Постанова

від 23.11.2022 по справі 560/2490/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2490/22 Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

23 листопада 2022 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Кушнір В. В.,

представника позивача: Оніщука В.В.,

представника відповідача: Чуфищук С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Антонінське хлібоприймальне підприємство" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними, скасування податкової вимоги та рішення,

В С Т А Н О В И В :

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

В лютому 2022 року ПрАТ "Антонінське хлібоприймальне підприємство" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило: визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 05.01.2022 №1-1302-2210; визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи - заступника начальника управління - начальника відділу організації стягнення боргу та роботі з безхазяйним майном управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Хмельницькій області №175/6/22-01-13-02-06 від 05.01.2022 про опис майна у податкову заставу.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.06.2022 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує її доводи та просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги просив її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 06.12.2021 (вх. №16401/5) відповідачем отримано подання управління казначейської служби України у Красилівському районі Хмельницької області від 06.12.2021 №89, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96 для вжиття заходів з погашення позивачем заборгованості перед державним бюджетом за бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі Міністерством фінансів України у 1995-1997 роках у розмірі 443321,80 грн.

З метою вжиття заходів щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «Антонінське хлібоприймальне підприємство» простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, на підставі вказаних вище подань управління казначейської служби України у Красилівському районі Хмельницької області та на виконання вимог статті 59 ПК України, Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610, відповідачем 05.01.2022 сформовано та виставлено позивачу податкову вимогу форми «Ю» № 1-1302-2210 на суму боргу 443321,80 грн., у тому числі: 1) борг перед державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою (код класифікації доходів бюджету 01201172) - усього 14998,00 грн.; податкове зобов`язання 14998,00 грн.; штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 0,00 грн.; пеня 0,00 грн.; 2) борг перед державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою (код класифікації доходів бюджету 24060300) - усього 5658,60 грн.; податкове зобов`язання 0,00 грн.; штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 0,00 грн.; пеня 5658,60 грн.; 3) борг перед державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою (код класифікації доходів бюджету 01201173) - усього 95594,00 грн.; податкове зобов`язання 95594,00 грн; штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 0,00 грн.; пеня 0,00 грн; 4) борг перед державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою (код класифікації доходів бюджету 24060300) усього 73896,25 грн.; податкове зобов`язання 0,00 грн.; штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 0,00 грн.; пеня 73896,25 грн.;5) борг перед державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою (код класифікації доходів бюджету 01201174) усього 155852,00 грн.; податкове зобов`язання 155852,00 грн.; штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 0,00 грн.; пеня 0,00 грн.; 6) борг перед державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою (код класифікації доходів бюджету 24060300) усього 82621,00 грн.; податкове зобов`язання 0,00 грн.; штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 0,00 грн.; пеня 82621,00 грн.; 7) борг перед державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою (код класифікації доходів бюджету 00263100) усього 4372,00 грн.; податкове зобов`язання 4372,00 грн.; штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 0,00 грн.; пеня 0,00 грн.; 8) борг перед державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою (код класифікації доходів бюджету 24060300) усього 10329,95 грн.; податкове зобов`язання 0,00 грн.; штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 0,00 грн.; пеня 10329,95 грн.

Податкова вимога форми «Ю» №1-1302-2210 від 05.01.2022 направлена позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручена позивачу 11.01.2022.

ГУ ДПС у Хмельницькій області з метою забезпечення погашення податкового боргу прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 05.01.2022 №175/6/22-01-13-02-06.

Також судом встановлено, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.07.2011 по справі №2-а-7106/10/2270 визнано протиправними та скасовано першу податкову вимогу № 1/83 від 16.09.2010 року та другу податкову вимогу №2/98 від 26.10.2010 Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.12.2020 визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 16 липня 2019 року № 1-10 (П). Визнано протиправним та скасовано рішення начальника Красилівського управління Головного управління ДПС у Хмельницькій області №16251/22-01-01-54-08 від 19.05.2020 про опис майна у податкову заставу.

У вказаних рішеннях Хмельницького окружного адміністративного суду суд зазначив, що сума боргу за оскаржуваними вимогами не є узгодженою.

Крім того, судом у справі №2-а-7106/10/2270 враховано постанову Рівненського апеляційного господарського суду України від 25.05.2011 та рішення господарського суду Хмельницької області від 22.02.2011 року у справі №20/2169-10, згідно яких у задоволенні позову прокурора Красилівського району в інтересах держави в особі Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції м.Красилів до ВАТ "Антонінське хлібоприймальне підприємство" с. Кременчуки Красилівського району про стягнення 398053,21 грн. заборгованості за бюджетними позичками відмовлено.

У цих рішеннях господарського суду зазначено, що матеріали справи не містять доказів (первинних документів) фактичного перерахування та отримання відповідачем бюджетних позичок за рахунок державного бюджету у вказаний період, що унеможливлює задоволення позову про стягнення заборгованості за такими позичками.

Позивач, вважаючи рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Так, згідно з п.31 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України, кредитування бюджету - операції з надання коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, внаслідок чого виникають зобов`язання перед бюджетом (надання кредитів з бюджету), та операції з повернення таких коштів до бюджету (повернення кредитів до бюджету). Для цілей цього Кодексу до кредитів з бюджету також належать бюджетні позички та фінансова допомога з бюджету на поворотній основі.

