Рішення

від 24.11.2022 по справі 910/5618/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.11.2022Справа № 910/5618/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Анастасової К.В., розглянувши справу за позовом керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва (02094, м. Київ, вул. Ю. Поправки, 14-а) в інтересах держави в особі Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-РЕЙТ" (04050, місто Київ, вул. Глибочицька, будинок 17), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлія Володимирівна (01032, м.Київ, вул. Саксаганського, буд. 119, прим. 17) 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікатрейд» (79034, Львівська обл., місто Львів, вул.Навроцького В., будинок 1, ідентифікаційний код 43476562) 3) ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1 ) про витребування земельних ділянок,

Представники учасників справи:

Прокурор - Винник О.О.;

від позивача - Дем`яненко С.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07.07.2022 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-РЕЙТ" про витребування у товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-РЕЙТ» на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 0,0833 га з кадастровим номером 8000000000:66:069:0100 по АДРЕСА_1 та земельну ділянки площею 0,0005 га з кадастровим номером 8000000000:66:069:0101 по АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказані земельні ділянки вибули з власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради поза її волею на підставі неіснуючого рішення Київради про приватизацію та у подальшому неодноразово були відчужені.

Разом з позовною заявою керівником Дніпровської окружної прокуратури міста Києва було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0833 га (кадастровий номер 8000000000:66:069:0100) на АДРЕСА_1 ;

- Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0005 га (кадастровий номер 8000000000:66:069:0101) на АДРЕСА_1 ;

- Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтер-Рейт» (вул. Глибочицька, буд. 17, м. Київ, 04050, ЄДРПОУ 44090470) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок площею 0,0833 га (кадастровий номер 8000000000:66:069:0100) та площею 0,0005 га (кадастровий номер 8000000000:66:069:0101), що розташовані на АДРЕСА_1 в тому числі: укладати договори купівлі-продажу або іншим способом відчужувати права на вказані земельні ділянки, передавати земельні ділянки у користування третім особам, змінювати межі та цільове призначення, вчиняти поділ земельних ділянок чи їх об`єднання.

- Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок площею 0,0833 га (кадастровий номер 8000000000:66:069:0100) та площею 0,0005 га (кадастровий номер 8000000000:66:069:0101), що розташовані на АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 року було заяву керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва про вжиття заходів забезпечення позову - задоволено частково.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.08.22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 року було відкладено підготовче засідання на 25.08.22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2022 було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлію Володимирівну (01032, м.Київ, вул. Саксаганського, буд. 119, прим. 17), Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікатрейд» (79034, Львівська обл., місто Львів, вул.Навроцького В., будинок 1, ідентифікаційний код 43476562) та ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1 ), встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Судом для встановлення зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 було направлено запит з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб до органу державної влади, підприємства, установи, організації, закладу щодо доступу до персональних даних до Державної міграційної служби України в м. Ставище (Київська обл.)

22.08.2022 року через канцелярію суду від прокуратури надійшли докази направлення позовної заяви з додатками на адресу третіх осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.22 року було відкладено підготовче засідання на 15.09.22.

12.09.22 року через канцелярію суду від Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Ставищенського відділу надійшла відповідь про повернення без розгляду запиту Господарського суду міста Києва від 15.08.22 року у справі №910/5618/22, щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , оскільки даний запит надійшов не за адресою, так як, з 04 квітня 2016 року функцію з реєстрації місця проживання передано до виконавчих органів територіальних громад, відтак підрозділи міграційної служби припинили здійснення реєстрації місця проживання та не володіють актуальною інформацією.

Враховуючи отриману відповідь, від Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Ставищенського відділу, судом було повторно зроблено запит 14.09.2022 року у справі №910/5618/22 для встановлення зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 та направлено його до Гостромогильської сільської ради.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.22 року було відкладено підготовче засідання на 13.10.22.

