Рішення

від 05.12.2022 по справі 420/20701/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/20701/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одєтекс» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Одєтекс» до Одеської митниці, в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідача № UА500500/2021/00334 від 28.05.2021 р.

Ухвалами суду від 08.11.2021 року: прийнято до розгляду виділені в окреме самостійне провадження позовні вимоги; відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; від 05.12.2022 року: замінено відповідача у справі в порядку ст. 52 КАС України.

Згідно зі змістом адміністративного позову позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, з тих підстав, по суті, що:

- відповідно до Рішення № СП - 451/2020/4411-03, застосовані попередні спеціальні заходи у вигляді спеціального мита у розмірі 18% щодо імпорту в Україну вищезазначеного товару незалежно від країни походження та експорту. Так, оскільки у вказаному Рішенні чітко зазначено, що: «Документальне підтвердження фізико-хімічних властивостей товару забезпечується шляхом надання сертифіката якості, складеного виробником товару», то ТОВ «ОДЄТЕКС» надав саме такий сертифікат якості, разом із наведеним у ньому показником текучості розплаву (ПТР), з чітким зазначення температури та навантаження, за якими такий показник визначався, а саме: 1900С /5 ISO 133-1 1,7 грам / 10 хвилин, який наданий до митного оформлення підприємством ТОВ «ОДЄТЕКС»;

- як вбачається з Висновку лабораторії, на адресу Одеської митниці Держмитслужби надходили клопотання експерта лабораторії Дорохова І. № 7.17-36/7.10/831 від 11.02.2021 р. та № 7.17-36/7.10/935 від 16.02.2021 р. (внутрішнє листування Відповідача) щодо надання додаткових документів для визначення технічної інформації про товар (сертифікатів аналіз на поточну партію товару, сертифікатів аналізу на поліетилен без домішок, дані щодо показника текучості розплаву);

- виходячи з тексту висновку лабораторії, такі додаткові документи не були надані митним органом і у той же час митний орган не звертався до декларанта (позивача) із запитом про їх надання. Отже, митний орган не звертався до позивача з проханням (листом / пропозицією, вимогою тощо) - надати відповідь на клопотання експерта лабораторії;

- Висновок лабораторії містить посилання про те, що «в експертних підрозділах СЛЕД Держмитслужби відсутня технічна можливість визначення хімічного складу полімерів у відсотках (належності полімерів до співполімері - масової частки етиленових мономерних ланок у полімерах етилену/поліетилену). Таким чином, з аналізу Висновку лабораторії вбачається, що у даного спеціалізованого органу була відсутня можливість проведення дослідження взятих проб (зразків), а також був відсутній достатній обсяг документів, які насправді надавалися разом з митною декларацією з боку декларанта. Фактично проводилося не дослідження (аналіз, експертиза) взятих проб (зразків), проводився огляд та дослідження товарно-супровідної документації за ЗЕД-операцією і вивчення даних інтернет-сайту виробника товару - «BASELL SALES MARKETING COMPANY B.V.»;

- Випробувальною лабораторією ТОВ «Випробувальна лабораторія «ХАРПЛАСТМАС» було видано висновок № 01/02/21 від 13.02.2021 р., згідно з яким, зокрема, визначено, що: «Середній показник текучості розплаву становить 1.623 г/ 10 хв. при 190°C і навантаженні 5,0 кгс»;

- отримавши експертний висновок Випробувальної лабораторії ТОВ «Випробувальна лабораторія «ХАРПЛАСТМАС» № 01/02/21 від 12.02.2021 р. позивачем (ТОВ «ОДЄТЕКС») було додано його до переліку документів разом з кожною черговою декларацією, що направлялися до Одеської митниці Держмитслужби, починаючи з 16.04.2021 р.;

- ТОВ «ОДЄТЕКС» наполягало на врахуванні митним органом відомостей з експертного висновку № 01/02/21 від 12.02.2021 р. оскільки саме таке дослідження є повним та об`єктивним, що в свою чергу дозволяє встановити хімічні властивості задекларованого товару. Адже дослідження, проведене СЛЕД Держмитслужби (згідно з висновком № 1420003600 0189 від 19.03.2021 р.), є частковим та таким, що здійснювалося виключно на підставі документів (більше того за недостатності всього запитуваного обсягу документів). У такому висновку чітко зазначено, що в лабораторії Відповідача відсутнє спеціальне обладнання для проведення там хімічного аналізу для встановлення властивостей полімерного матеріалу;

- крім того, відповідачем також було допущено ряд порушень щодо процедури та порядку проведення зазначеного дослідження (аналізу, експертизи): щодо порушення строку проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб (зразків) та щодо не повідомлення представника позивача про порушення строків.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі, по суті, з підстав відповідності оскаржуваного рішення вимогам законодавства, які регулюють спірні правовідносини, із зазначенням, зокрема, що:

- відповідно до фактичних обставин декларантом ТОВ «Орікс Юг» заявлено товар «Полімери етилену в первинних формах: поліетилен низького тиску гранульований… Питома густина 0,947, показник текучості розплаву 1,54 грам/ 10 хвилин. Використовується у власному виробництві екструзійних матеріалів. За способом пакування не призначений для роздрібної торгівлі (мішки по 25 кг … код товару 3901 20 90 00 згідно УКТ ЗЕД з митною декларацією типу ІМ 40;

- разом із митною декларацією для підтвердження заявленого коду товару 3901209000 згідно УКТ ЗЕД декларантом були надані товаросупровідні документи, зазначені у графі 44 митної декларації;

- з приводу фактичних обставин справи у графі 44 надано Висновок Одеського управління СЛЕД про результати проведеного дослідження зразків вищезазначеного товару;

- відповідно до п. 12 Висновку опис графи 31 митної декларації потребує уточнення щодо показнику текучості розплаву: необхідно зазначити температуру та навантаження, за якими: визначався показник;

