Постанова

від 09.11.2022 по справі 50/155

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2022 р. Справа№ 50/155 (910/4978/21)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Грека Б.М.

суддів: Тарасенко К.В.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Кочурової Т.О.

за участю представників:

від ТОВ "Пластікс-Україна" - Антощук А.О.

Від ДК "Укроборонпром" - Гетта Т.М. (довіреність №Д-1988/2021 від 30.12.2021)

Від ДП "Генератор" - Мартюшев С.С. (довіреність №50/295 від 31.03.2022)

Від ДП Завод "Генератор" - Новіков І.І. (ордер ДН №151656 від 01.05.2022)

Від ТОВ "Туплекс-Україна" - Петренко Т.Є. (довіреність б/н від 01.02.2022)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Завод "Генератор"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021

у справі №50/155(910/4978/21)

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластікс-Україна"

до Державного підприємства "Завод "Генератор"

приватного підприємства "Торгівельно-виробнича фірма "Дора"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 Державний концерн "Укроборонпром"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Туплекс-Україна"

про зобов`язання виконати договір

у межах справи №50/155

за заявою Відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України"

до Державного підприємства "Завод "Генератор"

про банкрутство

В С Т А Н О В И В :

Коротке викладення суті спору та позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пластікс-Україна" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Завод "Генератор" (далі - відповідач-1, ДП "Завод "Генератор") та Приватного підприємства "Торгівельно-виробнича фірма "Дора" (далі - відповідач-2, ПП "Торгівельно-виробнича фірма "Дора") про зобов`язання виконати договір.

Позивач просить суд зобов`язати державне підприємство Завод "Генератор" та приватне акціонерне товариство "Торгівельно-виробнича фірма "Дора" виконати умови Договору №2 від 09.11.2018 року на завершення робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на дві чи більше окремі ділянки (з урахуванням кількості будівель, які на сьогоднішній день можуть знаходитися у власності третіх приватних осіб та розташовуватися на земельній ділянці, що знаходиться у користування ДП "Завод "Генератор", про що позивачу невідомо), з додержанням визначених цим договором меж земельних ділянок, та надання правовстановлюючих документів на земельні ділянки за адресою: м.Київ, вул. Полярна,20, (кадастровий номер 8000000000:78:038:0002).

Оскаржуване судове рішення (ухвала) господарського суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.11.2021 року позов задоволено повністю; зобов`язао державне підприємство Завод "Генератор" та приватне акціонерне товариство "Торгівельно-виробнича фірма "Дора" виконати умови Договору №2 від 09.11.2018 року на завершення робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на дві земельні ділянки та надання правовстановлюючих документів на земельні ділянки за адресою: вул. Полярна, 20, в Оболонському р-ні м. Києва (кадастровий номер 8000000000:78:038:0002) із додержанням істотних умов, визначених додатком 1 та планом поділу земельної ділянки Державного підприємства Завод "Генератор", кадастровий номер 8000000000:78:038:0002, вул. Полярна, 20, в Оболонському р-ні м. Києва, площею 15,1887 га.

Господарський суд встановивши, що відповідачами не надано доказів наявності обставин, які б звільняли їх від виконання зобов`язання за договором № 2 від 09.11.2018, як і не надано доказів повного та належного виконання вказаного правочину, дійшов висновку, про те, що обраний позивачем спосіб захисту щодо зобов`язання відповідачів виконати умови договору № 2 від 09.11.2018, не суперечить вимогам статті 16 ЦК України, а позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Апеляційне провадження (рух справи).

