Рішення

від 06.12.2022 по справі 914/2335/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2022 Справа № 914/2335/22

місто Львів

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільва-22», м. Винники, Львівської області

про стягнення 25518,85 грн

Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА

Представники сторін не викликались

Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua. не здійснювалося.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільва-22» про стягнення 25518,85 грн.

Ухвалою суду від 03.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи №914/2335/22 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.

Заперечень від сторін проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження у встановлений чинним процесуальним законом строк не надходило.

20.10.2022 в системі документообігу суду за вх.№21762/22 зареєстровано клопотання представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи. Адвокат відповідача Цепко І.С. ознайомилася з матеріалами справи в приміщенні суду 24.10.2022, що підтверджується відповідною відміткою на вказаному клопотанні.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу та має право вирішити спір за наявними матеріалами.

Відповідач, повідомлений належним чином про відкриття даного судового провадження, стосовно заявлених вимог не заперечив, доказів на спростування викладених позивачем обставин, відзиву чи письмових пояснень не подав.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 ГПК України.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст.13 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи позивача

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ТОВ «Сільва-22» неналежним чином виконано зобов`язання з оплати поставленого товару, у зв`язку з чим позивач вказує на існування підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 25518,85 грн.

Аргументи відповідача

Відповідач заперечень та/або відзиву на позовну заяву не подав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач по справі) вказує, що нею було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Джаст Клін» (після зміни найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільва-22», відповідач по справі) товар на загальну суму 62066,59 грн, відповідно видаткових накладних:

№РН-0000075 від 28.02.2020 року на суму 16547,74 грн,

№РН-0000187 від 01.12.2020 року на суму 3859,99 грн,

№РН-0000190 від 02.12.2020 року на суму 23830,60 грн,

№РН-0000224 від 04.01.2021 року на суму 12262,06 грн,

№РН-0000266 від 05.03.2021 року на суму 3186,12 грн,

№РН-0000320 від 19.05.2021 року на суму 2380,08 грн.

Також позивач зазначає, що відповідачем не повернуто підписаних примірників видаткових накладних №РН-0000187 від 01.12.2020 року на суму 3859,99 грн та №РН-0000320 від 19.05.2021 року на суму 2380,08 грн.

Видаткові накладні, які долучені до матеріалів справи підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи податкові накладні, за якими постачальником (продавцем) є ФОП ОСОБА_1 , а отримувачем (покупцем) ТОВ «ДжастКлін», а саме :

-Податкова накладна №34 від 28.02.2020 року на суму 16547,74 грн;

-Податкова накладна №2 від 01.12.2020 року на суму 3859,99 грн;

-Податкова накладна №5 від 02.12.2020 року на суму 23830,60 грн;

-Податкова накладна №9 від 04.01.2021 року на суму 12262,06 грн;

-Податкова накладна №1 від 05.03.2021 року на суму 3186,12 грн,

-Податкова накладна №14 від 19.05.2021 року на суму 2380,08 грн.

Позивач вказує, що поставлений товар був оплачений частково, розрахунки повністю не проведені у зв`язку з чим у відповідача наявна заборгованість у розмірі 25518,85 грн.

З долученого до матеріалів справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що 28.12.2021 року внесено зміни до відомостей про юридичну особу відповідача, в тому числі щодо місцезнаходження та найменування юридичної особи.

11.05.2022 року позивач звертався до ТОВ «Джаст Клін» з Листом-вимогою №2/5, яким зазначалося, що станом на момент пред`явлення листа-вимоги, розрахунки за поставлений товар з ФОП ОСОБА_1 проведені в повному обсязі не були, та заборгованість ТОВ «Джаст Клін» перед ФОП ОСОБА_1 становить 25518,85 грн. У зв`язку з наведеним позивач просив погасити заборгованість в розмірі 25518,85 грн в термін до 25 травня 2022р. Також зазначено, що у випадку не виконання зобов`язань по сплаті заборгованості, позивач змушена буде звернутися за захистом законних прав та інтересів до суду.

На підтвердження надсилання вказаного листа до справи долучено копію опису вкладення у цінний лист на ім`я ТОВ «Джаст Клін» за адресою АДРЕСА_1 , фіскальний чек та поштову накладну АТ «Укрпошта».

23.06.2022 ФОП ОСОБА_1 повторно зверталася до відповідача з Листом №1/06, в якому вказано, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та господарських формувань Товариством з обмеженою відповідальністю «Джаст Клін» було внесено зміни до Єдиного державного реєстру, в тому числі щодо зміни найменування Товариства, проте розрахунки з ФОП ОСОБА_1 за поставлений товар проведені в повному обсязі не були, у зв`язку з чим та заборгованість ТОВ «СІЛЬВА-22» (зміна назви з ТОВ «Джаст Клін») перед ФОП ОСОБА_2 становить 25518,85 грн. Вказаним листом позивач просила погасити наявну заборгованість.

На підтвердження надсилання вказаного листа до справи долучено копію опису вкладення у цінний лист який адресований ТОВ «Сільва-22» за адресою 79495, Винники, вул. Івасюка В., 30, кв. 7 та поштового конверту який було повернуто за закінченням терміну зберігання.

Зазначене вище зумовило звернення ФОП ОСОБА_1 до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільва-22» про стягнення 25518,85 грн.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За загальним правилом відповідно до ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 184 ГК України, укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Враховуючи викладене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару, шляхом укладення договору поставки у спрощений спосіб, а такі конклюдентні дії сторін щодо поставки товару позивачем та його прийняття відповідачем, підписання відповідачем видаткових накладних та здійснення часткової оплати, засвідчують їх волю для настання відповідних правових наслідків.

Як вище встановлено господарським судом, на підставі укладеного між сторонами у спрощений спосіб договору поставки та поданих позивачем доказів, у відповідача виник обов`язок щодо оплати товару, який поставлений позивачем на суму 25518,85 грн.

Суд вказує, що обставини поставки товару позивачем відповідачу на загальну суму 25518,85 грн. підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ч. ч. 1,7 ст. 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України). Стандарт доказування вірогідності доказів, який на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 серпня 2020 року у справі №904/2357/20.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об`єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільва-22» про стягнення 25518,85 грнобґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, судовий збір в розмірі 2481,00 грн покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповіда льністю «Сільва-22» (79495, Львівська обл.,Львівський р-н, місто Винники, вул.Івасюка В., будинок 30, квартира 7; ідентифікаційний код 43301720) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 25518,85 грн заборгованості та 2481,00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 06.12.22р.

Суддя Щигельська О.І.