Окрема думка

від 05.12.2022 по справі 50/155

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОКРЕМА ДУМКА

судді Північного апеляційного господарського суду Отрюха Б.В.

09 листопада 2022 року справа № 50/155 (910/4978/21)

м. Київ

щодо постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 у справі № 50/155 (910/4978/21), прийнятої за наслідками розгляду апеляційної скарги Державного підприємства «Завод «Генератор» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі № 50/155 (910/4978/21) за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластік-Україна» до 1) Державного підприємства «Завод «Генератор»; 2) Приватного підприємства «Торгівельно-виробнича фірма «Дора»; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Туплекс-Україна»; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: Державний концерн «Укроборонпром» про зобов`язання виконати договір; у межах справи №50/155 за заявою Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» до Державного підприємства «Завод «Генератор» про банкрутство.

У судовому засіданні 09.11.2022, більшістю голосів колегії суддів, ухвалено постанову Північного апеляційного господарського суду про задоволення апеляційної скарги Державного підприємства «Завод «Генератор». Рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі № 50/155 (910/4978/21) скасовано та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластік-Україна» на користь Державного підприємства «Завод «Генератор» 3 405,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

При прийнятті вказаного судового рішення суддею Отрюхом Б.В. було висловлено окрему думку наступного змісту.

Короткий зміст позовних вимог.

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 50/155 за заявою Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» про банкрутство Державного підприємства «Завод «Генератор».

В межах вказаної справи, 25.03.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Пластікс-Україна» (надалі - ТОВ «Пластікс-Україна»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Державного підприємства «Завод «Генератор» (надалі - відповідач-1/Завод) та Приватного підприємства «Торгівельно-виробнича фірма «Дора» (надалі - відповідач-2/Фірма) про зобов`язання виконати договір, зокрема, позивач просить суд зобов`язати Державне підприємство «Завод «Генератор» та Приватне акціонерне товариство «Торгівельно-виробнича фірма «Дора» виконати умови Договору № 2 від 09.11.2018 на завершення робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на дві чи більше окремі ділянки (з урахуванням кількості будівель, які на сьогоднішній день можуть знаходитися у власності третіх приватних осіб та розташовуватися на земельній ділянці, що знаходиться у користування ДП «Завод «Генератор», про що позивачу невідомо), з додержанням визначених цим договором меж земельних ділянок, та надання правовстановлюючих документів на земельні ділянки за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 20, (кадастровий номер 8000000000:78:038:0002).

На переконання позивача, відповідачі безпідставно ухиляються від виконання умов договору №2 від 09.11.2018, чим порушуються права та інтереси позивача.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

У грудні 2015 року ТОВ «Туплекс-Україна» на прилюдних торгах ДП «Сетам» придбало будівлю, загальною площею 3325,70 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Полярна, буд. 20, літера «В».

В силу статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», статті 47 Закону України «Про іпотеку» та на підставі акту № 47626515/20 від 06.01.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зверьковою Н.В. ТОВ «Туплекс-Україна» було видано свідоцтво (зареєстровано в реєстрі за № 10) та відомості про право власності ТОВ «Туплекс-Україна» на будівлю гаражу на 50 автомобілів літера «В», загальною площею 3325,7 кв.м. Копії вказаних документів наявні в матеріалах справи.

На підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 17.06.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зверьковою Н.В., що зареєстрований за номером 1265 та акту прийому-передачі до такого договору ТОВ «Туплекс-Україна» набуло право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 440,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Полярна, буд. 20, літера «В1». Вказані обставини підтверджені наявними в матеріалах справи документами.

За змістом приписів статті 120 Земельного кодексу України до ТОВ «Туплекс-Україна» перейшло право користування земельною ділянкою, площею 7 458,00 кв.м., на якій розміщене вказане майно, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у ДП «Завод «Генератор».

У подальшому за результатами проведеної ТОВ «Всеукраїнське бюро технічної інвентаризації, реєстрації та оцінки нерухомого майна» технічної інвентаризації таких нежитлових приміщень було встановлено, що у зв`язку із уточненням лінійних розмірів та виправлення арифметичних помилок зменшилась загальна площа приміщень із 3 325,7 кв.м. до 3 290,1 кв.м. та одночасно із таким ТОВ «Всеукраїнське бюро технічної інвентаризації, реєстрації та оцінки нерухомого майна» було надано висновки щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна, а саме: групи приміщень № 1, № 2 та № 3, загальною площею 1184,3 кв.м., групи приміщень № 4, загальною площею 664,6 кв.м., групи приміщень № 5, загальною площею 1441,2 кв.м. Відповідні докази наявні в матеріалах справи.

