Постанова

від 06.12.2022 по справі 560/14674/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/14674/21

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

06 грудня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до приватного підприємства "Техтрейд Груп" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у жовтні 2021 року Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося до суду з позовом до приватного підприємства "Техтрейд Груп", про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить відповідачу; накласти арешт на кошти та інші цінності ПП "Техтрейд Груп", що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.01.2022 року, позов задоволено частково, а саме: стягнуто з приватного підприємства "Техтрейд Груп" кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 228205 (двісті двадцять вісім тисяч двісті п`ять) грн 39 коп. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що йому належить. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову позивач подав апеляційну скаргу, вкій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування скарги податковий орган зазначає, оскільки у відповідача, який має податковий борг, відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, то в даному випадку наявні підстави, передбачені пп.20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, для застосування арешту коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за приватним підприємством "Техтрейд Груп" рахується заборгованість в сумі 228205,39 грн, у тому числі:

- 154011,39 грн по податку на додану вартість, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість: від 10.04.2020 № 9075342728 (дата нарахування - 13.04.2020) на суму 7703,02 грн (часткова сплата 5892,98 грн); від 16.04.2020 №9082806726 (дата нарахування - 30.04.2020) - 10808,00 грн; від 18.05.2020 №9109120742 (дата нарахування - 01.06.2020) - 27603,00 грн; від 17.06.2020 №9138405932 (дата нарахування - 30.06.2020) - 2777,00 грн; від 17.08.2020 №9203007843 (дата нарахування - 18.08.2020) - 6006,00 грн; від 18.08.2020 №9204044436 (дата нарахування - 31.08.2020) - 21254,00 грн; від 21.09.2020 №9238097118 (дата нарахування - 30.09.2020) - 28412,00 грн; від 27.10.2020 №9277432894 (дата нарахування - 30.10.2020) - 14703,00 грн; від 23.12.2020 №9342698073 (дата нарахування - 30.12.2020) - 11971,00 грн; уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 01.12.2020 №9013519776 (дата нарахування - 03.02.2021) - 1588,00 грн; податковими повідомленнями-рішеннями: від 21.01.2021 №0002111810 на суму 3060,00 грн (надіслане та отримане), від 11.02.2021 №0007181810 на суму 2449,37 грн (надіслане та отримане), від 11.02.2021 №00072271810 на суму 8477,26 грн (надіслане та отримане), від 02.03.2021 № 0014161810 на суму 7199,74 грн (надіслане та отримане);

- 74194,00 грн по податку на прибуток, що підтверджується податковими деклараціями з податку на прибуток підприємств: від 07.02.2020 №9333933275 (дата нарахування - 10.03.2020) на суму 19506,00 грн, від 05.06.2020 №9335651355 (дата нарахування - 05.06.2020) на суму 1083,00 грн, від 09.02.2021 №9371966345 (дата нарахування - 11.03.2021) на суму 53605,00 грн.

Наявний податковий борг також підтверджується розрахунком суми позовних вимог, інформацією про наявність/відсутність податкового боргу у платника по Україні в цілому станом на 29.06.2021, податковою вимогою форми "Ф" від 02.03.2020 №3091-58.

Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не сплачено, позивач звернувся до суду з позовом.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову обґрунтовані наявністю передбачених законодавством підстав для стягнення з відповідача податкового боргу.

В частині відмови в позові обґрунтовані тим, що контролюючий орган не надав та не довів належними та допустимими доказами відсутності у відповідача іншого майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, зокрема, не досліджено питання наявності чи відсутності іншого майна у відповідача, відмінного від нерухомого майна (різного роду устаткування, обладнання тощо); позивач також не надав відомостей щодо виходу на адресу місцезнаходження відповідача і опису наявного там майна. Отже суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності Приватного підприємства "Техтрейд Груп", що знаходяться в банку позивач не посилається на жодну з підстав, визначених пунктом 94.2. статті 94 ПК України.

В частині задоволення позовних вимог рішення суду першої інстанції не оскаржується, а тому, відповідно до ст. 308 КАС України відсутні, підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам суду у рамках даного апеляційного провадження.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову з огляду на таке.

Згідно з матеріалами справи встановлено, що у відповідача наявний узгоджений податковий борг, проте не сплачений у встановлений законодавством строк.

Згідно із пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У відповідності до пункту 89.5 статті 89 Податкового кодексу України, у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до пункту 94.1. статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно з пунктом 94.2. статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин:

платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Відповідно до пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Положеннями підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Водночас Податковим кодексом України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.

Так, відповідно до п.п.20.1.33 п.20.1ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В свою чергу, відсутність умов для застосування арешту коштів платника податків, передбачених п.94.2 ст.94 ПК України, за наявності умов, встановлених п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України є імперативною і обов`язковою до виконання.

Норми п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 та п.94.2 ст.94 ПК України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми п.94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Отже, підставою для накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, є сукупність таких обставин, як наявність у платника податкового боргу та відсутність (недостатність) у платника майна, достатнього для погашення такого боргу.

Позивач вказує, що згідно з інформаційної довідки №280122467 від 20.10.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо майна відповідача відомості відсутні; згідно з довідкою Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області від 10.07.2020 повідомлено, що згідно з уніфікованою автоматизованою електронно-обліковою системою за відповідачем тракторів та сільськогосподарської техніки не зареєстровано; згідно з довідкою РСЦ МВС в Хмельницькій області від 30.07.2020 № 31/22-624 транспортних засобів за вказаним суб`єктом господарювання не виявлено.

Також, колегія суддів зауважує, що відсутність/недостатність майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, та яке може бути джерелом погашення податкового боргу, як підстава для звернення до суду із позовом згідно п.п. 20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України має бути доведена не лише наявністю інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та відомостей про зареєстровані (зняті з обліку) транспортні засоби, про відсутність таких відомостей тощо, а й передбаченими законодавчо способами, оскільки можливим є наявність у платника податків достатнього для погашення податкового боргу майна, яке може бути джерелом погашення такого боргу, але інформація про яке в зазначених реєстрах відсутня.

З наданих позивачем доказів судами з`ясовано, що за ПП «Техтрейд Груп» не зареєстровано право власності на нерухоме майно, транспортні засоби та сільськогосподарську техніку (самохідні машини та механізми), однак не встановлено відсутності іншого нерухомого майна, відмінного від транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, або іншого майна, що перебуває у користуванні відповідача на підставі іншого речового права, на яке може бути накладено адміністративний арешт та яке може бути джерелом погашення податкового боргу, позивачем також не було надано відомостей щодо виходу на адресу місцезнаходження відповідача і опису наявного там майна.

Зазначені вище правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 28 липня 2021 року у справі № 825/2351/18, від 13 січня 2021 року у справі № 520/9872/18, від 31 травня 2022 року у справі № 360/2588/20, від 30 травня 2022 року у справі № 825/2335/18.

Враховуючи, що позивачем не доведено наявності обставин, за яких судом може бути прийнято рішення про накладення арешту на кошти та інші цінності ПП «Техтрейд Груп», що знаходяться в банку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність законодавчих підстав для задоволення позовних вимог в частині накладення арешту на кошти та інші цінності ПП «Техтрейд Груп» на суму 228205, 39 грн., що знаходяться у банку.

Отже, рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові є правильними та підлягає залишенню без змін.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.