Рішення

від 05.12.2022 по справі 907/638/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2022 р. м. УжгородСправа № 907/638/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудтранс-Б», м. Житомир, Житомирська обл.

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Менрін Юа», м. Ужгород, Закарпатська обл.

про стягнення 208 975,80 грн

Секретар судового засідання Соханич В.М.

Сторони не викликались

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автобудтранс-Б" звернулося з позовом

до товариства з обмеженою відповідальністю "Менрін Юа" з вимогою про стягнення заборгованості на суму 208 975,80 грн за договором поставки. Позов заявлено з посиланням на статті 629, 525, 692, 612 Цивільного кодексу України та ст. 193, 232 ГК України.

Ухвалою суду від 16.09.2022 позовну заяву залишено без руху відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки така подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 03.10.2022 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі та здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено строки для подання заяв по суті спору.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить 23 134,64 грн. (3134,64 грн. судового збору та 20 000,00 грн витрат на правову допомогу).

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих позивачем.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач має заборгованість перед позивачем на суму 208 975,80 грн за договором поставки, а саме 180 237,05 грн сума основного боргу, 3722,13 грн - 3% річних та 25 016,62 грн - інфляційних втрат за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Правова позиція відповідача.

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Між ТОВ «Автобудтранс-Б» та ТОВ «Менрін ЮА» 01.12.2021 року укладено Договір поставки №2021/12/01.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти й оплатити товар.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що Покупець зобов`язаний сплатити Постачальникові грошові кошти протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання товару.

Позивачем, на виконанням умов укладеного між сторонами договору, поставлено Відповідачу товар, а Відповідач його отримав на загальну суму 180 237,05 грн (з урахуванням ПДВ), що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, а саме: Видаткова накладна №PH-0000163 від 20.12.2021 на суму 21624,78 грн. з урахуванням ПДВ; TTH №00000000393 від 20.12.2021; TTH №00000000392 від 20.12.2021; TTH №00000000391 від 20.12.2021; TTH №00000000390 від 20.12.2021; TTН №00000000389 від 20.12.2021 (граничний термін сплати з урахуванням вихідних днів - 29.12.2021); видаткова накладна №PH-0000164 від 21.12.2021 на суму 38644,54 грн. з урахуванням ПДВ; TTH №00000000382 від 21.12.2021; TTH №00000000381 від 21.12.2021; TTH №00000000383 від 21.12.2021; TTH №00000000384 від 21.12.2021; TTH №00000000385 від 21.12.2021; TTH №00000000386 віл 21.12.2021; TTH №00000000387 від 21.12.2021; TTH №00000000388 від 21.12.2021 (граничний термін сплати з урахуванням вихідних днів - 30.12.2021); видаткова накладна №РН-0000165 від 22.12.2021 на суму 111215, 48 грн (з урахуванням ПДВ); TTN №00000000404 від 22.12.2021; TTH №00000000411 від 22.12.2021; TTH №00000000402 від 22.12.2021; TTH №00000000405 від 22.12.2021; TTH №00000000406 від 22.12.2021; ТТН №00000000407 від 22.12.2021; ТТН №00000000409 від 22.12.2021; TTH №00000000412 від 22.12.2021; TTH №00000000413 від 22.12.2021; TTH №00000000414 від 22.12.2021; TTH №00000000399 від 22.12.2021; TTH №00000000398 від 22.12.2021; TTH №00000000402 від 22.12.2021; TTH №00000000395 від 22.12.2021; TTH №00000000397 від 22.12.2021; TTH №00000000396 від 22.12.2021; TTH №00000000403 від 22.12.2021; TTH №00000000399 від 22.12.2021; TTH №00000000410 від 22.12.2021; TТH №00000000400 від 22.12.2021; TTH №00000000404 від 22.12.2021; TТH №00000000414 від 22.12.2021; TТH №00000000415 від 22.12.2021 (граничний термін сплати з урахуванням вихідних днів - 31.12.2021); Видаткова накладна №PH-0000166 від 23.12.2021 на суму 8752,25 грн (з урахуванням ПДВ); TTH №00000000379 від 23.12.2021 (граничний термін сплати з урахуванням вихідних днів - 04.01.2022).

Всупереч вимогам Договору, Відповідач не виконав та не здійснив оплату за поставлений товар в сумі 180 237, 05 грн.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Поряд з цим, частиною 2 статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином.

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар на підставі Договору поставки №2021/12/01 від 01.12.2021 та видаткових накладних, внаслідок чого у відповідача виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 180 237,05 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом поставки у договірних відносинах між сторонами є товар, а саме пісок, що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними та договором, відтак суд констатує, що поставка товару була здійснена саме на виконання вищенаведеного договору.

При цьому, у матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано суду доказів щодо повної оплати суми заборгованості.

Враховуючи вищевказані обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 180 237,05 грн заборгованості за поставлений товар є законними, документально доведеними та обґрунтованими, а відтак, підлягають задоволенню.

Щодо 3 % річних

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох відсотків річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на це, суд перевірив здійснені позивачем розрахунки і виявив що розрахунки правильні, в зв`язку з чим задоволенню підлягають три відсотки річних в межах суми 3722,13 грн.

Щодо інфляційних втрат

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, також не є штрафною санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Однак, відповідно до пункту 3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» від 17.12.2013 №14 інфляційні нарахування здійснюються на суму боргу, прострочення якого тривало не менше повного місяця і з застосуванням індексу інфляції такого місяця. Отже, рекомендовано з розрахунку виключати періоди, менші за місяць.

З огляду на це, суд перевірив здійснені позивачем розрахунки, в зв`язку з чим вимога про стягнення в межах заявленої в позовних вимогах суми інфляційних втрат 25 016,62 грн, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Отже, здійснивши перерахунок суми 3% річних та інфляційних втрат за весь час прострочення, які становлять 3722,13 грн 3% річних та 25 016,62 грн інфляційних втрат за весь час прострочення, суд вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню.

Отже, станом на момент подання позовної заяви, заборгованість Відповідача з урахуванням додаткових нарахувань становить 208 975, 80 грн.

Положеннями статей 13-14 ГПК України, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, розглянувши спір на підставі поданих суду доказів, суд дійшов висновку про його задоволення в розмірі 208 975, 80 грн, в т.ч. 180 237,05 грн сума основного боргу, 3722,13 грн - 3% річних та 25 016,62 грн - інфляційні втрати за весь час прострочення.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідача покладається 3134,64 гривень витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Менрін ЮА» (ЄДРПОУ 40406644, адреса місцезнаходження: 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 36) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудтранс-Б» (ЄДРПОУ 43159541, адреса місцезнаходження: 10005, Житомирська область, м. Житомир, вул. Старочуднівська, буд. 6а), заборгованість в розмірі 208 975, 80 грн (двісті вісім тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять гривень 80 коп), в т.ч. 180 237,05 грн (сто вісімдесят тисяч двісті тридцять сім гривень 05 коп) сума основного боргу, 3722,13 грн (три тисячі сімсот двадцять дві гривні 13 коп) - 3% річних та 25 016,62 грн (двадцять п`ять тисяч шістнадцять гривень 62 коп) - інфляційних втрат за весь час прострочення виконання зобов`язання, а також 3134,64 грн (три тисячі сто тридцять чотири гривні 64 коп) витрат позивача з оплати судового збору за подання позовної заяви.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 05.12.2022

Суддя Андрейчук Л. В.