На підставі викладених обставин 26.04.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності були внесені відомості про реєстрацію нежитлового приміщення (літера «В»), загальною площею 1241,4 кв.м. (реєстраційний номер 1236981280000) та нежитлового приміщення (літера «В»), загальною площею 664,6 кв.м. (реєстраційний номер 1236967080000) за ТОВ «Туплекс-Україна».

02.08.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності були внесені відомості про реєстрацію нежитлового приміщення № 1 (літера «В»), загальною площею 487,7 кв.м. (реєстраційний номер 1319365680000), нежитлового приміщення № 2 (літера «В»), загальною площею 162,7 кв.м. (реєстраційний номер 1319397880000), нежитлового приміщення № 3 (літера «В»), загальною площею 532,9 кв.м. (реєстраційний номер 1319413380000).

ДП «Завод «Генератор» є постійним користувачем земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:78:038:0002, площею 15,1887 га, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Полярна, 20 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 716905580380).

Вказане право існує на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, серія та номер: 04-9-00007 (бланк серії ЯЯ № 080614), виданий 15.11.2004 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), що підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 249280725 від 22.03.2021 додається).

Керуючись приписами статті 120 Земельного кодексу України, згідно із якими у зв`язку із набуттям права власності на нерухоме майно до ТОВ «Туплекс-Україна» перейшло право користування земельною ділянкою, площею 7 458,00 кв.м., на якій воно розміщене, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у ДП «Завод «Генератор».

Враховуючи, що на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:78:038:0002) окрім приміщень, загальною площею 3325,70 та 440,1 кв.м. знаходиться й інше нерухоме майно, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено інформацію із Публічної кадастрової карти та інформаційну довідку № 249280725 від 22.03.2021, то у ДП «Завод «Генератор», за твердженнями позивача, виник обов`язок відвести ТОВ «Туплекс-Україна» земельну ділянку, площею 7 458,00 кв.м.

Фактичне визнання такого права у ТОВ «Туплекс-Україна» з боку ДП Завод «Генератор» підтверджується тим, що останній подав до Державного концерну «Укроборонпром» листа від 24.04.2017 № 8/633, яким відповідач-1 просив погодити вчинення поділу земельної ділянки з метою виділення ТОВ «Туплекс-Україна» 7 458,00 кв.м.

До того ж, розпорядженням від 29.07.2016 № 620 виконавчий орган Київської міської ради (КМДА) надав ДП «Завод «Генератор» згоду на поділ земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:78:038:0002, площею 15,1887 га на декілька земельних ділянок.

Листом 31.10.2016 № UOP-3.01-10891 Державний концерн «Укроборонпром» через відділ сприяння торгівлі та інвестиціями Посольства Республіки Польща у Києві, повідомив, що Концерн не наділений повноваженнями розпоряджатися землями державної власності і це питання вирішує ДП Завод «Генератор».

З огляду на вказане ТОВ «Туплекс-Україна» звернулося до ДП Завод «Генератор» із повідомленням про необхідність відведення ТОВ «Туплекс-Україна» 7 458,00 м.кв. земельної ділянки, на якій розміщена будівля, що належить ТОВ «Туплекс-Україна». Копія відповідного листа № 29-11/16-31 від 29.11.2016 наявна в матеріалах справи.

22.02.2017 між ДП Завод «Генератор», ТОВ «Туплекс-Україна» та виконавцем технічної документації з розподілу відповідної земельної ділянки (ТОВ «Рудеокс») було укладено договір № 9 на виготовлення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки. Платником за цим договором було визначено ТОВ «Туплекс-Україна».

На виконання вимог договору № 9 від 22.02.2017 ТОВ «Туплекс-Україна» здійснило оплату землевпорядній організації у розмір 130 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

У квітні 2017 року ТОВ «Рудеокс» повідомило, що для оформлення розподілу земельної ділянки землевпоряднику необхідно надати технічні паспорти на всі будівлі та споруди, що знаходяться на відповідній земельній ділянці. З`ясувалося, що такі документи відсутні у відповідача 1.

У зв`язку із відсутністю у відповідача-1 необхідного фінансування, витрати на виготовлення такої документації у розмірі 86 263,86 грн. в повному обсязі було покладено на ТОВ «Туплекс-Україна», яке сплатило вказані кошти. Копії підтверджуючих документів додаються.

Таким чином, ТОВ «Туплекс-Україна» повністю за власний рахунок забезпечило ДП Завод «Генератор» можливість виконати своє зобов`язання за договором № 9 від 22.02.2017.