ДП Завод "Генератор" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування підстав своїх вимог апелянт зазначає наступні ключові доводи:

- п. 9.1 договору визначено строк його дії до 25.06.2019 і змін щодо продовження строку його дії сторонами не вносилося;

- ТОВ "Пластікс-Україна" не є стороною договору від 09.11.2018 № 2, тому у нього відсутнє право звертатися з позовом про зобов`язання виконати цей договір;

- господарським судом не враховано лист від 10.01.2019 № 43/14, та тих обставин, що усі необхідні документи замовник надав, а інших зобов`язань за договором у нього не виникало, тому відсутні підстави для зобов`язання виконання умов договору;

- позивачем обрано неефективний спосіб захисту, а з оскаржуваного судового рішення незрозуміло, які конкретно умови договору №6 від 24.05.2018 на виготовлення технічної документації із землеустрою зобов`язано виконати ДП "Завод "Генератор", будучи замовником зазначених робіт;

- ТОВ "Туплекс-Україна" придбало об`єкти нерухомого майна у продавців, які не були землекористувачами на вул. Полярній, 20, а земельна ділянка площею 15, 1887 га перебуває у постійному користуванні ДП "Завод "Генератор", тому твердження про перехід права користування земельною ділянкою площею 7458 кв.м. є безпідставним;

- суд безпідставно проігнорував доводи, що право власності на нерухоме майно не свідчить про можливість надання землі, що значно перевищує площу нерухомого майна.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу доводи скарги вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки скаржником не вказано, які саме норми права неправильно застосовано господарським судом, тому просить у її задоволенні відмовити, а рішення господарського суду першої інстанції залишити без зміни.

Позивач доводить, що рішення господарського суду першої інстанції є законним та обґрунтованим; апеляційні вимоги ДП "Завод "Генератор" є такими, що виходять за межі процесуальних прав скаржника; обраний позивачем спосіб захисту є належним та відповідає правовому висновку Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/9167/19, відповідно до якого примусове виконання обов`язку в натурі застосовується в зобов`язальних правовідносинах у випадку, коли особа зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його; твердження апелянта про необхідність визначення площі, яка необхідна позивачу для використання належного йому нерухомого майна є спробою примусити суд безпідставно переглянути умови договору; системний аналіз норм ст.ст. 509, 525, 526, 598 - 601, 604 - 609, 837, 846 ЦК України дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору.

Державний концерн "Укроборонпром" надало пояснення на апеляційну скаргу ДП "Завод "Генератор" доводи скарги підтримує, просить її задовольнити та рішення господарського суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові, вважаючи, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції постановлено з порушенням норм процесуального права (ст.ст. 2, 4, 5 ГПК України), та неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема: судом нне застосовано статті 16, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження".

ДК "Укроборонпром" доводить, зокрема, що:

- висновок господарського суду щодо способу захисту не відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 14.06.2019 у справі № 916/998/18 відпоідно до якого зобов`язання сторони договору виконувати обов`язки, передбачені договором є неналежним способом захисту своїх прав, оскільки такі вимоги дублюють договір, який і так є обов`язковим для сторін в силу імперативних приписів ст. 629 ЦК України;

- господарським судом не враховано, що обраий спосіб захисту є неефективним, оскільки вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушеня, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поовлення - гарантувати особі можливість отримання ею відповідного відшкодування (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №923/364/19 та від 16.06.2020 у справі №904/1221/19);