- у наданому до митного оформлення декларантом сертифікати якості від 04.12.2020 б/н (без перекладу на українську мову) зазначено відомості про показник текучості розплаву 1,54 грам/10 хвилин;

- водночас, відповідно до Повідомлення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну вищезазначеного товару застосовується товару із показником текучості, визначеному при обумовленому навантаженні;

- аналіз інформації з офіційного сайту URL: www.lyondellbasell.com/en/polimers/p/Hostalen-ACP-7740-F3/74bd0e1f-cclk-4337-bcb0-a3da2c41b85c вказує на невідповідність даних щодо показника текучості розплаву даних зазначеним у графі 31 МД №11А500500/2021/002681 та наявного сертифікату якості;

- під час контрольних заходів щодо перевірки правильності визначеного декларантом коду товару згідно з УКТ ЗЕД враховано інформацію, викладену в п. 12 Висновку щодо відсутності експертних підрозділах СЛЕД Держмитслужби технічної можливості визначення показнику текучості розплаву (ПТР);

- у зв`язку з цим лабораторне дослідження проведено частково. Як вбачається, доцільність призначення додаткового дослідження (аналізу, експертизи) відсутнє;

- за результатами здійснення митного контролю, дотримуючись вимог статті 256 «Відмова у митному оформленні та обов`язки митного органу щодо роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення» Митного кодексу України від № 4495-У1 (із змінами) (далі - МКУ), встановлено неточність опису товару, зазначеного в графі 31 МД) щодо характеристик товару, зокрема його властивостям, встановленим внаслідок лабораторних досліджень, що впливає на оподаткування товару. А саме: за кодом товару 3901 20 90 00 є чинним антидемпінгове ввізне мито за ставкою 12,4 % (Процентна з митної вартості) із урахуванням «примітки» щодо опису товару: поліетилен. гранулах білого кольору (без додавання барвників або пігментів) 2-5 мм з питомою густиною більше 0,940 г/см і водночас показником текучості розплаву (ПТР) 5-17 грам/10 хвилин при навантаженні 21,6 кгс, або показником текучості розплаву (ПТР) 0,34-0,37 грам/10 хвилин при навантаженні 5.0 кгс або показником текучості розплаву (ПІТР) 0,06-0,08 грам/10 хвилин при навантаженні 2,16 кгс, що може класифікуватися за кодом 3901 20 90 00 згідно з УКТ ЗЕД;

- також не є об`єктом оподаткування антидемпінговим митом товар по коду 3901 20 90 00 згідно з УКТ ЗЕД при врахуванні опису товару: дія спеціальних заходів не поширюється на імпорт - в Україну товару походженням з таких країн: Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Норвегія, Швейцарська Конфедерація, Чорногорія, Азербайджанська Республіка, Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Ісламська Республіка, Афганістан, Ангола, Бангладеш, Бенін, Бутан, Буркіна-Фасо, Бурунді, Камбоджа, Центральноафриканська Республіка, Чад, Союз Коморських Островів, Демократична Республіка Конго, Джибуті, Держава Еритрея, Федеративна Демократична Республіка Ефіопія, Гамбія, Гвінея, Гвінея-Бісау, Гаїті, Республіка Кірибаті, Лаоська Народно-Демократична Республіка, Королівство Лесото, Республіка Ліберія, Мадагаскар, Малаві, Малі, Мавританія, Мозамбік, М`янма, Непал, Нігер, Руанда, Демократичні Республіки Сан-Томе і Принсіпі, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Соломонові Острови, Федеративні Республіка Сомалі, Республіка Південний Судан, Республіка Судан, Демократична Республіка Східний Тимор, Того, Тувалу, Уганда, Об`єднана Республіка Танзанія, Вануату, Єменська Республіка, Замбія) поліетилен у гранулах білого кольору (без додавання барвників або пігментів) 2-5 мм з питомою густиною більше 0,940 г/см і водночас показником текучості розплаву (ППР) 5- 17 грам/10 хвилин при навантаженні 21,6 кгс, або показником текучості розплаву (ПТР) 0,34-0,37 грам/10 хвилин при навантаженні 5,0 кгс або показником текучості розплаву (ТІТР) 0,06-0,08 грам/10 хвилин при навантаженні 2,16 кгс, що може класифікуватися за кодом 3901 20 90 00 згідно з УКТ ЗЕД;

- декларанту відмовлено в митному оформлені заявленого товару, що обґрунтовано у картці відмови та роз`яснено, що рішення про відмову у митному оформленні може бути оскаржене у порядку, визначеному главою 4 МКУ;

- при цьому декларанту зазначено про необхідність у поданні нової МД відповідно до вимог; наказу Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 651, з урахуванням Висновку та застосуванні способу оплати платежів, визначеного при оформленні МД типу ДТ;

- враховуючи викладене вище на товар «Полімери етилену в первинних формах: поліетилен низького тиску, гранульований...Питома густина 0,947 показник текучості розплаву 1,54 грам/ 10 хвилин. Використовується у власному виробництві екструзійних матеріалів. За способом пакування не призначений для роздрібної торгівлі (мішки по 25кг..» за кодом товару 3901 20 90 00 згідно з УКТ ЗЕД МД, заявлений за МД типу ІМ 40 ДТ, декларанту ТОВ «Орікс Юг» відмовлено в митному оформленні та надано картку відмови з причин невиконання умов, які визначені статями 257, 264, 266 МКУ, порушення Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651. Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21 травня 2012р. № 450 (зі змінами) - неправильний розрахунок платежів у 47 графі; неточність зазначених у графі 31 МД характеристик й товару властивостям, встановленим внаслідок лабораторних досліджень, тощо.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані пояснення, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

28.05.2021 року позивачем подана митна декларація № UA500500/2021/024863. (а.с.103-105)

У вказаній митній декларації декларантом зазначено, зокрема:

- в графі 20 «Умови поставки»: FCA DE Muenchsmunster

- в графі 31 «Вантажні місця та опис товарів»: 1. Полімери етилену в первинних формах: поліетилен низького тиску гранульований, марка HOSTALEN ACP 7740 F3-22000кг. Питома густина 0,947г/см3,показник текучості розплаву (ПТР) 1,7 грам/10 хвилин при навантаженні 5,0кгс згідно з сертифіката виробника 3.1. Використовується у власному виробництві екструзійних матеріалів. За способом пакування не призначений для роздрібної торгівлі (мішки по 25 кг). Торгівельна марка HOSTALEN. Виробник "BASELL SALES MARKETING COMPANY B.V." Країна виробництва DE.