Відповідно до ч.9 ст.17 БК України, прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання податковими органами, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) не поширюється.

2 березня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №174 "Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості", якою з метою забезпечення виконання статті 17 Бюджетного кодексу України затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (далі - Порядок №174).

Згідно з пунктом 1 Порядку №174, цей Порядок регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб`єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички / фінансову допомогу у 1993 - 1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою; встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993 - 1998 роках.

Згідно з п.2 Порядку №174, боржник - суб`єкт господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку / фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички / фінансової допомоги, та не забезпечив своєчасне і повне виконання своїх зобов`язань за такою угодою; бюджетна позичка / фінансова допомога - сума коштів, надана Мінфіном у 1993 - 1998 роках позичальнику на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету на умовах угоди про надання бюджетної позички / фінансової допомоги; заборгованість за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою - зобов`язання перед державою, що виникають у суб`єкта господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку / фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички / фінансової допомоги; пеня - сума коштів, яку боржник зобов`язаний сплатити у разі порушення ним зобов`язань за кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички / фінансової допомоги; прострочена заборгованість за бюджетною позичкою / фінансовою допомогою - заборгованість боржника перед державою за бюджетною позичкою / фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками тощо), не погашена у строк, визначений угодою про надання бюджетної позички / фінансової допомоги.

Згідно з пунктом 6 Порядку №174, облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички / фінансової допомоги, в якій вони надані.

Відповідно до пункту 10 Порядку №174, з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.

Відповідно до п. 20 Порядку, прострочена заборгованість боржників за кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою та нарахована на її суму пеня визнається Мінфіном безнадійною на підставі: довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджує державну реєстрацію припинення юридичної особи - боржника у зв`язку з визнанням її банкрутом; інформації, поданої органами державної податкової служби, про визнання боржника в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо погашення заборгованості якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю його активів (щодо боржників, які відповідно до законодавства не підлягають приватизації та на примусову реалізацію майна яких введено мораторій); протоколу засідання та/або акта Комісії з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою щодо неможливості або недоцільності стягнення такої заборгованості в судовому порядку та/або щодо якої судом прийнято рішення не на користь держави, яке набрало законної сили.

Пунктом 24 Порядку встановлено, що списання безнадійної заборгованості, щодо стягнення якої судом прийнято рішення не на користь держави, яке набрало законної сили, та/або стягнення якої в судовому порядку є неможливим або недоцільним, здійснюється шляхом прийняття відповідного рішення Кабінету Міністрів України, проект якого вноситься Мінфіном на підставі пропозицій Комісії з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що органам державної податкової служби не надано функцій щодо ведення обліку простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою, і тому відповідач не мав можливості надати суду будь-які первинні та банківські документи на підтвердження наявності чи відсутності у позивача суми заборгованості за бюджетною позичкою.

У відповідності до п.15 Порядку №174 органи державної податкової служби вживають заходи щодо стягнення простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби.

Підставою для стягнення простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, є лише подання територіальних органів Державної казначейської служби. Надання органами Державної казначейської служби (чи витребування в останніх органами державної податкової служби) будь-яких інших документів (первинних та банківських) на підтвердження наявності чи відсутності заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою жодним нормативно-правовим актом України не передбачено.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про ненадання податковим органом будь-яких первинних та банківських документів на підтвердження наявності у ПрАТ "Антонінське хлібоприймальне підприємство" суми заборгованості за бюджетною позичкою є необґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ПрАТ "Антонінське ХПП" в порядку ст. 73 КАС України не надано належних доказів списання вказаної заборгованості.

Підпунктом 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час направлення та видання оскаржуваної вимоги) (далі - ПК України) встановлено, що Контролюючі органи мають право стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи системний аналіз викладених положень, органи державної податкової служби України, отримавши подання органу державного казначейства щодо наявності непогашеної податкової заборгованості суб`єкта господарювання перед державою за надану останньому фінансову допомогу, а також пені, нарахованої на таку заборгованість, вправі звертатися із вимогою про стягнення коштів та приймати рішення про опис майна у податкову заставу.

Вищевикладене також узгоджується з правовою позицією, яка викладена в постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №807/257/14.

Спеціальними нормами Бюджетного кодексу України встановлений особливий порядок щодо стягнення сум такої заборгованості, зокрема в частині визначення законодавства, яке повинно застосовуватися та визначення органів стягнення.

Враховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що при винесенні оскаржуваної податкової вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми «Ю» №1-1302-2210 від 05.01.2022 відповідач діяв у порядку та спосіб, що встановлені нормами Бюджетного кодексу України, Податкового кодексу України, Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 р. №174.

Приймаючи до уваги, що податкова вимога Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми «Ю» № 1-1302-2210 від 05.01.2022 прийнята правомірно, то похідна позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області про опис майна у податкову заставу від 05.01.2022 №175/6/22-01-13-02-06 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.

Отже, зважаючи на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана вимога форми «Ю» № 1-1302-2210 від 05.01.2022 та рішення про опис майна у податкову заставу від 05.01.2022 №175/6/22-01-13-02-06 є правомірними, прийнятими відповідачем у межах компетенції контролюючого органу та відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак не підлягає скасуванню.

Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Антонінське хлібоприймальне підприємство".

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства "Антонівське хлібоприймальне підприємство" відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 05 грудня 2022 року.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.