Постанова

від 06.12.2022 по справі 440/8032/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 р. Справа № 440/8032/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.05.2022, (головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна) по справі № 440/8032/21

за позовом ОСОБА_1

до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області

про визнання неправомірної бездіяльності і залишення клопотання без розгляду,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- зобов`язати Лубенську міську раду надати дозвіл на клопотання ОСОБА_1 від 02.02.2021 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5322888900:03:005:0048 у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами села Назарівка;

- відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України бездіяльність і залишення клопотання від 02.02.2021 без розгляду визнати неправомірною.

В обґрунтування позову зазначив, що його клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5322888900:03:005:0048 у власність від 02.02.2021 р. не розглянуто відповідачем згідно законодавчо визначеної процедури, не було винесено на розгляд сесії, у зв`язку з чим не було надано дозволу або прийнято вмотивованої відмови на пленарному засіданні сесії міської ради, відповідно до статті 118 Земельного кодексу України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №440/8032/21.

03.12.2021 ОСОБА_1 подав заяву про уточнення позовних вимог, в яких просив:

- зобов`язати Лубенську міську раду надати дозвіл на клопотання ОСОБА_1 від 02.02.2021 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5322888900:03:005:0048 у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами села Назарівка;

- відповідно до ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України бездіяльність і залишення клопотання від 02.02.2021 без розгляду відповідача визнати неправомірною;

- скасувати рішення Лубенської міської ради №20 від 11.11.2021 пункт 6 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою : Лубенський район, за межами с. Назарівка, площею 2,00 га, кадастровий номер 5322888900:03:005:0048, за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 та про передачу земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_2 ";

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61860776 від 26.11.2021, Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області;

- скасувати рішення Лубенської міської ради №93 від 18.08.2021 про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність пункт 17 "Надати дозвіл громадянину ОСОБА_2 виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для отримання у власність за рахунок земель запасу міської ради (категорія земель: землі сільськогосподарського призначення ), що розташована за межами с. Назарівка Лубенського району, орієнтовною площею 2,00 га, кадастровий номер 5322888900:03:005:0048, за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2022 уточнена позовна заява повернута позивачу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.05.2022 провадження в частині позовних вимог про зобов`язання Лубенську міську раду надати дозвіл на клопотання ОСОБА_1 від 02.02.2021 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5322888900:03:005:0048 у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами села Назарівка - закрито.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.05.2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі:

- скасувати рішення Лубенської міської ради №093 від 18.08.2021 в частині надання дозволу ОСОБА_2 виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для отримання у власність за рахунок земель запасу міської ради (категорія земель: землі сільськогосподарського призначення), що розташована за межами с. Назарівка Лубенського району, орієнтовною площею 2,00 га, кадастровий номер 5322888900:03:005:0048, за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства;

- скасувати рішення Лубенської міської ради №020 від 11.11.2021 в частині затвердження поданого ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: Лубенський район, с. Назарівка, площею 2,00 га, кадастровий номер 5322888900:03:005:0048, за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, а також передачі вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та зобов`язання його зареєструвати право власності згідно чинного законодавства.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не вірно встановлено обставини справи та надана їм оцінка, вказує, що його клопотання від 02.02.21 фактично відповідачем не розглянуто, надана відповідь Лубенської міської ради у формі інформаційного листа є неправомірною, оскільки орган місцевого самоврядування має надати відповідь у формі рішення комісії, розглянутого на пленарній сесії міської ради, проте таких дій відповідачем не вчинено.

Відповідач - Лубенська міська рада надала відзив на апеляційну скаргу, у якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.05.2022 року - без змін. Вказує, що оскільки земельна ділянка, на яку позивач просив надати дозвіл на час подання клопотання (02.02.21) не перебувала у власності відповідача, тому відповідь булла надана у формі листа.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що 02.02.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Лубенської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,0000 га (кадастровий номер 5322888900:03:005:0048), що розташована на території Полтавська область, Лубенський район, Засульська сільська рада, за межами села Назарівка.