Судове засідання призначене на 13.10.2022 року не відбулось у зв`язку із загрозою ракетних ударів по місту та неможливістю забезпечити безпеку життя та здоров`я відвідувачів і працівників суду, про що було зроблено 12.10.22 року відповідне оголошення на сайті Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.22 року було відкладено підготовче засідання на 27.10.22.

21.10.2022 року через канцелярію суду від Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області надійшла відповідь на запит від 14.09.22 року у справі №910/5618/22 щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 .

Судове засідання, призначене на 27.10.2022 року, не відбулось у зв`язку із знеструмленням електромережі суду, про що складено акт щодо знеструмлення електромережі суду, вихід з ладу сервера автоматизованої системи та інші умови, що впливають на безперебійність функціонування автоматизованої системи. У зв`язку із цим судом було вирішено відкласти підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.22 року було відкладено підготовче засідання на 10.11.22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 24.11.2022.

У судове засідання 24.11.2022 з`явилися прокурор та представник позивача, надали пояснення по справі.

Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання 24.11.2022 не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 24.11.2022 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Звертаючись до суду з цим позовом, керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Києва зазначав, що Дніпровською окружною прокуратурою міста Києва при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» виявлено порушення інтересів держави, а саме встановлено факт вибуття з власності територіальної громади міста Києва земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:66:069:0001) загальною площею 0,0838 га на АДРЕСА_1 , яка у подальшому поділена на дві земельні ділянки площею 0,0833 га (кадастровий номер 8000000000:66:069:0100) та площею 0,0005 га (кадастровий номер 8000000000:66:069:0101), при наступних обставинах.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. 29.10.2020 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) відповідно до якого за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:069:0001 загальною площею 0,0838 га, що розташована на АДРЕСА_1 .

Підставою для прийняття вказаного рішення про державну реєстрацію стало рішення Київської міської ради № 960/2852 від 06.07.2017 «Про приватизацію громадянином ОСОБА_1 земельної ділянки для завершення будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування кафе на АДРЕСА_2 » та витяг з Державного земельного кадастру НВ-0005908682020, виданий 28.10.2020 Київським міським управлінням земельних ресурсів.

Однак встановлено, що рішення Київської міської ради № 906/2852 від 06.07.2017 «Про приватизацію громадянином ОСОБА_1 земельної ділянки для завершення будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування кафе на АДРЕСА_2 », яке стало підставою для державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0,0838 га Київською міською радою не приймалося, що підтверджується інформацією Київської міської ради від 02.03.2021 та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 24.11.2021 та від 15.12.2021.

Так, листом від 02.03.2021 Київська міська рада повідомила, що на пленарному засіданні Київської міської ради 06.07.2017 не приймалось рішення про приватизацію ОСОБА_1 земельної ділянки для завершення будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування кафе на АДРЕСА_2 . В управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київської міської ради секретаріату Київради не зареєстровано рішення за № 960/2852.

Згідно інформації Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 24.11.2021 та 15.12.2021 за поданням Департаменту рішень про передачу у власність чи користування зазначеної земельної ділянки Київська міська рада не приймала.

Разом з тим, у подальшому 09.11.2020 між ОСОБА_1 (від імені якого діяв ОСОБА_2 ) та ТОВ «Вікатрейд» в особі ОСОБА_1 складено акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Вікатрейд».

Відповідно до вказаного акта, ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_1 , передав, а ТОВ «Вікатрейд», в особі ОСОБА_1 , прийняло земельну ділянку площею 0,0838 га (кадастровий номер 8000000000:66:069:0001).

На підставі акта приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Вікатрейд», приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В., 13.11.2020 прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ТОВ «Вікатрейд».

В подальшому, між ТОВ «Вікатрейд», в особі ОСОБА_1 та ТОВ «Інтер-Рейт», в особі Криволапа О.С. , 18.02.2021 підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «Інтер-Рейт», відповідно до якого ТОВ «Вікатрейд» передало до статутного капіталу ОВ «Інтер-Рейт» негрошовий вклад, у вигляді земельної ділянки, загальною площею 0,0838 га (кадастровий номер 8000000000:66:069:0001).

