Рішення

від 30.11.2022 по справі 910/9388/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.11.2022Справа № 910/9388/22Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши у судовому засіданні справу

За позовом Степаненка Максима Михайловича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галамаркет»

про визнання припиненими трудових відносин

Представники сторін:

від позивача: Ткаченко Н.В.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.09.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Степаненка Максима Михайловича з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галамаркет» про визнання припиненими трудових відносин.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відповідачем не було виконано вимоги трудового законодавства та не здійснено дій, спрямованих на вирішення питання про звільнення позивача з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Галамаркет», чим було порушено охоронювані законом права позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2022 позовну заяву Степаненка Максима Михайловича залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 26.09.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 відкрито провадження у справі №910/9388/22, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.11.2022, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

07.11.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла позовна заява в новій редакції, яка по суті є заявою про зміну предмета позову, яка була прийнята судом до розгляду у підготовчому засіданні 16.11.2022.

У підготовчому засіданні 16.11.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 30.11.2022.

Представник позивача у судовому засіданні 30.11.2022 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 30.11.2022 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01042, м. Київ, вул. Джона Маккейна, буд. 39, офіс 13), що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відповідно до якої ухвала суду 23.11.2022 була повернута за зворотною адресою у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою (за ідентифікатором пошуку 0105493144223).

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

При цьому, відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 30.11.2022 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 5.3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Галамаркет» до компетенції загальних зборів учасників належить обрання виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

Згідно з п. 5.4.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Галамаркет» загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених законом або статутом товариства, а також з ініціативи виконавчого органу товариства.

Рішенням засновника №1 від 26.09.2019 вирішено створити Товариство з обмеженою відповідальністю «Галамаркет», призначено директором товариства Степаненка Максима Михайловича.

Відповідно до наказу №1-к від 26.09.2019 Степаненко Максим Михайлович приступив до виконання обов`язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Галамаркет».

Заявою від 07.06.2022 позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галамаркет» та Тішаєва О.Г. (єдиного учасника товариства) про ініціювання скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Галамаркет» та звільнення позивача з посади директора товариства за згодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України).

Наказом №06 від 06.07.2022 директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Галамаркет» ( Степаненка Максима Михайловича ) з метою розгляду по суті заяви директора про звільнення наказано прийняти рішення про скликання 20.08.2022 о 10:30 год за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Галамаркет» загальних зборів учасників товариства та затвердити проект порядку денного зборів. З огляду на те, що учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Галамаркет» є громадянин росії, а поштова кореспонденція в умовах оголошеного з 24.02.2022 воєнного стану на території України не відправляється у росію, повідомити учасника товариства про проведення загальних зборів через публікацію оголошення в газеті «Голос України».

У газеті «Голос України» №145 (7895) від 15.07.2022 було опубліковано оголошення про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Галамаркет» повідомляє учасників про проведення 20.08.2022 о 10:30 загальних зборів учасників товариства за адресою: м. Київ, вул. Джона Маккейна, буд. 39, офіс 13. Перелік питань порядку денного: - про звільнення директора товариства.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд визнати припиненими трудові відносини Степаненка Максима Михайловича з Товариством з обмеженою відповідальністю «Галамаркет» з 20.08.2022 у зв`язку із звільненням Степаненка Максима Михайловича з посади директора за угодою сторін (з урахуванням заяви про зміну предмета позову).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року №1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦКУ попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року №1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Кодекс законів про працю України регулює усі трудові відносини, які виникають між працівниками та юридичними особами. Проте, положення даних законів не врегульовують відносини виконавчого органу товариства та засновників, які врегульовані статтею 99 Цивільного кодексу України.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень Кодексу законів про працю України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах Кодексу законів про працю України, а у статті 99 Цивільного кодексу України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління товариством або позбавлення таких повноважень на управління товариством. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Таким чином, норми трудового законодавства не розповсюджуються на спори між виконавчими органами товариства та самими товариствами, а є корпоративними, отже повинні розглядатися у порядку господарського судочинства.