- спосіб захисту права зобов`язати виконати умови договору не є ефективним з урахуванням вимог ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у разі відмови боржника від вчинення дій для нього настають негативні наслідки, однак для стягувача це не тягне поновлення порушеного права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2022, зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Копитова О.С., Пантелієнко В.О.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2022, зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Пантелієнко В.О., Отрюх Б.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №910/15232/20(910/18169/21) за апеляційною скаргою Державного підприємства "Завод "Генератор" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у визначеному складі колегії суддів: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Отрюх Б.В., Пантелієнко В.О.; призначено справу до розгляду на 29.03.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2022 призначено справу до розгляду на 17.05.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 заяву судді Північного апеляційного господарського суду Пантелієнка В.О. про самовідвід у справі №50/155(910/4978/21) задоволено; відведено суддю Північного апеляційного господарського суду Пантелієнка В.О. від розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Завод "Генератор" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі №50/155(910/4978/21).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2022, зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Остапенко О.М., Отрюх Б.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2022 прийнято справу №50/155(910/4978/21) до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді - Грека Б.М., Остапенко О.М., Отрюх Б.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластікс-Україна" задовольнити частково; розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Завод "Генератор" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі №50/155(910/4978/21) відкласти на 21.06.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Завод "Генератор" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі №50/155(910/4978/21) відкладено на 04.07.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Завод "Генератор" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі №50/155(910/4978/21) відкладено на 25.07.2022.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2022, зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Остапенко О.М., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2022 прийнято справу №50/155(910/4978/21) за апеляційною скаргою Державного підприємства "Завод "Генератор" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді - Грека Б.М., суддів: Остапенка О.М., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2022 розгляд апеляційної скарги відкласти на 15.08.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2022 розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Завод "Генератор" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі №50/155(910/4978/21) відкласти на 20.09.2022.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2022, зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Поляков Б.М., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 заяву судді Північного апеляційного господарського суду Полякова Б.М. про самовідвід у справі №50/155(910/4978/21) задоволено; відведено суддю Північного апеляційного господарського суду Полякова Б.М. від розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Завод "Генератор" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі №50/155(910/4978/21).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2022, зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Отрюх Б.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 прийнято справу №50/155(910/4978/21) за апеляційною скаргою Державного підприємства "Завод "Генератор" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді - Грека Б.М., судді: Тарасенко К.В., Отрюха Б.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Завод "Генератор" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі №50/155(910/4978/21) відкладено на 04.10.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 розгляд апеляційної скарги призначено на 08.11.2022.

ДП Завод "Генератор" звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням про зупинення розгляду справи до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №50/155(910/4873/21) з аналогічними вимогами.

ДП Завод "Генератор" вважає, що оскільки за його касаційним оскарженням Верховним Судом розглядається справа №50/155(910/4873/21), яка стосується земельної ділянки площею 15,2 га по вул. Полярна, 20, до вирішення цієї справи необхідно зупинити провадження з метою формування практики застосування законодавства в справах зі схожими предметами позову.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:

1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;

2) призначення судом експертизи;

3) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 84 цього Кодексу;

4) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави;

6) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом;

7) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Керуючись наведеними підставами, суд апеляційної інстанції не визнає наведені заявником обставинни в якості підстав, що зумовлюють можливість зупинення провадження у справі.

Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, оскільки представник департаменту буде приймати участь у судовому засіданні у інші судовій справі. Що розглядається Шостим апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Керуючись наведеними мотивами, суд не визнає поважною причину неявки представника в судове засідання, оскільки обставини участі представника в іншому судовому засіданні не підтверджена; надана інформація про призначене судове засідання не дає підстав для висновку, що лише цей представник уповноважений для участі у вказаній справі; представником не наведено обставин, які унеможливлюють уповноваження для представництва інтересів департаменту іншого представника.

Окрім того, суд виходить також із тих обставин, що явку представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавав, про наявність у Шарапи В.О. додаткових доводів, без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу по суті, суду не повідомлялося.

Враховуючи наведені мотиви та висновки, суд апеляційної інстанції не вбачає у відсутності представника Шарапи В.О. перешкоди для розгляду апеляційної скарги у справі.

Суд апеляційної інстанції не встановив обставин, що перешкоджають розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом.

У грудні 2015 року ТОВ "Туплекс-Україна" на прилюдних торгах ДП "Сетам" придбало будівлю, загальною площею 3325,70 кв.м.., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Полярна, буд. 20, літера "В".

Відповідно до статті 62 Закону України "Про виконавче провадження", статті 47 Закону України "Про іпотеку" та на підставі акту № 47626515/20 від 06.01.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зверьковою Н.В. ТОВ "Туплекс-Україна" було видано свідоцтво (зареєстровано в реєстрі за № 10) та відомості про право власності ТОВ "Туплекс-Україна" на будівлю гаражу на 50 автомобілів літера "В", загальною площею 3325,7 кв.м.

На підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 17.06.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зверьковою Н.В., що зареєстрований за номером 1265 та акту прийому-передачі до такого договору ТОВ "Туплекс-Україна" набуло право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 440,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Полярна, буд. 20, літера "В1".

