Рішення

від 06.12.2022 по справі 510/1578/22

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1578/22

Провадження № 2/510/1126/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.12.2022 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Бошков І.Д.,

за участю секретаря - Березенко С.П.,

розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Відповідач збільшені позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності, про що надав письмову заяву.

Позивач на задоволенні збільшених позовних вимогах наполягав, просив розглянути справу без його участі, про що надав письмову заяву.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копії паспортів сторін та їх і/н; копія довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 ; копія рішення Ренійського районного суду від 21.05.2007р.; копія витягу про державну реєстрацію прав на нерухоме майно права власності від 16.09.2022р. і/н 310005941; копія витягу про державну реєстрацію прав на нерухоме майно права власності від 16.09.2022р. і/н 310004777.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач звернувся до суду із вищезгаданими вимогами до відповідача, зазначивши, що у грудні 2022р. між ним та відповідачем ОСОБА_3 була досягнута домовленість про купівлю-продаж земельних ділянок, площею 2,1477 га та 0,2436 га., що належать йому на підставі рішення Ренійського районного суду від 21.05.2007р.

05.12.2018р. сторони уклали між собою відповідний письмовий договір. Позивач передав відповідачу обумовлену суму, а він передав у володіння земельні ділянки. Так як, згідно законодавства подібні договори підлягають нотаріальному посвідченню, позивач запропонував ОСОБА_3 привести їх домовленість у відповідності до вимог закону. Однак, з`ясувалось, що у відповідача відсутні правовстановлюючі документи на земельні ділянки (відсутні кадастрові номери), що роблять неможливим укладання договору у нотаріальному порядку. Про ці обставини позивачу не було відомо до укладання договору. Особисто ОСОБА_3 запевнив, що усі питання вирішить та оформлять правочин. 16.09.2022р. відповідач отримав кадастрові номери на земельні ділянки, але відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору. Враховуючи вищенаведене, позивач був вимушений звернутися із позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу повинен бути укладений у письмовій формі і посвідчений нотаріально, якщо хоча б однією із сторін є громадянин, і недотримання цієї вимоги є підставою для визнання укладеного договору недійсним. Разом із тим, між сторонами була досягнута взаємо згода за всіх істотних умов договору, покупець передав продавцю обумовлену суму, а продавець передав покупцю нерухомість в натурі. Позивач фактично вступив в управління та володіння нерухомістю, тобто правочин між сторонами відбувся. Оскільки на момент укладення угоди сторони не мали змоги засвідчити правочин нотаріально, вони домовилися зробити це згодом. З метою нотаріального засвідчення правочину позивач запропонував відповідачу привести їх домовленість у відповідності до вимог законодавства, однак з незалежних від нього обставин, зробити це не вдалося, оскільки відповідач свідомо ухиляються від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Враховуючи вищенаведене, позивач вимушений була звернутися із позовом до суду за для захисту своїх порушених прав.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У відповідності до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися, щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана в повному обсязі, нею були припиненні обов`язки відповідача щодо квартири (які виникли в даний час) та встановленні права на нерухомість у позивача, тому є правові підстави визнати договір купівлі - продажу нерухомого майна дійсним та визнати право власності на предмет договору вищезазначеного нерухомого майна, за позивачем.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355ЦПК України, ст.ст. 16, 220, 657 ЦК України 2003р., суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 провизнання прававласності нанерухоме майно - задовольнити.

Договір купівлі продажу земельних ділянок площею 2,1477 га та 0,2436 га (кадастрові номери 5124182900:01:004:0345, 5124182900:01:005:1187) від 05.12.2018р., згідно якого відповідач ОСОБА_4 продав, а позивач ОСОБА_1 купив - визнати дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки площею 2,1477 га та 0,2436 га (кадастрові номери 5124182900:01:004:0345, 5124182900:01:005:1187).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Д. Бошков