- у графі 44 «Додаткова інформація/подані документи» зазначено:

0003Сертифікат якості виробника 3.1 29/01/21

0380 5000301646 29/01/21

0730 848746 29/01/21

0862 5000301646 29/01/21

m 1300UA500500.2021.011830.001 19/03/21

m 1300UA500500.2021.014739.001 03/04/21

m 1300UA500500.2021.017233.001 16/04/21

m 1300UA500500.2021.019873.001 30/04/21

m 1300UA500500.2021.022108.001 14/05/21

m 1505 1420003600-0189 19/03/21

m 1701UA500500/2021/004696 05/02/21

m 1703UA500500/2021/00174 19/03/21

m 1703UA500500/2021/00216 03/04/21

m 1703UA500500/2021/00237 16/04/21

m 1703UA500500/2021/00274 30/04/21

m 1703UA500500/2021/00302 14/05/21

3007 29/01-21 29/01/21

4103 5 23/01/21

4104 ОХ-230120 23/01/20

d 4301 OD/280318 28/03/18

9000 Довідка про склад б.н. 04/02/21

9000 Експертний висновок № 01/02/21 05/02/21

9610 MRN21DE740342841734E5 29/01/21.

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00334 (а.с.106-107), за результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України:

Сертифікат якості (Certificate of quality) - Сертифікат якості виробника 3. 29.01.2021

Рахунок фактура(інвойс) (Commercia invoice) - 5000301646 29.01.2021

Автотранспортна накладна (Road consignment note) - 848746 29.01.2021

Декларація про проходження товару (Declaration of origin) - 5000301646 29.01.2021

Митна декларація за якою було відмовлено

у випуску товару - UA500500.2021.011830. 19.03.2021

Митна декларація за якою було відмовлено

у випуску товару - UA500500.2021.014739. 03.04.2021

Митна декларація за якою було відмовлено

у випуску товару - UA500500.2021.017233. 16.04.2021

Митна декларація за якою було відмовлено

у випуску товару - UA500500.2021.019873. 30.04.2021

Митна декларація за якою було відмовлено

у випуску товару - UA500500.2021.022108. 14.05.2021

Висновок за результатами дослідження експертного

підрозділу Центрального митного управління лабораторних

досліджень та експертної роботи 1420003600-0189 19.03.2021

Акт про проведення огляду (переогляду) товарів,

транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного

огляду, що здійснення при виконанні) - UA500500/2021/004696 05.02.2021

Картка відмови у прийнятті митної декларації,

митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - № UA500500/2021/0017419.03.2021

Картка відмови у прийнятті митної декларації,

митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - № UA500500/2021/0021603.04.2021

Картка відмови у прийнятті митної декларації,

митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - № UA500500/2021/0023716.04.2021

Картка відмови у прийнятті митної декларації,

митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - № UA500500/2021/0027430.04.2021

Картка відмови у прийнятті митної декларації,

митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - № UA500500/2021/0030214.05.2021

Документ що підтверджує вартість перевезення товару - 29/01-21 29.01.2021

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - 5 23.01.2021

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу,

стороною якого є виробник товарів, що декларується та

подання якого для митного оформлення - ОХ-230120 23.01.2020

Договір (контракт) про перевезення - OD/280318 28.03.2018

Інші некласифіковані документи - довідка про склад б/н 04.02.2021

Інші некласифіковані документи - Експертний висновок № 01/02/21 12.02.2021

Копія митної декларації країни відправлення - MRN21DE740342841734E5 29.01.2021

Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів -

UA.500500.2021.024863 28.05.2021

поданих 28.05.2021 о 18 год. 59 хв. декларантом або уповноваженою ним особою Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЄТЕКС», відповідач повідомив про відмову у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює, або з таких причин:

відмовлено в митному оформленні відповідно до статті 256 Закону України від 13/03/2012 № 4495VI «МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ» по причині порушення вимог статті 257 Митного кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», а саме: у гр. 31 МД наведено неповний опис товару, згідно висновку за результатами дослідження Одеського управління експертиз та досліджень від 19.03.2021 № 1420003600-0189 не вірно зазначено питому густину полімеру та не зазначено показник текучості розплаву (190 град. С/21,6 кг) 16 гр/10 хвилин. Рішення про відмову у митному оформленні може бути оскаржене у порядку, визначеному гл. 4 Закону України від 13/03/2012 № 4495-VI «МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ».

У зазначеній картці-відмові у митному оформленні товарів також роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: Подання нової мд з урахуванням вимог картки відмови.