З рішення єдиного учасника № 2 ТОВ «Інтер-Рейт» від 18.02.2021 вбачається, що єдиним учасником, який володіє 100% статутного капіталу товариства є ТОВ «Вікатрейд» в особі директора ОСОБА_1 .

На підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «Інтер-Рейт», приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком А.І 23.02.2021 прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ТОВ «Інтер-Рейт».

У подальшому, рішенням від 15.03.2021 єдиного учасника № 5 ТОВ «Інтер-Рейт» вирішено розділити земельну ділянку, загальною площею 0,0838 га (кадастровий номер 8000000000:66:069:0001) на дві окремі ділянки площею 0,0833 га та 0,0005 га.

Внаслідок зазначеного рішення до Державного земельного кадастру внесені відомості про поділ земельної ділянки площею 0,0838 га (кадастровий номер 8000000000:66:069:0001) на земельні ділянки площею 0,0833 га (кадастровий номер 8000000000:66:069:0100) та площею 0,0005 га (кадастровий номер 8000000000:66:069:0101).

На підставі зазначених відомостей з Державного земельного кадастру, 18.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком А.І. здійснено державну реєстрацію права власності за ТОВ «Інтер-Рейт» на земельні ділянки площею 0,0833 га (кадастровий номер 8230000000:66:069:0100) та площею 0,0005 га (кадастровий номер 8000000000:66:069:0101).

Прокурор зазначає, що спірні земельні ділянки розташовані на території міста Києва, а отже належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва в силу норм Закону (ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України) через їх територіальне розташування в межах цього населеного пункту, а тому права власності на земельні ділянки, а відповідно і права з розпорядження ними, у тому числі щодо розгляду та вирішення питання про передачу їх у власність або користування, відповідно до ст. ст. 12, 122 ЗК України належить саме Київській міській раді як особі, яка діє у відповідних правовідносинах від імені територіальної громади Києва.

З огляду на те, що земельні ділянки вибули з володіння власника - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради незаконно поза його волею, оскільки рішення про їх приватизацію ОСОБА_1 не приймалось, проте останній в подальшому протиправно передав їх до статутного капіталу ТОВ «Вікатрейд» та ТОВ «Інтер-Рейт», прокурор просив витребувати спірні земельні ділянки у ТОВ «Інтер-Рейт».

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Згідно з частиною 1 статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

За частиною 1 статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" у місті Києві діють представницькі органи місцевого самоврядування - Київська міська рада, районні в місті ради (у разі їх утворення), які є юридичними особами.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування у місті Києві є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громади міста або знаходяться в її управлінні.

За частиною 1 статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

За змістом статті 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, законності, поєднання місцевих і державних інтересів, державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування.

Згідно зі статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Звертаючись до суду з цим позовом, прокурор посилався на те, що Київська міська рада функції власника щодо земельної ділянки ігнорувала та вчасно не виявила факту незаконної реєстрації права власності на землю, що призвело до її незаконного вибуття з власності територіальної громади міста Києва та поділу, чим порушено права та охоронювані інтереси держави в особі територіальної громади міста Києва.

При цьому, незважаючи на факт вибуття спірних земельних ділянок в наслідок незаконної реєстрації права власності ще у березні 2021 року, обізнаність про це Київської міської ради з листів прокуратури від 01.03.2021 №10.34-50-1317вих-21, від 16.11.2021 № 10.54-50-6012вих-21, від 08.12.2021 № 50-6608вих21, від 21.08.2021 №10.54-50-3183вих21 Київрадою жодних заходів на захист інтересів держави, у тому числі позовного характеру, не вжито.

На листи, адресовані Київській міській раді, надійшла відповідь Департаменту земельних ресурсів (КМДА) від 11.08.2021 та від 15.12.2021 з проханням вжити заходів представницького характеру в інтересах Київської міської ради.