Листом від 05.11.2018 № 87 ТОВ «Рудеокс» звернулось до ДП Завод «Генератор» та до ТОВ «Туплекс-Україна» із повідомленням про неотримання від ДП Завод «Генератор» документації, що є необхідною для виконання договору № 9 від 22.02.2017, у зв`язку із чим у ТОВ «Рудеокс» відсутня можливість виконати зобов`язання. Одночасно із таким ТОВ «Рудеокс» повідомило про наявність такої можливості у ТВФ ПП «Дора» та запропонувало укласти відповідний договір із такою землевпорядною організацією.

09.11.2018 було укладено договір № 2 на завершення робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на дві окремі ділянки та надання правовстановлюючих документів на земельні ділянки за адресою: вул. Полярна, 20 в Оболонському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:78:038:0002).

Пунктом 1.1. цього договору передбачено, що:

- виконавець ПП «Торгівельно-виробнича фірма «Дора» прийняло на себе зобов`язання виготовити технічну документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:78:038:0002 на окремі ділянки та надання правовстановлюючих документів на них за адресою: вул. Полярна, 20 в Оболонському районі м. Києва;

- замовник ДП Завод «Генератор» зобов`язався прийняти виконані роботи;

- платник ТОВ «Туплекс-Україна» зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи.

При цьому, технічні, економічні та інші вимоги до технічної документації були погоджені сторонами названого правочину у завданні на виконання робіт (додаток 1), що є невід`ємною частиною договору № 2 від 09.11.2018, а саме було погоджено:

1) 7 450,00 кв.м. - площа земельної ділянки, яка підлягає виділенню ТОВ «Туплекс-Україна» для забезпечення обслуговування належного йому нерухомого майна;

2) межі розташування земельної ділянки, яка підлягає виділенню ТОВ «Туплекс-Україна» для забезпечення обслуговування належного йому нерухомого майна.

Технічні умови, погоджені додатком № 1 до договору № 2 від 09.11.2018 та умови, які погодило КМДА розпорядженням від 29.07.2016 № 620 та умови, про які зазначало ДП Завод «Генератор» в листі 8/633 від 24.04.2017 є повністю ідентичними.

Пунктом 4.1. договору № 2 від 09.11.2018 було погоджено строк виконання, а саме з 12.11.2018 по 25.06.2019. Пунктом 1.5. договору № 2 від 09.11.2018 встановлено, що строки закінчення робіт за договором може бути продовжений на час затримки надання ПП «Торгівельно-виробнича фірма «Дора» необхідних для роботи документів та інших вихідних даних, передбачених Земельним кодексом України.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач зазначає, що ДП «Завод «Генератор» ухиляється від виконання вищевказаного правочину та саме через безпідставне затягування ДП «Завод «Генератор» надання документації, що вказана в пункті 1.5. договору № 2 від 09.11.2018, є першопричиною з якої на даний час роботи з виготовлення технічної документації із землеустрою все ще не виконані.

Також, у позовній заяві позивач неодноразово наголошував на тому, що останньому стало відомо про відсутність у відповідача-2 можливості самостійно без залучення субпідрядника виготовити технічну документацію із землеустрою земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:78:038:0002).

14.01.2021 ПП «Торгівельно-виробнича фірма «Дора» звернулась до ТОВ «Туплекс-Україна» із пропозицією розірвати договір № 2 від 09.11.2018 з причин ненадання ДП «Завод «Генератор» всіх документів та матеріалів, що є необхідними для виконання такого договору.

У зв`язку із таким, листом № 19/03-21 від 19.03.2021 позивач звернувся до ПП «Торгівельно-виробнича фірма «Дора» із вимогою самостійно виконати договір № 2 від 09.11.2018, а у випадку відсутності можливості для такого - залучити субпідрядника, для чого надав відповідачу-2 належним чином оформлені три автентичні примірники договору субпідряду із землевпорядною організацією, що має можливість здійснити такі роботи. Станом на дату звернення до суду із цим позовом ПП «Торгівельно-виробнича фірма «Дора» роботи за договором № 2 від 09.11.2018 не виконало, відомості про результати розгляду пропозиції щодо залучення субпідрядника не надало.

Таким чином, із вказаного вбачається намір ПП «Торгівельно-виробнича фірма «Дора» ухилитися від добровільного виконання свого зобов`язання за договором № 2 від 09.11.2018.