Не погоджуючись з Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2021/00334 від 28.05.2021 року, позивач оскаржив її у судовому порядку.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії, зокрема (а.с.20-76, 145-157):

- Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо позивача;

- договору доручення № СМ-28 від 24.02.2015 р. про надання послуг по митному оформленню вантажів, укладеного між позивачем, як Довірителем, та ТОВ «ОРІКС ЮГ», як Повіреним;

- договору № ОХ-230120 від 23.01.2020 р., укладеного між позивачем, як Покупцем, та компанією «BASELL SALES MARKETING COMPANY B.V.», як Продавцем;

- роздруківки з Інтернет-сайту Повідомлення Про застосування попередніх спеціальних заходів щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту від 24 червня 2020 року про прийняте 22.05.2020 Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі рішення № СП 445/2020/4411-03, яким застосовано попередні спеціальні заходи щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту;

- додатку № 5 до договору № ОХ-230120 від 23.01.2020 р.;

- договору № 3734 транспортно-експедиційного обслуговування перевезення вантажів автомобільним транспортом від 16.06.2020 р., укладеного між позивачем, як Замовником, та ТОВ «ТЕК» «ЕНЕРГІЯ», як Експедитором;

- довідки ТОВ «ТЕК «ЕНЕРГІЯ», вих. 29/01-21 від 29.01.2021 р., про транспортні витрати для надання в митні органи;

- митної декларації № UA500500/2021/004696 від 05.02.2021, у якій декларантом зазначено, зокрема:

- в графі 20 «Умови поставки»: FCA DE Muenchsmunster

- в графі 31 «Вантажні місця та опис товарів»: 1. Полімери етилену в первинних формах: поліетилен низького тиску гранульований, марка HOSTALEN ACP 7740 F3-22000кг. Питома густина 0,947г/см3,показник текучості розплаву (ПТР) 1,7 грам/10 хвилин при навантаженні 5,0кгс згідно з сертифіката виробника 3.1. Використовується у власному виробництві екструзійних матеріалів. За способом пакування не призначений для роздрібної торгівлі (мішки по 25 кг). Торгівельна марка HOSTALEN. Виробник "BASELL SALES MARKETING COMPANY B.V." Країна виробництва DE.

- у графі 44 «Додаткова інформація/подані документи» зазначено:

0003Сертифікат якості виробника 3.1 29/01/21

0380 5000301646 29/01/21

0730 848746 29/01/21

0862 5000301646 29/01/21

3007 29/01-21 29/01/21

4103 5 23/01/21

4104 ОХ-230120 23/01/20

4207 СМ-28 24/02/15

d 4301 OD/280318 28/03/18

9000 Довідка про склад б.н. 04/02/21

9000 Звернення № 3 05/02/21

9610 MRN21DE740342841734E5 29/01/21;

- повідомлення від митниці декларанту від 05.02.2021 з пропозицією надати до митниці оригінали документів (або засвідчених копій) заявлених у гр. 44 МД № UA500500/2021/004696 згідно ст. 264 МКУ;

- повідомлення від митниці декларанту від 19.03.2021 про необхідність прибути для отримання Висновку експерта від 19.03.2021 № 1420003600-0189;

- Inspection Certificate 3.1 according to EN 10204 від 29.01.2021 та його перекладу (Сертифікат якості (аналізу) 3.1 згідно з EN 10204);

- Invoice Accompanying Goods від 29.01.2021 та його перекладу (Супровідний рахунок-фактура на товари);

- CMR 848746;

- довідки ТОВ «ОДЄТЕКС» про склад товару до інвойсу № 5000301646 від 29.01.2021;

- митної декларації країни відправлення MRN 21DE740342841734E5 від 29.01.2021 р. та її переклад;

- акту проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 05.02.2021;

- акту митного поста «Одеса-Вантажний» Одеської митниці № UA500500/2021/004696 про взяття проб (зразків) товарів від 05 лютого 2021 року, згідно з яким, зокрема: кількість (об`єм/маса) взятих проб (зразків) товарів: 2 пакета по 0,5 кг; мета взяття проб (зразків) товарів: встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД;

- листа позивача від 05.02.2021 р. № 3 до ВМО № 2 м/п «Одеса-Вантажний»;

- Висновку № 1420003600-0189 Одеського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України, складеного 19 березня 2021 року за замовленням Одеської митниці Держмитслужби, відповідно до п. 12 «Висновки» якого, аналіз супровідної документації показує наступне:

- Inspection Certificate 3.1 від 29.01.2021 б/н (п.п. 7.3, 7.6) містить дані щодо показника текучості розплаву при умовах « 190°С/5», який складає 1,70 g/min, зазначена густина при 23°С 0,947 g/cm3. Густина 20°С у документі не зазначена;

- у листі бланку «Odetex» від 04.02.2020 б/н (п.7.7) наведено показник текучості розплаву 1.70 г/10 хв при навантажені 5,0 кгс, із посиланням на сертифікат виробника;

- даних про показник текучості розплаву (ПТР) поточної партії продукції при навантаженнях 21,6 кгс та 2,16 кгс не надано;

- даних щодо повного складу, вмісту альфа-олефінів також не надано;

- відповідно до даних виробника товару [11], продукт «Hostalen CP 7740 F3» має наступні показники: Density 0.946 g/cm3 (густина 0.946 г/см3)та Melt Flow Rate (190°С/21.6 кг) 16 г/10 хвилин);

- тобто за даними виробника [11], продукт є поліетиленом з густиною більше 0,940 г/см3і водночас показником розплаву (ПТР) 5-17 грам/10 хвилин при навантаженні 21,6 кгс [12];

- у гр. 31 МД зазначено «…Питома густина 0,947 г/см3…» Питома/відносна густина безрозмірна величина [1], отже не може бути виражена у «г/см3»;

- надана для дослідження проба у вигляді незабарвлених гранул з білим відтінком округлої форми розміром від 3.4 до 4.7 (похибка +-0.1 мм), без запаху, які виготовлено з синтетичного полімеру поліетилену. Мінеральні наповнювачі та пігменти не виявлено;

- розрахована відносна (питома) густина проби дорівнює 0,9337;

- у гр. 31 МД ІМ 40 ДЕ від 05.02.2021 № UA500500/2021/004696 наведено неповний опис товару не зазначено температуру для якої наведена питома густину полімеру, не зазначено показник текучості розплаву при навантаженнях 21,6 кгс та 2,16 кгс;

