Рішення

від 01.12.2022 по справі 902/1121/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" грудня 2022 р. м. Вінниця Cправа № 902/1121/22

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс", вул. Незалежності, 233, смт. Вапнярка, Тульчинський район, Вінницька область, 24240, код - 36327834

до: Фермерського господарства "Козар", вул. Дружби, 1, с. Савинці, Гайсинський (Тростянецький) район, Вінницька область, 24335, код - 30806556

про стягнення 287 377,30 грн

ВСТАНОВИВ:

02.11.2022 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (№ 450 від 01.11.2022 року) Приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс" до Фермерського господарства "Козар" про стягнення 287 377,30 грн заборгованості, з яких 262 560,00 грн основного боргу, 8 272,43 грн 25% річних, 16 544,87 грн пені за договором поставки на умовах розстрочення платежів № 9-2022 від 20.01.2022 року

Ухвалою суду від 07.11.2022 року відкрито провадження у справі № 902/1121/22 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 01.12.2022 року.

01.12.2022 року до суду від представника позивача надійшло клопотання (б/н від 01.12.2022 року), в якому останній зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги повністю та просить суд проводити розгляд справи за його відсутності. Також, до клопотання додано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 року по 28.10.2022 року.

В судовому засіданні 01.12.2022 року представники сторін правом участі не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про проведення розгляду справи за його відсутності.

Ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому, ст.ст. 42, 46 ГПК України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми ст.ст. 182, 183 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Положеннями ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України визначено, що, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв`язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Суд розглянув матеріали справи, з`ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та встановив наступне.

Позивач, в якості підстави заявлених позовних вимог, посилається на укладення між Приватним підприємством "Поділля-Агрохімсервіс" та Фермерським господарством "Козар" договору поставки № 9-2022 на умовах розстрочення платежів від 20.01.2022 року.

У зв`язку з неналежним виконанням Фермерським господарством "Козар" умов договору поставки № 9-2022 на умовах розстрочення платежів від 20.01.2022 року, в частині оплати товару, утворилась заборгованість сумі 287 377,30 грн.

З метою захисту своїх прав Приватне підприємство "Поділля-Агрохімсервіс" звернулось з позовом до суд про стягнення з Фермерського господарства "Козар" 262 560,00 грн основного боргу, 8 272,43 грн 25% річних, 16 544,87 грн пені за договором поставки на умовах розстрочення платежів № 9-2022 від 20.01.2022 року.

Матеріали справи не містять відзиву або будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 20.01.2022 року між Приватним підприємством "Поділля-Агрохімсервіс" (Постачальник) та Фермерським господарством "Козар" (Покупець) укладено договір поставки на умовах розстрочення платежів № 9-2022 (а.с. 7, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується передати в строки, визначені договором, у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених договором.

Найменування товару, його кількість та асортимент, ціна за одиницю та загальна вартість товару, порядок та термін оплати, термін та базис поставки Покупцю, а також інші умови, визначені в договорі та в специфікаціях (додатках) до договору, які є невід`ємною частиною даного Договору (п. 1.2 Договору).

Вартість (ціна) товару вказана в специфікаціях (додатках) до договору. Ціна договору дорівнює загальній вартості (ціні) товару, що передається та буде передана за цим договором (п. 2.1 Договору).

Згідно п. 2.2 Договору оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або, за письмовою згодою Постачальника, шляхом видачі (передачі) векселя (векселів), які Постачальник погодиться прийняти в розрахунок за товар. Покупець, здійснюючи оплату за товар, зобов`язаний вказувати в призначенні платежу вид товару, що оплачується ("за насіння"), реквізити (номер і дату) цього договору, а також реквізити (номер і дату) специфікації до договору (накладної, якщо специфікація не була підписана). Якщо Покупець цього не дотримується, то Постачальник має право сам, на власний розсуд, визначити в рахунок якого виду товару, специфікації, договору або іншого зобов`язання зарахувати платіж Покупця, незалежно від вказаного в платіжному документі призначення платежу. Платіжні реквізити Постачальника вказані в кінці тексту договору. Покупець має право провести дострокову оплату вартості (ціни) товару. У випадку можливих узгоджених відповідно до договору змін ціни Постачальник видає Покупцю оновлені документи або додатки до них, скориговані тощо.

Товар постачається на умовах EXW (Інкотермс 2010) (п. 3.1 Договору).

Термін поставки товару Покупцю вказаний в специфікації(ях) до договору (п. 3.2 Договору).

За змістом п. 3.4 Договору приймання товару по кількості, що вказана в накладній (товарній, товарно-транспортній), та якості, що вказана в сертифікаті якості підприємства (фірми) - виробника, проводиться Покупцем в момент його отримання від Постачальника. Покупець зобов`язаний перевірити кількість та асортимент товару, його вагу, комплектність, цілісність тари, пломб (за наявності), а також відсутність ознак, пошкодження або псування товару і у разі виявлення - негайно, до закінчення прийняття, письмово заявити Постачальнику. При відсутності даної заяви товар вважається прийнятим Покупцем по кількості та якості.

Згідно п. 4.4 Договору Покупець зобов`язується оплатити вартість (ціну) товару в термін та на умовах, що вказані в договорі та в додатку до договору. Оплата вважається проведеною з дня надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Покупець несе відповідальність за затримку в оплаті за отриманий товар, сплачуючи при цьому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру простроченої суми за кожен день прострочення та штраф (п. 5.2 Договору).

Відповідно п. 5.3 Договору в разі прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті вартості товару Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами в розмірі 25 % річних з простроченої суми.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 277 560,00 грн, що підтверджується видатковими накладними та специфікаціями, а саме:

- по специфікації № 1 на загальну суму 111 590,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № ПА-0000011 від 20.01.2022 року.