Таким чином, Київська міська рада, будучи обізнаною про порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, з позовом до суду упродовж розумного строку не звернулась, фактично переклавши свій обов`язок щодо захисту інтересів держави на прокурора.

При цьому нездійснення захисту державних інтересів у даному випадку виявляється в усвідомленій пасивній поведінці Київради, яка будучи уповноваженим державою суб`єктом по захисту відповідних інтересів, ефективних дій по усуненню порушень прав територіальної громади на майно не вживала.

Так, дотримуючись порядку, визначеного статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор інформував Київську міську раду про виявлені порушення та необхідність вжиття відповідних заходів реагування.

Таким чином, оскільки Київська міська рада, будучи обізнаною про порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, самостійно з позовом до суду не звернулась та наміру в подальшому звернутися до суду з вказаним позовом не виявила, то це є достатнім аргументом для підтвердження наявності у Керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва повноважень та підстав для представництва інтересів держави в особі Київської міської ради у спорі в межах справи № 910/5618/22.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За приписами частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом статей 317, 318 Цивільного кодексу України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 7 ст. 92 Конституції України визначено, що правовий режим власності визначається виключно законами України.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держачи. Право власності на землю гарантується.

Пунктом «а» ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України визначено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно з п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, зокрема, на землю.

Правомочності власника землі на території міста Києва від імені територіальної громади здійснює Київська міська рада, яка відповідно до ст. ст. 9, 12 Земельного кодексу України наділена державою повноваженнями (ст. 122 Земельного кодексу України) щодо розпорядження землями територіальної громади міста Києва, зокрема, щодо передачі комунальних земельних ділянок у власність чи користування громадянам та юридичним особам відповідно до Земельного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні земельні ділянки розташовані на території міста Києва, а отже належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва в силу норм Закону (ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України) через їх територіальне розташування в межах цього населеного пункту, а тому права власності на земельні ділянки, а відповідно і права з розпорядження ними, у тому числі щодо розгляду та вирішення питання про передачу їх у власність або користування, відповідно до ст. ст. 12, 122 ЗК України належить саме Київській міській раді як особі, яка діє у відповідних правовідносинах від імені територіальної громади Києва.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 29.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), відповідно до якого за Омельчуком В.А. зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:069:0001 загальною площею 0,0838 га, що розташована на вул. Інженера Бородіна, 5-Б у Дніпровському районі міста Києва.

Підставою для прийняття вказаного рішення про державну реєстрацію стало рішення Київської міської ради № 960/2852 від 06.07.2017 «Про приватизацію громадянином ОСОБА_1 земельної ділянки для завершення будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування кафе на АДРЕСА_2 » та витяг з Державного земельного кадастру НВ-0005908682020, виданий 28.10.2020 Київським міським управлінням земельних ресурсів.

09.11.2020 між ОСОБА_1 (від імені якого діяв ОСОБА_2 ) та ТОВ «Вікатрейд» в особі ОСОБА_1 складено акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Вікатрейд», відповідно до якого ОСОБА_2 , який діяв від імені ОСОБА_1 , передав, а ТОВ «Вікатрейд», в особі ОСОБА_1 , прийняло земельну ділянку площею 0,0838 га (кадастровий номер 8000000000:66:069:0001).

13.11.2020 на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Вікатрейд» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Ю.В., прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ТОВ «Вікатрейд».

18.02.2021 між ТОВ «Вікатрейд» в особі ОСОБА_1 та ТОВ «Інтер-Рейт», в особі Криволапа О.С. , підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «Інтер-Рейт», відповідно до якого ТОВ «Вікатрейд» передало до статутного капіталу ОВ «Інтер-Рейт» негрошовий вклад, у вигляді земельної ділянки, загальною площею 0,0838 га (кадастровий номер 8000000000:66:069:0001).

З рішення єдиного учасника № 2 ТОВ «Інтер-Рейт» від 18.02.2021 вбачається, що єдиним учасником, який володіє 100% статутного капіталу товариства є ТОВ «Вікатрейд» в особі директора ОСОБА_1

23.02.2021 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ «Інтер-Рейт», приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком А.І. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ТОВ «Інтер-Рейт».