- гр. 31 МД ІМ 40 ДЕ від 05.02.2021 № UA500500/2021/004696 потребує уточнення щодо питомої густини: питома/відносна густина безрозмірна величина, отже не може бути виражена у «г/см3»;

- в експертних підрозділах СЛЕД Держмитслужби відсутня технічна можливість визначення хімічного складу полімерів у відсотках (належності полімерів до співполімерів масової частки етиленових мономерних ланок у полімерах етилену/поліетилену), у т.ч. вміст поліальфаолефінів питомої густини поліетилену без домішок (у разі їх наявності), та показнику текучості розплаву (ПТР) (інформаційний лист Одеського управління 12.10.2020 № 7.17-36/7.10/1164 у відповідь на лист Одеської митниці Держмитслужби 07.10.2020 № 7.10-1/28.1-01/7/15185). Лінійність полімеру не визначалась у зв`язку із відсутністю нормативних методик;

- акту прийому-передачі робіт № 1 від 17 березня 2021 р.: послуги ТОВ «Харпластмас» (лабораторні випробування); рахунку-фактури № 1 від 17.03.2021 згідно договору про надання послуг від 1 січня 2020 р.; платіжного доручення № 9895 від 18 березня 2021 р.; акту № 1 від 05.02.2021 одночасного (паралельного) відбору проб (зразків) товару, поданого до митного оформлення за МД UA500500/2021/004696;

- Експертного висновку Випробувальної лабораторії ТОВ «Випробувальна лабораторія «ХАРПЛАСТМАС» № 01/02/21 від 12 лютого 2021 р. дослідження полімерного матеріалу від «12» лютого 2021 р., відповідно до висновку якого:

1.Представлений на випробування поліетилен марки Hostalеn ACP 7740 F3, партія АА2647201, компанії "BASSEL SALES MARKETING COMPANY B.V.", торгівельна марка HOSTALEN, за зовнішнім виглядом є непрозорим, гранули однакової округлої форми білого кольору, розміром від 2 до 5 мм.

2.Щільність зразків 0,947 г/см3.

3.Значення показника текучості розплаву (ПТР), в г/10 хв. наступні: 1,69; 1,62; 1,615; 1,59; 1,60.

Мінімальні та максимальні значення показника текучості розплаву в межах однієї партії відрізняються на 0,1 г/10хв.

Середній показник текучості розплаву становить 1,623г/10хв. при 190 °C при навантаженні 5,0 кгс.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України (в редакції, чинній до 01.01.2022 року), у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України (в редакції, чинній з 01.01.2022 року), суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі МК України).

На підставі встановлених судом обставин, вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та правових висновків Верховного Суду суд дійшов висновку, що позиція відповідача зі спірних питань є помилковою, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, з таких підстав.

По-перше, щодо юридичних причин (підстав) прийняття оскаржуваного рішення картки відмови у митному оформленні товарів, слід зазначити таке.

Судом встановлено, що оскаржуваною Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00334 від 28.05.2021 року відповідач повідомив про відмову у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює, з таких причин: відмовлено в митному оформленні відповідно до статті 256 Закону України від 13/03/2012 № 4495VI «МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ».

Статтею 256 МК України, відповідно до якої позивачу відмовлено в митному оформленні, та повідомлено про відмову у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює, регулює лише питання відмови у митному оформленні та обов`язки митного органу щодо роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення.

При цьому, питання прийняття митної декларації, в тому числі підстави відмови митного органу у прийнятті митної декларації, врегульовано статтею 264 МК України.

З встановленого вбачається, в оскаржуваній картці повідомлення про відмову «у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює» не відповідає причинам такої відмови: «відповідно до статті 256 Закону України від 13/03/2012 № 4495VI «МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ»».

Судом також встановлено, що оскаржуваною карткою відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товарів лише та виключно з таких юридичних підстав:

- по причині порушення вимог статті 257 Митного кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 30.05.12 № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа».

Так, положеннями МК України, на невиконання умов яких в оскарженому рішенні посилається відповідач, як на підставу його прийняття, передбачено таке.

Відповідно до положень ч.ч. 1-11 ст. 257 «Процедура декларування» МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Формат митних декларацій, що подаються як електронні документи, базується на міжнародних стандартах електронного обміну даними.

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:

1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;

2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;

5) відомості про товари:

а) найменування;

б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар;

в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах);

г) код товару згідно з УКТ ЗЕД;

ґ) найменування країни походження товарів (за наявності);

д) опис упаковки (кількість, вид);

е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру;

є) фактурна вартість товарів;

ж) митна вартість товарів та метод її визначення;

з) відомості про уповноважені банки декларанта;

и) статистична вартість товарів;

6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати:

а) ставки митних платежів;

б) застосування пільг зі сплати митних платежів;

в) суми митних платежів;

г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу;

ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів;

д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати);

7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;

8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;

9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;

10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

До спрощеної митної декларації вносяться відомості про дозволи на застосування спеціальних спрощень, визначених частиною першою статті 13 цього Кодексу, які застосовані для подання такої спрощеної митної декларації, а також відомості, визначені такими пунктами цієї частини:

пунктами 1-3;

пунктом 4 (тільки щодо виду транспорту на кордоні та в межах країни);

пунктом 5 (тільки згідно з підпунктами "а", "б" (тільки щодо звичайного торговельного опису, що дає змогу ідентифікувати товар), "г" (на рівні товарної підпозиції згідно з УКТ ЗЕД), "д", "е" (тільки кількість у кілограмах (у разі ввезення - вага нетто та вага брутто, а в разі вивезення - вага брутто) та "є";

пунктом 6 (тільки згідно з підпунктом "д");

пунктами 7-10".

Митним органам забороняється вимагати внесення до митної декларації інших відомостей, ніж зазначені у цій статті.