До заяви додав: копію паспорта громадянина України; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; довідку про реєстрацію місця проживання; графічний матеріал місця розташування земельної ділянки; рішення Лубенської міської ради від 14.01.2021; наказ ГУ Держгеокадастру в Полтавській області №61-ОТГ від 30.12.20р.; інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку;

У відповідь на вказане звернення відповідач Листом від 11.03.2021 року №01-11/683 повідомив позивача, що земельна ділянка з кадастровим номером 5322888900:03:005:0048 на даний час не зареєстрована за комунальною власністю Лубенської міської територіальної громади і, відповідно, Лубенська міська рада не має підстав нею розпоряджатися на даний час. (а.с. 8).

18.04.2021 позивач повторно звернувся до Лубенської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,0000 га (кадастровий номер 5322888900:03:005:0048), що розташована на території Полтавська область, Лубенський район, Засульська сільська рада, за межами села Назарівка (а.с. 12)

Листом № 01-11/2448 від 19.05.2021 позивача повідомлено, що рішенням Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 18.02.2021 встановлено тимчасовий мораторій на надання дозволів на виготовлення проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею не більше 0,50 га. , а тому Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області не має юридичних підстав для надання позивачу дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га, за межами с. Назарівка.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо розгляду його звернення від 02.02.21 неправомірною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду клопотання позивача докази наявності у розпорядженні Лубенської міської ради бажаної земельної ділянки відсутні, а відтак, і відсутні підстави для визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо залишення клопотання позивача від 02.02.2021 без розгляду.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), виключно до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, з-поміж іншого, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом "а" ч. 3 ст. 22 ЗК України, громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства передаються у власність та надаються у користування землі, віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення, якими визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

У свою чергу, частинами 1-2 статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом "б" ч.1 ст. 121 ЗК України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів.

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.

Тобто, відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів ст. 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення.

Аналіз наведених норм права, якими врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок, свідчить про те, що всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність.

Так, частиною 6 ст. 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Тобто, вказана норма законодавства вимагає заяву, як форму волевиявлення особи на отримання земельної ділянки державної або комунальної власності, а також визначений Земельним кодексом України пакет документів для можливості уповноваженому органу вирішити відповідну заяву чи клопотання.

В свою чергу, згідно з положеннями частини 7 статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого "земельного" питання. У світлі вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

Колегія суддів встановила, що позивач, відповідно до вимог ст. 118 Земельного кодексу України, 02.02.21 звернувся до органу місцевого самоврядування - Лубенської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, до якої надав перелік документів, передбачений законом.

Проте, вказана заява одноособово розглянута заступником Лубенського міського голови та надано відповідь у порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян».

Водночас у питанні реалізації права громадян на безоплатне отримання земельних ділянок у власність спеціальними є положення саме Земельного кодексу України. У зв`язку з цим, порядок розгляду заяв, клопотань про вирішення питань щодо надання земельних ділянок у власність має вирішуватися у порядку, визначеному ЗК України, а не Законом України "Про звернення громадян".

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що рішення за заявою позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або рішення про відмову у його наданні, Лубенською міською радою не приймалось.

Положеннями пункту 31 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що питання регулювання земельних відносин відповідно до Закону вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

За приписами частини 5 статті 60 вказаного Закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Тобто, за результатами розгляду заяви заінтересованої особи щодо вирішення зазначеного питання повинно прийматися відповідне рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади.

З огляду на те, що Лубенська міська рада не розглянула заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою відповідно до законодавчо встановленої процедури, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про наявність протиправної бездіяльності Лубенської міської ради з приводу неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 02 лютого 2021 року №01111/683.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 27 жовтня 2022 року у справі № 420/7464/19.

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги на вищезазначені обставини, невірно застосував норми матеріального права, у зв`язку з чим помилково відмовив в задоволенні позову.

Обираючи належний спосіб захисту прав позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2000) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 12.09.2019 у справі №0640/4248/18, від 28.11.2019 року по справі №803/1067/17.

Колегія суддів зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду його клопотання від 02.02.21. Вимог зобов`язального характеру судом, з урахуванням ухвали суду про закриття провадження у справі, не розглядалося.

