Рішення

від 01.12.2022 по справі 922/969/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2022м. ХарківСправа № 922/969/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг", 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОДА-ЕКСПРЕС", 62490, Харківська обл., Харківський р-н, с. Котляри, вул. Миру, буд. 1А провизнання недійсним полісза участю представників сторін:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОДА-ЕКСПРЕС" про визнання недійсним з моменту його укладання поліс обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-206144448, відповідно до якого було забезпечено транспортний засіб "ГАЗ 3307" н.з. НОМЕР_1 . Також до стягнення заявлені судові витрати у розмірі 2 481,00 грн.

Також позивачем у 3 пункті резолютивної частини позовної заяви заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.07.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Відмовлено у клопотанні позивача викладеному у 3 пункті резолютивної частини позовної заяви про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на"06" вересня 2022 року. Встановлено відповідачу строк у 15 (п`ятнадцять) календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов. Встановлено відповідачу 5 (п`ятиденний) строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень відповідно до вимог статті 167 Господарського процесуального кодексу України, та із доказами направлення їх іншим учасникам справи (з описом вкладення). Встановлено позивачу 5 (п`ятиденний) строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив.

26.08.2022 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 8751 від 26.08.2022 року) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 01.09.2022 року відмовлено у задоволенні заяви (вх. № 8751 від 26.08.2022 року) позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 06.09.2022 року продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів. Підготовче засідання у справі відкладено на "11" жовтня 2022 року.

Підготовче засідання призначене на 11.10.2022 року не відбулось у зв`язку із повітряною тривогою у м. Харкові та Харківській області, масовими ракетними обстрілами України, та із реальною загрозою життю, здоров`ю, безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду та суддів.

Ухвалою суду від 11.10.2022 року знято з розгляду справу № 922/969/21, призначену до розгляду на "11" жовтня 2022 р. о(б) 12:30 год. у підготовчому засіданні. Призначено справу № 922/969/21 та повідомлено учасників справи, що підготовче засідання у справі відбудеться "27" жовтня 2022 року.

Ухвалою суду від 27.10.2022 року підготовче засідання у справі відкладено на "17" листопада 2022 року.

03.11.2022 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 13189/22 електронна пошта) у якому останній, просить суд, розглянути справу за відсутності представника позивача. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 17.11.2022 року задоволено клопотання (вх. № 13189/22 від 03.11.2022 року електронна пошта) позивача про розгляд справи без участі представника. Підготовче засідання у справі - закрито. Призначено справу до розгляду по суті на "23" листопада 2022 року.

Ухвалою суду від 23.11.2022 року відкладено розгляд справи по суті на "01" грудня 2022 року.

Уповноважений представник позивача у призначене судове засідання 01.12.2022 року не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить направлення на юридичну адресу останнього копії ухвали суду від 23.11.2022 року.

Крім того, у матеріалах справи, наявне клопотання позивача (вх. № 13189/22 від 03.11.2022 року електронна пошта) про розгляд справи за відсутності представника, яке було задоволено судом.

Уповноважений представник відповідача у призначене судове засідання 01.12.2022 року не з`явились, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить направлення на юридичну адресу останнього копії ухвали суду від 23.11.2022 року.

Відповідно до вимог частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 року у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення учасників справи про розгляд справи.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

Як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вода-Експрес" (відповідач) звернулось до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" (позивач) для укладання полісу обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності наземних транспортних засобів відносно транспортного засобу "ГАЗ 3307", н.з. НОМЕР_1 (vin-code НОМЕР_2 ).

Під час укладання полісу, відповідачем було надано позивачу інформацію, що останній має дійсний протокол проходження обов`язкового технічного контролю на транспортний засіб "ГАЗ 3307", н.з. НОМЕР_1 (vin-code НОМЕР_2 ), а датою наступного проходження обов`язкового технічного контролю (ОТК) є 01.10.2022 року.

01.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вода-Експрес" (відповідач, страхувальник) та Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" (позивач, страховик) було укладено поліс обов`язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-206144448, відповідно до якого було забезпечено транспортний засіб "ГАЗ 3307", н.з. НОМЕР_1 (vin-code НОМЕР_2 ).

Відповідно умов полісу № ЕР-206144448 від 01.10.2021 року строк його дії з 00 год. 00 хвилин 02.10.2021 року по 01.10.2022 року включно.

Також позивач зазначає, що відповідно до умов полісу, а саме в розділі "Особливі умови виконання забезпечення ТЗ" зазначено, що ТЗ підлягає обов"зковому технічному контролю - 01.10.2022 року.

28.10.2021 року сталася дорожньо - транспортна пригода за участю транспортного засобу "ГАЗ 3307", н.з. НОМЕР_1 (vin-code НОМЕР_2 ). З метою розслідування страхового випадку, позивач, керуючись пунктом 34.1 статті 34 Закону № 1961- IV, звернувся до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України із запитом про проходження ОТК застрахованого транспортного засобу.

Відповідно до листа Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України транспортний засіб "ГАЗ 3307", н.з. НОМЕР_1 (vin-code НОМЕР_2 ) підлягає проходженню ОТК та не проходив його.

Таким чином, на думку позивача, під час укладання полісу щодо транспортного засобу "ГАЗ 3307", н.з. НОМЕР_1 (vin-code НОМЕР_2 )страхувальник надав неправдиві відомості щодо наявності та строку дії протоколу ОТК.

За твердженнями позивача, відповідно до вимог законодавства істотною умовою договору страхування при укладенні полісу щодо транспортних засобів, які підлягають обов`язкового технічного контролю (ОТК) є проходження транспортним засобом обов`язкового технічного контролю.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України, пункту 3 частини 1 статті 21 Закону України "Про страхування" страхувальник зобов`язаний при укладанні договору страхування надати страховикові інформацію про усі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику.

У зв`язку із чим, на думку позивача, обов`язок повідомити інформацію про необхідність проходження ОТК покладається виключно на відповідача.

Проте відповідач, на момент укладання полісу, не повідомив позивача, та діючи умисно ввів останнього в оману про наявність діючого ОТК та про дату проходження ОТК - 01.10.2022 року. Що на думку позивача, вищевикладене свідчить про надання відповідачем неправдивих відомостей про істотні умови предмету договору страхування. У зв`язку із чим, поліс було укладено із порушенням вимог Закону № 1961- IV, тому поліс ЕР-206144448 слід визнати недійсним.

Вищевказані обставини стали причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 статті 179 Господарського кодексу України).

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно пункту 1 статті 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб`єктів господарювання (страховиків), пов`язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

У відповідності зі статті 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з положеннями статті 980 Цивільного кодексу України, предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до яких страховики зобов`язані укладати договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір "Зелена картка") відповідно до цього Закону та чинного законодавства України.

Договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю, укладаються на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов`язкового технічного контролю відповідно до вимог Закону України "Про дорожній рух". До участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль (стаття 29 Закону України «Про дорожній рух»).

Згідно статті 37 Закону України «Про дорожній рух» забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає встановленим вимогам, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Пунктом 17.3 статті 17 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.

Договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до Закону України "Про дорожній рух", укладаються страховиками за умови проходження транспортними засобами обов`язкового технічного контролю, якщо вони згідно з протоколом перевірки технічного стану визнані технічно справними. Договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладаються на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов`язкового технічного контролю відповідно до вимог Закону України «Про дорожній рух».

Договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до Закону України «Про дорожній рух», укладаються страховиками за умови проходження зазначеними транспортними засобами обов`язкового технічного контролю, якщо вони згідно з протоколом перевірки технічного стану визнані технічно справними (частина 2 статті 18 Закону України «Про страхування»).

Приписами статті 16 Закону України «Про страхування» визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Вимогами частини 1 пункту 2 статті 989 Цивільного Кодексу України визначено обов`язки страхувальника, серед яких, визначено, що страхувальник зобов`язаний при укладенні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідно до вимог законодавства істотною умовою договору страхування при укладенні полісу щодо транспортних засобів, які підлягають обов`язкового технічного контролю (ОТК) є проходження транспортним засобом обов`язкового технічного контролю.

Під час укладання полісу, відповідачем було надано позивачу інформацію, що останній має дійсний протокол проходження обов`язкового технічного контролю на транспортний засіб "ГАЗ 3307", н.з. НОМЕР_1 (vin-code НОМЕР_2 ), а датою наступного проходження обов`язкового технічного контролю (ОТК) є 01.10.2022 року. У зв`язку із чим, 01.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вода-Експрес" (відповідач, страхувальник) та Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" (позивач, страховик) було укладено поліс обов`язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-206144448, відповідно до якого було забезпечено транспортний засіб "ГАЗ 3307", н.з. НОМЕР_1 (vin-code НОМЕР_2 ).

При цьому, відповідно до умов полісу, а саме в розділі "Особливі умови виконання забезпечення ТЗ" зазначено, що ТЗ підлягає обов`язковому технічному контролю - 01.10.2022 року.

28.10.2021 року сталася дорожньо - транспортна пригода за участю транспортного засобу "ГАЗ 3307", н.з. НОМЕР_1 (vin-code НОМЕР_2 ).

Відповідно до листа Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України транспортний засіб "ГАЗ 3307", н.з. НОМЕР_1 (vin-code НОМЕР_2 ) підлягає проходженню ОТК та не проходив його.

Таким чином, на думку позивача, під час укладання полісу щодо транспортного засобу "ГАЗ 3307", н.з. НОМЕР_1 (vin-code НОМЕР_2 ) страхувальник надав неправдиві відомості щодо наявності та строку дії протоколу ОТК. При цьому, обов`язок повідомити інформацію про необхідність проходження ОТК покладається виключно на відповідача.

У зв`язку із чим, відповідач, на момент укладання полісу, не повідомив позивача, та діючи умисно ввів останнього в оману про наявність діючого ОТК та про дату проходження ОТК - 01.10.2022 року. Що на думку позивача, вищевикладене свідчить про надання відповідачем неправдивих відомостей про істотні умови предмету договору страхування. У зв`язку із чим, поліс було укладено із порушенням вимог Закону № 1961- IV, тому поліс ЕР-206144448 слід визнати недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 230 Цивільного кодексу України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частини 1 статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

У вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статтями 230-233 Цивільного кодексу України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв`язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, у зв`язку з ненаданням технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі). Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб`єктом введення в оману є сторона правочину, - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

Обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть. При обмані наслідки правочину, що вчиняється, є відомими й бажаними для однієї зі сторін.

Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Тобто обман має місце, коли задля вчинення правочину або надається невірна інформація, або вона замовчується. Причому це робиться навмисно, з метою, аби правочин було вчинено. Усі ці обставини - наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Правочин, здійснений під впливом обману, на підставі статті 230 Цивільного кодексу України може бути визнаний судом недійсним. Отже позивач має довести наявність одночасно трьох складових, а саме: наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, наявність обману. Якщо все інше, крім умислу, доведено, вважається, що мала місце помилка.

Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину за статтею 230 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:від 05.11.2019 року у справі № 910/17404/18.

Як вбачається з матеріалів справи, наявні документи свідчать що відповідачем при укладанні 01.10.2021 року полісу ЕР-206144448 свідомо надано неправдиві відомості про предмет договору (Полісу) - технічну справність транспортного засобу та наявність протоколу ОТК.

При цьому, відповідачем будь-яких пояснень чи заперечень щодо позовних вимог, до суду надано не було.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 982 Цивільного Кодексу України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 Цивільного Кодексу України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З огляду на викладене та враховуючи, що спірний договір не відповідає вимогам, зокрема, статті 17 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статті 12 Закону України «Про страхування» та частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України, а саме укладений за відсутності ОТК, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтовані.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, а саме про визнання недійсним з моменту його укладання поліс обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-206144448, відповідно до якого було забезпечено транспортний засіб "ГАЗ 3307" н.з. НОМЕР_1 .

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 та пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі відмови в позові - на позивача.

Таким чином, судовий збір у розмірі 2 481,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним з моменту його укладання поліс обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-206144448, відповідно до якого було забезпечено транспортний засіб "ГАЗ 3307" н.з. НОМЕР_1 ( vin- code НОМЕР_2 ).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОДА-ЕКСПРЕС" (62490, Харківська обл., Харківський р-н, с. Котляри, вул. Миру, буд. 1А, ЄДРПОУ 40787797) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14, ЄДРПОУ 39433769) 2 481,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Реквізити сторін:

позивача: Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова група "Оберіг" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14, ЄДРПОУ 39433769);

відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОДА-ЕКСПРЕС" (62490, Харківська обл., Харківський р-н, с. Котляри, вул. Миру, буд. 1А, ЄДРПОУ 40787797).

Повне рішення складено "06" грудня 2022 р.

Суддя О.О. Ємельянова