Перелік товарів, що не підлягають обов`язковому письмовому декларуванню, встановлюється цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Митні органи та їх посадові особи для виконання завдань, визначених цим Кодексом, мають право на безоплатне отримання послуг кваліфікованого електронного підпису, які надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684 (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), на порушення якого посилається в оскаржуваному рішенні відповідач, як на підставу його прийняття, визначає правила заповнення граф митних декларацій (далі - МД) на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (далі - ЄАД), додаткових аркушів до нього форми МД-3 (далі - додаткові аркуші), специфікації форми МД-8 (далі - специфікація), порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6 (далі - доповнення), випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8. Зазначений порядок містить розділи, глави, пункти, підпункти, абзаци.

При цьому, відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 264 МК України відмова митного органу у прийнятті митної декларації, про яку фактично відповідач повідомив оскаржуваною карткою, повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Також, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості щодо оскаржуваного рішення, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача.

Відтак, невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду щодо загальних вимог до актів індивідуальної дії, викладеною у постанові від 29 червня 2022 року у справі № 380/5383/21 та яка неодноразово викладена в інших постановах Верховного Суду (справи № 822/1817/18, № 821/1173/17, № 1940/1950/18, № 805/3956/18-а тощо).

Проте, відповідачем не зазначено (не конкретизовано) законодавчі вимоги, визначені статтею 257 МК України (а саме: частини, пункти, підпункти, абзаци або їх зміст), а також наказу Міністерства фінансів України від 30.05.12 № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» (а саме: розділи, глави, пункти, підпункти, абзаци або їх зміст), порушення вимог яких зазначено як причини (підстави) прийняття оскаржуваної картки відмови у митному оформленні.

По-друге, щодо фактичних причин (підстав) прийняття оскаржуваного рішення картки відмови у митному оформленні товарів, слід зазначити таке.

Судом встановлено, що оскаржуваною карткою відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товарів лише та виключно з таких фактичних підстав:

- у гр. 31 МД наведено неповний опис товару, згідно висновку за результатами дослідження Одеського управління експертиз та досліджень від 19.03.2021 № 1420003600-0189 не вірно зазначено питому густину полімеру та не зазначено показник текучості розплаву (190 град. С/21,6 кг) 16 гр/10 хвилин.

У зазначеній картці-відмові у митному оформленні товарів також роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: Подання нової мд з урахуванням вимог картки відмови.

При цьому, правові наслідки подання митної декларації, яка не містить усіх відомостей або якщо її подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом, тощо передбачені статтею 264 «Прийняття митної декларації» КАС України, а саме відмова митним органом у прийнятті митної декларації, зокрема, з зазначених підстав.

Проте, порушення вимог ст. 264 МК України, як підстави (причини) для відмови митним органом у прийнятті митної декларації, в оскаржуваній картці не встановлені.

Разом з тим, підстави відмови у митному оформленні товарів передбачені статтею 54 МК України.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Проте, застосовані відповідачем в оскаржуваній картці підстави відмови у митному оформленні товарів: у гр. 31 МД наведено неповний опис товару, згідно висновку за результатами дослідження Одеського управління експертиз та досліджень від 19.03.2021 № 1420003600-0189 не вірно зазначено питому густину полімеру та не зазначено показник текучості розплаву (190 град. С/21,6 кг) 16 гр/10 хвилин, не передбачені вичерпним переліком законодавчих підстав для відмови митним органом у митному оформленні товарів.

Отже, застосовані відповідачем причини (фактичні і юридичні) для прийняття оскаржуваної картки відмови у митному оформленні товарів є необґрунтованими та законодавчо безпідставними.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що виходячи з встановлених судом обставин та здійснених на їх підставі висновків щодо застосованих відповідачем причин для прийняття оскаржуваної картки відмови у митному оформленні товарів, суд не досліджує та не надає оцінку правомірності змісту встановленої відповідачем фактичної підстави прийняття оскаржуваної картки відповідача (у гр. 31 МД наведено неповний опис товару, згідно висновку за результатами дослідження Одеського управління експертиз та досліджень від 19.03.2021 № 1420003600-0189 не вірно зазначено питому густину полімеру та не зазначено показник текучості розплаву (190 град. С/21,6 кг) 16 гр/10 хвилин).

Відповідно, суд також не бере до уваги позиції сторін, не надає оцінки відповідним доводам та доказам на їх підтвердження щодо обставин, які не стосуються фактично застосованих відповідачем причин (підстав) прийняття оскаржуваної картки відмови у митному оформленні товарів.

Щодо решти доводів сторін слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд, із застосуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшов висновків, що:

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00334 від 28.05.2021 р. прийнято відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню, відповідно

- позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до первісної позовної заяви (у справі № 420/17194/21) про сплату судового збору за подання адміністративного позову додано платіжне доручення № 10903 від 17 вересня 2021 р. в сумі 18160,00 грн. (а.с.19)

Належною сумою за подання адміністративного позову у цій справі (з урахуванням ухвали суду від 01.11.2021 року про роз`єднання позовних вимог у справі № 420/17194/21) є 2270,00 грн.

Відповідно, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок).

В прохальній частині позову та в окремо поданому клопотанні позивач також просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються, зокрема, з суми сплаченої вартості професійної правничої (правової) допомоги адвокатського об`єднання в розмірі 11500 грн.

Представником позивача на доведення понесених судових витрат, в частині витрат на професійну правничу допомогу, надано копії (а.с.126-133, 162-165):

- договору № 56 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 26 серпня 2020 року, укладеного, між позивачем, як Клієнтом, та Адвокатським об`єднанням «СІ.ЕЛ.ЕС.», як Адвокатським об`єднанням, про таке, зокрема:

Розділ 1. Предмет договору

1. Адвокатське об`єднання приймає на себе обов`язки (зобов`язання) з надання професійної правничої (правової) допомоги на підставі доручень Клієнта.