Термін оплати по даній поставці зазначений в Специфікації № 1:

- до 01.09.2022 року - 55 795,00 грн;

- до 01.10.2022 року - 55 795,00 грн.

- по специфікації № 2 на загальну суму 28 190,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № ПА-0000058 від 21.02.2022 року.

Термін оплати по даній поставці зазначений в Специфікації № 2:

- до 01.09.2022 року - 14 095,00 грн;

- до 01.10.2022 року - 14 095,00 грн.

- по специфікації № 3 поставлено товар на загальну суму 77 960,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 442 від 02.05.2022 року.

Термін оплати по даній поставці зазначений в Специфікації № 3:

- до 01.09.2022 року - 31 480,00 грн;

- до 01.10.2022року - 31 480,00 грн.

- по специфікації № 4 поставлено товар на загальну суму 59 820,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 577 від 12.09.2022 року.

Термін оплати по даній поставці зазначений в Специфікації № 4:

- до 01.09.2022 року - 29 910,00 грн;

- до 01.10.2022 року - 29 910,00 грн ( а.с. 8-11, т. 1).

Відповідачем за отриманий товар здійснено частковий розрахунок на загальну суму 15 000,00 грн.

Таким чином, станом на 01.11.2022 року заборгованість відповідача по договору поставки на умовах розстрочення платежів № 9-2022 від 20.01.2022 року становить 262 560,00 грн (277 560,00 грн - 15 000,00 грн).

Несплата відповідачем заборгованості за поставлений товар слугувала підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

При цьому, на момент розгляду справи доказів щодо погашення заборгованості відповідачем до суду не подано.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 262 560,00 грн заборгованості за договором поставки на умовах розстрочення платежів № 9-2022 від 20.01.2022 року правомірною та обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім суми основного боргу, у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань, позивачем заявлено до стягнення 8 272,43 грн 25% річних, 16 544,87 грн пені.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відповідно п. 5.3 Договору в разі прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті вартості товару Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами в розмірі 25 % річних з простроченої суми.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми 25% річних помилок не виявлено, у зв`язку з чим вимоги позову в частині стягнення 8 272,43 грн 25% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, судом розглянуто вимоги щодо стягнення 16 544,87 грн пені.

Судом встановлено, що вимоги позивача про застосування заходів відповідальності ґрунтуються на погоджених сторонами положеннях договору.

Відповідно п. 5.2 Договору Покупець несе відповідальність за затримку в оплаті за отриманий товар, сплачуючи при цьому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру простроченої суми за кожен день прострочення та штраф.

Слід зазначити, що у відповідності до п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача пені та штрафу є правомірною та обґрунтованою, оскільки відповідає вимогам чинного законодавства України.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми пені судом помилок не виявлено.

Отже, вимоги позову в частині стягнення 16 544,87 грн пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в спростування позовних вимог позивача.

За таких обставин позовні вимоги Приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс" підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.

Крім того, у відповідності до ст.ст. 126, 129 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу за результатами розгляду яких суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів розмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи 27.10.2022 року між Адвокатом Карлащуком О.А. (Виконавець) та Приватним підприємством "Поділля-Агрохімсервіс" (Замовник) укладено угоду про надання правничої допомоги № 2710-2022 року (а.с. 23-24, т. 1).

Клієнт замовляє та оплачує, а Адвокат надає правову допомогу з підготовки документів: позовної заяви, здійснення розрахунків позовних вимог та з юридичного супроводу розгляду справи в Господарському суді Вінницької області (з підготовкою та подачею всіх необхідних процесуальних документів) за позовом ПП "Поділля-Агрохімресурс" до ФГ "Козар" (Боржник) з приводу невиконання договірних зобов`язань Боржником по договору поставки № 9-2022 на умовах розстрочення платежів від 20.01.2022 року та специфікації до нього № 1-4.

Згідно п. 5.1 Договору вартість правової допомоги (гонорар) за договором становить фіксований розмір 10 000,00 грн.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

При цьому, в матеріалах справи міститься угода про надання правничої допомоги № 2710-2022 від 27.10.2022 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 01.11.2022 року, платіжне доручення № 11143 від 01.11.2022 року на суму 10 000,00 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 521 виданий адвокату Карлащук О.А., ордер на надання правничої (правової) допомоги від 31.10.2022 року.

Таким чином понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтвердженими доказами.

Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У ч. 3 ст. 129 ГПК України вказано, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача в повному обсязі згідно із ч. 9 ст. 129 ГПК України.

Аналогічного висновку щодо покладення на сторону витрат на професійну правничу допомогу дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у додатковій постанові від 29.03.2018 у справі № 907/357/16.

Отже, витрати на оплату професійної правничої допомоги підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Козар" (вул. Дружби, 1, с. Савинці, Гайсинський (Тростянецький) район, Вінницька область, 24335, код - 30806556) на користь Приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс" (вул. Незалежності, 233, смт Вапнярка, Тульчинський район, Вінницька область, 24240, код - 36327834) 262 560,00 грн - основного боргу за Договором поставки № 9-2022 на умовах розстрочення платежів від 20.01.2022 року, 8 272,43 грн - 25% річних, 16 544,87 грн - пені, 4 310,66 грн - відшкодування витрат зі сплати судового збору та 10 000,00 грн - судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення протягом двох днів з дня складання направити сторонам на офіційні електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення, та засобами електронного зв`язку за електронними адресами: позивачу - podillyaagrohimservise@gmail.com, представнику позивача адвокату Карлащук О.А. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_2

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 06 грудня 2022 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Незалежності, 233, смт. Вапнярка, Тульчинський район, Вінницька область, 24240)

3 - відповідачу (вул. Дружби, 1, с. Савинці, Гайсинський (Тростянецький) район, Вінницька область, 24335)