У подальшому за результатами проведеної ТОВ "Всеукраїнське бюро технічної інвентаризації, реєстрації та оцінки нерухомого майна" технічної інвентаризації таких нежитлових приміщень було встановлено, що у зв`язку із уточненням лінійних розмірів та виправлення арифметичних помилок зменшилась загальна площа приміщень із 3 325,7 кв.м. до 3290,1 кв.м. та одночасно із таким ТОВ "Всеукраїнське бюро технічної інвентаризації, реєстрації та оцінки нерухомого майна" було надано висновки щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна, а саме: групи приміщень №1, №2 та №3, загальною площею 1184,3 кв.м., групи приміщень № 4, загальною площею 664,6 кв.м., групи приміщень № 5, загальною площею 1441,2 кв.м.

26.04.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності були внесені відомості про реєстрацію нежитлового приміщення (літера "В"), загальною площею 1241,4 кв.м. (реєстраційний номер 1236981280000) та нежитлового приміщення (літера "В"), загальною площею 664,6 кв.м. (реєстраційний номер 1236967080000) за ТОВ "Туплекс-Україна".

02.08.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності були внесені відомості про реєстрацію нежитлового приміщення № 1 (літера "В"), загальною площею 487,7 кв.м. (реєстраційний номер 1319365680000), нежитлового приміщення № 2 (літера "В"), загальною площею 162,7 кв.м. (реєстраційний номер 1319397880000), нежитлового приміщення № 3 (літера "В"), загальною площею 532,9 кв.м. (реєстраційний номер 1319413380000).

ДП "Завод "Генератор" є постійним користувачем земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:78:038:0002, площею 15,1887 га, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Полярна, 20 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 716905580380) на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, серія та номер: 04-9-00007 (бланк серії ЯЯ № 080614), виданий 15.11.2004 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), що підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 249280725 від 22.03.2021 додається).

ДП Завод "Генератор" подав до Державного концерну "Укроборонпром" листа від 24.04.2017 № 8/633, яким відповідач 1 просив погодити вчинення поділу земельної ділянки з метою виділення ТОВ "Туплекс-Україна" 7 458,00 кв.м.

Розпорядженням від 29.07.2016 № 620 виконавчий орган Київської міської ради (КМДА) надав ДП "Завод "Генератор" згоду на поділ земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:78:038:0002, площею 15,1887 га на декілька земельних ділянок.

ТОВ "Туплекс-Україна" звернулося до ДП Завод "Генератор" із повідомленням про необхідність відведення ТОВ "Туплекс-Україна" 7 458,00 м.кв. земельної ділянки, на якій розміщена будівля, що належить ТОВ "Туплекс-Україна".

22.02.2017 між ДП Завод "Генератор", ТОВ "Туплекс-Україна" та виконавцем технічної документації з розподілу відповідної земельної ділянки (ТОВ "Рудеокс") було укладено договір № 9 на виготовлення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки. Платником за цим договором було визначено ТОВ "Туплекс-Україна".

На виконання вимог договору № 9 від 22.02.2017 ТОВ "Туплекс-Україна" здійснило оплату землевпорядній організації у розмір 130 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

У квітні 2017 року ТОВ "Рудеокс" повідомило, що для оформлення розподілу земельної ділянки землевпоряднику необхідно надати технічні паспорти на всі будівлі та споруди, що знаходяться на відповідній земельній ділянці. З`ясувалося, що такі документи відсутні у відповідача-1.

У зв`язку із відсутністю у відповідача-1 необхідного фінансування, витрати на виготовлення такої документації у розмірі 86 263,86 грн. в повному обсязі було покладено на ТОВ "Туплекс-Україна", яке сплатило вказані кошти.

Листом від 05.11.2018 № 87 ТОВ "Рудеокс" звернулось до ДП Завод "Генератор" та до ТОВ "Туплекс-Україна" із повідомленням про неотримання від ДП Завод "Генератор" документації, що є необхідною для виконання договору №9 від 22.02.2017, у зв`язку із чим у ТОВ "Рудеокс" відсутня можливість виконати зобов`язання. Одночасно із таким ТОВ "Рудеокс" повідомило про наявність такої можливості у ТВФ ПП "Дора" та запропонувало укласти відповідний договір із такою землевпорядною організацією.