Вказані обставини в своїй сукупності стали підставою звернення із даним позовом до суду, в межах якого, позивач (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) просив суд зобов`язати відповідачів виконати умови договору із додержанням істотних умов, визначених додатком № 1.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі № 50/155 (910/4978/21) (суддя Мандичев Д.В., повний текст рішення складено та підписано 15.12.2021) позов задоволено повністю; зобов`язано ДП «Завод «Генератор» та ПАТ «Торгівельно-виробнича фірма «Дора» виконати умови договору №2 від 09.11.2018 на завершення робіт по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на дві земельні ділянки та надання правовстановлюючих документів на земельні ділянки за адресою: вул. Полярна, 20, в Оболонському р-ні м. Києва (кадастровий номер 8000000000:78:038:0002) із додержанням істотних умов, визначених додатком 1 та планом поділу земельної ділянки ДП «Завод «Генератор», кадастровий номер 8000000000:78:038:0002, вул. Полярна, 20, в Оболонському р-ні м. Києва, площею 15,1887 га.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст.ст. 41, 55 Конституції України, ст.ст. 202, 218 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст.ст. 15, 16, 20, 104, 509, 525, 526, 598, 599, 610, 626, 837, 846 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст.ст. 17, 80, 116, 120, 141, 186, 377, 791 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України), ст.ст. 26, 56 Закону України «Про землеустрій» та мотивовано тим, що відповідачами не надано доказів наявності обставин, які б звільняли їх від виконання зобов`язання за договором № 2 від 09.11.2018, як і не надано доказів повного та належного виконання вказаного правочину, а також обраний позивачем спосіб захисту щодо зобов`язання відповідачів виконати умови договору № 2 від 09.11.2018, не суперечить вимогам ст. 16 ЦК України, відтак, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, Державне підприємство «Завод «Генератор» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 у справі №50/155(910/4978/21) та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- п. 9.1 договору визначено строк його дії до 25.06.2019 і змін щодо продовження строку його дії сторонами не вносилося;

- ТОВ «Пластікс-Україна» не є стороною договору від 09.11.2018 № 2, тому у нього відсутнє право звертатися з позовом про зобов`язання виконати цей договір;

- господарським судом не враховано лист від 10.01.2019 № 43/14 та тих обставин, що усі необхідні документи замовник надав, а інших зобов`язань за договором у нього не виникало, тому відсутні підстави для зобов`язання виконання умов договору;

- позивачем обрано неефективний спосіб захисту, а з оскаржуваного судового рішення незрозуміло, які конкретно умови договору № 6 від 24.05.2018 на виготовлення технічної документації із землеустрою зобов`язано виконати ДП «Завод «Генератор», будучи замовником зазначених робіт;

- ТОВ «Туплекс-Україна» придбало об`єкти нерухомого майна у продавців, які не були землекористувачами на вул. Полярній, 20, а земельна ділянка площею 15, 1887 га перебуває у постійному користуванні ДП «Завод «Генератор», тому твердження про перехід права користування земельною ділянкою площею 7458 кв.м. є безпідставним;

- суд безпідставно проігнорував доводи, що право власності на нерухоме майно не свідчить про можливість надання землі, що значно перевищує площу нерухомого майна.

Мотиви ухвалення постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 у справі № 50/155 (910/4978/21).

Так, скасовуючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вказала на те, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту, оскільки норми закону про договір підряду не передбачають такий спосіб захисту як примушування до виконання роботи, а до того ж з боку сторони договору, яка не є замовником такої роботи; обраний спосіб захисту не спрямований на відновлення порушеного права позивача, так як виконання роботи підрядником залежить від завдання та сприяння замовника, тоді як примушення самого замовника не відповідає нормам закону, що регулює відносини підряду та, відповідно, є неналежним способом захисту.

Підстави і мотиви для висловлення окремої думки.

Як вбачається із матеріалів справи, кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластік-Україна» є Тульвін Збігнев Ігнаці, який є громадянином Республіки Польщі.

Відповідно до приписів Закону України «Про режим іноземного інвестування» іноземні інвестиції підлягають захисту.

Я не погоджуюсь із вищевказаним висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Приписами статті 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

У відповідності до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначеними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається цією статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема його застосування не повинно бути ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005).

Таким чином, зрештою ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17.

Примусове виконання обов`язку в натурі - це спосіб захисту, який застосовується в зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його. При цьому, припинення терміну виконання зобов`язання або терміну дії договору не означає звільнення боржника від виконання обов`язку в натурі.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 910/7093/17.