1.1 Зміст конкретного доручення Клієнта про надання професійної правничої (правової) допомоги Адвокатським об`єднанням та розмір гонорару (винагороди) за його виконання, що підлягає сплаті Клієнтом, визначається сторонами на підставі цього Договору, зокрема шляхом укладення додаткових угод до нього.

- додаткової угоди № 4 від 23 серпня 2021 року до договору № 56 про надання професійної правничої (правової) допомоги, відповідно до якої:

1. Клієнт надає доручення Адвокатському об`єднанню на представництво інтересів Клієнта в межах звернення до Одеського окружного адміністративного суду за позовом ТОВ «ОДЄТЄКС» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби за № UA500500/2021/00174 від 19.03.2021 р., № UA500500/2021/00216 від 03.04.2021 р., № UA500500/2021/00237 від 16.04.2021 р., № UA500500/2021/00274 від 30.04.2021 р., № UA500500/2021/00302 від 14.05.2021 р., № UA500500/2021/00334 від 28.05.2021 р., № UA500500/2021/00368 від 11.06.2021 р., № UA500500/2021/00412 від 25.06.2021 р., зокрема (але не виключно): доручення з питання підготовки, підписання та подання позову, всіх необхідних процесуальних документів по справі та додатків до них, з правом їх підписання, а також представництва інтересів Клієнта в ході здійснення судочинства в суді першої інстанції, складання та подання всіх необхідних, на думку адвокатів Адвокатського об`єднання, документів, усних та письмових пояснень, збирання доказів, виконання інших (без обмежень) дій, що будуть необхідні для належного та якісного представництва інтересів Клієнта.

2. Сторони погодили, що розмір гонорару Адвокатського об`єднання по справі складає 11500,00 грн. та має бути сплачений Клієнтом до моменту вирішення Одеським окружним адміністративним судом спору у справі за позовом ТОВ «ОДЄТЄКС» до Одеської митниці Держмитслужби (але в будь-якому випадку не пізніше 5-ти (п`яти) банківських днів з дати прийняття Одеським окружним адміністративним судом рішення у справі);

- Ордеру, серія ОД № 581584, виданого Адвокатським об`єднанням «СІ.ЕЛ.ЕС.» 01.09.2021 р.;

- Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2299 на ім`я Байдеріна Олександра Анатолійовича;

- платіжного доручення № 11088 від 12 жовтня 2021 р. про сплату позивачем Адвокатському об`єднанню «СІ.ЕЛ.ЕС.» 11500,00 грн.;

- акту-рахунку № 3 від 01 жовтня 2021 р., в якому зазначено, що всього сума до сплати: 11500,00 грн. (одинадцять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.), без ПДВ;

- акту приймання-передачі від 26 жовтня 2021 року наданої АО «СІ.ЕЛ.ЕС.» професійної правничої (правової) допомоги на користь ТОВ «ОДЄТЄКС» за договором № 56 від 26.08.2020 р. та Додатковою угодою № 4, відповідного до якого зазначеним Актом підписанти підтверджують, що Адвокатське об`єднання «С1.ЕЛ.ЕС.» в особі керуючого партнера, адвоката Байдеріна Олександра Анатолійовича, надало, а Клієнт (ТОВ «ОДЄТЕКС») прийняв (отримав) професійну правничу (правову) допомогу в межах та в обсязі, передбачених Дорученням додатковою угодою № 4 до договору № 56. Загальна вартість наданих послуг, за домовленістю сторін, склала 11500,00 гри. (одинадцять тисяч п`ятсот гривень);

- детального опису від 27 жовтня 2021 року робіт (наданих послуг), виконаних АО «СІ.ЕЛ.ЕС.» на користь ТОВ «ОДЄТЄКС» за договором про надання професійної правничої (правової) допомоги від 26.08.2020 р. № 56 та додатковою угодою № 4 від 23.08.2021 року до договору, відповідно до змісту якого суть виконаних адвокатами робіт (наданих послуг):

- проведення адвокатами, зокрема, Байдеріним О.А., зустрічі з Клієнтом (в особі представника та керівника) з приводу обговорення спірних правовідносин між ТОВ "ОДЄТЕКС" та Одеською митницею Держмитслужби. Попереднє ознайомлення адвокатами, зокрема, Байдеріним О.А., з первинною документацією, яка стосується спірних правовідносин;

- аналіз та дослідження адвокатами, зокрема, Байдеріним О.А., наданих Клієнтом документів по взаємовідносинам між ТОВ "ОДЄТЕКС" та Одеською митницею Держмитслужби з приводу митного оформлення товару за митною декларацією типу IM 40 ДЕ № UА500500/2021/004696 та тимчасовою митною декларацією ІМ 40 ТН № UA 500500/2021/004814. Запитування адвокатами, зокрема, Байдеріним О.А., у Клієнта додаткових документів;

- проведення адвокатами, зокрема, Байдеріним О.А., зустрічі з Клієнтом (в особі представника та керівника) з приводу проведення консультації з питань найбільш ефективного способу захисту його порушених прав та інтересів. Визначення, обговорення та затвердження обраного способу захисту порушених прав та інтересів Клієнта. Обговорення та погодження необхідності звернення до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

- підготовка адвокатами, зокрема, Байдеріним О.А., позовної заяви підприємства ТОВ "ОДЄТЕКС" до Одеського окружного адміністративного суду щодо визнання протиправними та скасування каротк відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення загалом більше 32 роб. години. Засвідчення адвокатом Байдеріним О.А. копій документів відповідно до вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003" для подачі в якості документального підтвердження наведених у позовній заяві посилань та тверджень ТОВ "ОДЄТЕКС";

- підготовка заяви ТОВ "ОДЄТЕКС" до Одеського окружного адміністративного суду про приєднання додаткових доказів до матеріалів справи № 420/17194/21 (перекладу документів). Оформлення та направлення визначеного клопотання на адресу Одеської митниці Держмитслужби;