09.11.2018 було укладено договір № 2 на завершення робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на дві окремі ділянки та надання правовстановлюючих документів на земельні ділянки за адресою: вул. Полярна, 20 в Оболонському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:78:038:0002).

Пунктом 1.1. цього договору передбачено, що:

- виконавець ПП "Торгівельно-виробнича фірма "Дора" прийняло на себе зобов`язання виготовити технічну документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:78:038:0002 на окремі ділянки та надання правовстановлюючих документів на них за адресою: вул. Полярна, 20 в Оболонському районі м. Києва,

- замовник ДП Завод "Генератор" зобов`язався прийняти виконані роботи,

- платник ТОВ "Туплекс-Україна" зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи.

При цьому, технічні, економічні та інші вимоги до технічної документації були погоджені сторонами названого правочину у завданні на виконання робіт (додаток 1), що є невід`ємною частиною договору № 2 від 09.11.2018, а саме було погоджено:

1) 7 450,00 кв.м. - площа земельної ділянки, яка підлягає виділенню ТОВ "Туплекс-Україна" для забезпечення обслуговування належного йому нерухомого майна;

2) межі розташування земельної ділянки, яка підлягає виділенню ТОВ "Туплекс-Україна" для забезпечення обслуговування належного йому нерухомого майна.

Технічні умови, погоджені додатком № 1 до договору № 2 від 09.11.2018 та умови, які погодило КМДА розпорядженням від 29.07.2016 № 620 та умови, про які зазначало ДП "Завод "Генератор" в листі 8/633 від 24.04.2017 є повністю ідентичними.

Пунктом 4.1. договору № 2 від 09.11.2018 було погоджено строк виконання, а саме з 12.11.2018 по 25.06.2019. Пунктом 1.5. договору № 2 від 09.11.2018 встановлено, що строки закінчення робіт за договором може бути продовжений на час затримки надання ПП "Торгівельно-виробнича фірма "Дора" необхідних для роботи документів та інших вихідних даних, передбачених Земельним кодексом України.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач вважає, що ДП "Завод "Генератор" ухиляється від виконання вищевказаного правочину та саме через безпідставне затягування ДП "Завод "Генератор" надання документації, що вказана в пункті 1.5. договору № 2 від 09.11.2018, є першопричиною з якої на даний час роботи з виготовлення технічної документації із землеустрою все ще не виконані.

Мотиви постанови та висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 55 Конституція України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним (пункт 1 частина 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Спірні правовідносини сторін спору регулюються загальними нормами про зобов`язання та пложеннями глави 61 "Підряд" Цивільного кодексу України.

За загальними умовами виконання зобов`язання, що містяться у статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За своєю правовою природою, укладений між ДП "Завод "Генератор", ТОВ "Туплекс- Україна" та ПП "ТВФ "Дора" договір №2 від 09.11.2018 є договором підряду.

Відповідно до приписів норм ст. 837 Циівільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу; Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Правові наслідки невиконання чи неналежного виконання підрядником зобов`язання з договору, зокрема, передбачені нормами ч.ч. 2 та 3 ст. 849, 852, 858 Цивільного кодексу України, відповідно до яких:

якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків;

якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника;

якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором;

за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків;

якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підряника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

В даному спорі позивач, який не є замовником за умовами договору №2 від 09.11.2018, вимагає зобов`язати виконувати умови договору замовника та виконавця.

Разом з тим, проаналізувавши наведені норми законодавства, апеляційний господарський суд доходить висновку, що законом не передбачено у якості наслідку порушення, зокрема підрядником договору підряду - зобов`язання виконувати договір.

Відповідно до п. 5.1. договору №2 від 09.11.2018 за невиконання чи неналежне виконання зобовязанб за договором сторони несуть відповідальність згідно із законодавством та цим договором.

Умовами договору не передбачено можливість його сторін вимагати примусового виконання обов`язку в натурі, зокрема виконання обумовленої договором роботи підрядником.

Крім того, апеляційний господарський суд керується такими мотивами.

Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається цією статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема його застосування не повинно бути ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти Украни" вд 05.04.2005).

Необхідно враховувати, що Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 13.05.1980 у справі "Артіко проти Італії", пункт 32 рішення від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України"), тобто, у кінцевому результаті, ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Отже, зрештою ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.5 ГПК здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Апеляційна інстанція вважає, що приписи наведених норм ст. 55 Кнституції України та ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України не обмежують особу у виборі способу захисту порушеног права та не узалежнюють використання загальних цивільно-правових способів захисту від наявності спеціальних способів.

Обрання та визначення найбільш ефективного спсобу захисту здійснюється особою на власний розсуд.

Разом з тим, при обранні способу захисту порушеного права потрібно враховувати, що виконання судового рішення повинно призвести до відновлення порушеного права.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20 (п.5.14), від 18.05.2022 у справі №921/199/20 (п.70)).

Як зазначено вище норми закону про договір підряду не передбачають такий спосіб захисту як примушування до виконання роботи, а до того ж з боку сторони договору, яка не є замовником такої роботи; обраний спосіб захисту не спрямований на відновлення порушеного права позивача, оскільки виконання роботи підрядником залежить від завдання та сприяння замовника, тоді як примушування самого замовника не відповідає нормам закону, що регулює відносини підряду та, відповідно, є неналежним способом захисту.

Апеляційний господарський суд вважає, що спірні правовідносини фактично спрямовані на створення передумов для отримання земельної ділянки позивачем, як власником об`єктів нерухомого майна.

Фактично позивач захищає інтерес щодо поділу земельної ділянки у визначених планом поділу земельної ділянки ДП завод "Генератор" розмірах та отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку (п.1.1. договору №2 від 09.11.2018), тобто намагається урегулювати свої правовідносини як власника нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці, права користування на яку належать іншому землекористувачу.

Обставинами справи встановлено, що земельна ділянка є державною власністю.

За змістом положень статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Разом з тим, питання оформлення прав на земельну ділянку власником нерухомого майна, з урахуванням необхідності визначення її розміру, не може вирішуватися в межах таких договірних правовідносин, без залучення власника земельної ділянки, та без застосування окремо визначених законом процедур, передбачених земельним законодамтвом щодо оформлення прав на земельну діялнку.

З урахуванням наведених висновків, апеляційна інстанція вважає, що у господарського суду першої інстанції не було підстав для зобов`язання ДП Завод "Генератор" та приватного акціонерного товариства "Торгівельно-виробнича фірма "Дора" виконати умови Договору №2 від 09.11.2018 року на завершення робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на дві земельні ділянки та надання правовстановлюючих документів на земельні ділянки за адресою: вул. Полярна, 20, в Оболонському р-ні м. Києва (кадастровий номер 8000000000:78:038:0002) із додержанням істотних умов, визначених додатком 1 та планом поділу земельної ділянки Державного підприємства Завод "Генератор", кадастровий номер 8000000000:78:038:0002, вул. Полярна, 20, в Оболонському р-ні м. Києва, площею 15,1887 га.

Апеляційна інстанція вважає, що учасникам справи надано відповідь на істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин у матеріально-правовому сенсі, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, з якими апеляційний господарський суд погоджується, спростовують правильність висновків господарського суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до норм ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскарженого судового рішення господарського суду першої інстанції.

Оскільки суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, судові витрати за сплати судового збору за подання апеляційної скраги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства "Завод "Генератор" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластікс-Україна" (код ЄДРПОУ 24587464, м. Київ, вул. Полярна, 20-В, 04201) на користь Державного підприємства "Завод "Генератор" (код ЄДРПОУ 14312453, м. Київ, вул.Новокостянтинівська, 18, 04080) 3405 (три тисячі чотириста п`ять) гривень витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду міста Києва видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, встановлені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова прийнята з окремою думкою судді Отрюха Б.В.

Повний текст постанови складено після виходу судді Тарасенко К.В. з відпустки.

Головуючий суддя Б.М. Грек

Судді К.В. Тарасенко

Б.В. Отрюх

Повний текст постанови складено 05.12.2022.