Встановивши, що відповідачами не надано доказів наявності обставин, які б звільняли їх від виконання зобов`язання за договором № 2 від 09.11.2018, як і не надано доказів повного та належного виконання вказаного правочину, суд дійшов правомірного висновку, про те, що обраний позивачем спосіб захисту щодо зобов`язання відповідачів виконати умови договору № 2 від 09.11.2018, не суперечить вимогам статті 16 ЦК України.

Щодо наявності повноважень у ТОВ «Пластікс-Україна» на звернення із даним позовом до суду, слід зазначити таке.

Так, 26.11.2019 загальними зборами ТОВ «Туплекс-Україна» було прийняте рішення, оформлене протоколом № 4/19, щодо реорганізації ТОВ «Туплекс-Україна» шляхом виділу з нього нової юридичної особи у формі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТУПЛЕКС-ПЛЮС» та передачі йому, шляхом складання розподільчого балансу, який містить положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків Товариства.

В подальшому, 09.01.2020 загальними зборами ТОВ «Туплекс-Україна» було прийняте рішення, оформлене протоколом № 1/2020 було створено ТОВ «Туплекс-Україна» шляхом виділу з ТОВ «ТУПЛЕКС-УКРАЇНА», на баланс правонаступника ТОВ «Туплекс-Україна» було передано майно згідно Акту прийому передачі майна від 11.01.2020.

24.01.2020 загальними зборами ТОВ «Туплекс-Україна» було прийняте рішення, оформлене протоколом № 2/2020 було прийняте рішення про припинення ТОВ «ТУПЛЕКС-ПЛЮС» (ЄДРПОУ - 43440384) шляхом приєднання до ТОВ «ПЛАСТІКС-УКРАЇНА».

28.02.2020 загальними зборами ТОВ «Туплекс-Україна» було прийняте рішення, оформлене протоколом № 3/2020 й передавального акту балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів й актом прийому- передачі майна, що складений на його виконання, нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення №1, загальною площею 487,7 м2, нежитлове приміщення №2, загальною площею 162,7 м2, нежитлове приміщення № 3, загальною площею 532,9 м2, нежитлове приміщення №4, загальною площею 664,6 м2, нежитлове приміщення №5, загальною площею 1 241,4 м2, нежитлова будівля Літера «в1», загальною площею 440,1 м2 на праві власності були набуті ТОВ «Пластікс-Україна».

У результаті вказаного, 02.03.2020 відомості про набуття ТОВ «Пластікс-Україна» права власності на нерухоме майно були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності, після чого ДП Завод «Генератор» було повідомлено про вказані обставини листом ТОВ «Пластікс-Україна» № 05-01/20 від 24.01.2020.

В силу ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Отже, ТОВ «Пластікс-Україна» є єдиним правонаступником прав та обов`язків ТОВ «Туплекс-Україна», якими володіло останнє, як власник нежитлових приміщень, загальною площею 3 325,7 м2, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Полярна, 20 на момент виникнення спірних правовідносин із ДП «Завод «Генератор» та ПП «ТВФ «Дора».

Поміж іншого, листом №12-03/19, вхідний номер №233 від 12.03.2020 відповідача-1 було проінформовано про те, що відбулись зміни до установчих документів ТОВ «Туплекс-Україна», і на підставі внесених змін необхідно замінити платника на ТОВ «Пластікс-Україна».

При цьому, фактично ДП Завод «Генератор» визнав заміну ТОВ «Туплекс-Україна» на правонаступника - ТОВ «Пластікс-Україна». Вказані обставини підтверджуються підписаним договором № 57 про відшкодування земельного податку від 15.07.2020, який раніше був підписаний з ТОВ «Туплекс-Україна» на тих самих умовах. Відповідно до умов та предмету даного договору ТОВ «Пластікс-Україна» проводить відшкодування ДП «Завод «Генератор» сплаченої частини земельного податку, що розрахований із площі земельної ділянки, яка складає 7 458 м2 шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача-1 у розмірі - 20 300,22 грн щомісячно. Факт наявності договору про відшкодування земельного податку та докази здійснення таких оплат додатково підтверджують визнання з боку відповідача-1 прав позивача на врегулювання правовідносин щодо земельної ділянки.

За таких обставин, я погоджуюсь із висновком місцевого господарського суду про те, що обраний позивачем спосіб захисту є належним, а відтак, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 у справі № 50/155 (910/4978/21) та відмови у позові із зазначених вище підстав та мав переглянути оскаржуване судове рішення по суті заявлених позовних вимог.

Суддя

Північного апеляційного

господарського суду Б.В. Отрюх

"05" грудня 2022 р.