Рішення

від 30.11.2022 по справі 915/1849/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2022 року Справа № 915/1849/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Жиган А.О.

за участю сторін:

від позивача (представника позивача) - в судове засідання не з`явився,

від відповідача (представника відповідача) в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" (01030, вул. Б. Хмельницького, 52-А, м. Київ; код ЄДРПОУ 37037544; електронна пошта: info@socar.ua)

представник позивача - адвокат Шевченко Тарас Михайлович (ІНФОРМАЦІЯ_1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Единое транспортное агентство" (54055, просп. Центральний, 107/1, оф. 657, м. Миколаїв; код ЄДРПОУ 41649368)

про: стягнення 931290,47 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №498 від 15.12.2021 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Единое транспортное агентство", в якому просить стягнути з відповідача:

- 849820,00 грн. - основний борг;

- 14508,13 грн. - інфляційне збільшення;

- 5378,31 грн. - штрафні санкції;

- 23580,99 грн. - пеня;

- 38003,04 грн. - пеня;

- 15818,05 грн. - судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №2058-2020 від 24.11.2020 в частині своєчасної оплати.

Ухвалою суду від 28.12.2021 позовну заяву №498 від 15.12.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала суду від 28.12.2021 була направлена на електронну адреса позивача та поштову адресу позивача (вихідний номер: 915/1849/21/15809/21) 31.12.2021. та отримана позивачем 05.01.2022, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (трек номер 0105479839189).

17.01.2022 до суду від позивача надійшли доповнення № 05 від 12.01.2022, направлення яких на адресу суду здійснено 12.01.2022.

Ухвалою суду від 01.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01 березня 2022 року об 10 год. 30 хв. Запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів на адресу позивача. Запропоновано позивачу, в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов, надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Запропоновано відповідачу подати до суду заперечення на відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ст. 167 ГПК України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18.04.2022 № 259/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022 № 341/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 № 573/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Підготовче засідання у даній справі, яке було призначено на 01 березня 2022 року о 10 год. 30 хв., не відбулось у зв`язку з обставинами, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей) від 22.03.2022 № 12/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області" від 25.07.2022 № 41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 26 липня 2022 року.

Суддя Семенчук Н.О. у період з 15.08.2022 по 07.10.2022 перебувала на лікарняному.

Ухвалою суду від 10.10.2022 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 16 листопада 2022 року о 12 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 16.11.2022 закрито підготовче засідання та призначено справу №915/1849/21 до судового розгляду по суті на 30.11.2022 об 11 год. 00 хв.

Позивач у наданому до суду клопотанні від 14.11.2022 просить суд розглянути справу №915/1849/21 за відсутності представника ТОВ «Торговий дім «Сокар України» за наявними в справі матеріалами. Вказує, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Ухвала суду від 01.02.2022 про відкриття провадження у справі була направлена на поштову адресу відповідача 01.02.2022 (Вихідний номер:1029).

Згідно копії повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, поштове відправлення вручені відповідачу 04.02.2022 (а.с.75).

Поштові відправлення з ухвалою суду від 10.10.2022 та від 16.11.2022 направлені на адресу відповідача, яка зазначена на сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Надіслані відповідачу копії ухвали суду від 10.10.2022 та від 16.11.2022 повернулись до суду з зазначенням причин невручення "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону)

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу - підприємця, зокрема, місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем) (п. 5 ч. 4 ст. 9 вказаного Закону).

Якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвали Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2022 та від 16.11.2022 були оприлюднені на офіційному веб-порталі судової влади України.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Відповідач у судові засідання не з`явився.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

24.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Единое транспортное агентство" (далі - покупець) було укладено Договір поставки №2058-2020, у відповідності до умов якого постачальник передає у власність покупця нафтопродукти, а покупець приймає і сплачує їх вартість. Кількість, асортимент, ціна та інші необхідні для поставки партії товару дані визначаються у Додаткових угодах, що складаються постачальником та підтверджуються шляхом підписання покупцем на умовах даного Договору. До Додаткової угоди в розумінні цього Договору також прирівнюються видаткова накладна на товар та/або Акт приймання - передачі товару, підписані сторонами (п.1.1 Договору).