- підготовка клопотання до Одеського окружного адміністративного суду про подання (приєднання) додаткових доказів та розподіл судових витрат у справі № 420/17194/21. Оформлення та направлення визначеного клопотання на адресу Одеської митниці Держмитслужби.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач заперечує проти заявленої до стягнення суми сплаченої вартості професійної правничої (правової) допомоги, із посиланням на положення ст.ст. 134, 135, 139 КАС України, Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 № 590, на постанови Верховного Суду у справах № 904/8308/17, № 810/2823/17 тощо, з тих підстав, зокрема, що Додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 затверджена сума добових витрат на відрядження в межах України в розмірі 60 грн. за добу. Отже, зазначені представником позивача розміри витрат, пов`язаних із проїздом, проживанням та прибуттям до суду на загальну суму 11 500 грн. перевищує граничний розмір компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, який є додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 № 590 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 155), а тому вказана вимога позивача задоволенню не підлягає. Отже, гонорар адвокату позивача за надану правову допомогу у цій справі є завищеним, становить надмірний тягар для позивача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співрозмірності. Позивачем не подано доказів відображення адвокатом позивача доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятих осіб, отриманих шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення", зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 р. за № 1686/24218.

Порядок та підстави розподілу витрат на професійну правничу допомогу передбачені ст. 134 КАС України.

Так, відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до абз.абз. 1, 2 ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Аналізуючи вказане, суд дійшов висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної в ухвалі про відмову у відкритті касаційного провадження від 01 серпня 2022 року у справі № 280/9872/21, питання щодо стягнення судових витрат у кожному випадку підлягає індивідуальному вирішенню із врахуванням критерію співмірності до обсягу виконаних робіт та складності справи.

На виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин щодо розміру витрат на оплату послуг адвоката судом також враховано висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року у справі № 160/6899/20, якою залишено без змін додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2021 у справі № 160/6899/20, з таких підстав:

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 15 червня 2020 року між адвокатським бюро «Трофімов Дмитро Юрійович» (Бюро) та Міхолап Владиславою Владиславівною (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №15/06/2020 та додаткову угоду №2 від 24 липня 2020 року до Договору про надання правової допомоги № 15/06/2020 від 15 червня 2020 року, за умовами якого Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову (професійну правничу) допомогу щодо представництва його інтересів в суді. Зокрема, сторони погодили перелік послуг з правової допомоги Бюро, їх вартість та порядок оплати за наступні юридичні послуги, а саме: складання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2020 року у справі № 160/6899/20 - 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень) 00 коп. Оплата вартості юридичних послуг (правової допомоги) Бюро здійснюється Клієнтом за послуги, визначені у пунктах 1.1-1.2 пункту 1 Додаткової угоди протягом десяти днів з набрання законної сили остаточним рішенням суду по даній справі Клієнта.

На підтвердження обґрунтованості витрат на правничу допомогу в матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги № 15/06/2020, додаткова угода № 2 від 24 липня 2020 року до Договору про надання правової допомоги № 15/06/2020 від 15 червня 2020 року, акт приймання-передачі послуг за додатковою угодою № 2 від 11 серпня 2020 року.

Отже, за фактом надання зазначених послуг правової допомоги складено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг від 11 серпня 2020 року на загальну суму 5 000,00 грн.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що заявлена сума 5000,00 грн для відшкодування витрат на правничу допомогу не є співмірною, а тому дійшов до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 500,00 грн.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, як вже зазначалось, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

На виконання зазначеного обов`язку суб`єкт владних повноважень подав до суду апеляційної інстанції заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу. В обґрунтування своєї позиції суб`єкт владних повноважень послався на те, що заявлений до стягнення розмір витрат є неспівмірним із складеністю справи та обсягом наданих послуг.

Проте переконливих доказів в спростування неспівмірності заявлених до компенсації витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивачем суду не надано.

У справі, яка розглядається, відповідачем, який, по суті, заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, до відзиву, у якому зазначено про неспівмірність витрат на оплату послуг адвоката, також не зазначено та до відзиву не додано або окремо (додатково) не надано жодних конкретних переконливих доказів в спростування неспівмірності заявлених до компенсації витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивачем.

При цьому суд звертає увагу відповідача, що згідно з ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Проте, Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. № 590 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 р. № 155) «Граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ», не передбачений граничний розмір витрат на професійну правничу допомогу, який згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, є самостійним видом витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Отже, з урахуванням встановленого, а також: ухвали про роз`єднання позовних вимог (роз`єднання на вісім самостійних позовних вимог/справ) та складності справи, яка відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4, ч.ч. 4, 6 ст. 12 КАС України є справою незначної складності; фактичний розгляд справи у спрощеному провадженні; наявність викладених в постановах висновків Верховного Суду щодо певних питань спірних правовідносин по суті справи; обсягу фактично наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значення справи для позивача тощо, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1437,50 грн. (11500 грн. : 8 роз`єднаних позовних вимог).

Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2022 р. № 928) до 31 грудня 2022 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.

Справу розглянуто, рішення прийнято та складено також з урахуванням: часу тимчасової непрацездатності головуючого судді; часу перебування головуючого судді у відпустці; наказу голови Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2022 року № 9-ОС/Д/С «Про особливий режим роботи Одеського окружного адміністративного суду»; статей 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»; Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»; законів України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», якими затверджено Укази Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022, від 22.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022; рішення Ради суддів України від 24.02.2022 № 9.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 159, 241-246, 250, 255, 258, 262, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЄТЕКС» (місцезнаходження: вул. Бригадна, буд. 131, м. Одеса, 65010; ідентифікаційний код юридичної особи: 33387508) до Одеської митниці (місцезнаходження: вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, м. Одеса, 65078; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу: 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби № UА500500/2021/00334 від 28.05.2021 р.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЄТЕКС» суму судового збору в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1437,50 грн. (одна тисяча чотириста тридцять сім гривень п`ятдесят копійок).

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова