даний адміністративний позов подано до суду лише 08.11.2022, тобто із пропущенням десятиденного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 2 статті 287 КАС України.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду, позивачем зазначено, що пропуск строку звернення до суду з позовом було допущено через існування об`єктивних сподівань на позасудове врегулювання справи шляхом переговорів із представниками відповідача, одразу після отримання інформаційної довідки №309934402 від 15.09.2022 та які в подальшому не надали бажаних результатів, а оскільки строк звернення до суду у такій категорії справ є надто коротким, тому позов було подано із пропуском строку.

Суд зазначає, що досудове врегулювання спору полягає у вчиненні сукупності дій, за допомогою якого юридичний конфлікт вирішується без звернення до суду шляхом досягнення угоди між сторонами або відмови однієї або обох сторін від взаємних претензій. Застосування або незастосування інституту досудового врегулювання спорів є виключним правом особи, за винятком встановлених у законі випадків.

Втім, жодних доказів позасудового врегулювання спору позивачем не надано.

Крім того, як уже зазначалось судом вище, про порушення свого права позивач дізнався 15.09.2022 а з позовом до відділу державної виконавчої служби у м. Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, звернувся в суд тільки 08.11.2022, тобто через 1 місяць 24 дні.

В поданій заяві від 30.11.2022 про поновлення строку на звернення до суду позивач зазначив зокрема: «Пізніше, ми отримали відмову у зв`язку із тим, що на виконанні у відділі не перебувають та не перебували виконавчі провадження про стягнення з «Імпекс-Бого» ЛТД код ЄДРПОУ 23921932, відповідно відсутні підстави на винесення будь-яких процесуальних документів для вилучення такого запису».

Водночас, позивачем не зазначено конкретної дати такої відмови відповідача та не долучено ані до позовної заяви ані до заяви про поновлення строку звернення до суду відмови відповідача здійснити необхідні дії для вилучення інформації щодо арешту майна підприємства з єдиних державних реєстрів.

Суд вважає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою, в рамках строку звернення до суду, залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, сам факт звернення позивача чи його представників до відповідача із заявами чи позасудове спілкування з представниками відповідача, не змінює моменту з якого позивач дізнався про порушення своїх прав. Зазначене свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

При цьому судом не встановлено обставин, що перешкоджали позивачу через запровадження в Україні воєнного стану своєчасно звернутись до суду в межах строку встановленого законом, починаючи з дати отримання ним 15.09.2022 Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за №309934402 від 15.09.2022.

Відтак, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без належного обґрунтування неможливості звернення до суду позивачем у встановлені законом строки, у зв`язку із запровадженням такого, на переконання суду, не може вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Як наслідок, подаючи 08.11.2022 позов, з пропуском десятиденного строку звернення до адміністративного суду у справах зазначеної категорії, позивачем ані до позовної заяви, ані до заяви про поновлення строку звернення до суду не додано жодних доказів, які б підтверджували поважність пропущення такого строку та вказували на реальні труднощі в реалізації підприємством свого права на звернення до суду з даним позовом, в установлені законом строки.

Таким чином, враховуючи вказані обставини, суд прийшов до висновку, що причини пропущення строку звернення, зазначені позивачем у заяві про поновлення строку на звернення до суду від 30.11.2022, слід визнати неповажними. Інших підстав для поновлення строку позивачем не вказано та судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає, що позов поданий позивачем із пропущенням строків звернення до адміністративного суду, встановлених частиною 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, а підстав для поновлення зазначеного процесуального строку немає.

Частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).

У відповідності до приписів пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки, Спільним Українсько-Німецьким підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс-Бого» ЛТД подано позов після закінчення строків, встановлених законодавством, а наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду не визнані судом поважними, суд прийшов до переконання, що позовна заява підлягає поверненню.

На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані Спільним Українсько-Німецьким підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс-Бого» ЛТД у заяві про поновлення строку на звернення до суду від 30.11.2022.

Позовну заяву Спільного Українсько-Німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс-Бого» ЛТД до Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.