Згідно п.4.1 Договору, поставка товару в межах даного Договору може здійснюватись в порядку і в терміни, передбачені в Додатковій угоді до даного Договору, на наступних умовах поставки: а) EXW - назва підприємства, адреса, вказані у відповідній Додатковій угоді до даного Договору; і/або б) FCA - пункт відправлення/естакади наливу на території, вказаній у відповідній Додатковій угоді до даного Договору; і/або в) CPT - пункт призначення, вказані у відповідній Додатковій угоді до даного Договору. Сторони можуть погодити й інші умови поставки партії товару у відповідній Додатковій угоді до даного Договору.

У відповідності до п.5.3 Договору, за результатами поставки товару сторони підписують Акт приймання - передачі товару.

Згідно п.5.4 Договору, у термін не пізніше 3-х робочих днів з моменту одержання покупцем Акту прийому-передачі товару, покупець зобов`язаний підписати Акт прийому-передачі товару і один оригінальний екземпляр направити постачальнику по факсу з одночасним відправленням оригіналу рекомендованим листом.

Пунктом 6.1 Договору, визначено, що оплата товару (партії товару) здійснюється на умовах 100% передоплати, якщо інше не передбачено у Додатковій угоді до даного Договору. Ціна та кількість товару за даним Договором складається з загальної вартості і кількості товару, що поставляється за даним Договором протягом терміну його дії (п.6.2 Договору).

Відповідно до п.6.3 Договору, покупець зобов`язується оплатити товар на умовах 100% попередньої оплати партії товару протягом одного дня з дати підписання Додаткової угоди, якщо інше не передбачено сторонами в Додатковій угоді до даного Договору. Оплата здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунку (п.6.4 Договору).

У відповідності до п.6.7 Договору, сторони щомісячно звіряють заборгованість по Договору шляхом підписання Актів звірки взаєморозрахунків, при цьому кожна із сторін зобов`язана протягом 15-ти календарних днів місяця, наступного за звітним, після отримання від іншої сторони акту звірки взаєморозрахунків, підписати його та надати його іншій стороні. В разі необхідності акти звірки взаєморозрахунків складаються за вимогою сторін.

Пунктом 11.1 Договору, визначено, що постачальник має право використовувати факсимільне відтворення підпису уповноваженої особи постачальника на всіх документах, що стосуються виконання цього Договору, в тому числі, але не виключно, на додатках, додаткових угодах до нього, заявках, первинних документах.

Згідно п.11.3 Договору, додаткові угоди є невід`ємними частинами Договору.

Відповідно до п.12.1 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами Договору та скріплення печатками сторін, та діє до 31 грудня 2020 року в частині поставок, а в частині здійснення грошових розрахунків - до повного виконання грошових зобов`язань.

Договір підписано сторона та скріплено печатками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №76444 від 23.06.2021 до Договору поставки нафтопродуктів №2058-2020 від 24.11.2020, відповідно до якої, постачальник зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти і сплатити вартість нафтопродуктів за цінами і в об`ємах в таблиці, а саме паливо дизельне ДП-Л-Євро-5-В0 у кількості 228 00,000 літрів на загальну суму з ПДВ 527 820,00 грн. (п.1 Додаткової угоди №76444 від 23.06.2021).

Згідно п.3 Додаткової угоди №76444 від 23.06.2021, умови оплати: відстрочення платежу до 07.07.2021 року.

Так, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято дизельне паливо ДП-Л-Євро-5-В0 у кількості 228 00,000 літрів на загальну суму з ПДВ 527 820,00 грн., що підтверджується актом приймання - передачі №606058 від 24.06.2021, який підписано відповідачем без зауважень та скріплений печаткою (а.с.21)

18.06.2021 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №76231 до Договору поставки нафтопродуктів №2058-2020 від 24.11.2020 відповідно до якої, постачальник зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти і сплатити вартість нафтопродуктів за цінами і в об`ємах в таблиці, а саме паливо дизельне ДП-Л-Євро-5-В0 у кількості 22000,000 літрів на загальну суму з ПДВ 508 200,00 грн. (п.1 Додаткової угоди №76231 від 18.06.2021).

Згідно п.3 Додаткової угоди №76231 від 18.06.2021, умови оплати: відстрочення платежу до 02.07.2021 року.

Так, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято дизельне паливо ДП-Л-Євро-5-В0 у кількості 22000,000 літрів на загальну суму з ПДВ 508 200,00 грн., що підтверджується актом приймання - передачі №605874 від 18.06.2021 та актом приймання - передачі №605877 від 18.06.2021, які підписано відповідачем без зауважень та скріплені печаткою (а.с.23-24).