У подальшому, рішенням від 15.03.2021 єдиного учасника № 5 ТОВ «Інтер-Рейт» вирішено розділити земельну ділянку, загальною площею 0,0838 га (кадастровий номер 8000000000:66:069:0001) на дві окремі ділянки площею 0,0833 га та 0,0005 га.

Внаслідок зазначеного рішення до Державного земельного кадастру внесені відомості про поділ земельної ділянки площею 0,0838 га (кадастровий номер 8000000000:66:069:0001) на земельні ділянки площею 0,0833 га (кадастровий номер 8000000000:66:069:0100) та площею 0,0005 га (кадастровий номер 8000000000:66:069:0101).

На підставі зазначених відомостей з Державного земельного кадастру, 18.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком А.І. здійснено державну реєстрацію права власності за ТОВ «Інтер-Рейт» на земельні ділянки площею 0,0833 га (кадастровий номер 8230000000:66:069:0100) та площею 0,0005 га (кадастровий номер 8000000000:66:069:0101).

Разом з тим, листом від 02.03.2021 Київська міська рада повідомила, що на пленарному засіданні Київської міської ради 06.07.2017 не приймалось рішення про приватизацію ОСОБА_1 земельної ділянки для завершення будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування кафе на АДРЕСА_2 . В управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київської міської ради секретаріату Київради не зареєстровано рішення за № 960/2852.

Згідно інформації Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 24.11.2021 та 15.12.2021 за поданням Департаменту рішень про передачу у власність чи користування зазначеної земельної ділянки Київська міська рада не приймала.

Отже, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що спірні земельні ділянки вибули з володіння власника - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради незаконно поза його волею, оскільки Київська міська рада рішення №960/2852 від 06.07.2017 «Про приватизацію громадянином ОСОБА_1 земельної ділянки для завершення будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування кафе на АДРЕСА_2 » не приймала.

Воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади, а здійснення органом місцевого самоврядування права власності, зокрема розпорядження майном не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених законом, не може оцінюватись вираженням волі територіальної громади.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки спірні земельні ділянки вибули з володіння власника - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на підставі рішення №960/2852 від 06.07.2017 «Про приватизацію громадянином ОСОБА_1 земельної ділянки для завершення будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування кафе на АДРЕСА_2 », яке останнім не приймалось, волі територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради на таке вибуття не було.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 25 січня 2017 р. у справі № 916/2131/15, від 23 листопада 2016 р. у справі № 916/2144/15, від 2 листопада 2016 р. у справі № 522/10652/15-ц і від 5 жовтня 2016 р. у справі № 916/2129/15, від 29 травня 2019 р. у справі № 367/2022/15-ц, від 26 листопада 2019 р. у справі № 914/3224/16.

За таких обставин у позивача виникли правові підстави для витребування земельних ділянок в порядку ст. 388 ЦК України.

При цьому судом враховано, що згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 ).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач належних доказів на спростування викладених прокурором обставин суду не надав.

За таких обставин, заявлений позов про витребування майна відповідно до вимог ст.ст. 16, 388 ЦК України підлягає задоволенню.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача.

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Рейт» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17, код ЄДРПОУ 44090470) на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) земельну ділянку площею 0,0833 га з кадастровим номером 8000000000:66:069:0100 по вул. Інженера Бородіна, 5-Б у Дніпровському районі міста Києва.

3. Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Рейт» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17, код ЄДРПОУ 44090470) на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) земельну ділянку площею 0,0005 га з кадастровим номером 8000000000:66:069:0101 по вул. Інженера Бородіна, 5-Б у Дніпровському районі міста Києва

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Рейт» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17, код ЄДРПОУ 44090470) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ м. Київ, код банку 820172, IBAN UA168201720343100001000011062, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 12 675,00 грн.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 05.12.2022

Суддя Владислав ДЕМИДОВ