Правова позиція щодо підсудності спору про звільнення керівника товариства в порядку господарського судочинства викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №145/1885/15-ц (провадження №14-613 цс18), від 19.02.2020 по справі №145/166/18, від 10.04.2019 у справі №510/456/17.

Відповідно до частин 2, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як встановлено у статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно з частиною першою статті 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України підставою припинення трудового договору є угода сторін.

При домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами.

Припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 Кодексу законів про працю України застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, але пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу. За угодою сторін може бути припинено як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 Кодексу законів про працю України не передбачає попередження про звільнення ні від працівника, ні від власника або уповноваженого ним органу. День закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою.

Пропозиція (ініціатива) і сама угода сторін про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 Кодексу законів про працю України можуть бути укладені як в письмовій так і в усній формі. Якщо працівник подає письмову заяву про припинення трудового договору, то в ній мають бути зазначені прохання звільнити його за угодою сторін і дата звільнення. Саме ж оформлення припинення трудового договору за угодою сторін має здійснюватися лише в письмовій формі. У наказі (розпорядженні) і трудовій книжці зазначаються підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на пункт 1 статті 36 Кодексу законів про працю України і раніше домовлена дата звільнення.

Частиною 1 статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Відповідно до частин 1-3 статті 99 Цивільного кодексу України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Відповідно до частин 2, 3 статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства (ч. 2 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Процедура звільнення за угодою сторін визначена ст. 36 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 30, 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до яких право директора на звільнення кореспондує обов`язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 520/11437/16-ц, у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року, у справі № 758/1861/18).

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частин 5, 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

За приписами частини 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Як встановлено судом, позивачем були вчинені всі необхідні дії, направлені на реалізацію свого права на звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Галамаркет».

Зокрема, заявою від 07.06.2022 позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галамаркет» та Тішаєва О.Г. (єдиного учасника товариства) про ініціювання скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Галамаркет» та звільнення позивача з посади директора товариства за згодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України).

Наказом №06 від 06.07.2022 директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Галамаркет» ( Степаненка Максима Михайловича ) з метою розгляду по суті заяви директора про звільнення наказано прийняти рішення про скликання 20.08.2022 о 10:30 год за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Галамаркет» загальних зборів учасників товариства та затвердити проект порядку денного зборів. З огляду на те, що учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Галамаркет» є громадянин росії, а поштова кореспонденція в умовах оголошеного з 24.02.2022 воєнного стану на території України не відправляється у росію, повідомити учасника товариства про проведення загальних зборів через публікацію оголошення в газеті «Голос України».

У газеті «Голос України» №145 (7895) від 15.07.2022 було опубліковано оголошення про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Галамаркет» повідомляє учасників про проведення 20.08.2022 о 10:30 загальних зборів учасників товариства за адресою: м. Київ, вул. Джона Маккейна, буд. 39, офіс 13. Перелік питань порядку денного: - про звільнення директора товариства.

Беручи до уваги викладені обставини, суд дійшов висновку, що позов Степаненка Максима Михайловича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галамаркет» про визнання припиненими з 20.08.2022 трудових відносин у зв`язку із звільненням Степаненка Максима Михайловича з посади директора за угодою сторін є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати припиненими трудові відносини між Степаненком Максимом Михайловичем (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галамаркет» (01042, м. Київ, вул. Джона Маккейна, буд. 39, офіс 13; ідентифікаційний код: 43252438) з 20 серпня 2022 року у зв`язку із звільненням Степаненка Максима Михайловича з посади директора за угодою сторін.

3. Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «Галамаркет» (01042, м. Київ, вул. Джона Маккейна, буд. 39, офіс 13; ідентифікаційний код: 43252438) на користь Степаненка Максима Михайловича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 06.12.2022.

Суддя О.М. Спичак