Позивач зазначає, що відповідач за поставлений товар розрахувався частково в підтвердження чого посилається на акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.08.2021 по 20.09.2021, який підписаний відповідачем та скріплений печаткою товариства та на картку бухгалтерського рахунку (а.с.19, 25-46). Вказує, що заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар враховуючи часткові сплати становить 849 820,00 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Згідно вимог ст.712 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (Товари), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного Кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст.530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 849 820,00 грн. грн. за поставлений товар є обґрунтованими відповідно до вимог Закону та Договору та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 1 ст.216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до п.7.3 Договору, у випадку ненадходження від покупця повної оплати за відвантажений товар протягом терміну, зазначеному у Додатковій угоді до даного Договору, та з урахуванням ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України постачальник має право нарахувати, а покупець зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно п.7.7 Договору, штрафні санкції нараховуються постачальником за весь час прострочення оплати і на суму, що належить до оплати.

Так, позивача нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 61 584,03 грн. нараховану:

- на суму боргу 527 820,00 грн. по Додатковій угоді №76444 від 23.06.2021 за період

з 08.07.2021 по 13.12.2021 в розмірі 38 003,04 грн. ;

- на суму боргу 322 000,00 грн. по Додатковій угоді №76231 від 18.06.2021 за період

з 05.07.2021 по 13.12.2021 в розмірі 23 580,99 грн., розмір якої є обґрунтованим.

Відповідно до ч. 3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України, встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не задало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, яким приймається рішення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язань, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідність розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до приписів ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з частинами 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Так, зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення пені та штрафу є правом суду, розмір такого зменшення ґрунтується на обставинах справи, встановлених судом при дослідженні поданих сторонами доказів, тому саме суд на власний розсуд вирішує питання про наявність в даному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 15.03.2019 у справі №910/3652/18 зазначив, що вирішення питання зменшення належних до сплати штрафних санкцій перебуває в межах дискреційних повноважень господарських судів.

Керуючись вказаними нормами права, господарський суд здійснив оцінку ступеня вини відповідача в простроченні виконання зобов`язання за договором, взявши до уваги що відповідачем здійснено часткову сплату заборгованості за Договором та оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків, внаслідок порушення відповідачем свого зобов`язання за договором, враховуючи інтереси обох сторін, суд вважає за можливе зменшити розмір належних до стягнення пені на 50%, а саме стягненню підлягає пеня у розмірі 30 792,02 грн. (61 584,03 грн. - 50%).

Також, на думку суду застосоване судом зменшення не суперечить принципу юридичної рівності учасників спору і не свідчить про явне заниження суми неустойки.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Статтею 625 Цивільного Кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування - це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов`язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання може мати місце як збільшення суми основного боргу (інфляція), так і зменшення суми основного боргу (дефляція) і для застосування до боржника судом цього виду виключної відповідальності, встановленої законом в зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання, необхідні умови існування у боржника простроченого грошового зобов`язання протягом місяця. Причому саме визначена сума боргу повинна не змінюватись протягом місяця. Якщо відповідачем здійснювались часткові оплати боргу, то застосовується відповідальність у вигляді інфляційних тільки до тієї суми боргу, що не була сплачена та існувала певний час протягом місяця.

За своєю правовою природою 3% річних є мірою виключної відповідальності за прострочку виконання грошового зобов`язання у вигляді плати боржника за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання ним грошового зобов`язання перед кредитором. 3 % річнихта інфляційні нарахування не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

На підставі ст.625 Цивільного Кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 5 378,31 грн. нараховані за період з 28.09.2021 по 13.12.2021 на суму заборгованості 849 820,00 грн., розмір яких є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Також, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 14 508,13 грн. нараховані за період з жовтня 2021 року по листопада 2021 року на суму заборгованості 849 820,00 грн., розмір яких є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо оплати поставленого позивачем товару в строки визначені Договором, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2, 7, 11, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Единое транспортное агентство" (54055, просп. Центральний, 107/1, оф. 657, м. Миколаїв; код ЄДРПОУ 41649368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сокар Україна" (01030, вул. Б. Хмельницького, 52-А, м. Київ; код ЄДРПОУ 37037544; електронна пошта: info@socar.ua):

- 849 820,00 грн. - основний борг;

- 14 508,13 грн. - інфляційне збільшення;

- 5 378,31 грн. - штрафні санкції;

- 30 792,02 грн. - пеня;

- 15 818,05 грн. - судовий збір.

Рішення суду, у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 06.12.2022

Суддя Н.О. Семенчук