ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/7775/21 пров. № А/857/15377/22Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі № 380/7775/21 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "УКРБУДСЕРВІС" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,-
суддя в 1-й інстанції Гулик А.Г
час ухвалення рішення 20.06.2022 року,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складання повного тексту рішення 27.06.2022 року,
В С Т А Н О В И В :
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35 (далі позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Укрбудсервіс код ЄДРПОУ 40433945, місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Старознесенська, 194А (далі відповідач, ТзОВ ІК Укрбудсервіс), в якій позивач просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна відповідача.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що директор відповідача відмовилася допустити посадових осіб позивача до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, за наявності законних підстав для її проведення, про що складено акт відмови від допуску до проведення перевірки від 26.04.2021 №395/13-01-07-06/40433945. Керівник контролюючого органу 27.04.2021 прийняв рішення про адміністративний арешт майна ТзОВ ІК Укрбудсервіс, цей позов є зверненням про підтвердження обґрунтованості згаданого рішення про адміністративний арешт майна платника податків.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі № 380/7775/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на нього апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що директор відповідача відмовилася допустити посадових осіб позивача до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, за наявності законних підстав для її проведення, про що складено акт відмови від допуску до проведення перевірки від 26.04.2021 №395/13-01-07-06/40433945.
Просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі № 380/7775/21 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
06 грудня 2022 року до суду надійшло письмове клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що він зайнятий у розгляді іншої справи у Львівському окружному адміністративному суді. Однак, це клопотання задоволеним бути не може, оскільки жодних доказів обґрунтованості відкладення розгляду справи представником не надано. Крім того, виходячи з положень ч. 4 ст. 196 КАС України присутність осіб, які беруть участь у справі, є не обов`язковою та судом така обов`язковою не визнавалася, а відкладення справи, призведе до необґрунтованого затягування апеляційного розгляду, коли таку може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та наданих письмових пояснень позивача викладених у позовній заяві та апеляційній скарзі.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в справі, суд першої інстанції виходив з того, що у директора ТзОВ ІК Укрбудсервіс були законні підстави для не допуску працівників контролюючого органу до проведення перевірки, призначеної вказаним наказом позивача №1387-ПП від 20.04.2021.
Відтак, суд першої інстанції вважає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ ІК Укрбудсервіс (код ЄДРПОУ 40433945), що перебуває за адресою: 79000, м.Львів, вул.Старознесенська, 194А, безпідставним, а тому у задоволенні позовних вимог щодо підтвердження обґрунтованості такого необхідно відмовити повністю.
Розглядаючи спір апеляційний суд виходить із наступного.
Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 24.04.2021 заступник начальника Головного управління ДПС у Львівській області прийняв наказ №1387-ПП Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ІК Укрбудсервіс, відповідно до якого документальна позапланова виїзна перевірка повинна розпочатися з 21.04.2021, тривалістю 5 робочих днів. Правовою підставою прийняття вказаного наказу зазначено пп. 16.1.5, 16.1.7 п.16.1. ст.16, пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3. ст.73, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі ПК України).
На підставі вказаного наказу видано направлення на перевірку від 21.04.2021 №№4580, 4581.
З метою вручення наказу від 20.04.2021 №1387-ПП Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ІК Укрбудсервіс та ознайомлення з направленнями на проведення перевірки працівники позивача неодноразово виходи за зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача (79000, м.Львів, вул.Старознесенська, 194А), проте директор ТзОВ ІК Укрбудсервіс чи її представники за такої були відсутні. Вказаний факт підтверджується актами обстеження податкової адреси від 21.04.2021 №383/13-01-07-06/40433945, від 22.04.2021 №386/13-01-07-06/40433945, від 23.04.2021 №389/13-01-07-06/40433945.
26.04.2021 працівники позивача прибули для проведення документальної позапланової виїзної перевірки за зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача (79000, м.Львів, вул.Старознесенська, 194А). Проте директор ТзОВ ІК Укрбудсервіс Н.В. Петричко до проведення перевірки їх не допустила, про що складено акт про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 26.04.2021 №395/13-01-07-06/40433945.
У зв`язку з відмовою платника податків у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, 26.04.2021 начальник управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Львівській області звернулася до начальника Головного управління ДПС у Львівській області із зверненням застосувати адміністративний арешт майна ТзОВ ІК Укрбудсервіс.
Начальник Головного управління ДПС у Львівській області 27.04.2021 прийняв рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ ІК Укрбудсервіс (код ЄДРПОУ 40433945), що перебуває за адресою: 79000, м.Львів, вул.Старознесенська, 194А.
27.04.2021 Головне управління ДПС у Львівській області відповідно до пункту 2 частини першої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТзОВ ІК Укрбудсервіс.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суд від 28.04.2021 відмовлено у відкритті провадження у справі №380/7038/21 у справі за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Укрбудсервіс щодо підтвердження обґрунтування адміністративного арешту майна платника податків, у зв`язку з наявністю між сторонами спору про право.
Відповідно до вимог частини 5 статті 283 КАС України 14.05.2021 позивач звернувся до суду з цим позовом, поданим в загальному порядку.
З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд першої інстанції правильно врахував, що відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
У відповідності до пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки..
Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Пунктом 81.2 статті 81 ПК України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків..
Відповідно до пункту 81.3 статті 81 ПК України, під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.
Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов`язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).
При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу не мають права вимагати у платника податків отримувати витяг із відповідного реєстру про взяття такого платника податків на облік відповідно до вимог цього Кодексу.
Згідно з пунктом 94.1 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.
Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Згідно з пунктом 94.5 статті 94 ПК України, умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Відповідно до пункту 94.6 статті 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.
Згідно з пунктом 94.10 - 94.13 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.
Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Згідно з частинами другою, третьою статті 283 КАС України, заява подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб`єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою. У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до нього документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 283 КАС України суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті; 2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право. Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Судом першої інстанції в даній спірній ситуації правильно з`ясовано, що підставою для прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ ІК Укрбудсервіс від 27.04.2021, за підтвердженням обґрунтованості підстав якого позивач звернувся до суду, є недопуск працівників позивача до проведення перевірки, призначеної відповідно до наказу Головного управління ДПС у Львівській області Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ІК Укрбудсервіс №1387-ПП від 24.04.2021.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 у справі №380/7007/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2022, задоволено позов ТзОВ ІК Укрбудсервіс до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Львівській області Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ІК Укрбудсервіс №1387-ПП від 20.04.2021.
Згідно з положеннями частини 4 статті 78 КАС України протиправність наказу Головного управління ДПС у Львівській області Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ ІК Укрбудсервіс №1387-ПП від 20.04.2021 є встановленою судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому, не підлягає доказуванню в межах цієї справи.
На підставі викладеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що у директора ТзОВ ІК Укрбудсервіс були законні підстави для не допуску працівників контролюючого органу до проведення перевірки, призначеної вказаним наказом позивача №1387-ПП від 20.04.2021, а тому у задоволенні позовних вимог щодо підтвердження обґрунтованості такого необхідно відмовити повністю.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.
Керуючись ст. 229, 308, 310, 311, 313, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року у справі № 380/7775/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 06.12.2022 року
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2022 |
Оприлюднено | 08.12.2022 |
Номер документу | 107701397 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них застосування адміністративного арешту коштів та/або майна |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Сеник Роман Петрович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Гулик Андрій Григорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні