Ухвала

від 05.12.2022 по справі 240/10214/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 грудня 2022 року

м. Київ

справа №240/10214/21

адміністративне провадження № К/990/31794/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Кравчука В.М., Шарапи В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2022 у справі № 240/10214/21 за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Церсаніт Україна» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У 2021 році Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту і осіб з інвалідністю (далі - позивач) звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Церсаніт Україна» (далі - відповідач), в якому просило стягнути з відповідача на його користь суму адміністративно-господарських санкцій та пені, у розмірі 204 604,19 гривень.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2022, відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху, в зв`язку з несплатою судового збору. Скаржнику надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом п`яти днів з моменту отримання цієї ухвали

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2022 апеляційну скаргу повернуто оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022 у задоволенні заяви позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 відмовлено та визнано неповажними причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022 апеляційну скаргу позивача на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 залишено без руху та запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2022 відмовлено у задоволенні заяви позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

15.11.2022 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, у якій скаржник просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2021 і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що вона не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), з огляду на наступне.

Скаржник у касаційній скарзі, серед іншого, просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.04.2021.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства свідчить, що особа може скористатись правом на касаційне оскарження судових рішень виключно у визначених цим Кодексом випадках. Рішення суду може бути оскаржено у касаційному порядку після його апеляційного перегляду.

Згідно з інформацією зазначеною у касаційній скарзі та оскаржуваних судових рішеннях, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 в апеляційному порядку не переглядалося.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 в апеляційному порядку не переглядалося, звернення з касаційною скаргою в цій частині є передчасним, а отже підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою позивача на зазначене рішення суду першої інстанції наразі - відсутні.

Скаржник у касаційній скарзі, серед іншого, просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2021.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник не навів поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що причина пропуску процесуального строку має об`єктивний і незалежний від скаржника характер, скаржником додатково такі докази не подано, обставини, на які посилається скаржник у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження не є непереборними чи такими, що унеможливлювали своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження.

Верховний Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Стосовно посилання скаржника на введення воєнного стану в Україні, як на підставу для поновлення строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Водночас колегією суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду встановлено, що відповідачем не зазначено, які саме обставини, зумовлені введенням воєнного стану, перешкоджали апелянту звернутись до суду з апеляційною скаргою у встановлений законодавством строк.

Стосовно доводів скаржника в частині відпустки працівника, який відповідає за претензійно-позовну діяльність, колегія суддів зазначає наступне.

Верховний Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Водночас підстави наведені скаржником не є поважними, оскільки обставини внутрішньої роботи в межах установи є суб`єктивними, адже стосуються належної організації роботи в середині установи та залежать від волі керівника та працівників, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків.

Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, і, передовсім, щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою зумовлена також й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип юридичної визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata , тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення тільки задля повторного слухання справи й ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.

Верховний Суд підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони й пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об`єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на оскарження судового рішення в апеляційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.

Верховний Суд наголошує, що попереднє звернення з апеляційною скаргою, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, та її повернення, не є об`єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право у будь-який необмежений час після спливу строку на касаційне оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою необхідно відмовити.

Керуючись статтями 169, 328, 333, КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2022 у справі № 240/10214/21 за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Церсаніт Україна» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач: С.М. Чиркін

Судді: В.М. Кравчук

В.М. Шарапа