В частині позовних вимог зобов`язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки існує ухвала суду першої інстанції від 03.05.21 про закриття провадження. Вказана ухвала є чинною та не скасована.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням наведеного, з метою належного та ефективного захисту прав позивача, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 02.02.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5322888900:03:005:0048 у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами села Назарівка, Лубенського району, Полтавської області на пленарному засіданні Лубенської міської ради та прийняти рішення оформлене окремим документом за наслідками розгляду вказаної заяви з зазначенням у ньому обґрунтування та з обов`язковим посиланням на норми Земельного кодексу України.

Щодо доводів апеляційної скарги про скасування рішень Лубенської міської ради №93 від 18.08.2021 стосовно надання ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для отримання у власність за рахунок земель запасу міської ради (категорія земель: землі сільськогосподарського призначення), що розташована за межами с. Назарівка Лубенського району, орієнтовною площею 2,00 га, кадастровий номер 5322888900:03:005:0048, за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства та №020 від 11.11.2021 щодо затвердження поданого ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: Лубенський район, с. Назарівка, площею 2,00 га, кадастровий номер 5322888900:03:005:0048, за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, а також передачі вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та зобов`язання його зареєструвати право власності згідно чинного законодавства, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 20.07.2021 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати бездіяльність щодо розгляду його клопотання від 02.02.21.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/8032/21.

03.12.2021 позивачем подано до адміністративного суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій він просив:

- зобов`язати Лубенську міську раду надати дозвіл на клопотання ОСОБА_1 від 02.02.2021 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5322888900:03:005:0048 у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами села Назарівка;

- відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України бездіяльність і залишення клопотання від 02.02.2021 без розгляду визнати неправомірною;

-скасувати рішення Лубенської міської ради №20 від 11.11.2021 пункт 6 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою : Лубенський район, за межами с. Назарівка, площею 2,00 га, кадастровий номер 5322888900:03:005:0048, за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 та про передачу земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_2 ";

-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61860776 від 26.11.2021, Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області; скасувати рішення Лубенської міської ради №93 від 18.08.2021 про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність пункт 17 "Надати дозвіл громадянину ОСОБА_2 виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для отримання у власність за рахунок земель запасу міської ради (категорія земель: землі сільськогосподарського призначення ), що розташована за межами с. Назарівка Лубенського району, орієнтовною площею 2,00 га, кадастровий номер 5322888900:03:005:0048, за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2022 відмовлено у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.12.2021 про уточнення позовних вимог у справі №440/8032/21 та повернуто заявнику.

Зазначена ухвала набрала законної сили 02.05.2022 року., позивачем в апеляційному порядку не оскаржена.

Отже, судом першої інстанції позовні вимоги щодо скасування рішень Лубенської міської ради від 18.08.21 та 11.11.21 не розглядалися, правова оцінка їм не надавалася.

За приписами ч.5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Колегія суддів зауважує, що зазначена адміністративна справа розглянута в межах позовних вимог, заявлених позивачем в позовній заяві в редакції від 20.07.21, отже, вимоги апеляційної скарги щодо скасування рішень Лубенської міської ради №93 від 18.08.2021 та №20 від 11.11.21 є необґрунтованими, оскільки вони не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно дост. 242 КАС Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників по справі.

Відповідно дост.317 КАС Українипідставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 908,00 грн та апеляційної скарги 1 362,00 грн., що підтверджується квитанціями.

Враховуючи, що апеляційна скарга судом задоволена, відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 270 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Лубенської міської ради.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.05.2022 по справі № 440/8032/21 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Лубенської міської ради щодо не розгляду у встановленому законодавством порядку заяви ОСОБА_1 від 02.02.2021 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5322888900:03:005:0048 у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами села Назарівка, Лубенського району, Полтавської області.

Зобов`язати Лубенську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.02.2021 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5322888900:03:005:0048 у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами села Назарівка, Лубенського району, Полтавської області та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лубенськоїміської ради Лубенського району Полтавської області (ЄДРПОУ 21053182, вул. Ярослава Мудрого,33, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270 , 00 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова